У цьому дослідженні історичного досвіду демократичних країн Громадянська мережа ОПОРА спробувала знайти рішення деяких викликів, які постали перед Україною після початку повномасштабного російського вторгнення. Йдеться про особливості проведення виборів під час війни, функціонування парламенту й уряду, легітимність влади, мобілізацію населення і суспільну напругу, вплив війни на підтримку влади та проведення перших повоєнних виборів.

За результатами відкритої та закритої частин першого Громадського саміту ОПОРА підготувала аналітичну записку з описом ключових тез обговорення. Ми об'єднали їх у 7 тематичних блоків: демократія, європейська інтеграція, членство України в НАТО, суспільна згуртованість, безпека та належне врядування, енергетика, справедливість і міжнародне правосуддя. 

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин. Дослідження медіаспоживання українців відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року.

Чи захистять Україну від агресії Росії безпекові угодиЗа перші 5 місяців 2024 року Україна уклала з державами-партнерами 17 безпекових угод, розрахованих на 10 років. Усі вони ведуть до стратегічної мети — вступу нашої держави до НАТО. Першою державою, що уклала відповідний документ з Україною, стала Велика Британія, а наразі останньою — США. Поки що Верховна Рада не ратифікувала жодної з угод, і не відомо, чи відбудеться їх ратифікація взагалі. 

Сьогодні точиться багато суперечок з приводу того, чи будуть проводитись вибори президента під час воєнного стану. Підігріває ситуацію і російська пропаганда, яка щоразу торочить про нелегітимність діючого президента Володимира Зеленського, мовляв, термін його перебування на посаді спливає у травні 2024 року, а проводити вибори Україна не збирається. У цьому відео разом із старшою радницею з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Коцюрубою поставимо крапку у суперечках навколо виборів та пояснимо, чому проводити їх під час воєнного стану неможливо.

Про тенденції й масштаби міграції українців у зв’язку з російськими обстрілами читайте у спільному дослідженні Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародного центру української перемоги і телекомунікаційної компанії “Vodafone Україна”. Для розрахунків були використані дані мобільного оператора “Vodafone”. Дані, оприлюднені у цьому звіті, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву.

У жовтні 2022 року Росія розпочала масовані обстріли енергетичної інфраструктури України. Вустами Дмітрія Пєскова Кремль ставив ультиматуми: “Керівництво України має всі можливості вивести ситуацію [з ударами по українських енергетичних об'єктах] у нормальне русло, має всі можливості врегулювати ситуацію в такий спосіб, щоб виконати вимоги російської сторони, і припинити, відповідно, всілякі страждання місцевого населення”.