Як спогади стають доказами проти росіян. Робота OPORA in Poland зі сприяння документуванню воєнних злочинів за 2,5 роки

Росію навряд чи можна вважати надійним постачальником енергоресурсів, адже нерідко Москва використовує їх як зброю. Згадаймо, як у 2022 році “Газпром” із надуманих причин зменшував обсяги постачання газу в Європу, щоб вплинути на європейську підтримку України, а потім просто неба спалював газ. Тепер Кремль за допомоги енергоресурсів намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові. Москва прагне привести до влади проросійських політиків на парламентських виборах восени цього року, що поставить хрест на європейському курсі країни. 

Документ підписали понад 160 осіб, серед яких правозахисники, народні депутати, дипломати, науковці, відомі митці, лідери найбільших бізнес-асоціацій та різних релігійних громад (християнських, мусульманських та іудейських). Звернення під назвою "Не умиротворяти зло" висвітлює українське бачення далекосяжних підривних цілей Росії, а також змальовує позитивні та негативні сценарії завершення війни, які залежать від позиції світових лідерів та міжнародної спільноти.

За нинішньої політичної турбулентності та людського неспокою українському суспільству варто «звірити годинники» та узгіднити цінності, на яких слід далі вибудовувати державницьке й геополітичне майбутнє України. Поданий нижче текст – це наша спроба приєднатись до такого обговорення.

У випуску говорили про боротьбу за демократію і те, якою різною вона може бути в залежності від локалізації — від пасіонарного мирного протесту у Сакартвело зараз і до акцій проти режиму Лукашенка в 2020 році у Білорусі, де громадяни ввічливо скидали взуття перед тим, як встати на лавку. 

Ми зжилися з величезною кількістю викликів, які стали нормою, і живемо з цією загроженістю вже тривалий період часу. Тим не менше, ми еволюціонуємо в ставленні до держави, і держава еволюціонує в ставленні до суспільства, народу, індивідуума.

Окрім заперечення факту поляризації в суспільстві, дослідження також свідчить про відсутність хейту. Взаємна незгода чи дискусія є ознакою української ідентичності. Ми ніколи не приймаємо на віру те, що нам каже уряд, те, що пишуть в газетах, чи те, що говорять знайомі і близькі люди. Ми дискутуємо з приводу того, якого кольору чи типу квіти мають бути висаджені на клумбі біля будинку. Це ознака того, що українці мають культуру дискусій і діалогу, але, можливо, їх якість із точки зору емоційного ненашкодження ще не є достатньою.

Соціологічне дослідження ОПОРИ має на меті зʼясувати домінуючі уявлення українців про соціальну справедливість як таку, а також оцінку українцями справедливості конкретних політик, практик та рішень у соціальній, фіскальній, зовнішньополітичній та безпековій сферах тощо. Також планується оцінити вплив демографічних, політичних та соціальних факторів на уявлення українців про справедливість.

У першій частині розповідаємо, як за допомогою шкали афективної поляризації ми тестували взаємне ставлення представників різних груп одне до одного. У другій частині ми намагалися зʼясувати, чи впливає належність до певної соціальної групи на ставлення до людини. Для цього було застосовано віньєткове дослідження (різновид експерименту, що дає змогу вивчати оцінки респондентами гіпотетичних ситуацій або персонажів).

Питання паритетності – це візійне питання майбутнього. І якщо говорити, зокрема, про відновлення України, то зараз соціальний плац змінюється, ми бачимо зміни ролі жінок. Паритетність не тільки забезпечить нам стале майбутнє, а й додатково створить такі умови, які ми бачили це в інших країнах. Якщо ми забезпечимо паритетність під час відбудови, зокрема у прийнятті рішень, це нам дасть можливість побудувати нову інклюзивну Україну. Країну, де будь-яка жінка, яка задля громади працює у школі, в лікарні, фельдшером або є фермеркою, буде мати можливість впливати на політики. Це надзвичайно важливе і стратегічне питання для України.