Ціна свободи: як Молдова переживає енергетичні атаки Кремля

У випуску говорили про боротьбу за демократію і те, якою різною вона може бути в залежності від локалізації — від пасіонарного мирного протесту у Сакартвело зараз і до акцій проти режиму Лукашенка в 2020 році у Білорусі, де громадяни ввічливо скидали взуття перед тим, як встати на лавку. 

Ми зжилися з величезною кількістю викликів, які стали нормою, і живемо з цією загроженістю вже тривалий період часу. Тим не менше, ми еволюціонуємо в ставленні до держави, і держава еволюціонує в ставленні до суспільства, народу, індивідуума.

Окрім заперечення факту поляризації в суспільстві, дослідження також свідчить про відсутність хейту. Взаємна незгода чи дискусія є ознакою української ідентичності. Ми ніколи не приймаємо на віру те, що нам каже уряд, те, що пишуть в газетах, чи те, що говорять знайомі і близькі люди. Ми дискутуємо з приводу того, якого кольору чи типу квіти мають бути висаджені на клумбі біля будинку. Це ознака того, що українці мають культуру дискусій і діалогу, але, можливо, їх якість із точки зору емоційного ненашкодження ще не є достатньою.

Соціологічне дослідження ОПОРИ має на меті зʼясувати домінуючі уявлення українців про соціальну справедливість як таку, а також оцінку українцями справедливості конкретних політик, практик та рішень у соціальній, фіскальній, зовнішньополітичній та безпековій сферах тощо. Також планується оцінити вплив демографічних, політичних та соціальних факторів на уявлення українців про справедливість.

У першій частині розповідаємо, як за допомогою шкали афективної поляризації ми тестували взаємне ставлення представників різних груп одне до одного. У другій частині ми намагалися зʼясувати, чи впливає належність до певної соціальної групи на ставлення до людини. Для цього було застосовано віньєткове дослідження (різновид експерименту, що дає змогу вивчати оцінки респондентами гіпотетичних ситуацій або персонажів).

Питання паритетності – це візійне питання майбутнього. І якщо говорити, зокрема, про відновлення України, то зараз соціальний плац змінюється, ми бачимо зміни ролі жінок. Паритетність не тільки забезпечить нам стале майбутнє, а й додатково створить такі умови, які ми бачили це в інших країнах. Якщо ми забезпечимо паритетність під час відбудови, зокрема у прийнятті рішень, це нам дасть можливість побудувати нову інклюзивну Україну. Країну, де будь-яка жінка, яка задля громади працює у школі, в лікарні, фельдшером або є фермеркою, буде мати можливість впливати на політики. Це надзвичайно важливе і стратегічне питання для України.

Деякі мої колеги, яким доводилося коментувати тему поляризації, жартують, що абсолютна згода можлива лише на кладовищі. І я до цього жарту приєднаюся. Якщо серйозно, поставити “діагноз”, чи є поляризація чи немає на основі лише цих даних ми не можемо (якщо бодай якась соціологія на остаточні діагнози спроможна взагалі). Можемо сказати лише, що поляризація українського суспільства малоймовірна. Принаймні, за вимірюванням ставлень та упереджень “моя Vs чужа група” ми не фіксуємо підстав остерігатися фрагментації українського суспільства на поляризовані групи (принаймні за тими факторами, які ми вже поміряли). 

22–24 жовтня в російській Казані відбувся саміт лідерів країн-членів БРІКС. Для Владіміра Путіна він був найважливішою зовнішньополітичною подією року, до якої росіяни старанно готувалися. Москві вкрай важливо продемонструвати себе як важливого гравця на міжнародній арені, використати БРІКС для пом’якшення санкцій та, зрештою, сформувати антизахідний блок

Понад 120 учасників саміту — дипломати, представники державної влади, експерти профільних міжнародних і українських громадських організацій та аналітичних центрів — зібралися, щоб ознайомитися з дослідженням та відрефлексувати його у форматі Chatham House. Він передбачає дискусію в закритому форматі з можливістю вільно цитувати слова учасників після події без зазначення їхніх імен. Ми згрупували ключові рекомендації учасників дискусії та нашої команди за 5 тематичними блоками: збереження єдності, стратегічні комунікації, інформаційна безпека, звʼязок з українцями за кордоном і в окупації, повоєнні виклики євроінтеграції.