Армія, Мова, Віра (і не тільки): чи визначають соціальні маркери наше ставлення до інших?

22–24 жовтня в російській Казані відбувся саміт лідерів країн-членів БРІКС. Для Владіміра Путіна він був найважливішою зовнішньополітичною подією року, до якої росіяни старанно готувалися. Москві вкрай важливо продемонструвати себе як важливого гравця на міжнародній арені, використати БРІКС для пом’якшення санкцій та, зрештою, сформувати антизахідний блок

Понад 120 учасників саміту — дипломати, представники державної влади, експерти профільних міжнародних і українських громадських організацій та аналітичних центрів — зібралися, щоб ознайомитися з дослідженням та відрефлексувати його у форматі Chatham House. Він передбачає дискусію в закритому форматі з можливістю вільно цитувати слова учасників після події без зазначення їхніх імен. Ми згрупували ключові рекомендації учасників дискусії та нашої команди за 5 тематичними блоками: збереження єдності, стратегічні комунікації, інформаційна безпека, звʼязок з українцями за кордоном і в окупації, повоєнні виклики євроінтеграції.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська разом із лідерами українського громадянського суспільства підготували спільне звернення до світових лідерів щодо необхідності формування міжнародної стратегії української перемоги у російській війні.

Звернення лідерів українського громадянського суспільства до світових лідерів

Якщо запитати, які лінії поляризації пролягають зараз в українському суспільстві, то набереться три основних. Це поляризація між тими, хто воює, і тими, хто в тилу; між тими, хто виїхав, і хто залишився; між тими, хто підтримує російську культуру, мову, церкву, і хто виступає різко проти. Постає питання, як же нам країну зшивати? Громадянська мережа ОПОРА вирішила проблему дослідити і замовила Київському інституту соціології опитування, залучивши Київську школу економіки. За якими ж лініями насправді відбувається поляризація в українському суспільстві ― про це в інтерв’ю на Радіо Культура міркувала аналітикиня громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк. На переконання експертки, треба менше вірити тому, що ми читаємо у соцмережах, і більше спілкуватися з живими людьми. Тоді легше буде зрозуміти, що немає глибинних ліній поляризації в українському суспільстві, про які нам можуть нашіптувати пропагандистські джерела.

У 2023 році ОПОРА писала про ситуацію у регіонах України, тому числі на Полтавщині та про зміну партійного представництва у Полтавській міській та обласній радах. З того часу пройшов рік, тому продовжуємо досліджувати,якою є ситуація у регіоні. 

Звернення Ініціативної групи “Першого грудня” 25 жовтня 2024 року

Громадяни України нейтрально ставляться до інших українців попри різний досвід проживання війни, мову спілкування та мобілізацію. Однак єдність суспільства дуже залежить від спроможності державної інформаційної політики протистояти російським кампаніям, спрямованим на розколи. 

Нас цікавило, чи є підстави вважати, що в Україні сформувалося підґрунтя для появи так званої “мовчазної більшості” — тобто наскільки масово респонденти вважають, що інші українці не поділяють їхні погляди (а отже що їхні погляди є менш соціально прийнятними, тому не варто про них комусь розповідати). По-перше, ті, хто вважають себе меншістю, можуть бути більш схильними не висловлювати свої погляди в публічному просторі й не відповідати правдиво соціологам та іншим дослідникам. По-друге, такі люди є більш вразливими до політичних маніпуляцій та розпалювання ворожнечі: наприклад, їх легше переконати, що ті, хто поділяють протилежні думки, є не просто інакшими, а й потенційно небезпечними. Так найчастіше працюють популістичні політики, фреймуючи поділи “ми проти них” у масовій свідомість.