Закордонний виборчий округ: перспективи агітації серед українців за кордоном 

29 березня компанія "Гугл" оголосила про запуск Центру прозорості реклами — аналогу Бібліотеки реклами Мета. Основне його призначення — безперешкодний доступ до архіву комерційної реклами, яка може трапитися користувачам у пошуку гугл, на ютубі та сайтах із доступом до гугл-дисплею (сервісу для показу контекстної реклами на вебсторінках і в додатках, що підключили таку можливість).

2 травня британський Центр з протидії цифровій ненависті повідомив, що Гугл і його дочірня компанія Ютуб, імовірно, заробляють на поширенні дезінформаційних відео про зміни клімату, а в деяких випадках ще й платять авторам такого контенту.

Після  початку повномасштабного російського вторгнення компанія Meta приховала інформацію про українських рекламодавців у Бібліотеці політичної реклами фейсбуку. І хоча правила публікації реклами залишилися незмінними, у своїх стрічках українці дедалі частіше помічають російську пропаганду та повідомлення шахрайського змісту.

Фейсбук запустив оновлену версію розділу “Чому я бачу цю рекламу?”. Відтепер цей інструмент містить інформацію про те, як діяльність користувача на платформі та поза нею впливає на моделі машинного навчання, що відповідають за створення та показ реклами у стрічці.

Перед виборами кандидати і партії традиційно витрачають шалені кошти на політичну рекламу, але відповідальність за порушення її правил мізерна. Це можна змінити.

І аналітики, і звичайні користувачі Facebook та Instagram ставляться до цих соціальних мереж доволі скептично: їх часто сварять за непрозорість, закритість алгоритмів або толерування координованої поведінки (мереж ботів). Але соцмережі компанії Meta мають помітну перевагу: це єдина платформа, що дає можливість усім охочим відстежувати та аналізувати рекламні дописи, що публікуються на її майданчиках. Для цього компанія самостійно створила спеціальний інструмент — Бібліотеку реклами Meta, за д...

Повномасштабне вторгнення російської федерації 24 лютого створило нові виклики для комунікації влади із суспільством. Засилля фейкових новин, блокування роботи ЗМІ на тимчасово окупованих територіях, ворожі інформаційно-психологічні спецоперації, постійні атаки росіян на медійну інфраструктуру — в таких умовах соціальні мережі стали одним із головних інструментів для оперативного отримання новин. Про це свідчать дані соціологічного опитування ОПОРИ. Про проблеми, виклики та підводні камені св...

Так, 76,6% громадян після 24 лютого отримують інформацію безпосередньо зі соцмереж: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, Twitter, TikTok, Viber. Утім, робота цих технологічних компаній в умовах війни далека від ідеалу, а їхні правила модерування контенту іноді навпаки обмежують вільний обмін інформацією та сприяють поширенню російської дезінформації. Із початком повномасштабного вторгнення компанія Meta (Facebook, Instagram, Messenger) неодноразово змінювала свої політики публікації та мод...

До початку повномасштабного вторгнення ошуканці переважно концентрували зусилля на схемах викрадення коштів у звичайних громадян (наприклад, через продаж неіснуючих товарів або послуг). Під час війни недобросовісні українці дещо змінили фокус та розширили масштаби своїх діянь: зокрема, тепер шахрайські схеми стали більш цинічними та все частіше напряму стосуються життя і здоровʼя людей, як-от, наприклад, несправжні пропозиції евакуації з окупованих територій. "Клієнтів" ошуканці знаходять не ...