Гроші в політиці. Збір баз даних та кейсів — основна сила неурядової організації для підвищенні підзвітності кандидатів на виборах

ОПОРА продовжує серію публікацій про реформування виборчого законодавства щодо інформаційного забезпечення та передвиборної агітації. Раніше ми вже писали про необхідність його оновлення та пропозиції щодо реформування ст. 57 Виборчого кодексу України (далі — ВК України). У цьому матеріалі розповімо про деякі нововведення, що передбачені у законопроєкті № 8310, однак стосуються інших статей ВК України.

Виборчі кампанії 2019–2021 років продемонстрували, що деякі обмеження, передбачені у ст. 57 Виборчого кодексу, неефективні. Саме тому профільна робоча група з розробки законодавства про медіа працює над удосконаленням правового регулювання передвиборної агітації.

Інформаційне забезпечення виборів та регулювання передвиборчої агітації потребують першочергового вдосконалення, адже наразі визначаються нормами 2010 року. Про це 20 лютого в Києві говорили учасники круглого столу “Перспективи вдосконалення виборчого законодавства Або що не увійшло в закон України «Про медіа»”.

Медіа – важлива складова виборчого процесу в будь-якій демократичній країні. У новому Законі про медіа, були норми, що врегульовують інформаційний простір під час виборів. А от врегулювання "дня тиші" в Україні щороку стає дедалі важчим: тепер стежити за поширенням політичної реклами варто не лише на телебаченні, радіо або білбордах, а й в онлайн-сфері. Враховуючи те, що після початку повномасштабної війни понад 60% громадян використовують для отримання інформації саме інтернет-середовище, то...

Попри те, що під час дії правового режиму воєнного стану проведення виборів заборонене законом, критично важливо та нагально для забезпечення євроінтеграційного руху України продовжувати високий темп демократичного прогресу України та втілювати реформи — як розпочаті до повномасштабного російського вторгнення, так і зумовлені ним. Крім того, важливо, щоб довгоочікувана реформа сфери медіа була комплексною і включала оновлення правил роботи медіа під час виборчого та референдумного процесів. С...

Більше 700 тисяч гривень — щонайменше такі витрати не задекларували кандидати, які цієї осені брали участь у виборчих змаганнях у Харкові, на Черкащині і Херсонщині й проводили агітацію в соціальних мережах. Ці дані виявило дослідження Громадянської мережі ОПОРА (читайте детальні матеріали про Харків і округи).

Передвиборча боротьба за посаду харківського міського голови розпочалася задовго до офіційного старту виборчих перегонів та відзначилася помітною агітаційною активністю кандидатів у соціальних мережах. Лише за три місяці до початку виборчої кампанії кандидати витратили близько 1,8 млн гривень на “дочасну агітацію” у Facebook. Значно менше коштів, лише 833 тисячі гривень, кандидати витратили на онлайн-агітацію в соціальних мережах протягом офіційної передвиборчої кампанії. Це означає, що більш...

Онлайн-агітація стає все більш впливовим інструментом просування кандидатів під час виборчих перегонів. Так, на проміжних виборах народних депутатів найбільше коштів на свої агітаційні кампанії в соцмережах витратили переможці виборів, кандидати від політичної партії “Слуга народу”. Загалом агітаційну активність у соцмережах проявили 6 із 15 зареєстрованих кандидатів у 184 виборчому окрузі та 8 з 25 кандидатів у 197 окрузі.

Закон України “Про вибори народних депутатів” зобов’язує кандидатів та партії подавати остаточну фінансову звітність не пізніше, ніж за 7 днів після дня голосування. Втім, цієї норми учасники виборчого процесу дотримуються не завжди (наприклад, на весняних довиборах у Верховну Раду частина кандидатів подала фінансову звітність із запізненням понад місяць. На жаль, вибори у 184 та 197 округах не стали винятком: на момент підготовки матеріалу (10.11.21) на сайті ЦВК оприлюднено звіти лише 10 з ...