Громадська участь у Львівській територіальній громаді в умовах воєнного стану: виклики та шляхи їх подолання

Станом на перший квартал 2024-го після двох років великої війни ситуація на Черкащині залишається стабільною і контрольованою. В цілому 2023-й мало чим відрізнявся від попереднього року. Ключовою відмінністю стало збільшення кількості ракетно-дронових ударів ворога по території області: “дісталося” і центру Черкас, де тепер про війну нагадує зруйнований готель, і Смілі, і особливо Умані. 28 квітня 2023 року увійде в історію як один із найтрагічніших днів в історії області — тоді російська ракета забрала життя 23 людей, зокрема 6 дітей. Черкащина й далі прихищає переселенців, допомагає відбудовувати деокуповану Херсонщину, намагається відновити зруйновані об’єкти на своїй території, проводить тендери на будівництво та ремонти укриттів тощо. Політичне середовище області й обласного центру продовжує перебувати у загальному затишші, попри незначні спалахи активності.

Протягом 2015–2024 років мешканці Івано-Франківська зареєстрували 99 електронних петицій до міської ради, з яких 53 набрали необхідну для розгляду кількість голосів. У перші 3 роки існування цього інструмента громадяни використовували його доволі активно: у 2015–2017 роках усі 44 подані петиції здобули потрібну підтримку. Нижче ОПОРА розглянула, як працюють елетронні петиції в Івано-Франківську, та можливі причини, чому вони перестали бути популярним інструментом демократії.

Про дивні електронні петиції до Президента України люблять писати національні медіа. Люди їх знають та активно ними користуються, як і петиціями до Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Однак існує й інша категорія петицій, значно ближча для кожного з нас — місцеві. 

Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?

Прагнучи дослідити такий механізм громадської участі, як електронні петиції, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася з автором петиції “Львову потрібен план дій для протидії негоді”. Микола Рябика — виконавчий директор громадської організації “Плато”. 07 липня 2021 року петиція за його авторства була опублікована на порталі e-DEM. Вона набрала необхідну кількість голосів 3 вересня 2021 року.  Минуло більше двох років після того, як депутати Львівської міської ради підтримали цю петицію на засіданні 4 листопада 2021 року. Здається, вона мала б бути реалізованою — хоча б частково. Однак автор петиції констатує протилежне.

Питання електронної демократії порушують щоразу, коли йдеться про вільний доступ громадян до впливу на місцеву політику. Електронні петиції — це спосіб висловлення ідей, проблем і пропозицій через колективне онлайн-звернення до відповідного органу влади. У цьому матеріалі ми розглянемо дві громади та їхній досвід роботи з цим інструментом е-демократії. 

В Івано-Франківській громаді працює приблизно три десятки комунальних підприємств, які надають житлово-комунальні послуги та обслуговують об’єкти благоустрою. Деякі з них мали б давати прибуток, але наразі майже всі вони збиткові. ОПОРА проаналізувала діяльність 19 комунальних установ: чим вони займаються, скільки заробляють та витрачають і про що звітують.