Про дивні електронні петиції до Президента України люблять писати національні медіа. Люди їх знають та активно ними користуються, як і петиціями до Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Однак існує й інша категорія петицій, значно ближча для кожного з нас — місцеві. 

Полтаву вважають одним із лідерів серед обласних центрів за відсотком підтриманих електронних петицій до міської ради. Це означає, що мешканці міста користуються цим інструментом. Але що відбувається після завершення голосування?

Електронні петиції у Полтаві

У жовтні 2023 року Полтавська ОВА повідомила, що всі громади області запустили сервіс електронних петицій. 25 громад використовують платформу електронної демократії e-DEM, ще 35 — свої офіційні сайти. 

У Полтаві можливість подати електронну петицію з’явилася у 2015 році. Тоді використовували офіційний сайт міської ради, а пізніше створили окремий вебресурс. 

Назарій Никончук за останні 3 роки подав до Полтавської міської ради 4 петиції, всі з яких стосувалися транспорту. 3 петиції набрали необхідну кількість голосів. Ідеї для звернень Назарій бере зі спілкування з жителями міста. Він є автором телеграм-каналу “Транспорт Полтави” й веде аналогічні сторінки у фейсбуці та інстаграмі. Чоловік уже кілька років вивчає системи громадського транспорту:

“Я подорожую різними містами України, щоб подивитися, як працює громадський транспорт. На фоні спостережень пишу свої думки у блозі — що варто додати в Полтаві, а чого іншим містам слід повчитися у Полтави”. 

Сергій Антоненко, відомий у Полтаві екоактивіст, із 2015 року подав уже 7 електронних петицій, всі з яких набрали потрібні 250 голосів:

“Я особисто займаюся прибиранням і сортуванням сміття, впроваджую сортування відходів та подальшу переробку. Я бачу ці проблеми. В нас дуже актуальна, критична проблема з відходами, і я не бачу щоб її якось вирішували”, — каже він.

Порядок розгляду електронних петицій у Полтаві прийняли 25 лютого 2016 року. Згідно з ним, петиція не може бути оприлюднена, якщо в ній зазначено більш ніж одне питання, якщо її суть не відповідає повноваженням міської ради, або спонукає до перевищення її повноважень. Щоправда, міська рада розглядала петиції з кількома пропозиціями, наприклад щодо дерусифікації Полтави, де перераховано вулиці й пам’ятники. Також у документі визначено перелік тем, яких не може містити петиція. Це заклики до повалення конституційного ладу, пропаганда насильства, приниження честі й гідності, передвиборча агітація, реклама тощо. 

Якщо є сумніви в доцільності оприлюднення петиції, її скеровують на розгляд і надання висновків постійній комісії з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, інформаційної політики, Регламенту, депутатської етики та антикорупційної політики. 

Для розгляду депутатською комісією петиція повинна набрати 250 електронних підписів протягом не більш як трьох місяців. У 2016 році на збір підписів відводили 60 днів із дня оприлюднення петиції, але у 2019-му цей строк збільшили до 3 місяців. 

У 2019 році з’явився проєкт нового порядку розгляду петицій, який, втім, так не був прийнятий. Загалом він повторює чинний, аое містить пункт про особисту відповідальність керівників виконавчих органів міської ради і безпосередніх виконавців “за своєчасне, якісне та повне виконання доручень керівництва щодо розгляду електронної петиції”.

Як подати петицію?

Процес подання нескладний. Для цього потрібно зареєструватися за допомогою електронного підпису чи BankID, обрати тему петиції, за бажання — прикріпити фото чи ілюстрацію. Після модерування петиції з’являються на сайті. 

Загалом, розгляд “успішної” петиції може займати кілька тижнів. Якщо вона набирає 250 голосів, міський голова не пізніше як за 3 дні скеровує її відповідній депутатській комісії, профільному управлінню і відділу. Щоб розглянути петицію на засіданні, депутатська комісія має 10 днів. За результатами розгляду комісія надає висновок або рекомендацію, вносить пропозицію про розгляд петиції та за участі виконавчих органів готує проєкт рішення міської ради. 

Електронна петиція, яка у встановлений строк не набрала необхідної кількості голосів, розглядається як звернення громадян. 

Звернення громадян — це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Право на звернення є одним з конституційних прав громадян України.

“ВзаємоДія”

У 2021 році Мінцифри запускало електронні петиції в “Дії” й на порталі “ВзаємоДія”. Пілотний проєкт стартував у 8 громадах, серед яких була й Полтавська. 

Міська рада у липні 2021 року внесла зміни до порядку розгляду електронних петицій, додавши до способів їх подання вебпортал електронних послуг “Портал Дія” або вебсайт громадського об’єднання, яке збирає підписи на підтримку електронної петиції. За задумом полтавці мали б отримати змогу голосувати за місцеві петиції через “Дію”, але цього не сталося. Нині “ВзаємоДія” — “мертвий” портал, на якому за 2021 рік розмістили всього 3 петиції, які до речі, не набрали потрібної кількості голосів.

Цікаво, що серед петицій до Полтавської міської ради є дві щодо підключення до “Дії” — від червня і грудня 2021 року. Обидві не здобули необхідної підтримки.

Скільки подано петицій?

За даними дослідження, проведеного Рухом ЧЕСНО, у 2020–2022 роках Полтава була лідером за кількістю підтриманих петицій — 36% зареєстрованих петицій набрали необхідну кількість голосів. Для порівняння: в трійці лідерів були також Ужгород (35%) і Суми (27%). Ще 8 міських рад обласних центрів мають показник прохідності у межах 10–20%. Менше ніж 2% петицій підтримали мешканці Миколаєва і Харкова, а в Одесі за 2020–2023 роки громадяни взагалі не підтримали жодної петиції. Однак слід врахувати, що Миколаївська й Одеська міськради закрили доступ до реєстрації петицій з 24 лютого 2022 року.

За 2021–2023 роки на сайті Полтавської міської ради було розміщено 126 петицій, з яких 55 набрали 250 і більше голосів. Це 43,6% — більше, ніж у 2020–2022 роках, коли дослідження проводив Рух ЧЕСНО. У 2023 році більше половини петицій здобули підтримку мешканців. 

Інформація про результати розгляду 2 петицій  від січня 2021 та січня 2022 року не оприлюднена на сайті міськради, хоча їх розглянули та взяли до відома. 


44% петицій розглядають у перші 60 днів після їх розміщення на порталі для голосування. Це означає, що вони отримують необхідну підтримку ще до завершення встановленого максимального терміну в 3 місяці. 


З початком повномасштабної війни розгляд петицій відклали. 7 і 8 вересня 2022 року міська рада розглянула 11 петицій, поданих у листопаді 2021 і січні-серпні 2022 років.

Чоловіки значно активніші в написанні петицій — вони є авторами 75% з них. Серед авторів також є депутати міської й районної рад. Вони ініціювали петиції про регулювання кількості безпритульних тварин (травень 2021 року), встановлення світлофорів (червень 2021 року), відновлення автобусних маршрутів (вересень 2021 року), продажу алкоголю (жовтень 2021 року).

І який результат?

Петиції, на думку Назарія Никончука, в цілому працюють як інструмент звернення до влади:

“Якщо мешканець активний і петиція популярна, охоплює проблему не лише якогось району, а цілого міста,можна за день набрати всі голоси, і її на найближчому виконкомі мають розглянути”.

Однак ключовою умовою розгляду є готовність влади до співпраці. Якщо такого бажання немає, то і результату від петиції не буде:

“Я подавав петиції, щоб покращити транспортне сполучення в Полтаві, оптимізувати мережу, але все це ігнорували. На той час влада лобіювала інтереси приватних перевізників, тому покращувати якість комунального транспорту їм було, наскільки я розумію, невигідно”.

Для Сергія Антоненка електронна петиція — це можливість показати владі важливість питання та підкреслити, що проблема справді турбує людей, а не лише його персонально. Однак ефективність цього інструменту він оцінює критично:

“Зі всіх моїх петицій вирішене тільки питання відключення газопостачання на вічному вогні — і радше не завдяки петиції, а тому, що війна в країні. А так ніхто на петиції не дивиться, вони нічого не вирішують, вони є рекомендаційними, необов’язковими, відповідальності за відсутність розгляду питання, викладеного в петиції, немає”. 

***

Найскладніше в процесі оцінки петицій — зрозуміти, чи вплинуло звернення на ситуацію. Для цього необхідно було б відслідковувати кожну петицію індивідуально. Втім, ми пішли іншим шляхом, оцінюючи їх за результатами розгляду на профільних комісіях. Ці рішення ми поділили на дві групи. 

Перша — це врахування пропозиції, винесення її на розгляд депутатів або скерування у профільний структурний підрозділ. У 2021–2023 роках таких рішень було 67%. Найчастіше депутати вирішують саме скерувати пропозицію профільному підрозділу міської ради. Наприклад, щодо петиції від 6 квітня 2021 року про придбання офтальмологічного обладнання депутати запропонували профільному підрозділу вийти з пропозицією виділення коштів чи закласти їх на 2022 рік. Інший приклад — петиція від 19 травня 2022 року про обмеження пільгового проїзду для людей похилого віку у тролейбусах, яку підтримали у зв’язку зі страйком приватних перевізників і транспортним колапсом. 

Друга група — це рішення, які відповідь на які зводиться до формального “взяти до уваги”. Таких нараховується 33%. Найчастіше вони стосувалися транспорту і ремонту доріг. Це, наприклад, петиції про незакриття маршруту транспорту від 3 грудня 2021 року, розширення тролейбусних маршрутів від 24 травня 2022 року, ремонт вулиці від 20 квітня 2023 року.


Петиції та війна

Попри повномасштабну війну, мешканці Полтавської громади продовжують подавати петиції до міської ради.

1 березня 2022 року, коли від ракетного удару по центру Харкова загинуло 44 людини, а Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство в ЄС, у Полтаві зареєстрували першу після початку повномасштабного вторгнення петицію з проханням встановити пам'ятник Героїзму Української Нації у центрі міста. Друга петиція, подана 6 квітня 2022 року, містила заклик знищити пам’ятники, які популяризують перемогу Московії 1709 року. 

Вже з 11 квітня 2022 року петиції громадяни почали подавати петиції регулярно. 


Чого хочуть полтавці?

75% петицій припадають на теми благоустрою (впорядкування доріг, тротуарів, тощо), транспорту (зміна маршрутів), культури (збереження пам’яток, дерусифікація) та перейменування вулиць.

У 2021 році найпопулярнішою темою був благоустрій. Мешканці просили владу встановити світлофори, зупинки транспорту, пішохідні переходи, провести ремонт доріг, відновити роботу фонтанів тощо. Темою №2 було відновлення чи збереження транспортних маршрутів.


Наприклад, з 29 січня до 10 лютого 2021 року було зареєстровано 4 петиції про повернення маршрутних автобусів ФОП Шевчук Ю.П. 2 з них набрали необхідні 250 голосів та були розглянуті. Слід вказати, що на початку січня міська влада розірвала з цим перевізником договори. На знак протесту ФОП Шевчук Ю.П. ви

ставив 21 маршрутку навколо Корпусного парку біля Полтавської міської ради. 24 лютого 2022 року перевізник повернувся на маршрути, а міськ арада надала підприємцю дозвіл на перевезення

У 2022 році кількість поданих петицій зменшилася на третину. Основною  темою стала культура (27,6%) — демонтаж пам’ятників, пов'язаних із російською культурою і встановлення натомість памʼятників новим Героям тощо. Зокрема, петиція від 11 квітня 2022 року, що набрала більше 400 голосів, містила кілька пропозицій щодо демонтажу памʼятників та перейменування вулиць і провулків, назви яких стосувалися Росії.

Також серед пріоритетних тем у 2022 році залишилися благоустрій і транспорт. Мешканці закликали владу відремонтувати дороги й оптимізувати маршрути громадського транспорту.


У 2023 загальна кількість петицій повернулася до рівня 2021 року. Темою №1 стало перейменування (34,8%), на другому місці опинився благоустрій — 30,4%. 

Перейменування стосується передовсім увіковічнення пам’яті загиблих героїв. Наприклад, 22 травня 2023 року громадяни запропонували перейменувати Петровський парк на честь загиблого бійця і громадсько-політичного діяча міста Юліана Матвійчука, а 18 квітня 2023 року — на честь полтавського художника  Володимира Білоуса. 


Цікаво, що деякі петиції пропонують цілком протилежні рішення. Наприклад, 11 квітня 2022 року громадяни висловили пропозицію дерусифікувати Полтаву, а 18 квітня 2022 року — залишити історичні пам’ятки. Оскільки петиція дерусифікувати Полтаву, що набрала більше 250 голосів та була підтримана,  містила заклик демонтувати Монумент Слави, у 2023 році актуалізувалося питання щодо збереження Монументу Слави у Корпусному парку. Така петиція набрала 267 голосів. У своєму рішенні постійна комісія Департаменту культури, молоді та сім’ї рекомендувала виготовити необхідну облікову документацію на комплекс пам’яток.

Інший приклад стосується “Вічного вогню”. У 2022 році одна з петицій, що набрала більше 300 голосів і була підтримана, пропонувала відмовитися від використання газу в таких монументах як неефективного й нераціонального витрачання коштів платників податків. За кілька тижнів з’явилася ще одна петиція, в якій пропонували вічний вогонь залишити.

***

На думку Назарія Никончука, у процесі розгляду петицій важлива роль людини, яка представляє владу: 

“У січні змінили керівника транспортного відділу. Ми з ним відразу вийшли на контакт, почали обговорювати проблеми. Тому зміни є, але, думаю, це тому, що прийшла нова влада і привела нову людину, яка політично не зацікавлена”.

Зараз Никончук спостерігає за роботою транспортного відділу стосовно трекінгу міського транспорту:

“Потрібно, щоб 90-95% маршруток виїжджали з трекінгом, бо відслідкувати у нас можна лише комунальні автобуси і тролейбуси. Зараз 6 березня, на карті відображається 200 одиниць транспорту. Поки ми активно спілкуємося [з керівником відділу транспорту — авт.], розробляються нові маршрути, він мене тримає в курсі, мовляв, ‘як будемо запускати, я тобі скину в канал розклад, маршрути, коли gps буде’”. 

Поки активіст не бачить сенсу писати нові петиції. Позитивних результатів з приводу транспорту він не побачив, тому вважає, що місто просто не реагує. 

Екологічна тематика, на думку Сергія Антоненка, теж не цікава владі. Він намагається контактувати з представниками міської ради, які виявляють готовність до роботи, але відзначає, що бажання працювати згасає:

“Питання відходів завжди актуальне, вони накопичуються, нікуди не зникають, люди споживають товари. Але у мене воно через війну відійшло. Я займаюся сам — збираю, сортую, здаю. А щось впроваджувати пропало бажання”.