Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати дослідження залучення мешканців Львівської міської територіальної громади до формування місцевих політик та рішень в умовах воєнного стану. Присутні учасники заходу ознайомилися з результатами дослідження щодо функціонування інструментів участі в громаді та обговорили шляхи їх покращення.

Періодом найбільш активного використання інструментів участі у Львівській громаді були 2016–2020 роки. Від початку пандемії COVID-19 у 2020 році, а згодом —повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року спостерігається стрімке падіння показників використання інструментів участі. Ця негативна тенденція триває й донині.

Зменшився не лише перелік інструментів участі, якими користуються львів’яни, а й кількісні показники активності мешканців.

“Суб’єктивний аспект цієї проблеми зводиться до двох факторів. По-перше, мешканці Львівської громади менше використовують інструменти участі через власний попередній досвід — партисипативні практики часто є тривалими у часі і потребують чималих зусиль, але натомість нерідко є рекомендаційними і не завершуються розв'язанням проблеми чи прийняттям необхідного рішення на рівні органів місцевого самоврядування. Водночас існують інші, менш часовитратні способи розв'язувати місцеві проблеми — звернення на “Гарячу лінію міста”, індивідуальне або колективне звернення громадян, звернення до депутатів Львівської міської ради тощо.

По-друге, виконавчі органи Львівської міської ради недостатньо активно працюють з адвокацією наявних інструментів участі, способів та навичок їх використання, а також з належним інформуванням про поточні проблеми, які можна розв’язати із залученням мешканців” - зазначила Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області.

Громадський бюджет є прикладом дієвого інструмента участі протягом усього періоду його реалізації як за рівнем залученості мешканців, так і результатами взаємодії громади з місцевою владою. 

З 2016 до 2021 року щорічний обсяг фінансування громадського бюджету зростав із 17,5 млн грн до майже 80 млн грн, кількість проєктів, поданих на конкурс, — до майже 300 у рік. Протягом 2016–2018 років переможцями громадського бюджету Львова стало 159 проєктів на загальну суму 81 млн 465 тис. грн. Із них реалізовано вже 141 проєкт. У 2021 році участь у голосуванні взяло майже 104 тис. львів’ян, які віддали 166 тис голосів за проєкти громадського бюджету.

Але у зв’язку з дією в Україні воєнного стану та пріоритезацією видатків прийнято рішення не проводити громадський бюджет у 2022, 2023 роках.

Місцеві ініціативи та загальні збори є найменш використовуваними для мешканців громади. Протягом 2021-2023 років зареєстрована лише одна місцева ініціатива (жовтень 2023 року). Загалом, з 2017 року їх було лише 9. Натомість загальні збори у Львівській територіальній громаді не використовується зовсім. Ймовірно, ці інструменти не працюють активно через складність їх організації та наявністю альтернатив у вигляді інших, менш обтяжливих процедурно, інструментів.

Загальна кількість щорічних громадських слухань (ініційованих різними суб'єктами) у Львівській громаді поступово зменшувалася — з 48 у 2018 році до 15 у 2023-му. Найменшу їх кількість — 10 — зареєстровано у 2022 році. Варто також зауважити, що існувала велика перерва у проведенні слухань між 2020 та 2021 роками. Останні слухання у 2020 році відбулися на початку березня, а перші слухання у 2021 році — аж у травні.

У 2020 мешканці крайній раз  ініціювали ГС — щодо альтернативи будівництва багатоквартирного будинку. Раніше, у 2019 році, таких слухань було 15, а у 2018 році — 10

Ця тенденція може бути індикатором того, що громадські слухання щонайменше не працюють як активний партисипативний інструмент — з різних причин він не має популярності й довіри серед мешканців, які не переконані, що за його посередництвом можна впливати на рішення.

Як зазначила директорка департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради, Марта Рудницька: “слід зазначити, що вперше з 2020 року ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості громадських слухань. Так, станом на 25 липня 2024 проведено вже 13 слухань (за весь 2023 рік проведено 14 слухань, за 2022 - 12). З травня 2024 року ми проводимо громадські слухання у Першій Львівській медіатеці, що на вул.Мулярській, 2а. Ця локація є більш доступною для маломобільних груп населення, рівновіддалена від усіх районів міста, знаходиться неподалік зупинки транспорту, має технічну можливість ведення якісної прямої трансляції громадських слухань”.

Львів’яни почали досить активно користуватися електронними петиціями  у 2016 році, подавши найбільшу за весь час кількість петицій — 788. Однак вже в наступному році кількість петицій різко знизилася. В умовах воєнного стану їх стало ще менше: вдвічі — у 2022 році і втричі — у 2023 році (порівняно з кількістю петицій 2021 року).

Разом з тим, доволі небагато електронних петицій набирають необхідну підтримку. Так, з 2016 року мешканці загалом підтримали 145 електронних петицій. Найбільше їх підтримали у 2019 році — 53, що становить майже 20% від усіх, які були опубліковані на сайті того року. У 2020 році мешканці підтримали 18% зареєстрованих петицій, у 2021 році — 14%, 2022 — 3%, 2023 — 13%.

Протягом усіх 8 років існування електронних петицій простежується чітка тенденція щодо тем звернень: найбільше мешканці просять звернути увагу на благоустрій, транспорт і дороги, впровадження електронного квитка. Після початку повномасштабного вторгнення ця тенденція майже не змінилася — лише додалося петицій про перейменування вулиць, заборону використання російської мови, та посилення правопорядку.

Донедавна дорожні карти реалізації підтриманих петицій публікувалися лише у відповідному розділі на інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради. На сайті  електронних петицій такої інформації не було. Однак протягом останніх місяців відбулися позитивні зміни.

“Спільно з виконавчими органами опубліковано більшість дорожніх карт реалізації електронних петицій за 2021-2023 роки. Крім, цього, в липні міська рада погодила зміни до Положення про електронні петиції на території ЛМТГ, якими, серед іншого, затвердила зразок дорожньої карти реалізації електронної петиції, а також надала можливість реєструвати електронні петиції, які не набрали необхідну кількість голосів на підтримку, у внутрішній системі документообігу та розглядати їх як звернення громадян. Також передбачено, що у одній петиції автор може вказати одне питання. Завдяки цим змінам ми плануємо покращити швидкість та якість розгляду петицій у громаді” - зазначила директорка департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради, Марта Рудницька.

Найбільше консультацій з громадськістю провели у 2018 році — 38, потім щорічно їх кількість зменшувалася. Протягом останніх трьох років сумарно відбулася 21 консультація. Найменше їх було у 2022 році — 2, а в 2023 році — 6. За перший квартал 2024 року проведено вже 5 консультацій з громадськістю, тож є надія, що цьогоріч їх кількість почне зростати.

Тематика консультацій зумовлена обов'язковістю їх проведення з певних питань. Саме тому найбільше їх відбулося щодо затвердження переліку об’єктів, видатки на які будуть проводитись за рахунок бюджету розвитку Львівської міської територіальної громади, тарифів на перевезення, благоустрою — 8. Є серед документів і проєкти-програм — Комплексної екологічної програми на 2024– 2028 роки для ЛМТГ і Програми соціально- економічного та культурного розвитку ЛМТГ на 2024–2026 роки”.

Мешканці не надто активно беруть участь у консультаціях. Із 25 запропонованих для консультацій проєктів документів щодо 10 не надходило жодних письмових чи електронних звернень. Ще щодо 3 інформації немає, адже не опублікований звіт про проведення консультацій. Однак якщо під час консультацій відбувалося публічне представлення й обговорення проєкту документа з можливістю подавати усні пропозиції, мешканці активніше користувалися такою можливістю.

За результатами обговорення було погоджено про необхідність спільної роботи над популяризацію партисипативних практик шляхом більшого інформування про їх можливості, про анонсування поточних громадських слухань, консультацій з громадськістю, електронних петицій всіма доступними способами.

Контакти: Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області, [email protected], 0976407790

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у девяти  цільових громадах (м. Рівне, м. Здолбунів, м. Івано-Франківськ, м. Тлумач; м. Львів, м.Жовква, м. Полтава, м. Обухів, м. Миронівка).