Росію навряд чи можна вважати надійним постачальником енергоресурсів, адже нерідко Москва використовує їх як зброю. Згадаймо, як у 2022 році “Газпром” із надуманих причин зменшував обсяги постачання газу в Європу, щоб вплинути на європейську підтримку України, а потім просто неба спалював газ.

Тепер Кремль за допомоги енергоресурсів намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові. Москва прагне привести до влади проросійських політиків на парламентських виборах восени цього року, що поставить хрест на європейському курсі країни. 

Ба більше, молдовське керівництво переконане, що проросійський уряд може допомогти агресору консолідувати військові спроможності в регіоні для тиску на Україну. Через розхитування суспільних настроїв росіяни хочуть знизити рейтинги чинної президентки Майї Санду та її партії “Дія та солідарність” (PAS). 

З 1 січня 2025 року Росія припинила газопостачання у невизнану Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). Як ми пам’ятаємо, Придністров’я — це квазідержава, яка займає всю молдовську частину лівого берега Дністра. Фактично її контролює Російська Федерація.

До 2025 року газ у Придністров’я постачали безкоштовно, тим самим підтримуючи економічну життєздатність невизнаної республіки. Мешканці та підприємства регіону користувалися блакитним паливом за номінальну ціну. Понад це, газ використовувала розташована на Придністров’ї Молдавська ДРЕС, виробляючи електроенергію, якою забезпечувала потреби невизнаної республіки і яку навіть продавала на правий берег Дністра — Молдову. Доходи від продажу електроенергії становили левову частку бюджету самопроголошеної країни.

Газ потрапляв до ПМР через газотранспортну систему України. Однак, як було анонсовано, з 1 січня наша країна припинила транспортування російського газу. Утім, це не означає, що Україна винна в гуманітарній кризі, яка розгортається в Придністров’ї. Газпром може постачати газ через Трансбалканський газопровід, але російська компанія не забронювала для цього потужності і, очевидно, не поспішає це робити.

Натомість Молдова диверсифікувала потребу в російському викопному паливі, використовуючи закуплений на європейському ринку газ. Електроенергію в екстрених випадках можна експортувати з Румунії, що нині Молдова й робить. Європейський експорт електроенергії виходить суттєво дорожчим, але більшість населення Молдови забезпечені комунальними послугами.  

Ситуація ж у ПМР кардинально протилежна. На правому березі Дністра зупинилися підприємства, було відключено центральне опалення в містах, почалися перебої з водопостачанням. Аби зігрітися, мешканці використовують електроприлади, що збільшило навантаження на електросистему і спровокувало віялові відключення електропостачання.

Для генерації енергії Молдавська ДРЕС перейшла на вугілля, якого вистачить максимум на 50 днів, а за іншими підрахунками — до кінця січня.

Прикметно, що офіційною причиною припинення газопостачання стала нібито заборгованість “Молдовагаз”. Мовляв, Молдова “регулярно не виконує платіжні зобов'язання за чинним контрактом”. Постачаючи газ Придністров’ю безкоштовно, Росія “вішає” цей борг на Молдову і розглядає відновлення газопостачання альтернативним шляхом тільки в контексті сплати газового боргу, — про це розповів ексміністр енергетики Молдови Віктор Парліков після поїздки у Москву. Звичайно, влада Молдови ніколи не визнавала цієї заборгованості, наполягаючи на проведенні аудиту.

Однак ця ситуація стала підґрунтям для інформаційної кампанії Кремля та самопроголошеної влади ПМР задля дискредитації офіційного керівництва Молдови. Штучно створену гуманітарну кризу використовують, аби налаштувати населення країни проти проєвропейської влади.

Майя Санду впевнена, що єдина мета Кремля — викликати невдоволення на обох берегах Дністра. Водночас країни Нордично-Балтійської вісімки (Латвія, Литва, Естонія, Швеція, Данія, Ісландія, Норвегія та Фінляндія) заявили, що дії РФ “направлені на підрив політичної та економічної стабільності Молдови”.

Натомість “влада” Придністров’я робить усе, аби не допустити Кишинів до вирішення проблеми, зокрема відмовляючись залучити європейські енергоресурси. Лідер невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський заперечує, що Кишинів пропонував регіону допомогу з купівлею газу.

Втім, насправді Молдова зацікавлена — з гуманітарних і політичних причин — у тому, щоб не допустити катастрофи в регіоні. Уряд Молдови на підконтрольній йому території вирішив терміново від'єднати від мереж невизнаного Придністров’я десяток сіл та під’єднати їх до своїх мереж, аби повернути їх до нормального життя. Разом з цим, і Україна готова допомогти постачати вугілля Молдавській ДРЕС, але придністровська “влада” продовжує розігрувати московський сценарій.

Дуже ймовірно, РФ влаштує виставу з “порятунком” Придністров’я від гуманітарної катастрофи, створивши з Молдови антигероя. Дуже показово, що 14 січня Красносельський провів у Москві переговори щодо енергетичної кризи. За їх результатами він оголосив, що газопостачання відновлять “у форматі надання гуманітарно-технічної допомоги республіці”. 

Якщо РФ відновить постачання газу, Кремль, дуже ймовірно, продовжить створювати інформаційну картинку, де здорожчання енергоресурсів у Молдові подаватимуть як непрофесійну політику Санду — а фоном будуть низькі тарифи в Придністров’ї. 

Ба більше, існують обґрунтовані побоювання, що ця пропагандистська операція є частиною ширшої гібридної агресії проти Молдови. Йдеться про реінтеграцію Придністров’я на умовах, які унеможливлять новий розворот Молдови на Захід. Скоріше за все, постачання газу в Придністров’я відновлять в лише в критично необхідних обсягах, але його буде не достатньо, щоб підтримувати економіку невизнаної держави. 

Здавалося б, нарешті настав історичний момент назавжди позбутись проросійського форпосту на українському кордоні. Однак українські експерти зауважують, що приєднання 300 тисяч мешканців Придністров’я, абсолютна більшість із яких мають проросійські погляди, радикально змінить електоральний баланс на користь Росії. Тому офіційний Кишинів не поспішає, будучи прихильником м’якої реінтеграції з обов’язковим виведенням російського контингенту та початком належного адміністрування регіону. 

Нині ж уряду Молдови важливо організувати потужну інформаційну кампанію для протидії російській пропагандистській машині. Молдова, як і Україна, переживає історичний етап виходу зі сфери впливу Росії.

Першодрук: ЦЕНЗОР.НЕТ