Якщо говорити про сьогодення, то вибори наразі неможливі через збройну агресію росії проти України та запроваджений у зв'язку з цим воєнний стан. Утім, якщо станеться сталий мир, що зумовить припинення воєнного стану, виникне питання, яким чином проводити вибори. Може виникнути і непереборне бажання об'єднати виборчі кампанії, як це було у 2006 році.

В той час законодавство (стаття 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року) прямо передбачало, що чергові вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України. Зауважимо, що таке формулювання норми закону не узгоджувалося з тодішньою редакцією Конституції України, згідно зі статтею 141 якої сільський, селищний, міський голова обирався тоді на чотири роки (лише у 2011 році змінами до Основного закону строк його повноважень було збільшено до 5 років), а строк повноважень народних депутатів України складав п’ять років. Крім цього, місія БДІПЛ/ОБСЄ рекомендувала уникати одночасного проведення парламентських та місцевих виборів.

У зв'язку з цим Ярослав Давидович, який очолював тоді ЦВК, у своєму виступі на міжнародній науково-практичній конференції (30 жовтня 2006 року, м. Київ) зазначав, що істотно додалося проблем в організації цих виборів у зв’язку з тим, що багато процедур на парламентських і місцевих виборах, які мали б бути узгодженими, регламентувалися виборчим законодавством суперечливо. Тому він наголошував, що цілком очевидним є висновок: в майбутньому парламентські і місцеві вибори мають бути розмежовані в часі. І не лише задля оптимізації організації виборів, а передусім, з двох інших причин: по-перше, для забезпечення належних умов реалізації як пасивного, так і активного виборчого права наших громадян, по-друге, для формування якіснішого складу представницьких органів.

Досвід попередніх виборчих кампаній, зокрема 2006 року, був врахований у чинному Виборчому кодексі, ч. 4 ст. 3 якого забороняє проводити чергові та позачергові загальнодержавні вибори одночасно з всеукраїнським референдумом, іншими черговими чи позачерговими загальнодержавними виборами, черговими місцевими виборами. Утім і на сьогодні існують певні прогалини у виборчому законодавстві. Зокрема абз. 6 ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу передбачає, що у місячний строк після завершення воєнного стану мають бути призначені всі вибори, які не відбулися через воєнний стан, тобто і парламентські, і президентські, які в такому випадку (навіть за умови різної тривалості виборчих процесів) будуть перетинатися в часі, що суперечитиме вже згаданій нормі. У зв'язку з цим розведення у часі парламентських, президентських чи місцевих виборів вимагатиме визначення на законодавчому рівні послідовності їх проведення.

Саме тому ОПОРА підготувала Дорожню карту із детальним описом кроків, необхідних для підготовки перших повоєнних виборів. 

Також в історії незалежної України місцеві вибори одночасно з парламентськими проводилися:

  • 29 березня 1998 році –  відбулися вибори до Верховної Ради України (парламентські) та місцеві вибори (обласні, районні, міські, сільські та селищні ради).
  • 31 березня 2002 році – одночасно пройшли парламентські вибори та вибори до місцевих рад, крім виборів до Київради та мерів Києва й деяких інших міст.

Після одночасних місцевих та парламентських виборів у 2006 році їх виборчі цикли розійшлися через політичні реформи та дострокові вибори Верховної Ради у 2007 році.