Протягом другого року повномасштабного вторгнення Житомирщина лишалася відносно безпечним регіоном. Територіально росіяни не підступили до області, однак не припиняли обстрілів з повітря. 28 травня 2023 року армія РФ завдала удару по інфраструктурному об'єкту в Житомирі. Вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, об'єкти інфраструктури та заклади освітньої й медичної сфер — всього 30 будівель. У Станишівській громаді поблизу Житомира внаслідок російського обстрілу пошкоджено 200 приватних садиб, будинок культури, амбулаторію та адміністративну будівлю. 9 червня під час нічної атаки зафіксовано влучання в житловий масив приватного сектору Звягельської громади. 19 липня через атаку дронами пошкоджень зазнали житлові будинки та інфраструктурний об'єкт у Чуднівській та Вільшанській громадах. 8 квітня 2024 року Росія вкотре атакувала інфраструктуру Житомирщини, внаслідок чого виникла пряма загроза забруднення повітря. За даними карти надзвичайних ситуацій, з 31 березня 2023 року до 31 березня 2024 року повітряну тривогу на Житомирщині оголошували 294 рази. В області ще триває процес розмінування територій і відбудови зруйнованих будинків та об'єктів критичної інфраструктури.

Суспільне, як один з учасників спільного марафону, вийшло із єдиного мовлення і за погодження РНБО розпочинає власний ефір.

Якою має бути загальна стратегія підтримки активної участі жінок у політичному процесі? Якими є гарантії реалізації їхніх прав, зокрема виборчих, з огляду на виклики, спричинені військовою агресією? Як забезпечити рівні можливості для всіх громадян України у політичних процесах? Як стимулювати участь жінок у політичних процесах та забезпечити повноцінне і всебічне залучення та рівне представництво на всіх рівнях влади? Відповіді на ці питання шукали учасники круглого столу «Забезпечення залучення жінок до політичних процесів в Україні», що відбувся 20 травня у Києві.

Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена у повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави. 

За останній рік повномасштабної російської агресії Волинська область залишалася у своїх адміністративно-територіальних межах, не зазнала суттєвих змін у політичній сфері та значних пошкоджень інфраструктури. Долаючи виклики воєнного часу, влада області працювала над збільшенням фінансової підтримки та забезпеченням потреб військових, розв’язанням безпекових питань та поліпшенням умов для внутрішньо переміщених осіб і релокованого бізнесу.  В області постійно триває робота над посиленням обороноздатності, особливо на північних рубежах з Білоруссю. Триває будівництво фортифікаційних споруд вздовж кордону: протитанкових ровів, залізобетонних конструкцій, невибухових загороджень тощо.

Як бачимо, рівень підтримки у президента Зеленського в парламенті значно вищий, ніж у попередників. Ініціатив шостий президент зареєстрував також досить багато, хоча й з початком повномасштабного вторгнення їхня кількість почала зменшуватись. Але зменшення активності президента у цій сфері не є проблемою, адже головним законотворчим органом в Україні є парламент, де голоси під законопроєкти президента де-факто завжди знаходяться.

Від початку повномасштабної війни Україна політично обмежена у повному застосуванні свого права на самооборону, зокрема у знищенні військових цілей на території Росії. Очевидно, що захист нашої держави в затяжній війні передбачає ураження сил в тилу ворога. Відповідно до міжнародного права, такі дії цілком можна вважати елементом самозахисту країни від агресора, а не агресією проти іншої держави. 

Нам потрібно говорити про українську історію давню та сучасну і бути зрозумілими для людей, аби не просто розповідати новини, чи розвінчувати російську дезінформацію, а змінювати наративи. Про це говорила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час дискусії «Структуруючи хаос: Що можуть зробити медіа, аби відновити розколотий світ» на ювілейному десятому Львівському медіа форумі 17 травня.