За останній рік повномасштабної російської агресії Волинська область залишалася у своїх адміністративно-територіальних межах, не зазнала суттєвих змін у політичній сфері та значних пошкоджень інфраструктури. Долаючи виклики воєнного часу, влада області працювала над збільшенням фінансової підтримки та забезпеченням потреб військових, розв’язанням безпекових питань та поліпшенням умов для внутрішньо переміщених осіб і релокованого бізнесу.
В області постійно триває робота над посиленням обороноздатності, особливо на північних рубежах з Білоруссю. Триває будівництво фортифікаційних споруд вздовж кордону: протитанкових ровів, залізобетонних конструкцій, невибухових загороджень тощо.
Також триває будівництво укриттів. У 2023 році Волинська область отримала з державного бюджету для будівництва нових захисних споруд 47 млн грн за умови співфінансування з обласного бюджету. Станом на 23 листопада 2023 року в області налічувалося понад 2,2 тис. споруд цивільного захисту. Загалом впродовж перших 10 місяців 2023 року на ремонт і реконструкцію укриттів на Волині витратили понад 155 млн грн.
Волинь продовжує приймати вимушено евакуйованих осіб з інших областей України. У 2023 році сюди прибули понад 3,3 тис. нових переселенців. Станом на березень 2024 року статус ВПО на Волині зберігали понад 46 тис. громадян.
На Волині продовжують створювати комфортні адаптаційні умови для релокованого бізнесу. За два роки війни область прийняла близько 30 релокованих підприємств. Серед переваг, які пропонує область для бізнесів, що сюди переїхали, — можливість безкоштовного відповідального зберігання обладнання, промзони індустріальних парків області, експорт продукції до країн Європейського Союзу завдяки своєму географічному розташуванню та логістиці.
Волинь продовжує допомагати найбільш постраждалим від війни регіонам, долучившись до проєкту відбудови країни. Зокрема, один із найуспішніших проєктів з відбудови волиняни втілили у с. Благодатівка Херсонської області. Для цього з обласного бюджету виділили 2 млн грн, а з бюджету Володимирської міської громади — ще 3 млн грн. Також Волинська обласна військова адміністрація у співпраці з Благодійним фондом «Шведський центр допомоги» надає гуманітарну допомогу (вікна) для українських міст, зокрема Херсона, Харкова та Чернігова.
Бюджет області «працював» проти агресора. У 2023 році усі кошти від перевиконання показників військового ПДФО спрямовували на потреби сил оборони. За словами голови Волинської ОВА Юрія Погуляйка, понад 300 млн грн з обласного бюджету-2023 скерували на потреби військових.
Соціально-економічний стан області
Загальний огляд соціально-економічної ситуації в області після початку повномасштабного російського вторгнення
Станом на завершення другого року війни в Україні Волинська область не належить до регіонів з тимчасово окупованими територіями чи тих, де відбуваються/відбувалися активні воєнні дії. Однак область загалом зазнала соціально-економічних змін, борючись із відтоком людського капіталу, отримавши зростання цін на товари першої необхідності та збільшення рівня безробіття.
Успішно долаючи виклики воєнного часу, Волинська область зуміла зберегти свій економічний потенціал як логістичний хаб, інвестиційно привабливий регіон, флагман енергоефективності в Україні. Місцеві бюджети переважно зазнали перевиконань в дохідній частині та зуміли «заощадити» чимало коштів для забезпечення потреб військових.
Волинська область — аграрна, майже половина її населення проживає у сільській місцевості. Протягом другого року війни регіон зумів не лише зберегти, а й розвинути свій потенціал як великого виробника агропромислової продукції. Зокрема, за повідомленням ОВА, у 2023 році волинські господарники зібрали 1,5 млн тонн збіжжя — найбільше за весь період незалежності.
Від початку воєнних дій агропромисловий сектор працював над збереженням наявних потужностей, використовуючи всі доступні засоби: від залучення грантових коштів до участі в кредитних програмах. Так, у 2023 році в область було залучено 55 млн грн безповоротної фінансової допомоги — грантової підтримки на садівництво, модернізацію переробних підприємств та будівництво теплиць. У рамках програми USAID АГРО майже 400 фермерів з Волині отримали по 2 т добрива для підживлення посівних культур. Також волинські аграрії залучили 2,1 млрд грн пільгового кредитування, у тому числі в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%».
У 2023 році у Волинській області зареєстрували 8 тис. 243 нових ФОП (фізичних осіб-підприємців) та 874 нові компанії. 103 бізнеси протягом року переїхали з Волинської області в інші області України, а 197 бізнесів, навпаки, припинили діяльність в інших областях і «осіли» на Волині.
Наслідки російської агресії: пошкодження критичної та цивільної інфраструктури, проблеми з постачанням електрики, води, тепла і газу
Волинська область не належить до регіонів, де відбувалися чи відбуваються нині активні бойові дії. В межах області немає територій, які були чи є окупованими. За два роки війни Волинь нечасто зазнавала ворожих атак з повітря, тож цивільна інфраструктура майже не постраждала.
Протягом другого року повномасштабного російського вторгнення в Луцьку, було зафіксовано лише один випадок влучання російських ракет у промислове підприємство. 15 серпня 2023 року голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко та голова Луцької міської ради Ігор Поліщук повідомили про влучання російських ракет в промислове підприємство у місті. Внаслідок ворожої атаки загинуло три працівники підприємства, ще троє зазнали поранень. Згодом у виданні «Економічна правда» з’явилася інформація про те, що шведська компанія SKF, яка спеціалізується на виготовленні підшипників, повідомила про ураження ракетою її заводу у Луцьку.
Збоїв у постачанні електроенергії для мешканців громад на Волині, як це було протягом першого року війни, не спостерігалося. Область належно підготувалася до опалювального сезону. Станом на 1 жовтня 2023 року на Волині завершилася підготовка всіх об’єктів енергетичного комплексу та об’єктів критичної інфраструктури (вони оснащені резервними джерелами живлення). Також в області працював 361 пункт незламності, кожен із яких забезпечений генераторами та пальним, автономним опаленням, засобами доступу до інтернету, зв’язку та аптечками, «польовою» кухнею.
Волинь на захисті об’єктів критичної інфраструктури
За час війниВолинська область не зазнала суттєвих руйнувань військової й цивільної інфраструктури, які б потребувала масштабного відновлення. Однак, у пріоритеті обласної влади залишається захист об’єктів критичної інфраструктури від можливих ракетних ударів чи атак БПЛА. На постійному контролі влади перебувають всі об’єкти, від яких залежить стала життєдіяльність Волинської області, у тому числі об’єкти енергетичної інфраструктури. Зокрема, у жовтні 2023 року за кошти обласного та місцевих бюджетів придбали 25 позашляховиків для мобільних бригад, які захищають об’єкти критичної інфраструктури.
Також Волинська область — перша в Україні, де за грантові кошти облаштували сонячні панелі у центрах надання адміністративних послуг 8 громад (Луцькій, Зимнівській, Вишнівській, Шацькій, Любешівській, Смідинській, Володимирській та Нововолинській). ЦНАПи можуть забезпечити своє функціонування в умовах відключення електроенергії впродовж щонайменше 6 годин.
Разом з тим, протягом другого року війни стало зрозуміло, що стратегія Волинської області, розроблена і затверджена наприкінці 2020 року, не відповідає реаліям часу. Пріоритетні нині питання безпеки, у тому числі енергетичної, не були належним чином зафіксовані у головному стратегічному документі області. Тому в рамках робочої групи керівництво області та представники бізнесу й соціально-культурної сфери, консультуючись із залученими експертами та заручившись фінансовою підтримкою міжнародних організацій, спільно напрацьовують зміни до документа. Одним із пріоритетних напрямків розвитку області до 2027 року пропонують визначити посилення енергетичної безпеки регіону, зокрема через впровадження альтернативних джерел енергії й палива.
Сттаном на 1 вересня 2023 року усі заклади критичної інфраструктури в Луцьку («Луцьктепло», «Луцькводоканал», заклади охорони здоров’я, школи, дитячі садочки, котельні) були готові до роботи в опалювальний сезон в умовах воєнного стану — забезпечені дизель-генераторами. Міська лікарня має власну твердопаливну котельню, яка працюватиме за відсутності подачі тепла. Майже в усіх укриттях у школах та садочках громади облаштовані пункти обігріву. На випадок критичних ситуацій Луцька громада забезпечена ємностями для розвезення води та причепами, на які ці ємності можна встановлювати. Також розроблено схему розвезення води для мешканців на випадок блекаутів. В громаді підготовлено мережу пунктів обігріву в 5 старостинських округах та майже у всіх школах.
Розвиток бізнесу в умовах війни: локальні програми мікрогрантів для малого бізнесу та сталість бізнесової активності
За інформацією платформи Опендатабот, у 2023 році у Волинській області зареєстровано 8 тис. 243 нових ФОП (фізичних осіб-підприємців) та 874 нові компанії. 103 бізнеси протягом року переїхали з Волинської області в інші області України, а 197 бізнесів, навпаки, припинили діяльність в інших областях і «осіли» на Волині.
Також, за даними Опендатабот, реєстр юридичних осіб Волинської області налічує 8 тис. 228 суб’єктів. 36 юридичних осіб у 2023 році мали дохід понад 1 млрд грн. До чільної десятки за доходами у 2023 році належать ТОВ «ВОГ РЕСУРС» (227 працівників, дохід — понад 50 млрд грн), ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (понад 5 тис. працівників, дохід — понад 27 млрд грн), ТзОВ «ВОЛИНЬТАБАК» (670 працівників, дохід — понад 10 млрд грн), ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ» (955 працівників, дохід — понад 6,8 млрд грн), ТОВ «ВЕЗ» (143 працівники, дохід — понад 6,3 млрд грн), ТОВ «ВЕСТ КАРД» (71 працівник, дохід — понад 5,9 млрд грн), БФ «МІСІЯ ДОПОМОГИ» (0 працівників, дохід — понад 5,4 млрд грн), ТОВ «КРОНОСПАН УА» (300 працівників, дохід — понад 5 млрд грн), ТОВ «КОМО УКРАЇНА» (212 працівників, дохід — понад 4,5 млрд грн), СП ТОВ «МОДЕРН-ЕКСПО» (1486 працівників, дохід — понад 4 млрд грн).
За інформацією Волинської обласної військової адміністрації, в області немає локальних програм мікрогрантів для малого бізнесу.
Водночас у Луцьку діє Програма підтримки малого та середнього підприємництва Луцької міської територіальної громади на 2022–2026 роки, затверджена рішенням Луцької міської ради №22/53 від 24 листопада 2021 року. Її мета —створення належних умов для реалізації права громадян на підприємницьку діяльність, підвищення стандарту життя населення і добробуту громадян, забезпечення зайнятості населення шляхом заохочення суб’єктів господарювання до розвитку їх діяльності тощо. На виконання заходів Програми у 2024 році з бюджету Луцької громади планують залучити понад 8 млн грн.
В межах Програми створено фонд підтримки підприємництва Луцької міської територіальної громади, який має формувати сприятливі умови для ведення бізнесу та підприємницької діяльності в умовах воєнного стану. Кошти з фонду на умовах співфінансування (50% від вартості обладнання, але не більше 50 тис. грн) викристовували на часткове відшкодування витрат суб’єктів господарювання на закупівлю альтернативних джерел живлення. Відповідно до рішень комісії з розподілу коштів фонду підтримки підприємництва Луцької міської територіальної громади, погоджено 47 заявок суб’єктів господарювання на загальну суму 1 млн 751 тис. 350 грн.
Адаптація економіки регіону до нових умов: залучення інвестицій, програми підтримки бізнесу та сприяння релокації підприємств
Реагуючи на виклики воєнного стану, обласна влада продовжила співпрацю з міжнародними партнерами з метою залучення інвестицій та розв’язання деяких нагальних проблем.
За інформацією Волинської обласної військової адміністрації, станом березень 2024 року на Волині діє 130 міжнародних угод із партнерами, 17 з яких укладені в 2023 році (з Польщею, Великою Британією, Литвою та Німеччиною). З метою розширення міжнародної співпраці та налагодження нових інвестиційних зв’язків обласна військова адміністрація провела у 2023 році понад 40 зустрічей.
Також у 2023 році фахівці департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів ОДА забезпечили супровід і консультування 14 проєктів у межах програми «Польща-Україна» на суму майже 14 млн євро.
У березні 2023 року в Луцьку відкрили Центр «Дія.Бізнес» — національного проєкту з розвитку підприємництва та експорту. Він передбачає, що підприємці, науковці, креативники й місцева влада мають можливість обмінюватися досвідом та налагоджувати нові ділові контакти. Проєкт став одним із важливих кроків у розвитку інноваційного бізнесу, цифровізації економіки регіону, нових підходів у співпраці «влада — наука — бізнес», підтримки економіки в умовах воєнного стану, створення нових робочих місць, стимулювання бізнесу залучати новітні технології у процес.
В межах вищезгаданої програми підтримки малого та середнього підприємництва Луцької міської територіальної громади на 2022–2026 роки були профінансовані проєкти «Підприємливі діти: Луцьк — Люблін», «Зроблено в Луцьку», «Екологічні продукти для громади», «Прогулянка Скансеном», «Громадський контроль», «Фонд підтримки підприємництва», «Центр підтримки експорту», «Інформаційний пункт підприємця (ІПП)».
У 2023 році діяв проєкт «Зроблено в Луцьку» в межах Програми розвитку підприємництваю Тоді в місті запустили промоційну кампанію, спрямовану на підтримку місцевих виробників. Товари, що виробляються на локальних виробничих потужностях та реалізовуються через місцеві торговельні мережі, позначають спеціальними маркерами «Зроблено в Луцьку».
За час повномасштабного російського вторгнення в Україну близько 30 підприємств релокували свій бізнес на Волинь (для порівняння: за перших 200 днів війни на Волині запрацювали 11 релокованих підприємств). Серед них найбільше підприємств із Харківської та Донецької областей. Переважно це підприємства із переробки твердих побутових відходів, машинобудування, мікробізнеси текстильного напрямку, поліграфічного, друкарського, олійного виробництва, агропромисловості, підприємства у сфері IT та консультаційного бізнесу.
Серед переваг, які надає Волинь релокованим підприємствам, — можливість безкоштовного відповідального зберігання обладнання, промзони індустріальних парків області (у Нововолинську, Ковелі, Володимирі), експорт продукції до країн Європейського Союзу завдяки своєму географічному розташуванню та логістиці.
За інформацією Волинської ОВА, релокований бізнес не лише активно включається в реабілітацію свого виробництва, а й ефективно інтегрується у життя області, налагоджуючи співпрацю з місцевою бізнес-спільнотою, надаючи робочі місця внутрішньо переміщеним особам тощо.
У відповідь на інформаційний запит ОПОРИ в ОВА також повідомили, що у багатьох релокованих підприємств є інтерес до роботи у складі індустріальних парків. Бізнеси розглядають індустріальні парки в розрізі додаткових експортних можливостей та інтеграції в існуючі підприємства області як майбутні постачальники сировини та промислової продукції. З-поміж таких підприємств — ТзОВ «Альмасара», яке переїхало з Харкова до Нововолинська, завод компресорного обладнання з Харківщини, що перемістився в Ковельський район, ТзОВ «ГРІН КОМПАНІ» з Маріуполя, що релокувалося до Нововолинська тощо.
У 2023 році власники харківського підприємства «ВП “Рогатинський м’ясокомбінат”» вирішили релокуватися у Ківерцівську громаду на Волині та збудували тут новий м’ясокомбінат. А ТзОВ «ГРІН КОМПАНІ», яке переїхало на Волинь ще у 2022 році, уже встигло налагодити повноцінну роботу і навіть працевлаштували нових працівників, серед яких двоє ВПО. Отримавши грант у розмірі 250 тис. грн, підприємство орендувало приміщення, придбало сировину і відремонтувало обладнання.
Загалом на релокованих підприємствах працевлаштовано близько 500 осіб. У 2024 році окремі підприємства планують збільшити кількість штатних працівників.
Крім того, як повідомили ОПОРІ в Луцькій міській раді, за інформацією з бази даних Державної податкової служби України, після 24 лютого 2022 року в Луцькій міській територіальній громаді зареєструвалися 58 суб’єктів господарювання (32 юридичні особи та 26 фізичних осіб-підприємців) які до запровадження воєнного стану працювали на територіях, де ведуться (велися) бойові дії.
Релоковані в Луцьку громаду підприємства спеціалізуються на діяльності ресторанів, кафе та надання послуг мобільного харчування, функціонуванні атракціонів і тематичних парків, виробництві медичних, стоматологічних інструментів і матеріалів, виробництві мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, виробництві форм з алюмінію та лиття виробів з полімерних матеріалів, швейному виробництві, виготовленні ортодонтичних апаратів, наданні ветеринарних послуг та діяльності зоомагазинів, роздрібній торгівлі рибою тощо.
Найбільше суб’єктів господарювання релокувалися в Луцьку громаду з Херсонської, Київської, Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької областей.
Завдяки фонду підтримки підприємництва Луцької міської територіальної громади релоковані підприємства можуть скористатися грантовою допомогою, у тому числі від міжнародних донорів.
Волинська область — аграрний регіон, де майже половина населення проживає у сільській місцевості. Саме тому створення умов для належної адаптації агросектору до нових реалій в умовах дії воєнного стану, сприяння розвитку галузі та залучення інвестицій — один із ключових напрямків відповідальності місцевої влади.
Підбиваючи підсумки аграрного 2023 року, начальник управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Юрченко розповів, що протягом року волинські агровиробники залучили 48 млн грн підтримки від держави, 10 млн грн — за грантовими програмами та 5 млн грн — з обласного бюджету.
Зокрема, з обласного бюджету майже 5 млн грн спрямували на допомогу фермерським господарствам у межах двох локальних програм: як дотації за утримання великої рогатої худоби (надано допомогу 1,5 тис. фермерам) та дотації на утримання м’ясних корів.
Зяавдяки проєкту USAID «ГОВЕРЛА» 10 громад Волині (Боратинська, Вишнівська, Володимир-Волинська, Горохівська, Зимнівська, Ківерцівська, Локачинська, Любешівська, Рожищенська та Шацька) у 2023 році отримали екскаватори загальною вартістю понад 23 млн грн.
Структура населення області, ВПО та міграційна ситуація в регіоні
За інформацією Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на грудень 2023 року у Волинській області зареєстровано 8 тис. 37 народжених осіб, а померли 12 тис. 636 осіб. За 2023 рік в області зареєстрували 4 тис. 445 шлюбів.
Порівняно з першим роком повномасштабної війни, динаміка структури населення області дещо покращилася. Станом на кінець 2022 року в області було зафіксували 8 тис. 429 народжених осіб проти 13 тис. 76 померлих. Натомість кількість зареєстрованих шлюбів, навпаки, зменшилася — у 2022 році було зареєстровано 5 тис. 771 шлюб.
За даними Міністерства соціальної політики України, станом на березень 2024 року у Волинській області зареєстровано понад 46 тис. внутрішньо переміщених осіб (з них майже 40% чоловіків, решта — жінки). Дтей до 18 років — понад 13 тис., осіб працездатного віку (орієнтовно від 18 до 60 років) — близько 25 тис., решта — переважно люди пенсійного і передпенсійного віку. Серед внутрішньо переміщених осіб також є троє людей віком понад 100 років.
На офіційному сайті Волинської обласної військової адміністрації повідомляють, що загалом за час війни Волинська область прийняла понад 79 тис. вимушено евакуйованих осіб. Понад 33,5 тис. сімей (понад 46 тис. громадян), які прибули на Волинь з інших регіонів України, нині мають статус ВПО. У 2023 році на Волинь прибули понад 3,3 тис. нових переселенців.
У 2023 році 71 тис. 545 громадян скористалися послугами підрозділів Державної міграційної служби у Волинській області для отримання закордонних паспортів. Для порівняння: протягом 2022 року від початку дії воєнного стану в Україні закордонні паспорти на Волині отримали понад 120 тис. громадян.
За інформацією, наведеною в аналітичній записці «Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення» Центру економічної стратегії, розподіл біженців за регіонами походження залишається сталим у часі — немає ознак того, що зростає частка прибулих з того чи іншого регіону України. Експерти наводять статистику, що із Заходу України у листопаді 2022 року виїхало 12,2% опитаних ними респондентів. У травні 2023 року відсоток опитаних, які виїхали за кордон з Заходу України, уже становив 7,4%, натомість у січні 2024 року — 11,2%.
Відтак, міграційна ситуація на Волині залишається сталою. Незначна частка населення області залишається за кордоном. Близько 5% усього населення регіону становлять внутрішньо переміщені особи (близько 46 тис. осіб), які зуміли адаптуватися та частково замінити біженців на залишених робочих місцях.
Інтеграція внутрішньо переміщених осіб на Волині: Ради ВПО і програми підтримки
Станом на грудень 2023 року на Волині створено 18 рад внутрішньо переміщених осіб — консультативно-дорадчих органів, які об’єднують між собою внутрішньо переміщених осіб з проактивною громадянською позицією, відповідними досвідом і знаннями, аби ефективніше захищати права та інтереси ВПО в регіоні.
Відповідно до розпорядження №360 від 31 серпня 2023 року, при Волинській обласній військовій адміністрації утворили Раду з питань внутрішньо переміщених осіб та затвердили відповідне Положення. Також Ради ВПО на Волині створені при Володимирській, Ковельській і Луцькій районних державних адміністраціях, у Голобській, Берестечківській, Поромівській, Ратнівській, Любомльській, Горохівській, Вишнівській, Луківській, Нововолинській, Володимирській, Камінь-Каширській, Турійській, Шацькій та Рожищенській територіальних громадах.
У Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» дослідили, як змінювалися акценти у допомозі ВПО протягом усього періоду війни в Україні: від задоволення базових потреб у їжі, одязі, медикаментах до повної інтеграції у волинську спільноту. Зокрема, благодійні організації, які допомагають внутрішньо переміщеним особам на Волині адаптуватися, вже реалізували проєкти зі встановлення спортивних майданчиків поблизу місць тимчасового поселення ВПО, створення інтеграційних просторів, проведення «фестивалів єднання», підтримки працевлаштування та підприємництва серед ВПО тощо.
Також на Волині успішно реалізовують проєкти з забезпечення внутрішньо переміщених осіб постійним житлом. Так, у січні 2024 року завдяки програмі NEFCO «Підтримка ЄС для нагальних потреб розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні» завершилися роботи з будівництва та облаштування будинку на 21 квартиру у селі Тростянець Ківерцівської громади для сімей, які постраждали від війни.
Схожі проєкти були реалізовані раніше у Луцькій та Ковельській міських громадах. Зокрема, у Ковелі в межах програми NEFCO реконструювали занедбані адміністративні будівлі під енергоефективні та сучасні багатоквартирні житлові будинки. Ключі від квартир в цих будинках уже отримали 24 родини вимушених переселенців.
У Луцьку в межах проєкту «Реконструкція учбово-лабораторного корпусу ЛНТУ під гуртожиток для ВПО» під супроводом Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) реконструювали приміщення місцевого університету. У листопаді 2023 року вимушено переселені чи евакуйовані студенти і викладачі, які навчаються й працюють в Луцькому національному технічному університеті, отримали можливість заселитися в нові квартири в облаштованому гуртожитку.
Протягом 2023 року на Волині видали 66 ваучерів на навчання для внутрішньо переміщених осіб, серед яких жителі Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської, Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Київської та Черкаської областей. Скориставшись ваучерами, переселенці можуть опанувати нову професію або спеціальність та вдосконалити раніше здобуті знання і вміння для подальшого працевлаштування на Волині.
Також внутрішньо переміщені особи інтегруються в нове середовище, працевлаштувавшись на місцевих підприємствах. Одним із лідерів з працевлаштування ВПО на Волині є ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика». Підприємство спеціалізується на переробленні макулатури, з якої виготовляють картон та папір, кутник картонний, гофролист та гофротару. Станом на листопад 2023 року на фабриці працювало 50 ВПО.
Рівень безробіття, заробітних плат, доходів громадян та цін на споживчі товари
За інформацією Волинського обласного центру зайнятості, його послуги в січні-лютому 2024 року отримали 5 тис. 749 людей. Натомість за аналогічний період 2023 року ними скористалися 8 тис. 86 осіб. Мали статус безробітного у січні-лютому 2024 року 3 тис. 877 мешканців Волинської області, у січні-лютому 2023 року — 6 тис. 22 особи.
Скориставшись послугами обласного центру зайнятості, отримали роботу в січні-лютому 2024 року 1 тис. 394 людини, за цей же період у 2023 році — 1 тис. 377 осіб. У січні-лютому 2024 року працевлаштовано 512 безробітних, у січні-лютому 2023 року — 676. У січні-лютому 2024 року надали інформацію про вакансії 1 тис. 349 роботодавців, у січні-лютому 2023 року — 1 тис. 276. Кількість вакансій за цей же період у 2024 році — 3 тис. 632, у 2023 році — 3 тис. 456.
Також в обласному центрі зайнятості підрахували кількість осіб, які мали статус безробітного у січні-лютому 2024 року, та кількість наявних вакансій у цей же період за галузями. Так, у галузі сільського господарства, лісового та рибного господарства було зареєстровано 272 безробітних та 163 вакансії, у галузі добувної промисловості й розроблення кар’єрів — 18 безробітних та 49 вакансій, у переробній промисловості — 404 безробітних та 476 вакансій, у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 37 безробітних і 39 вакансій, у галузі водопостачання, каналізації та поводження з відходами — 18 безробітних і 66 вакансій, у будівництві — 43 безробітних та 64 вакансії, у галузі гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів — 719 безробітних та 890 вакансій, у галузі транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності — 144 безробітних та 248 вакансій, у харчовій сфері — 74 безробітних та 203 вакансії, у сфері інформації та телекомунікації —37 безробітних та 24 вакансії, у фінансовій та страховій діяльності — 39 безробітних та 5 вакансій, у галузі операцій з нерухомим майном — 21 безробітний та 22 вакансії, у професійній, науковій та технічній діяльності — 36 безробітних та 25 вакансій, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування — 59 безробітних та 80 вакансій, у сфері державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування — 667 безробітних та 152 вакансії, у сфері освіти — 126 безробітних та 329 вакансій, у галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — 179 безробітних та 193 вакансії, у галузях мистецтва, спорту, розваг та відпочинку — 13 безробітних та 23 вакансії, у сфері надання інших послуг — 32 безробітних і 35 вакансій тощо.
За даними сайту work.ua, в Луцьку протягом лютого 2023 — лютого 2024 року кількість вакансій коливалася від 495 до 836. Разом з тим, кількість поданих резюме становила від 1 267 до 1 910. Середня заробітна плата за вакансіями суттєво відрізнялася від заробітної плати за резюме. Так, середня заробітна плата за вакансіями коливалася від 12 тис. 833 грн до 15 тис. 998 грн. Натомість, середня заробітна плата за резюме була зафіксована на рівні від 16 тис. 237 грн до 18 тис. 751 грн.
У Волинському обласному центрі зайнятості повідомили, що станом на 1 березня 2024 року середній розмір заробітної плати за вакансіями становив 10 тис. 440 грн, у 2023 році — 10 тис. 98 грн.
Найвищий середній розмір заробітної плати був зафіксований на рівні 22 тис. 500 грн за вакансією формувальник машинного формування, а заробітна плата на рівні 21 тис. 500 грн — за вакансією слюсар з ремонту устаткування теплових мереж. Заробітна плата на рівні 20 тис. грн була доступна за такими вакансіями: лікар-акушер-гінеколог, лікар-анестезіолог, лікар-педіатр, лікар-терапевт, лікар-хірург, лікар-психолог, лікар з медицини невідкладних станів, клінічний фармацевт, лікар-епідеміолог, лікар-рентгенолог, машиніст екструдера, друкар флексографічного друкування.
Найнижчий середній рівень заробітної плати — 7 тис. 100 грн. На неї можна було розраховувати за такими вакансіями: робітник з благоустрою, кур’єр, кухонний робітник, монтувальник шин, маслороб, оператор лінії для оброблення перо-пухової сировини, випалювач вапна, машиніст холодильних установок, машиніст насосних установок, контролер якості, оброблювач виробів з бурштину, монтер колії, соціальний робітник, помічник вихователя, касир, сортувальник поштових відправлень та виробів друку, інспектор з військового обліку, консультант державної нотаріальної контори, лаборант у сфері освіти, асистент вчителя, асистент вихователя, логопед, фельдшер, електрик дільниці, дизайнер меблів, музичний керівник, соціальний працівник, бібліотекар, нотаріус, державний нотаріус, асистент, лікар, інженер-електронік, завідувач господарства, керівник гуртка, завідувач сектору, головна медична сестра (медичний брат), начальник відділу.
Державна служба статистики України звітує про такі середні споживчі ціни на продукти харчування у Волинській області у лютому 2024 року: 1 кг рису — 49,6 грн, хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку (за 1 кг) — 44,38 грн, хліб житній (за 1 кг) — 33,03 грн, батон (0,5 кг) — 25,15 грн, макаронні вироби з м’яких сортів пшениці — 26,39 грн, борошно пшеничне — 14,38 грн, крупа манна — 21,75 грн, крупа гречана — 25,04 грн, крупа ячна — 13,45 грн, пшоно — 21,95 грн, крупа пшенична — 12,35 грн, яловичина — 277,35 грн, свинина — 159,82 грн, птиця (тушка куряча) — 84,24 грн, філе куряче — 160,19 грн, риба морожена — 179 грн, молоко пастеризоване — 36,45 грн, сир м’який — 180,63 грн, яйця (десяток) — 48,64 грн, масло вершкове (200 г) — 75,97 грн, олія соняшникова (1 л) — 55,6 грн, сало — 155,29 грн, яблука — 22,99 грн, капуста білокачанна — 15,85 грн, цибуля ріпчаста — 17,65 грн, буряк — 17,88 грн, морква — 13,29 грн, картопля — 23,19 грн, цукор — 29,04 грн, молочні суміші для дитячого харчування (250 г) — 120,78 грн.
Натомість середня плата за оренду 1-кімнатної квартири (за один місяць) протягом аналогічного періоду становила 7 тис. 473,36 грн, стоматологічні послуги (одиниця) — 748,82 грн, бензин А-92 — 46,92 грн/л, бензин А-95 — 50,71 грн/л, дизельне пальне – 50 грн, газ скраплений для автомобілів – 26,8 грн/л, проїзд у міському транспорті (квиток) — 8 грн, дошкільна освіта (1 день) — 35,71 грн, послуги у сфері страхування особистого транспорту (вартість страхового поліса) — 1 тис. 801,81 грн.
Виклики для обласної та міської влади обласного центру в умовах воєнного стану. Вилучення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів
Протягом другого року війни в Україні представники обласної виконавчої влади, депутати обласної ради та фахівці в різних галузях соціально-економічного життя області працювали над актуалізацією Стратегії розвитку Волинської області до 2027 року. Серед викликів, що з’явилися в період дії воєнного стану, експерти називають: енергетичну безпеку; зростання навантаження на систему органів охорони здоров’я та соціального захисту внаслідок значної кількості внутрішньо переміщених осіб, системної підтримки ветеранів, військових та членів їх сімей; виїзд значної кількості тимчасово переміщених осіб за кордон; налагодження співробітництва з європейською спільнотою, залучення міжнародної технічної допомоги для розвитку регіону; запровадження механізму фінансово-кредитної підтримки розвитку бізнесу, включно з релокованим. Відтак, представники обласної влади мають намір закріпити нові цілі у головному стратегічному документі області, щоб ефективно подолати виклики воєнного часу і мати можливість вибудувати план з реалізації поставлених завдань.
Не чекаючи завершення процесу оновлення Стратегії області, місцева влада уже частково розпочала роботу з подолання нових викликів. Зокрема, постійно триває посилення захисту та охорони об’єктів критичної інфраструктури; представники місцевої влади налагоджують контакти з закордонними партнерами з метою залучення інвесторів до розвитку економіки Волині; створюють сприятливі умови для релокованих підприємств для їх адаптації та інтеграції у місцеву бізнес-спільноту.
Також у жовтні 2023 року було створено робочу групу «Прозорість та підзвітність» з метою моніторингу та контролю за належним використанням бюджетних коштів. До її складу ввійшли заступники керівників обласних управлінь СБУ, заступники керівників обласних територіальних органів БЕБ та представники Національного антикорупційного бюро. На її засіданні в листопаді 2023 року очільники та керівники фінансово-економічних департаментів міських громад звітували про отримані та витрачені кошти військового ПДФО.
Зокрема, очільниця департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради Лілія Єлова розповіла, що за десять місяців 2023 року до бюджету міста надійшло 230 млн грн військового ПДФО, 224 млн грн з яких спрямували на надання допомоги військовим у вигляді субвенцій чи придбання матеріалів військовим частинам. До обласного бюджету за цей же період надійшло 457,4 млн грн військового ПДФО. За цим податком перевиконання становило 134,4 млн грн. Ця сума могла бути використана, зокрема, на ЗСУ.
У зв’язку із вилученням до державного бюджету надходжень податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців обласний бюджет у 2024 році недоотримує близько 400 млн грн. Відтак, незабезпеченість по захищених статтях бюджету становитиме близько 285 млн грн. З них оплата праці — 65 млн грн, енергоносії — 62 млн грн, реалізація соціальних програм та виплати військовозобов’язаним — 58 млн грн тощо. Тож місцева влада розраховує на кошти від перевиконання доходів, щоб забезпечити фінансування захищених статей. А вже після виконання цих зобов’язань буде зрозуміло, чи зможе область спрямувати субвенцію державному бюджету на фінансування безпеки та оборони і в якому обсязі.
На проблему вилучення «військового» ПДФО з бюджетів громад і областей до державного бюджету також звертає увагу активна громадськість. Зокрема, на Волині діє громадська ініціатива «Спочатку дрони…», що підтримує спрямування більшої частини коштів на потреби армії, безпеки та оборони країни. Її представники відзначають, що в таких умовах контролювати витрачання коштів на національному рівні значно важче, ніж на місцях. Активісти зауважують, що Луцька міська громада втратила близько 400 млн грн, обласний бюджет — близько 500 млн грн, а у Володимирської громади на Волині з бюджету забрали 70% від усіх коштів. Відтак, громадськість Волині уже готова ініціювати звернення чи використовувати інші інструменти громадської участі для вирішення цієї проблеми.
Допомога центральної влади у розв'язанні соціально-економічних проблем області: дієві інструменти та ефективність їх впровадження
У вирішенні соціально-економічних проблем Волинської області важливу роль відіграє центральна влада, реалізуючи фінансово-економічні програми, перевагами яких активно користуються мешканці територіальних громад Волині.
Так, протягом другого року війни волиняни отримали 310 кредитів на загальну суму понад 409 млн грн у межах державної програми «єОселя» (програма доступного кредитування житла).
12 сімей учасників бойових дій у 2023 році придбали житло, скориставшись державною програмою на виплату грошової компенсації за житлові приміщення для учасників бойових дій, які є особами з інвалідністю першої чи другої групи, а також учасників бойових дій з-поміж ВПО чи членів сімей загиблих, які перебували на квартирному обліку як потребуючі житла в органах місцевого самоврядування. У 2024 році ще 24 особи з відповідних категорій можуть претендувати на житло в межах тієї ж програми. Загалом на житло передбачено 75 млн грн.
18 волинських підприємців долучилися до національної інтенсивної програми розвитку стартапів і малих підприємств «Власне» на базі Центру «Дія.Бізнес» у Луцьку.
Паралельно на Волині успішно реалізовується державний проєкт «єРобота». За перший рік дії програми «Власна справа» (складова проєкту «єРобота») 184 мешканців Волині отримали грант на власний бізнес. Серед них 10 внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Харківської, Київської та Луганської областей.
Грантові кошти спрямували на 16 кав’ярень, 11 станцій технічного обслуговування автомобілів, 8 магазинів продовольчих товарів, 10 виробництв швейних виробів, 10 бізнесів у сфері стоматологічної практики, 6 фаст-фудів, 6 виробництв заморожених напівфабрикатів, 6 салонів краси та барбершопів, 4 сімейні молочні ферми, 5 виробництв виробів з металу, 4 пекарні та кондитерські.
Протягом 2023 року програмою «Власна справа» скористалися, зокрема, 4 учасники бойових дій та 5 дружин ветеранів. Новостворені бізнеси обійшлися державі у 3 млн 947 тис. грн. Учасники програми спрямували одержані кошти у сфери торгівлі солодощами, торгівлі дитячим одягом, надання послуг перукарями та салонами краси, вантажних перевезень, обробки каменю, металообробки та торгівлі продовольчими товарами. Відтак, в області було створено 19 нових робочих місць.
Одним із прикладів започаткування успішного бізнесу за державні кошти є відкриття нового магазину «LEKVAR — територія мармеладу» у Нововолинську. Грант у 500 тис. грн від держави отримала дружина учасника бойових дій. Грант програми «єРобота» отримала також власниця магазину «ВишиванкаUA» і дизайнерка з Луцька, яка придбала за грантові кошти вишивальну машину.
Скористалася державною програмою «єРобота» і переселенка з Харкова, яка нині проживає у Луцьку. За грантові кошти вона відкрила «Дитячу медіа школу COOL Media School». У ній діти від 5 до 15 років можуть навчатися медіамаркетингу, журналістиці, акторській майстерності, імпровізації, сторітелінгу, ораторській майстерності, режисурі, монтажу, сценічній мові та руху, блогерству та публічному виступу.
Власник горохівського фермерського господарства «Волинський сад» отримав 3,5 млн грн за урядовою програмою «єРобота» на будівництво 11 теплиць. Загалом у межах проєктів «Свій сад» і «Своя теплиця», що є частиною програми «єРобота», у 2023 році волинські аграрії залучили 55,2 млн грн грантових коштів та створили 150 нових робочих місць.
Ще один урядовий проєкт у межах програми «єРобота», яким успішно скористалися власники підприємства «Вербена» з Нововолинська, — «Новий рівень». Підприємство спеціалізується на виробництві м’ясних консервів і, скориставшись грантовими коштами в сумі 8 млн грн, розширило своє виробництво та створило 25 нових робочих місць.
Завдяки програмі «USAID АГРО» майже 400 волинських господарників отримали мінеральні добрива на суму близько 10 млн грн. Заявки на отримання добрив аграрії області, які мають в обробітку від 5 до 500 га землі, подавали через «ДАР» (Державний аграрний реєстр). Крім того, 530 агровиробників області в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» залучили 1,8 млрд грн.
Бюджет-2023 vs. бюджет-2024: основні напрямки видатків
Бюджет на 2023 рік депутати Волинської обласної ради не ухвалювали, як це відбувалося зазвичай. Прийняття остаточного рішення з цього питання взяв на себе голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко. Текст основного фінансового документа області на 2023 рік не оприлюднили ні на сайті Волинської обласної державної адміністрації, ні на сайті Волинської обласної ради. Із сайту «Суспільне. Волинь» стало відомо, що інформацію про бюджет навмисно приховують, щоб вона не стала надбанням ворога.
Протягом другого року війни ситуація з головним фінансовим документом області не змінилася — текст бюджету і супровідні документи до нього не оприлюднили. Натомість затвердженню бюджету передували засідання робочої групи «Прозорість і підзвітність» за участі місцевої влади, представників силових структур та громадськості. Під час одного з таких засідань директор департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк повідомив, що бюджет на 2024 рік менший на 150 млн грн, ніж на 2023-й, та орієнтовно становитиме 1,4 млрд грн. Натомість бюджет-2023 становив 1 млрд 577 млн грн.
В бюджеті на 2024 рік у кожній галузі передбачено кошти лише на захищені статті видатків (заробітну плату та комунальні послуги). Така ситуація склалася у зв'язку зі змінами до бюджетного кодексу, якими передбачено зарахування ПДФО з 1 жовтня 2023 року до державного бюджету. У 2023 році ПДФО становило близько 500 млн грн, а в 2024 році цієї дохідної частини бюджету уже не буде. Тому в показниках, які доводять до головних розпорядників коштів, не передбачено жодних капітальних видатків чи інших витрат. Також відкритим залишається питання, чи зможе область ефективно допомагати військовим фінансовими ресурсами, як це було попереднього року.
На етапі обговорення бюджету-2024 стало відомо, що на галузь охорони здоров’я планують витратити 157 млн 633 тис. грн. (у порівнянні з 2023 роком показник зменшився). Управлінню освіти та науки ОДА на 2024 рік довели граничний обсяг видатків у сумі 811,9 млн грн (на 47 млн грн більше, ніж у 2023 році). На галузь культури передбачили 163,5 млн грн.
28 грудня 2023 року в межах робочої групи «Прозорість та підзвітність» начальник департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк поінформував громадськість про затверджений обласний бюджет-2024. Згідно з наказом №492 голови Волинської ОВА Юрія Погуляйка від 18 грудня 2028 року «Про прийняття обласного бюджету на 2024 рік», загальний обсяг бюджету затверджено у сумі 1,9 млрд грн, з яких власні ресурси 1,4 млрд грн, трансферти з державного бюджету — майже 500 млн грн.
У зв’язку із вилученням до державного бюджету надходжень податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців обласний бюджет недоотримує близько 400 млн грн, тож незабезпеченість по захищених статтях бюджету становитиме близько 285 млн грн (з них оплата праці — 65 млн грн, енергоносії — 62 млн грн, реалізація соціальних програм та виплати військовозобов’язаним — 58 млн грн). Місцева влада розраховує на кошти від перевиконання доходів, щоб забезпечити фінансування захищених статей.
20 грудня 2023 року депутати Луцької міської ради своїм рішенням затвердили бюджет-2024. Він формувався з урахуванням вимог воєнного часу. Основні пріоритетні напрямки видатків — сектор безпеки й оборони, а також забезпечення соціальних зобов’язань і захищених статей (підтримка внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб, заробітні плати, енергоносії тощо).
Обсяг доходів бюджету міської територіальної громади на 2024 рік обраховано в сумі 3 млрд 724 млн 712 тис. грн, у тому числі доходи загального фонду — 3 млрд 636 млн 472 тис. 100 грн, доходи спеціального фонду— 88 млн 230 тис. 200 грн.
Видатки бюджету Луцької міської територіальної громади становлять 3 млрд 914 млн 70 тис. 300 грн. Профіцит за загальним фондом бюджету — 544 млн 464 тис. 300 грн, дефіцит за спеціальним фондом — 733 млн 824 тис. 300 грн.
У бюджеті-2024 закладено 50 млн грн на реконструкцію укриттів в закладах освіти, 250 млн грн — на потреби Збройних Сил України (впродовж року ця сума щонайменше подвоїться), 20 млн грн — на ветеранський хаб. На реалізацію програм у сфері соціального захисту та соціальне забезпечення передбачені видатки в сумі 125 млн, 693 тис. грн; на галузь охорони здоров’я — 56 млн 161 тис. грн; на заклади дошкільної, загальної та позашкільної освіти — 1 млрд 520 млн 873 тис. грн.
Ухваленню бюджету передували консультації з громадськістю. Їх учасників поінформували, що основним джерелом наповнення дохідної частини загального фонду бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), його питома вага в доходах загального фонду становить 65,4%. Натомість найбільшу питому вагу видатків становить оплата праці — 51%.
З метою залучення громадськості до розподілу бюджетних коштів у 2024 році заплановано провести два конкурси проєктів бюджету участі, на що буде спрямовано близько 10 млн грн.
Також місцева влада запропонувала передбачити у 2024 році 159,8 млн грн на благоустрій територій громади, 85,4 млн грн — на утримання автомобільних доріг, 50 млн грн — на поточний ремонт прибудинкових територій. Ще 158 млн передбачили на забезпечення безперебійного функціонування об’єктів критичної інфраструктури.
Присутні на заході активісти та військовослужбовці, за інформацією видання «Конкурент», вимагали передбачити більше коштів з бюджету на потреби військових, безпеки та оборони країни та громади зокрема (не 250 млн грн, а мінімум 500 млн грн), а менше коштів спрямувати на благоустрій територій і озеленення, капітальні ремонти, «піар» місцевої влади у ЗМІ.
Фінансування непершочергових/непріоритетних видатків в умовах воєнного стану: розголос через ЗМІ та реакція суспільства
У жовтні 2023 року в Луцьку місцеві активісти започаткували громадську кампанію «Спочатку дрони…». Як повідомляв Центр журналістських розслідувань «Сила правди», ініціатива стартувала з громадської акції «Дрони замість бруківки», учасники якої вимагали, щоб Луцька міська рада замість капітальних ремонтів вулиць витрачала кошти на допомогу Збройним Силам України. Уже за місяць рух став більш організованим, його учасники руху використовують різноманітні інструменти участі, а вимоги витрачати кошти на армію замість благоустрою та капітальних ремонтів озвучують не лише Луцькій міській раді, а й Волинській обласній раді та обласній військовій адміністрації.
Започаткуванню такої ініціативи передувала низка випадків фінансування непершочергових, на думку громадськості, заходів з обласного та луцького міського бюджетів. Найгучніші випадки стали відомі громадськості через висвітлення їх у засобах масової інформації, не підконтрольних місцевій владі.
Зокрема, журналісти ЦЖР «Сила правди» розповідали про капітальний ремонт вулиці, яка веде до Підгайцівської селищної ради, за 14,8 млн грн; капітальний ремонт двох вулиць у селі Липини Луцького району на загальну суму майже 39 млн грн; ремонти доріг у смт Олика на загальну суму понад 11,3 млн грн; роботи й послуги, пов’язані з капітальними та поточними ремонтами доріг та дворів, розроблення кошторисної документації у Луцькій громаді на суму 225 млн грн; ремонт фасаду будівлі Волинської обласної ради на суму майже 1 млн грн; капітальний ремонт вулиці у смт Турійськ на суму 5,3 млн грн.
У виданні «Insider Media» повідомляли про будівництво стадіону у м. Ківерці за 145 млн грн; тендери на утримання чотирьох доріг на загальну суму майже 200 млн грн; озеленення Луцька на суму понад 13 млн грн; оновлення автопарків державних та комунальних установ на Волині на суму понад 50 млн грн; капітальні ремонти вулиць та будинків у Луцьку на загальну суму майже 200 млн грн; аналіз про недоцільність добудови шахти на суму 5,6 млн грн; ремонт вулиці у Маневицькій громаді на суму майже 18 млн грн тощо.
Активні мешканці Луцької міської територіальної громади та жителі області об’єдналися, щоб законними методами змінити пріоритети щодо витрачання коштів з обласного бюджету та бюджетів місцевих громад в умовах війни. Небайдужі волиняни збиралися на акції, щоб обговорити алгоритм громадської кампанії та запустити механізм місцевої ініціативи.
Один з ініціаторів кампанії «Спочатку дрони…» — Анатолій Котлюк — зареєстрував на платформі електронної демократії е-DEM петицію до Луцької міської ради «Про підтримку проєкту рішення, поданого громадською ініціативою “Спочатку дрони…”», яка набрала 356 голосів і була розглянута відповідно до законодавства. У результаті депутати Луцької міської ради прийняли рішення, яке здебільшого задовільнило вимоги ініціаторів.
Зокрема, рішення Луцької міської ради №53/1 «Про окремі питання формування проєкту бюджету Луцької міської територіальної громади на 2024 рік» від 29 листопада 2023 року передбачає виділення з бюджету громади коштів на закупівлю дронів, тепловізорів, старлінків, зарядних станцій, оптичних прицілів тощо для Збройних Сил України у розмірі 500 млн грн. Також встановлено, що після оплати коштів освітньої субвенції, енергоносіїв, видатків на цивільний захист і зобов’язання Луцької міської ради у міжнародних проєктах решта вільних залишків буде спрямована на підтримку ЗСУ. На 2024 рік заборонили проведення коштовних капітальних ремонтів доріг, окрім аварійно-відновлювальних, а при розподілі вільних залишків не менше 50 млн грн передбачать на ремонт укриттів в громаді. Крім того, з бюджету-2024 не менше 50 млн грн виділять на створення ветеранського хабу, за рік двічі проведуть конкурс на бюджет участі на загальну суму 8 млн грн. Врешті, міська влада обмежила непершочергові видатки обмежили та встановила виключний перелік напрямків видатків, а при формуванні бюджету-2024 провела консультації з громадськістю і представниками військових частин.
На другому й третьому етапах ініціатори кампанії «Спочатку дрони…» взялися за аналіз бюджетних програм в області та контроль публічних закупівель за бюджетні кошти в громадах відповідно.
8 січня 2024 року на своїй фейсбук-сторінці співорганізатор ініціативи «Спочатку дрони…» Анатолій Котлюк розповів про закупівлю з бюджету Луцької міської громади послуг з охорони будівлі міськради на суму 1,5 млн грн. Активіст закликав громадськість оскаржувати закупівлю через Держаудитслужбу, інформуючи про порушення і надсилаючи відповідну скаргу.
У лютому 2024 року ініціатори кампанії «Спочатку дрони…» звернули увагу на інші закупівлі міською радою предметів, матеріалів та обладнання, за які з бюджету громади витратили більше коштів, ніж середня ринкова вартість відповідних речей. Зокрема, у громадськості виникли питання щодо закупівлі для Департаменту муніципальної варти кільцевої лампи вартістю 12 тис. грн, у той час як середня ринкова вартість такої лампи становить не більше 6 тис. грн.
Участь місцевої влади у фінансуванні безпеки та оборони країни
Місцева влада активно долучається до фінансування безпеки та оборони країни. Публічно за участі громадськості це питання комунікують у рамках робочої групи «Прозорість та підзвітність», що створена при обласній військовій адміністрації.
Звітуючи перед громадськістю за кошти, витрачені з обласного бюджету та бюджетів територіальних громад, в рамках робочої групи «Прозорість та підзвітність» у листопаді 2023 року голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко та директор департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк повідомили, що за 10 місяців 2023 року до місцевих бюджетів області надійшло доходів на 8,8 млрд грн, зокрема від оподаткування грошового забезпечення військовослужбовців — 2,4 млрд грн. Перевиконання цього показника дає можливість фінансувати заходи щодо підтримки обороноздатності країни й інших додаткових витрат, пов’язаних із воєнним станом. Сума перевиконань загалом по області — 1,1 млрд грн.
До обласного бюджету надійшло «військового» ПДФО на 457,4 млн грн (перевиконання — 134,4 млн грн). За цей же період видатки, пов’язані із запровадженням воєнного стану, становили 275 млн грн. Зокрема, понад 200 млн грн пішло на підтримку сил оборони та сімей військовослужбовців, понад 20 млн грн — на облаштування укриттів обласних закладів соціальної сфери. Ці кошти виділили на дві обласні програми: Програму матеріально-технічного забезпечення військових частин та Програму профілактики правопорушень у Волинській області на 2021–2025 роки. Станом на 10 листопада 2023 року в обласному бюджеті для підтримки сил безпеки та оборони була передбачена цільова субвенція з державного бюджету у сумі 137,3 млн грн.
Під час заходу відзвітував про витрачені кошти на безпеку та оборону країни і мер Луцька Ігор Поліщук. Він повідомив, що у міському бюджеті-2024 вже передбачено 306 млн грн на підтримку Збройних Сил України. Окремо буде розглядатися питання про розподіл вільних залишків, тож на підтримку військовослужбовців виділять ще 194 млн грн. Таким чином, Луцька міська громада профінансує витрати на армію на загальну суму 0,5 млрд грн.
Також Луцьк зайняв друге місце з-поміж обласних центрів України за коштами, виділеними з бюджету громади на підтримку ЗСУ у 2024 році (у відсотковому значенні) відповідно до рейтингу міст «Підтримка ЗСУ 2024 рік. Прогноз бюджету у відсотках».
У планах обласної влади на 2024 році — передбачити 10% вільних залишків коштів з бюджетів громад Волині на підтримку сил безпеки та оборони.
Політична ситуація в області та обласному центрі
Загальний огляд політичної ситуації в регіоні: сталість партійних структур та місцевих органів влади
Протягом другого року війни в Україні в органах місцевої влади та органах місцевого самоврядування Волині не відбулося суттєвих кадрових чи організаційних змін. Волинська обласна військова адміністрація, Волинська обласна та Луцька міська ради не припиняли своєї діяльності, адаптувалися до нової реальності та навчилися долати виклики сьогодення, працюючи на користь не лише області та міської громади, а й усієї країни. Окремі військові адміністрації в містах чи інших населених пунктах за час війни на Волині не створювалися.
Оскільки за останній рік в Луцьку та Волинській області не відбувалося активних бойових дій, органи місцевого самоврядування працювали стабільно, у звичному сесійному режимі. Місцеві ради також не зазнали суттєвих кадрових ротацій, на що позитивно вплинула відсутність за результатами місцевих виборів 2020 року заборонених державою проросійських партій у структурах ОМС.
За інформацією з ресурсу ДержZрадники, серед керівників обласних та районних адміністрацій на Волині, керівників громад та депутатського корпусу, бізнесменів області, інших впливових осіб не виявлено державних зрадників чи колаборантів.
Станом на 24 лютого 2024 року Волинську ОВА продовжує очолювати Юрій Погуляйко, який до запровадження воєнного стану в Україні працював на посаді голови обласної державної адміністрації. Першим заступником голови ОДА, а нині військової адміністрації був і залишається Сергій Мовенко.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у Юрія Погуляйка було 5 заступників, 2 з яких розпочали виконувати свої обов'язки вже після початку війни в Україні. Нині у голови ОВА залишилося 4 заступники: Мирослава Якимчук, Вікторія Левчук, Олександр Троханенко, Юрій Судаков. Ще одного заступника голови Волинської обласної державної адміністрації Юрія Гупала звільнили з посади у січні 2024 року.
Волинська обласна рада представлена 64 депутатами від 7 політичних партій, як це було і на початку роботи ради VIII скликання. В раді залишається 7 депутатських фракцій політичних партій: «За майбутнє» (22 депутати), ВО «Батьківщина» (9 депутатів), «Європейська Солідарність» (9 депутатів), «Слуга народу» (8 депутатів), ВО «Свобода» (7 депутатів), Аграрна партія України (5 депутатів), «Сила і честь» (4 депутати).
В керівництві обласної ради станом на 24 лютого 2024 року не відбулося жодних змін. Головою Волинської обласної ради був і залишається представник політичної партії «За майбутнє» Григорій Недопад. Перший заступник голови обласної ради — представник фракції ВО «Свобода» Юрій Поліщук. Заступник голови обласної ради — представник ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт.
Політична ситуація в обласному центрі також суттєво не змінилася. У Луцькій міській раді налічується 42 депутати — представники 7 політичних партій: «За майбутнє» — 13 депутатів, «Європейська Солідарність» — 9, Громадянський Рух «Свідомі» — 6, ВО «Свобода» і «Слуга народу» — по 5 депутатів, ВО «Батьківщина» — 4.
У складі Волинської обласної ради відбулася лише одна зміна. Замість представника фракції «Сила і Честь» Павла Цибульського, який склав депутатський мандат, до ради ввійшов Олександр Радчук.
У депутатському корпусі Луцької міської ради відбулося дві зміни: замість голови фракції «Європейська Солідарність» Юрія Моклиці, який відмовився від депутатського мандату через службу в ЗСУ, депутаткою стала Алла Бабула. Також замість представника фракції «Слуга народу» Андрія Костенка, відкликаного за рішенням політсили, до складу ради ввійшов Максим Воскресенський.
Політичним партіям в умовах війни також здебільшого вдалося зберегти свої структури. До російського вторгнення в Україну найактивнішими партіями в області були: «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Громадянський Рух «Свідомі». Протягом другого року війни активної діяльності в партій на Волині не поменшало. Крім роботи представників політичних сил в радах, політичні партії демонструють активну волонтерську діяльність щодо допомоги в забезпеченні необхідними потребами ЗСУ, місцевих підрозділів територіальної оборони та внутрішньо переміщених осіб.
Сталість партійних структур, збереження «більшості» та відсутність дієвої опозиції в радах
Протягом другого року повномасштабної війни в Україні у Волинській обласній раді та Луцькій міській раді не відбулося жодних структурних змін, пов'язаних із партійним представництвом та фракційною належністю депутатів. Сталості структури рад сприяла також відсутність проросійських політичних сил та фактів державної зради чи колабораційної діяльності з боку чинних депутатів.
Головою Волинської обласної ради був і залишається представник політичної партії «За майбутнє» Григорій Недопад. Його перший заступник — представник фракції ВО «Свобода» Юрій Поліщук. Заступник голови обласної ради — представник політичної партії ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт. Ці три політичні сили — «За майбутнє», ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» — сформували неформальну коаліцію в раді. Маючи необхідну більшість для прийняття переважної частини рішень (38 голосів із 64), крім тих, що приймаються двома третинами голосів відповідно до Регламенту ради, ці партії формують порядок денний. Натомість фракції Аграрної партії України та «Європейської Солідарності» заявили про свою опозиційність і зберігають такий статус.
У Луцькій міській раді ситуація подібна. Раду очолює Ігор Поліщук, обраний від політичної партії «За майбутнє». Секретар — представник цієї самої політичної сили Юрій Безпятко. Депутатка з фракції ВО «Батьківщина» Ірина Чебелюк займає посаду заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів міськради. Ці дві політичні сили, а також ВО «Свобода» становлять неформальну «коаліцію», до якої ситуативно долучаються і представники «Слуги народу».
Дієвої опозиції у міській раді, як і раніше, не існує. Однак є дві фракції, чиє бачення розвитку громади не співзвучне з позицією більшості — це «Європейська Солідарність» і «Громадянський Рух “Свідомі”». В одному з інтерв’ю для «Громадського Інтерактивного Телебачення» ексголова фракції «Європейська Солідарність» Юрій Моклиця заявив, що не вважає свою фракцію опозиційною, але в її представників є своя «конструктивна позиція».
За результатами місцевих виборів 2020 року до Волинської обласної ради потрапили представники 7 політичних партій («За майбутнє», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Слуга народу», «Європейська Солідарність», Аграрна партія України та «Сила і Честь»), до складу Луцької міської ради — 6 політичних сил («За майбутнє», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Слуга народу», «Європейська Солідарність», «Громадянський Рух «Свідомі»). Відтак, депутати сформувпли 7 фракцій у Волинській обласній раді та 6 — у Луцькраді. Протягом другого року війни в Україні жодних змін у фракціях не відбувалося — за винятком заміни кількох депутатів, які склали повноваження чи були відкликані.
Згідно з рішенням Волинської обласної ради №22/2 від 13 липня 2023 року «Про дострокове припинення повноважень депутата Волинської обласної ради Цибульського П.В.», припинено повноваження депутата Павла Цибульського у зв’язку з його особистою заявою. У виданні «Конкурент» повідомили, що депутат вирішив скласти мандат у зв’язку з високим рівнем навантаженості за основним місцем роботи (депутат працює завідувачем діагностично-лікувального відділення Волинської ОКЛ). Новим депутатом обласної ради став боєць 50-го батальйону 100-ї бригади ТрО Олександр Радчук.
Також станом на серпень 2023 ексголова фракції «Європейська Солідарність» у Луцькій міській раді Юрій Моклиця склав повноваження, написавши особисту заяву. 28 червня 2023 року Луцька міська рада прийняла рішення №47/106 «Про дострокове припинення повноважень депутата міської ради VIII скликання Моклиці Юрія Володимировича». Причина — неможливість виконувати обов’язки депутата через службу в складі Збройних Сил України.
4 жовтня 2023 року Луцька міська територіальна виборча комісія прийняла рішення про відкликання представника партії «Слуга народу» Андрія Костенка на підставі відповідного рішення політичної сили. Протягом 2 останніх років депутат майже не відвідував пленарних засідань ради та засідань постійної депутатської комісії міської ради, до складу якої його було включено.
29 листопада 2023 року під час пленарного засідання сесії Луцької міської ради посвідчення депутата замість Андрія Костенка отримав Максим Воскресенський, який у складі депутатського корпусу увійшов до фракції політичної партії «Слуга народу», від якої обирався до ради.
Також 31 жовтня 2023 року під час пленарного засідання Луцької міської ради депутатське посвідчення вручили Аллі Бабулі (фракція «Європейська Солідарність»), яка стала депутаткою замість ексголови фракції Юрія Моклиці.
Баланс сил в органах місцевого самоврядування та виконавчих органах
З 24 лютого 2023 року до 24 лютого 2024 року Волинська обласна рада не приймала рішень щодо змін у керівному складі постійних комісій, але натомість відбулося кілька ротацій у їх складах.
Зокрема, 13 липня 2023 року до складу постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики ввійшов Віктор Дудечко (фракція «Європейська Солідарність»).
На тому ж засіданні Волинська обласна рада прийняла рішення рішення, відповідно до якого вивела зі складу постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства Володимира Дибеля (фракція «Сила і Честь») та включила його до складу постійної комісії з питань бюджету, фінансів і цінової політики. Разом з тим, до складу постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства увійшов Юрій Валецький (фракція «Сила і Честь»).
У складі постійних комісій Луцької міської ради також відбувалися зміни, зокрема ротації у керівному складі.
31 жовтня 2023 року Луцька міська рада вивела зі складу постійної комісії міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови виключили Аллу Доманську (фракція «Європейська Солідарність») та включила її до складу постійної комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів.
29 листопада 2023 року до складу постійної комісії міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови ввійшла новообрана депутатка Алла Бабула (фракція «Європейська Солідарність»).
20 грудня 2023 року Луцька міська рада ввела до складу постійної комісії з питань комунального майна та приватизації ще одного новообраного депутата Максима Воскресенського («Слуга народу»).
За цей же період відбулося кілька змін у складі виконавчого комітету Луцької міської ради.
Зокрема, 31 березня 2023 року зі складу виконавчого комітету міськради вивели Ігоря Зарадюка (завідувач консультативної поліклініки комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради), а натомість до складу виконкому ввели Руслану Вознюк (у 2020 році балотувалася до Волинської обласної та Луцької міської рад від ВО «Свобода»).
19 червня 2023 року Луцька міська рада прийняла вивела зі складу виконавчого комітету старосту Прилуцького старостинського округу Луцької міської територіальної громади Олександра Гурського. Новообраного старосту цього округу Петра Сущука ввели до складу виконкому 31 жовтня 2023 року. Останній у 2020 році балотувався до Волинської обласної та Луцької міської рад від політичної партії ВО «Батьківщина».
Також у виконкомі Луцької міської ради залишаються: луцький міський голова Ігор Поліщук («За майбутнє»); секретар Луцької міської ради Юрій Безпятко (представник цієї ж політичної сили); Сергій Балицький (депутат Луцької міської ради VII скликання від політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП», балотувався на місцевих виборах 2020 року до Луцької міської ради від партії «За майбутнє»); Петро Бойко (депутат Луцької міської ради VII скликання від політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП», балотувався на місцевих виборах 2020 року до Луцької міської ради від партії «За майбутнє»); Юрій Бондарук (депутат Луцької районної ради від «Слуги народу»); Олександр Тиводар (депутат Волинської обласної ради від політичної партії «За майбутнє»); Олег Чернецький (депутат Київської міської ради VII і VIII скликань від ВО «Свобода»); Віктор Ящук (депутат Луцької міської ради VI і VII скликань від ВО «Свобода»).
Збереження сесійного режиму роботу ОМС: відкритість засідань, зміни до бюджету та вирішення безпекових питань
З 24 лютого 2023 року до 24 лютого 2024 року депутати Волинської обласної ради збиралися на пленарні засідання 5 разів, а представники депутатського корпусу Луцької міської ради — 15.
На противагу першому року війни в Україні, коли на початку повномасштабного російського вторгнення органи місцевого самоврядування частково перейшли на онлайн-роботу, протягом другого року війни усі засідання рад відбувалися наживо. Пленарні засідання відкриті, журналісти і громадськість загалом можуть їх відвідувати. Також відбуваються онлайн-трансляції засідань, а їх відеозаписи засідань є у вільному доступі на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування.
Своїми рішеннями депутати Волинської обласної та Луцької міської рад переважно вирішують нагальні питання області та міської громади відповідно. Не оминають вони і безпекових питань, пов’язаних із війною, приймаючи конкретні рішення для підтримки Збройних Сил України, внутрішньо переміщених осіб, які прибули на Волинь через бойові дії в окремих областях України, і регіонів, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Наприклад, під час засідань Волинської обласної ради представники депутатського корпусу прийняли рішення:
- «Про звернення Волинської обласної ради щодо створення на базі військової частини Центру підготовки мобілізованих у Волинській області військовослужбовців»;
- «Про звернення до Президента України щодо ветування Закону України №8401 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”»;
- «Про внесення змін до Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей на 2020–2023 роки, тимчасово переміщених осіб у 2022–2023 роках»;
- «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо відтермінування дії постанови Кабінету Міністрів України №953 від 05 вересня 2023 року «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану»;
- «Про підтримку Збройних Сил України, військових формувань Національної гвардії, інших утворень відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023–2024 роках»;
- «Про внесення змін до рішення обласної ради від 16 листопада 2023 року №23/4 “Про підтримку Збройних Сил України, військових формувань Національної гвардії, інших утворень відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023–2024 роках”».
Відповідно до останнього в переліку рішення, Волинська обласна рада затвердила виключний перелік пріоритетних напрямків видатків з обласного бюджету в період дії воєнного стану на 2024 рік.
Також, згідно з цим рішенням: 75% вільного залишку коштів обласного бюджету, що склався станом на 1 січня 2024 року, спрямували на фінансування підтримки ЗСУ, інших військових формувань, заходів та робіт територіальної оборони, мобілізаційної підготовки, підтримки сил безпеки та оборони Волинської області; 50% понадпланових надходжень коштів податків і зборів до загального фонду обласного бюджету вирішили скеровувати на підтримку сил безпеки та оборони, заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки, створення умов для лікування, відновлення і реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації; 50% коштів від відчуження майна, що належить до спільної власності територіальних громад Волинської області, вирішили спрямувати на фінансування ЗСУ та їх територіальних органів військового управління, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Луцька міська рада також прийняла чимало рішень на підтримку Збройних Сил України, військових формувань, внутрішньо переміщених осіб та територій, які постраждали внаслідок російської агресії. Фактично на кожному пленарному засіданні депутати голосували за зміни до бюджету з метою виділення коштів на військові потреби.
Зокрема, про виділені кошти на потреби військових та зміцнення оборони та безпеки в громаді звітував голова постійної комісії міської ради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів Андрій Разумовський. Депутат розповів, що:
- Під час позачергового засідання сесії 7 березня 2023 року з міського бюджету виділили 25 млн грн для підтримки тероборони та місцевих військових частин.
- Під час чергового засідання сесії 31 березня 2023 року на потреби військових додатково виділили 4 млн грн з міського бюджету.
- 26 квітня 2023 року депутати проголосували виділили додатково 20 млн грн на потреби військових і 300 тис. грн — на підтримку внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб.
- У травні 2023 року Луцька міська рада погодила на «бюджетній» комісії, а згодом підтримала на засіданні сесії виділення з міського бюджету 900 тис. грн на матеріально-технічне забезпечення військових частин та 1,8 млн грн — на капремонт укриття Палацу учнівської молоді у Луцьку.
- У червні 2023 року постійна комісія з питань фінансів і бюджету погодила виділення 2,1 млн грн на покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин. Також з обласного бюджету надійшла субвенція у сумі 3 млн грн на житло для внутрішньо переміщених осіб, які брали участь у війні, та 12,7 млн грн — на житло для ветеранів війни, які отримали каліцтво.
- Під час пленарного засідання сесії 26 липня 2023 року депутати міськради проголосували за виділення 102 млн грн на потреби Збройних Сил України.
- У вересні 2023 року міська рада спрямувала 1 млн грн з міського бюджету на щомісячні виплати дітям загиблих військовослужбовців.
- 31 жовтня депутати Луцькради збільшили фінансування Програми заходів територіальної оборони Луцької громади на 40 млн грн та Програму покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин — на 10 млн грн.
- Під час пленарного засідання сесії Луцькради у листопаді 2023 року депутати ухвалили рішення виділити на облаштування ветеранського хабу 50 млн грн.
- На засіданні міської ради, яке відбулося 20 грудня 2023 року, депутати затвердили проєкт бюджету на 2024 рік. Вони збільшили фінансування Програми підтримки військових частин до 1,5 млрд грн, а ще понад 306 млн грн передбачили на допомогу військовослужбовцям.
- У січні 2024 року депутати погодили зміни до бюджету-2024, якими затвердили розподіл вільних залишків (354,5 млн грн). 194 млн грн спрямували на підтримку ЗСУ, 80 млн грн — на енергобезпеку, 40 млн грн — на ремонт укриттів, а 30 млн грн — на ветеранський хаб.
- Під час пленарного засідання міськради 21 лютого 2024 року депутати виділили на потреби Сил безпеки і оборони 194 млн грн з міського бюджету. Ще 10 млн грн передбачили у вигляді субвенції для 3 Окремої штурмової бригади.
Під час голосувань за такі рішення у депутатів фактично не виникало конфліктів. Місцеві обранці охоче віддавали свої голоси на підтримку важливих безпекових питань.
Розподіл політичних впливів в обласній військовій адміністрації: партійність керівництва і кадрові ротації
У керівництві Волинської обласної військової адміністрації за останній рік відбулася лише одна незначна зміна — звільнення одного з заступників голови ОВА.
Станом на березень 2023 року Волинську ОВА продовжує очолювати Юрій Погуляйко, який до запровадження воєнного стану працював на посаді голови обласної державної адміністрації. Погуляйко — уродженець Луганщини. Освіту здобув в Луганському державному аграрному університеті. З 1999 року працював на службі в органах внутрішніх справ. З 2002 року очолював відділ внутрішньої політики виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області. З 2005 по 2015 рік перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 2015 року — на службі в Національній поліції України, а з 2019 року — в податковій міліції ДФС України. З серпня 2019 року був першим заступником голови Луганської ОДА, а з грудня 2019 року очолює Волинську ОДА.
Першим заступником голови ОДА, а нині військової адміністрації був і залишається Сергій Мовенко. Також уродженець Луганщини, здобував вищу освіту в Луганську та Сімферополі. Трудова діяльність — служба в Державній кримінально-виконавчій службі України, органах внутрішніх справ України, Національній поліції України. Також був заступником голови Маневицької райдержадміністрації на Волині і лише з 2020 року перейшов на нинішню посаду.
Про партійність Юрія Погуляйка та Сергія Мовенка з публічних джерел нічого не відомо. Жоден із політиків не брав участі у виборчих кампаніях.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Юрія Погуляйка було 5 заступників, 2 з яких розпочали виконання своїх обов'язків уже після початку війни. Нині у нього лишилося 4 заступники:
Мирослава Якимчук — заступниця голови Волинської ОДА з квітня 2022 року. Юристка за освітою, чиновниця VII рангу. Працює на державній службі понад 17 років. Депутатом жодної ради не була.
Вікторія Левчук — заступниця голови Волинської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На посаді з червня 2021 року. Кандидат економічних наук. Депутатом жодної ради не обиралася.
Олександр Троханенко — заступник голови Волинської ОДА з січня 2020 року. Кандидат економічних наук.
Юрій Судаков — керівник апарату Волинської ОДА. Юрист за освітою.
Ще одного заступника голови Волинської обласної державної адміністрації Юрія Гупала звільнили з посади у січні 2024 року. В ІА «Волинські новини» повідомляли, що це відбулося 12 січня 2024 року у зв’язку з поданою ним заявою. Також у виданні опублікували інформацію про «публічний скандал», пов’язаний із діяльністю благодійного фонду Юрія Гупала «Віримо в Україну» щодо продажу «гуманітарних авто». Сам Юрій Гупало прокоментував своє звільнення на офіційній сторінці у фейсбуці, зазначивши, що звільнився за власним бажанням.
Публічні відносини та комунікація між основними центрами прийняття рішень в області. Конфлікти регіональної влади з центральними органами державної влади.
У перший рік повномасштабного російського вторгнення голова Волинської обласної адміністрації Юрій Погуляйко перебрав на себе повноваження затверджувати обласний бюджет на 2023 рік, тим самим позбавивши депутатів обласної ради однієї з головних функцій. Протягом другого року війни «комунікація» між Волинською ОВА й облрадою тривала в рамках судового процесу.
Ще раніше, наприкінці 2020 року, депутати Волинської обласної ради своїм рішенням висловили недовіру голові Волинської ОДА Юрію Погуляйку. Таке рішення шляхом таємного голосування підтримали 49 із 64 депутатів (77%). Формальними причинами стала незадовільна робота голови ОДА та його кадрова політика. Юрій Погуляйко звернувся до суду, щоб оскаржити таке рішення органу місцевого самоврядування.
У Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» повідомляли, що у жовтні 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення у справі Юрія Погуляйка та Волинської ОДА проти Волинської обласної ради на користь очільника області. Однак у Волинської обласної ради ще є можливість звернутися до Верховного Суду для оскарження.
Загалом Юрій Погуляйко періодично потрапляє під вогонь публічної критики політичних опонентів.
Так, 24 жовтня 2023 року очільник обласного осередку політичної партії ВО «Свобода», депутат Волинської обласної ради Анатолій Вітів на особистій фейсбук-сторінці розкритикував кадрову політику Волинської ОДА — призначення Василя Василенка який є фігурантом корупційного скандалу щодо махінацій із землею у Хмельницькій області, керівником управління містобудування та архітектури Волинської ОДА. Також депутат згадав про звільнення очільника відділу екології та керівниці управління транспорту та зв’язку облдержадміністрації через хабарництво та корупцію.
16 листопада 2023 року у виданні «ВолиньUA» опублікували пряму мову голови фракції ВО «Свобода» в обласній раді Анатолія Вітіва з пленарного засідання сесії, де депутат висловлює сумніви щодо ефективності розпоряджання бюджетними коштами з боку ОВА. В іншій новині видання йдеться про те, що обласна рада своїм рішенням «Про підтримку Збройних Сил України, військових формувань Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023–2024 роках» обмежила обласну військову адміністрацію у використанні бюджетних коштів.
Публічний конфлікт всеукраїнського масштабу між представниками провладної більшості та опозиційними партійцями, ймовірно, простежується через висловлювання волинських місцевих політиків щодо політиків національного рівня.
Так, представник фракції «Європейська Солідарність» у Волинській обласній раді Сергій Кошарук відповів на критику своєї політичної сили з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої (фракція «Слуга народу»).
Голова фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді Анатолій Вітів публічно розкритикував кадрову політику Володимира Зеленського; а також висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої щодо ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Крім того, Вітів публічно заявив про «корупцію та шокуючий непрофесіоналізм Зе-команди».
Регіональне представництво у Верховній Раді: діяльність парламентарів, комунікація з виборцями надважливих для країни законодавчих проєктів
Станом на 24 лютого 2024 року Волинь зберегла стале представництво у Верховній Раді — 5 нардепів-«мажоритарників» та 1 «списочник». Як і раніше, Волинську область у парламенті представляють Ігор Гузь (одномандатний виборчий округ №19, депутатська група «Партія “За майбутнє”»); В’ячеслав Рубльов (ОВО №20, фракція політичної партії «Слуга народу»); Степан Івахів (ОВО №21, депутатська група «Партія “За майбутнє”»); Ігор Палиця (ОВО №22, депутатська група «Партія «За майбутнє»); Ірина Констанкевич (ОВО №23, депутатська група «Партія “За майбутнє”»); Валерій Стернійчук (фракція політичної партії «Слуга народу»).
Як і до початку дії воєнного стану, народні депутати, що представляють Волинську область у парламенті, активно комунікують із виборцями найважливіші й найгостріші питання, які розглядають під час пленарних засідань, чи ініціативи, які пропонують до порядку денного.
Зокрема, 23 січня 2024 року народний депутат Ігор Гузь на особистій сторінці у фейсбуці обґрунтував, чому виступає за повноцінну легалізацію вогнепальної зброї для цивільних. Також 19 жовтня 2023 року нардеп оприлюднив інформацію про те, що Верхловна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №8371, який має сприяти забороні релігійних організацій з центром у Москві.
Протягом другого року війни народний депутат В’ячеслав Рубльов на своїй фейсбук-сторінці оприлюднював результати прийнятих парламентом законопроєктів, а також звітував про результати засідань комітету, до складу якого він входить. Серед питань, які нардеп публічно комунікував з виборцями, — особливості законопроєкту про міжнародне територіальне співробітництво, пропоновані зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», особливості бюджету-2024, ініціативи щодо врегулювання питання адміністративно-територіального устрою та організації і підготовки виборів у повоєнний час, регулювання питання функціонування місцевого самоврядування та військових адміністрацій під час дії воєнного стану тощо.
Неактивний у соціальних мережах народний депутат Степан Івахів, який за період з 24 лютого 2023 року до 24 лютого 2024 року пропустив абсолютну більшість засідань Верховної Ради України.
Складно визначити, наскільки активним у взаємодії з виборцями був нардеп Ігор Палиця, який закрив свій профіль у фейсбуці й нечасто з’являвся в медійному просторі з власними ініціативами.
Натомість народна депутатка Ірина Констанкевич активно працювала у Верховній Раді й на окрузі. 10 жовтня 2023 року на своїй фейсбук-сторінці вона прозвітувала про чергове засідання комітету, членкинею якого є, порушуючи питання про гарантії свободи медіа і безпеки журналістів. Також депутатка часто відвідувала свій виборчий округ і звітувала про результати роботи. Зокрема, 24 березня 2023 року на її сторінці з’явилася інформація про обговорення з виборцями законопроєкту №8030. Також Констанкевич періодично звітувала і про результати пленарних засідань Ради.
Не менш дієво й активно працював з виборцями народний депутат Валерій Стернійчук. На своїй сторінці у фейсбуці він постійно пропонував до обговорення виборців актуальні ініціативи, законопроєкти та правки до них: про важливість реалізації продукції українських виробників в Україні; про реформу лісової галузі; про мобілізацію тощо.
Інституційна спроможність активних політичних партій в регіоні: кількість осередків, структура партій, зміни керівництва
Протягом другого року війни в Україні партійні осередки на Волині переважно змогли зберегти свої структури. За інформацією Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 24 лютого 2023 року на території Волинської області зі статусом юридичної особи було зареєстровано 123 обласні організації політичних партій, 120 міських організацій партій, 281 районна організація. Без статусу юридичної особи зареєстровано 123 обласні організації політичних партій, 331 міська організація, 881 районна організація та 6 тис. 535 первинних осередків.
За період з 24 лютого 2023 року до 24 лютого 2024 року на Волині було зареєстровано 48 нових організацій політичних партій, у тому числі первинні осередки. З-поміж них 23 організації ВО «Батьківщина», 22 організації політичної партії «Європейська Солідарність», 2 організації політичної партії «Сила і Честь», а також Волинська обласна організація політичної партії «Громади Закарпаття».
До російського вторгнення найактивнішими політичними партіями в області були «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Громадянський Рух “Свідомі”». Протягом другого року війни активної діяльності в партій на Волині не поменшало. Політичні сили зберегли свою сталу інституційну спроможність, демонструють активну діяльність в органах місцевого самоврядування та волонтерську роботу — допомоги в забезпеченні потреб ЗСУ, місцевих підрозділів територіальної оборони та внутрішньо переміщених осіб.
Станом на 24 лютого 2024 року на Волині зареєстрований лише один осередок політичної партії «Слуга народу» — Волинська обласна організація партії, яку очолює чинний народний депутат Валерій Стернійчук.
Також у Волинській області наявна лише одна організація політичної партії «За майбутнє» — Волинська обласна організація. Очолює її чинна народна депутатка Ірина Констанкевич.
У політичної партії «Європейська Солідарність» зареєстровано 55 структурних утворень у регіоні. Виконувачем обов’язків керівника Волинської обласної організації партії станом на березень 2024 року є депутатка Волинської обласної ради Юлія Вусенко. Керівником Луцької міської організації політичної партії залишається ексдепутат Луцької міської ради Юрій Моклиця.
Також на Волині зареєстровано 35 структурних утворень політичної партії ВО «Батьківщина». Головою Волинської обласної організації цієї партії є чинний депутат Волинської обласної ради Андрій Козюра. Керівницею Луцької міської організації обрано Людмилу Патіюк.
У ВО «Свобода» налічується 37 зареєстрованих осередків на Волині. Керівником Волинської обласної організації партії обрано чинного депутата Волинської обласної ради Анатолія Вітіва, а головою Луцької міської організації партії — депутата Луцької міської ради Миколу Федіка.
Політична партія «Громадянський Рух “Свідомі”» має дві зареєстровані партійні організації — Волинську обласну та Луцьку міську. Першу станом на березень 2024 року очолює Олександр Бондар, другу — чинний депутат Луцької міської ради Валентин Хаймик.
Активність політичних партій і політичних лідерів в області. Ставлення політиків до ймовірності проведення виборів в умовах воєнного стану.
До 24 лютого 2022 року та вже після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну найактивнішими політичними партіями в області були «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Слуга народу», «Громадянський Рух «Свідомі». Протягом другого року війни ситуація не змінилася, і станом на березень 2024 року ж політичні сили є найактивнішими.
Найбільш дієвими та впливовими політичними лідерами на Волині переважно є народні депутати — представники області в парламенті, керівники обласних і міських осередків перелічених вище партій, керівники органів місцевого самоврядування та окремі депутати Волинської обласної та Луцької міської рад. Свою активність партійні лідери і депутати проявляють переважно через публічну діяльність, виконуючи прямі обов'язки в радах, а також демонструючи свій волонтерський потенціал у вирішенні викликів воєнного часу.
Про напрямки діяльності впливових та дієвих політичних сил в області станом на серпень 2023 року Громадянська мережа ОПОРА уже розповідала у матеріалі «Моніторинг сталості роботи політичних партій в органах місцевого самоврядування Волинської області в умовах повномасштабної війни». Станом на березень 2024 року ситуація кардинально не змінилася.
«Слуга народу». На Волині, попри наявність лише одного офіційно зареєстрованого осередку, ця партія має активний кадровий потенціал в органах місцевого самоврядування. Ще на початку війни депутати рад різних рівнів переформатували партійні офіси у волонтерські штаби задля забезпечення безпекових потреб, забезпечення необхідною допомогою ЗСУ, місцевих підрозділів територіальної оборони та внутрішньо переміщених осіб, які прибули на Волинь і тут залишаються. На офіційному сайті партії повідомляли про відправку гуманітарної допомоги бійцям окремого загону спеціального призначення «Любарт», допомогу волинян у відновленні сіл на Херсонщині, постраждалих внаслідок російської агресії, допомогу херсонцям у подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС тощо. Також 26 квітня 2023 року Луцька міська рада призначила голову фракції «Слуга народу» Романа Бондарука командиром добровольчого формування Луцької міської територіальної громади №1.
«За майбутнє». У політичній партії заявили, що народний депутат Ігор Палиця, який представляє Волинську область у парламенті та був керівником і співзасновником партії, з початком війни прийняв рішення піти з публічної політики і сконцентруватися на роботі благодійного фонду, допомозі армії, переселенцям і малозабезпеченим. Керівницею Волинського обласного осередку партії залишилася народна депутатка Ірина Констанкевич. Лідерка партії часто буває на Волині, відвідує свій виборчий округ, бере участь у різноманітних публічних заходах, зокрема в Луцьку. Нині політична партія сконцентрована на діяльності в парламенті й органах місцевого самоврядування на Волині, а також на допомозі Збройним Силам України. Так, 23 лютого 2024 року на офіційній сторінці партії у фейсбуці з’явилася інформація про поїздку Ірини Констанкевич спільно з депутатами Волинської обласної ради на схід, аби доправити допомогу 100-й Окремій бригаді Сил територіальної оборони (51-й окремий Камінь-Каширський батальйон).
ВО «Батьківщина». Станом на другий рік війни чимало депутатів місцевих рад та членів політичної партії ВО «Батьківщина» залишаються на фронті. Це, зокрема, керівник Волинського обласного осередку партії, депутат Волинської обласної ради Андрій Козюра. Партія передусім концентрується на волонтерській діяльності — допомозі ЗСУ. На офіційному сайті партії на Волині повідомляють, що «Батьківщина»: «перебуває на захисті унікальної системи допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України», «на захисті об’єктів критичної інфраструктури», «на захисті потреб внутрішньо переміщених осіб» тощо.
«Європейська Солідарність». Представники цієї партії на Волині зосередилася на діяльності в органах місцевого самоврядування, волонтерській роботі задля допомоги Збройним Силам України, а також на міжнародній діяльності для вирішення безпекових та інших питань життєдіяльності мешканців громад. Про свою депутатську діяльність протягом третього року повноважень Волинської обласної ради партійці звітували публічно 26 лютого 2024 року. Для забезпечення першочергових потреб військовослужбовців партійці «ЄС» співпрацювали у своїй волонтерській роботі з благодійними фондами.
ВО «Свобода». Протягом другого року війни в Україні члени партії з Волині виконувади свої обов’язки в органах місцевого самоврядування, захищали рідну землю від окупантів у складі різних підрозділів територіальної оборони і Збройних Сил України, та не припиняли волонтерської діяльності, спрямованої на перемогу над ворогом. Заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук озвучував заяву «про недопущення наступу на українську мову під прикриттям євроінтеграції». Представниця виконавчого комітету Луцької міської ради Руслана Вознюк звітувала про волонтерську діяльність ГО «Яворина-Волинь». Також депутати, які представляють ВО «Свобода» у Волинській обласній та Луцькій міській радах, зверталися до керівництва рад щодо заборони релігійних структур з російським корінням.
«Громадянський Рух “Свідомі”» наприкінці 2023 року звітував, що, на відміну від 2022 року, коли у своїй волонтерській діяльності партійці приділяли значну увагу допомозі цивільному населенню на деокупованих територіях, протягом другого року акцент у роботі волонтерського штабу змістили на посилення допомоги військовослужбовцям. На допомогу окремим військовим підрозділам представники депутатського корпусу Луцької міської ради із фракції «Громадянський Рух “Свідомі”» також спрямували кошти «депутатського фонду» (загалом 600 тис. грн). У своїй діяльності в органах місцевого самоврядування партійці зосередилися на вирішенні нагальних питань — наприклад, організували обговорення та напрацювали пропозиції до проєкту рішення міської ради щодо питання захисту волонтерської спільноти.
У публічній риториці жоден з місцевих впливових політиків не заявляв про необхідність проведення виборів в умовах воєнного стану. Коментуючи цю тему, волинські партійні діячі й місцеві депутати переважно погоджуються з твердженням про неможливість забезпечення якісного і безпечного виборчого процес, з гарантуванням пасивного та активного виборчого права для усіх громадян в умовах війнт, тому найчастіше лунає фраза про «вибори не на часі».
Так, заступник голови Волинської обласної ради, представник політичної партії ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт взяв участь в публічному заході з обговорення плану дій для України на 2023–2026 роки, який розробила Рада Європи. Говорячи про вибори, політик згадав про можливість їх проведення після перемоги України у війні.
Також твердження про вибори у післявоєнний час знаходимо на сторінці народного депутата Вячеслава Рубльова (фракція «Слуга народу») у фейсбуці.
Лідери громадської думки регіону теж не зацікавлені у проведенні виборів та отриманні політичних дивідендів. Протягом другого року війни найдієвіші та найвпливовіші політики, представники органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування, волонтерських та благодійних організацій, бізнесових структур, мистецьких та освітянських середовищ у своїй діяльності фокусуються лише на перемозі Збройних Сил України над ворогом.
Відсутність у партійній структурі Волині нещодавно зареєстрованих політичних партій, створених місцевими лідерами громадської думки, може також свідчити про незацікавленість «нових облич» у виборчих процесах — принаймні до завершення періоду дії воєнного стану.
Діяльність благодійних фондів, пов'язаних із місцевими чи національними політиками: поява нових фондів та сталість напрямків роботи
Протягом другого року повномасштабної війни благодійні фонди продовжували активну діяльність. Як розповіли в Центрі журналістських розслідувань «Сила правди», у 2023 році на Волині з’явилося 87 нових благодійних організацій, офіційно зареєстрованих в органах юстиції, що майже втричі менше, ніж у 2022 році (тоді було 214 нових зареєстрованих благодійних фондів).
Уже другий рік поспіль основними напрямками роботи фондів залишається забезпечення потреб Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони, внутрішньо переміщених осіб і територій, які постраждали внаслідок російської агресії.
Чимало благодійних фондів пов’язані з волинськими політичними та партійними лідерами. Серед них: Благодійний Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» (засновник — чинний народний депутат України від Луцька Ігор Палиця), «Патріоти Волині» (засновником — чинний народний депутат України від округу №21 із центром у м. Ковель Степан Івахів), «Проксен» (пов’язаний із чинним народним депутатом України від «Слуги народу» Валерієм Стернійчуком), «Велнес» (благодійний фонд колишнього нардепа з Волині Сергія Мартиняка), «Віримо в Україну» (пов’язаний з депутатом Волинської обласної ради попереднього скликання Юрієм Гупалом), «Добра справа» (членом наглядової ради фонду є чинний депутат Луцької міської ради, голова фракції «За майбутнє» Роман Кравчук), «Волинь-2014» (засновники — відомі підприємці з Волині та Рівненщини).
За інформацією ЦЖР «Сила правди», благодійні фонди Добра справа», «Тільки разом», «Віримо в Україну» та «Волинь-2014» у 2022 році ввійшли до чільної десятки найпотужніших волинських фондів з найбільшими бюджетами.
На офіційному сайті Волинської ОВА знаходимо інформацію про діяльність благодійного фонду «Волинь-2014», з яким обласна військова адміністрація співпрацює з перших днів повномасштабного вторгнення. Також на офіційному вебпорталі ОВА неодноразово згадана співпраця з благодійними фондами «Шведський центр допомоги» та «Рокада».
У відповідь на наш інформаційний запит у Луцькій міській раді відповіли, що активно співпрацюють з благодійним фондом Ігоря Палиці «Тільки разом». Зокрема, у галузі молодіжної політики реалізовано такі проєкти: студентська інтелектуальна гра «Mind Game», серія лялькових вистав «Два скетчі про війну», «Фінансова грамотність для школярів», «Безпек(л)а», «Самооборона для цивільного населення», акустичні вечори «Просто посиденьки», “Фінансова грамотність», біговий клуб «Allied runners crew», «Підлітки в умовах війни», табір психологічного відновлення «Ємоджі», день Молоді, «Нереальні історії з реальними людьми», «Арт-терапія для молоді», інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?», вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, творчі заняття; відкритий чемпіонат міста Луцька з мініфутболу U-10, відкритий чемпіонат міста Луцька з волейболу, козацький турнір із рукопашу гопак «Сильним доля усміхається», чемпіонат міста Луцька з волейболу для дівчат 2008 року народження, турнір з баскетболу пам’яті директора департаменту молоді та спорту Олексія Веремійчика, кубок міста Луцька з волейболу; турніри з шахів до вликодніх свят, відкритий турнір міста Луцька з шашок серед дітей з нагоди великодніх свят, спортивно-патріотичний захід «Спорт, що об’єднує нас» із нагоди Дня прикордонника України, спортивний захід до Дня матері, спортивно-патріотичні заходи до Дня захисників і захисниць України, спортивні заходи в рамках Всеукраїнської акції «Ти зможеш, якщо зміг, я!», спортивний захід до Дня закоханих.