Минулого тижня (1–7 травня) на нафтопереробних підприємствах Росії сталися вибухи, які змусять агресора перебудовувати логістику своєї воєнної кампанії. Водночас Кремль зіткнувся з системними проблемами у веденні наступальних операцій та, ймовірно, змінює пріоритети на користь оборонної стратегії на тлі майбутнього українського контрнаступу.

Натомість українська сторона посилює свої позиції у європейській інтеграції — все більше країн декларують бажання бачити Україну у євроатлантичній родині. Крім того, Україна продовжує адвокувати процес покарання Росії за збройну агресію та інші міжнародні злочини.       

Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.

Росія вимушена змінювати логістику, але зовсім не через "удар безпілотників по Кремлю"

3 травня пресслужба Кремля заявила, що два українські БПЛА "намагалися завдати удару" по  резиденції президента РФ Владіміра Путіна у Кремлі. Також у повідомленні відзначили, що Путін не постраждав, жертв і матеріальних збитків теж немає. Однак прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков одразу пригрозив: "Москва розглядає найрізноманітніші варіанти відповіді на українську атаку на Кремль, може йтися тільки про продумані й такі, що відповідають інтересам країни, кроки".

Заступник секретаря Радбезу Росії Дмітрій Мєдвєдєв закликав до "фізичного усунення" Володимира Зеленського та його оточення. А голова Держдуми РФ В'ячеслав Володін назвав атаку безпілотників на Кремль терактом і сказав, що буде "вимагати застосування зброї, яка здатна зупинити й знищити київський терористичний режим".

Натомість Володимир Зеленський заявив, що Україна не причетна до атаки на Кремль: "Ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву, ми боремося на своїй території, захищаємо свої села і міста". Також Президент України висловив переконання, що російський лідер звинувачує Україну в спробі замаху на нього через те, що "Росія не має жодних перемог на полі бою у розв’язаній нею війні в Україні".

Наступного дня, 4 травня, стало відомо, що директор ЦРУ Вільям Бернс провів закритий брифінг для американських сенаторів із приводу атаки дрона на Кремль. Після нього голова комітету з розвідки Сенату США Марк Ворнер відзначив, що "принаймні до цього моменту ми не маємо ознак, що ця атака організована українцями".

Своєю чергою глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель закликав Росію не використовувати ймовірну атаку дронів на Кремль як виправдання для подальшої ескалації війни, а також спонукав керівництво РФ вивести війська з України.

Згодом Росія дещо змінила тактику та звинуватила в атаці на Кремль США. Так, Дмітрій Пєсков заявив: мовляв, "Київ виконує те, що йому кажуть", а "Москва знає, що і засоби, і цілі для ударів Київ вибирає під диктовку Вашингтона". Депутат Державної думи Лєонід Слуцкій попередив, що "разом із Зеленським відповідальність за атаку дронів на Кремль мають нести і його західні господарі — Президент США Байден і лідери країн, які підтримують терористичний неонацистський режим в Україні". МЗС Росії підкреслило, що "мовчання колективного Заходу свідчить про його потурання терористичним методам неонацистського та екстремістського режиму в Києві". 

Офіційний Вашингтон відкинув такі бездоказові твердження. Зокрема, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі назвав кремлівські звинувачення безглуздими. Також відзначимо, що Інститут вивчення війни взагалі припустив, що Росія могла інсценувати атаку на Кремль, аби створити привід для ширшої мобілізації суспільства.

Цікаво, що в Росії, як і закликав Лєонід Слуцкій, посилюють заходи безпеки на всіх флангах. Наприклад, у багатьох містах ввели заборону на безпілотники — зокрема, у Москві БПЛА можна буде використовувати лише за рішенням органів державної влади. У Санкт-Петербурзі повітряний простір для безпілотників закрили до 15 травня, а у Свердловській та Омській областях РФ аналогічні рішення ухвалили на невизначений час.

Попри інформаційний шум, атака безпілотників на Кремль, яка не завдала збитків, звісно, не є головною проблемою Росії. 1 травня у Брянській області внаслідок підриву колії з рейок зійшов потяг, який перевозив пальне. В результатів ворог втратив тепловоз, чотири вагони та 12 тонн дизельного палива. Наступного дня у цій же області підірвали ще один потяг, у результаті чого з рейок зійшов локомотив та вантажні вагони. 

Також відбулося кілька атак на НПЗ. Так, 4 травня вночі безпілотник вдарив по Новошахтинському заводу нафтопродуктів у Ростовської області. Тієї ж ночі у Краснодарському краї загорівся резервуар Ільського нафтопереробного заводу — теж унаслідок потрапляння безпілотника. Згодом, за повідомленнями ЗМІ, вибух і пожежа повторилися. Горіли нафтобази у Краснодарському краї, відбувалися прицільні атаки на об’єкти в Криму та навіть підрив опори лінії електропередач у Ленінградській області.

Розвідка Великої Британії вже говорить, що Росії доведеться змінити систему постачання пального через регулярні удари по базах зберігання у прикордонних з Україною районах. Ці рішення ускладнять логістику для ворога, який і так страждає від диверсій на залізницях, а від них РФ навряд чи зможе повністю захиститися.

На думку радника голови Офісу Президента України Михайла Подолякп, такі "ексцеси" на залізницях і критичних підприємствах є наслідком "наростання управлінської слабкості Росії, втрати силового контролю за регіонами, появи агресивних і воєнізованих протестних (партизанських) груп, а також руйнування сакральності клану Путіна".

Ми ж додамо, що руйнуються не лише парадигми про Путіна. Щотижня Україна знищує й інші кремлівські міфи — наприклад, про унікальність і нездоланність винаходів російського воєнпрому: завдяки системі "Патріот" українська ППО збила гіперзвукову ракету Х-47. Як каже міністр оборони Олексій Резніков, "За підтримки наших друзів неможливе стає можливим!"

В очікуванні контрнаступу: Росія змінює пріоритети, а Україна посилюється

Напередодні українського контрнаступу російська армія втрачає свій наступальний потенціал та переходить до оборони. Розвідки США та Великобританії стверджують, що цьогоріч Росія вже не зможе провести значної наступальної операції незалежно від результатів українського контрнаступу. Ключовими проблемами російської армії є брак боєприпасів та живої сили, а також логістика.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що обґрунтованим рішенням для Міністерства оборони Росії було б почати накопичувати боєприпаси та запаси для реагування на українські контрнаступальні дії. Саме тому істеричні заяви Прігожина про вихід "вагнерівців" із Бахмута через нестачу боєприпасів можуть свідчити про зміну пріоритетів: замість наступу на Бахмут російське командування концентрується на обороні.

І все ж росіяни не полишають спроб захопити Бахмут, знищуючи місто фосфорними боєприпасами. На інших ділянках фронту російська армія побудувала масштабні оборонні конструкції, що може свідчити про страх великого прориву. Минулого тижня окупанти навіть оголосили про евакуацію жителів 18 населених пунктів Запорізької області — нібито через посилення обстрілів з українського боку.  

Тим часом Україна інтенсивно готується до деокупації своїх територій. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал США Марк Міллі вважає, що ЗСУ вже готові до наступальних дій, але українським військам "належить виконати значну роботу з планування та координації". Водночас Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що український контрнаступ готують на найближчі тижні, і саме успіх на полі бою прокладе шлях до переговорів та справедливого миру.

Аби знизити рівень занепокоєння серед росіян, Міністерство оборони РФ активно інформує про ракетні удари по території України. Паралельно у Кремлі вже шукають варіантів можливих сценаріїв для виправдання чергового успіху української армії. Ба більше Міністр оборони України Олексій Резніков припустив, що РФ може заявити про наступний "жест доброї волі" під приводом техногенної катастрофи на своїй території.

Про те, що війна йде не за російським сценарієм, свідчить і скасування парадів на 9 травня в низці населених пунктів Росії. У розвідці Великої Британії вважають, що удари безпілотників підвищили серед російського керівництва відчуття загрози через все більшу вразливість території РФ.

І недарма, адже Україна вже підготувала 10 тисяч операторів БПЛА в межах проєкту "Армія дронів". Вісім бригад "Гвардії наступу", які Україна активно збирала для деокупації своїх територій, повністю сформовані, а шість із них готові до виконання завдань Сил оборони. Вирішується питання і з додатковою бронетехнікою – 80 танків Leopard 1 будуть готові до розгортання в Україні до 1 червня.  

Крім того, проблеми з належним постачанням боєприпасів для ЗСУ теж поступово зменшуються. Минулого тижня, крім чергового пакету військової допомоги від США, до якого увійшли снаряди, ЄС узгодив спільну закупівлю боєприпасів для України — країни профінансують придбання артилерійських снарядів калібру 155 мм на 1 мільярд євро.

Україна вірить у результативність майбутніх наступальних операцій. Так, на спільній пресконференції з прем'єрами Нідерландів і Бельгії Володимир Зеленський заявив: "Ми думаємо, як підготуватися до контрнаступу, і не думаємо, що у нас може не бути успіху. Це не наш спосіб. У нас є єдина мета і ми це розуміємо".

Водночас Володимир Зеленський та Олексій Резніков в інтерв’ю The Washington Post зауважили, що очікування українського суспільства та західних партнерів можуть бути завищені у зв’язку з попередніми перемогами України на полі бою. Вони вважатимуть успіхом деокупацію будь-яких українських територій, але в ідеалі контрнаступ мав би також перерізати логістичні ланцюги російських військ.

За таких умов Росія не зможе досягти своїх політичних цілей військовим шляхом. Тому Генерал Марк Міллі вважає: рано чи пізно російська сторона зрозуміє, що втрати перевищують вигоди, і це може стати початком переговорів.

Євротур Зеленського: адвокатування вступу в НАТО та путінки в Гаагу для Путіна

Країни-члени ЄС та НАТО продовжують підтримувати євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення України на фоні підготовки до саміту НАТО, який відбудеться 11–12 липня у Вільнюсі. Очікується, що на ньому можуть ухвалити важливі рішення щодо перспектив українського членства в Альянсі. 

Так, наприкінці квітня Естонія та спільно Польща, Словаччина і Чехія виступили за надання Україні чітких перспектив вступу в Альянс після завершення війни та гарантій безпеки та шляху до НАТО. 

Натомість очільниця італійського уряду Джорджія Мелоні зазначила, що її країна допомагатиме Україні якнайшвидше виконати критерії, необхідні для повноцінного членства в ЄС і прискорення процесу початку перемовин про вступ. 

Згодом цю естафету підхопили країни Північної Європи. 3 травня лідери Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції та України за підсумками саміту в Гельсінкі оприлюднили спільну заяву, де підтримали європейську та євроатлантичну інтеграцію України. У ній йдеться, що країни Північної Європи підтверджують свою прихильність політиці "відкритих дверей", яку сповідує НАТО, і вважають, що "майбутнє України та її народу — в євроатлантичній родині".

Крім цього, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція зазначили, що розраховують на обговорення питання безпеки України та її членства в Альянсі на липневому саміті НАТО, який, як уже зазначалося, відбудеться у Вільнюсі у липні 2023 року. 

Участь у зустрічі також взяв Володимир Зеленський. За підсумками розмови з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо він зазначив, що Україна очікує від НАТО чітких сигналів щодо підтримки членства нашої держави в Альянсі. На думку Зеленського, таким сигналом має стати надання з боку НАТО дієвих гарантій безпеки. "Поки в нас триває війна, нам потрібні гарантії безпеки сьогодні, поки ми ще не в НАТО. Але в будь-якому разі наша мета — мати повноправне членство в Альянсі", — акцентував президент.

Далі Володимир Зеленський вирушив до Нідерландів, де він зустрівся з очільником уряду цієї країни Марком Рютте та бельгійським прем'єр-міністром Александром Де Кроо. У результаті Нідерланди та Бельгія також підтримали перспективи вступу України до Альянсу. 

"До того часу, як Україна стане членом НАТО, Бельгія та Нідерланди залишаються відданими підтримці України на її шляху до подальшої євроатлантичної інтеграції та зміцнення спроможності України захистити себе від поточної російської військової агресії та будь-якої майбутньої загрози", — йдеться в тексті спільною заяви України, Нідерландів та Бельгії. 

Крім вступу до НАТО, під час візитів у Фінляндію та Нідерланди Президент України адвокатував необхідність посилення військової допомоги з боку союзників, у тому числі передачу винищувачів F-16. 

"Настав час ухвалити позитивне рішення для України стосовно сучасних літаків. Не існує жодної раціональної причини відтерміновувати такі рішення для навчання наших пілотів і зміцнення крил для України — це означатиме прискорення миру, якого ми усі прагнемо", — сказав Зеленський, перебуваючи у нідерландському місті Гаага. 

Ще одним важливим питанням візиту Президента України в Нідерланди стало забезпечення невідворотності покарання за злочин агресії та інші міжнародні злочини (воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид), які російська армія вчиняє на території України. Так, Володимир Зеленський сказав, що Україна підтримує ідею створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва Росії, зокрема Владіміра Путіна, за злочин агресії проти України. 

Така позиція України пов'язана з тим, що юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо злочину агресії обмежується державами-учасницями Римського статуту. Втім, ні Україна, ні Росія його не ратифікували. Тому Офіс прокурора МКС уповноважений розслідувати всі категорії міжнародних злочинів, які відбувалися на території України з 20 листопада 2013 року, крім злочину агресії.

Також Зеленський зустрівся з керівництвом МКС у Гаазі та зазначив, що притягнення до відповідальності винних у воєнних та інших злочинах є для України принциповим."Для нас результат — це виключно конкретні вироки всім російським воєнним злочинцям, включно з найвищим керівництвом країни-агресора", — сказав він.

Нагадаємо, що 17 березня МКС видав ордер на арешт Владіміра Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до РФ. За українськими даними, кількість незаконно переміщених дітей становить щонайменше 16 тисяч.

Спеціально для Української правди