Попри те, що, на думку більшості українських експертів, Україна не поступається рівнем розвитку, на рівні з іншими європейськими країнами, коли вони отримували статус кандидата, все ще під питанням для деяких європейських лідерів залишається усвідомлення меж політичної Європи. Це безпрецедентна ситуація, коли за тиждень до засідання Європейської ради ще невідомо, яким буде рішення. Проте, візити лідерів європейських країн можуть свідчити про потенційні хороші новини. Євроінтеграція – це тривалий процес, але зараз Україна має вікно можливостей, щоб його публічно й активно починати. Про це експерти говорили під час щотижневого включення ОПОРА.Live у середу 15 червня.

На думку голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, події хоч і відбуваються динамічно, але не сприймаються українським однозначно. Адже багато сторін намагаються впливати на цей процес.

«17 червня Єврокомісія оголосить оцінку заявок від України, Молдови і Грузії щодо набуття статусу кандидата до ЄС. Це ще не членство. А от 23-24 червня засідатиме вже Європейська рада, як політичний орган, яка прийме багато в чому для нас історичне і одночасно символічне рішення. Велика кількість візитів, подій, дискусій навколо цього питання свідчить про те, що ситуація динамічно змінюється. І кожна зі сторін намагається певним чином вплинути на цей процес, в т.ч. російська федерація. Про це також свідчать інсайди, процеси, дискусії. Також ми бачимо колосальну кількість візитів, особливо останній з них анонсований, зокрема президента Франції Емануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі напередодні цього рішення комісії 17 червня. Цей візит, на жаль, одна частина аудиторії сприймає з певним занепокоєнням, тому що якщо рішення позитивне і всі три країни підтримають кандидування України, то чи не пов’язаний цей візит безпосередньо з треком театру бойових дій, примушування України до перемовин з російською федерацією на умовах росії і таке інше», - зазначає Ольга Айвазовська.

Марія Голуб, експертка з двосторонніх відносин Україна — ЄС, представниця Мережі захисту національних інтересів АНТС та International Center for Ukraine's victory, вважає, що цей тиждень до наступного четверга буде вирішальним та найбільш динамічним.

«Це добра чи погана новина я не можу говорити, але є як є. Рішення станом на зараз у нас немає. Це безпрецедентний кейс для Європейського Союзу, тому що зазвичай подібні рішення готові більш-менш, принаймні на рівні розуміння ключового напрямку, тобто що буде виноситись на розгляд Європейської ради. Ці всі рішення готуються за 2-3 тижні, розуміння є. Станом на зараз розуміння цього немає. Більш того, немає погодженості ключових гравців», - зауважує Марія Голуб.

Так, за її словами, за дипсніданком 15 червня Посли країн-членів ЄС обговорювали position paper (документ про позицію), який запропонував президент Франції. І там чітко прописано, що Франція не вважає надання Україні статусу кандидата ЄС як щось, що допоможе Україні в короткостроковій перспективі як реформуватись, так і виграти цю війну. Вони також запропонували створити так зване «Європейське політичне об’єднання». Інші дуже неоднозначно сприйняли цю пропозицію Франції. Наприклад, дуже жорстко на це відреагували і наші партнери з країн Балтії, пропонуючи Макрону поширювати свою компетенцію лише на Францію, або обговорювати майбутнє ЄС та світу більш інклюзивно. «Що це може означати для України? Перший сигнал – це те, що серед ключових країн-членів немає погодження, тобто з чим ми вийдемо на 23 червня. І другий момент – що тривають ці дискусії, як ЄС бачить свою внутрішню реформу», - каже Марія Голуб.

«Для нас не прийнятні жодні форматування, перереформування. У нас є конкретний процес. Він дужке технічний, він дуже складний для розуміння і насправді непотрібний для розуміння широкого загалу, але він є. Тобто, яким чином, країна рухається від подання заявки на вступ до отримання позитивного формулювання стосовно вступу. Є конкретні кроки, які прийнятні для ЄС, тобто зрозуміло, що, по-перше, немає ніякої необхідності вигадувати щось інше, хіба що це шлях до того, щоб просто проблему відволікти. Другий момент – насправді ці переформулювання дуже небезпечні тим, що на Україну зараз дивляться як на рольову модель. Тобто, рішення, яке буде прийняте по Україні, є сигналом в т.ч. і для Західних Балкан, і для інших країн в регіоні, які висловлюють свої євроінтеграційні сподівання. Тому зараз вся увага прикута до того як буде, власне, вирішене питання України», - підкреслює Марія Голуб.

Ще, за словами експертки, в країнах-членах ЄС ведуться дискусії щодо того, чи готова Україна до цього статусу. Але з технічної точки зору, з огляду на Опитувальник та прогрес у виконанні Угоди про Асоціацію, ми повністю відповідаєм тим критеріям, що висуваються до країни, яка запитує статус кандидата. Для України буде найбільш прийнятним отримати статус кандидата, вважає експертка. Також прийнятним вона називає надання статусу із висуванням ряду чітких зафіксованих вимог до виконання, аби розпочати наступну стадію євроінтеграції – початку перемовин. «Я все таки вважаю, що Україні потрібно почекати (з виконанням вимог для початку наступного етапу – ред.). Чому? Просто тому, що буде логічно зв’язати процес євроінтеграції з планом відновлення України», - зазначає Марія Голуб. Натомість будь-яке переформулювання, наприклад, «європейська перспектива для України», «кандидат в кандидати», є абсолютно неприйнятним. На думку експертки, це, по-перше, не чесно, бо Україна технічно готова до надання кандидатства, а, по-друге, це інший формат дискусій, бо тоді наступного разу до обговорення кандидатства ми зможемо повернутись не скоро.

Експертка вважає, що навіть за наявності умов до виконання, європейська бюрократія прийде нам на допомогу, адже там навряд буде зафіксоване щось жорстке у формулюваннях. Таким чином, у дискусіях щодо виконання критеріїв можна буде дискутувати щодо їх виконання відповідно до нашого бачення.

Зараз, за словами експертки, важливо розуміти, що за нас виступає Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. «Буквально в понеділок і вівторок у Люксембурзі пройдуть слухання (це називається COREPER), де будуть збиратись Посли країн-членів ЄС. Вони будуть обговорювати цю пропозицію Європейської комісії, там буде представлена Європейська комісія, тобто, добре, що нас будуть захищати і там. Далі вони візьмуть час для консультацій зі своїми столицями. І я так розумію, що ніякої конкретики ми, швидше за все, не отримаємо і 22 червня. Тобто, Посли скажуть, що у нас відкритий висновок, відповідно ми передаємо інформацію на вищий рівень і представники країн-членів ЄС – тобто прем’єр міністри, міністри, хто за що там відповідає – вони зберуться 23 червня. І от така уже ключова дискусія буде відкритою, і вона буде 23 червня», - вважає Марія Голуб.

За словами експертки, зараз певні країни-члени ЄС, які мали певні занепокоєння, теж ведуть свої дискусії з Єврокомісією щодо своїх занепокоєнь. Тому нам потрібно посилити свою співпрацю і комунікацію з країнами-членами ЄС, особливо тими, хто ще вагається. «Ми, в принципі, ще маємо тиждень на те, щоб донести свою позицію, досить чітко її артикулювати і ще раз проговорити, що для нас будь-які переформатування є неприйнятними», - зауважує Марія Голуб. Вона також сподівається, що за нас активно будуть адвокатувати і наші європейські друзі, посилять свою позицію країни Балтії, долучаться до цих дискусій Швеція, Данія та Іспанія.

Віцепрем'єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначає, що зараз жодних додаткових рішень на рівні, наприклад, Верховної Ради, приймати не треба. «Ми можемо ухвалювати якісь символічні рішення, в т.ч. голосувати законопроєкти в парламенті, проявляючи свою добру волю і можемо сподіватись, що вони матимуть якийсь ефект в ухваленні рішень. Можливо ми так і зробимо. Але фактично з політичної точки зору наш основний меседж полягає в тому, що рішення про надання статусу кандидата – це рішення, виборене нами роками, нашим європейським вибором, нашими людьми, 91% підтримки, а також тими реформами, які ми вже здійснили. Для нас це принципова позиція», - підкреслює Ольга Стефанішина. За її словами, деякі ті країни, які висували якісь умови, просто не розуміють нашу державу і не усвідомлюють той великий шлях, який ми вже пройшли за останній час. Тому, можливо Верховна Рада і буде ще ухвалювати якісь рішення найближчим часом, але вони точно не є передумовою для ухвалення рішення щодо кандидатства України в ЄС.

«В деяких країнах мандат на ухвалення рішення 24 червня мають надати парламенти. Зокрема це достатньо скептичні країни, такі як Данія, Голландія, Німеччина, Швеція. В деяких країнах такі позиції вже були заявлені, як, наприклад, в Німеччині вже була офіційна заява, що Бундестаг підтримує надання саме статусу кандидата. Тому ми працюємо зараз в парламентському вимірі, але все ж таки маємо достатньо високі шанси ухвалення цього рішення. Його не ухвалення, з нашої точки зору, не послабить Україну, але послабить Європейський Союз достатньо суттєво», - зауважує Ольга Стефанішина.

Щодо того, з якою метою саме напередодні 17 червня, коли Єврокомісія має оголосити оцінку заявок від України, Молдови та Грузії щодо набуття статусу кандидата ЄС, до України з візитом приїздять канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі експертка зазначила: «Я, на жаль, не можу давати ніяких коментарів щодо візиту, але комунікація щодо такого візиту саме цих трьох лідерів, скажімо так, Старої Європи – це Італія, Німеччина і Франція – відбувалась достатньо тривалий час. Ми б хотіли цих лідерів бачити ще 9 травня в Україні як символ того, що лідери Старої Європи об’єднуються, щоб будувати разом з Україною нову Європу. Це, очевидно, пріоритетне питання для обговорення. Але надважливе питання – це питання миру і закінчення війни, і вони обговорюються у такому форматі».

Віцепрем'єрка вважає, що зараз вплив російського лобізму з приводу протистояння рішенню надання Україні статусу кандидата в ЄС з боку певних європейський країн як ніколи малий. «Важливим є також момент того, що росія нас завжди недооцінювала. Так само почавши війну росія недооцінювала нашу державу і, відповідно, не розраховувала, що буде серйозний опір», - вважає Ольга Стефанішина. На її думку, росія не достатньо серйозно вкладалась в протистояння Україні на шляху єроінтеграції, бо також недооцінювала наші зусилля та єдність щодо досягнення цієї мети. «Я думаю, що у них є зараз інші цілі – це повний провал військового наступу на території України і бажання будь-якою ціною досягти зняття санкцій. Тому ми вибрали дуже правильний момент, він насправді історичний з точки зору багатьох контекстів і, власне, все ми зробили правильно», - зазначає Ольга Стефанішина.

Як зазначає аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут, у суспільства можуть бути дещо завищені очікування щодо швидкості вступу у ЄС через інтенсивність процесів ,які зараз розгорнулися. «Якщо повернутися в 2009 рік або в 2012-2013, коли мала бути підписана Угода про Асоціацію, то в багатьох може скластися враження, що ми дуже довго до цього ідем, що ми лише у 2022 році говоримо про кандидатство. З іншого боку, якщо зараз подивитися на те, де ми є, то в багатьох величезний оптимізм, що ця війна створила таке вікно можливостей і ми, мовляв, не отримали би цього, якби росія на нас не напала», -  підкреслює Олександр Неберикут.

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», експерт у сфері міжнародних відносин і розвитку громадянського суспільства, вважає, що процес повноцінної євроінтеграції триватиме ще довго, але не через нібито неготовність України. «Насправді долучення України до європейської родини не на словах, а на практиці юридично, політично, соціально, економічно – це дуже довга історія. Звісно, її неможливо розв’язати одним фактом героїчного опору України російській агресії, неможливо розв’язати наскоком. Тому що розв’язання цієї проблеми потребує фундаментальних зрушень свідомості європейців насправді, в першу чергу західних європейців, але не тільки, стосовно того, що є політичною і соціальною Європою. І саме ці зрушення відбуваються нині на наших очах. Бо попри те, що за останнє десятиліття Україна зробила величезну низку кроків вперед, набула дуже серйозно нових якостей. І вона сьогодні дійсно формально відповідає статусу кандидата в ЄС, якщо порівнювати з іншими країнами на той момент, коли вони отримували статус кандидата», - наполягає Олександр Сушко.