«Наша найбільша помилка: сказати, що хочемо в НАТО і за 20 років не вступити», — Вадим Пристайко в інтерв'ю «Сила вибору»

Тимофій Брік — ректор Університету Київської школи економіки. Він захистив PhD з соціології в Мадридському університеті імені Карлоса III. Тимофій Брік долучився до спільного дослідження ОПОРИ, Київської школи економіки «(Ро)зʼєднані: поляризація в українському суспільстві».

Володимир Цабаль — народний депутат України, секретар Бюджетного комітету Верховної Ради України. Входить до групи депутатів, які проводять адвокаційну роботу із Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами.

«Наразі перемога має вигляд завершення війни не на умовах Росії, а на умовах справедливого, всеосяжного, стабільного миру», — зазначає директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь, який понад 20 років досліджує питання національної безпеки й оборони, ведення війн нового покоління.

Анатолій Остапенко — сценарист, редактор та OSINT-розслідувач на Телебаченні Торонто. Починав працювати над розслідуваннями ще до початку повномасштабної війни, аналізуючи декларації чиновників. Зараз працює лише із воєнними темами.

У суспільстві відсутній запит на повагу до військових і ветеранів і немає критичної маси людей, які вважають, що військова професія — про повагу. Це сприяє поширенню стереотипного сприйняття військових, посиленню розколу між військовими й цивільними, а також появі негативних ситуацій у медіа, вважає співзасновник громадської організації «Принцип» і військовий Масі Найєм.

Віталій Портников — журналіст, письменник, публіцист. Є оглядачем «Радіо Свобода» та одним із найпопулярніших авторів в українському сегменті Youtube на соціально-політичну тематику.

Євген Глібовицький — візіонер, директор Інституту Фронтиру. Створена ним організація працює над трансформацією України для її доєднання до вільного світу. 

Михайло Самусь — директор платформи New Geopolitics Research Network. Понад 20 років досліджує питання національної безпеки та оборони, ведення війн нового покоління.

«У нас немає нічого спільного з тим, як працював план Маршалла. Бо це була супер централізована система з великою кількістю грошей та довгостроковим зобов'язанням – фокус був на тому, що європейські країни мають напрацювати свої спроможності виробництва матеріалів, а вже потім відбудовуватися. А також не було дискусій про те, що відбудовується, чи кому лежить земля. Цей процес абсолютно не передбачав якогось мережування, залучення громадськості, децентралізації», - зазначає Олександра Азархіна, яка у період 2022-2024 років була заступницею міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.