Найпопулярнішими соціальними мережами серед українців є Telegram (його для отримання новин використовують 71,3% опитаних), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Саме вони є основним джерелом інформації для українців, а довіряють їм на рівні із телебаченням. Про це свідчать дані дослідження медіаспоживання українців на другому році повномасштабної війни, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.

Для отримання новин соціальні мережі обирають 77,9% опитаних. На другому місці опинилося телебачення з 62,5%, на третьому — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 57,7%. Дещо популярнішими порівняно з минулим роком стали радіо (33,7%) та друковані ЗМІ (17,8%).

Соціальні мережі є ключовим джерелом інформації і для жінок (76,2%), і для чоловіків (80%). На другому місці серед жінок лишається телебачення (66,3%), а серед чоловіків — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 61,1%. Радіо майже на 8% популярніше серед чоловіків (37,9%), ніж серед жінок (30,2%). Як і минулого року, найменше і жінки, і чоловіки споживають новини з друкованих ЗМІ.

У розрізі вікових категорій серед молоді значно втратило популярність телебачення. Люди віком 30–59 років почали частіше використовувати радіо. Респонденти віком 40–49 років частіше почали використовувати соцмережі та друковані ЗМІ. Серед опитаних віком 50–59 років впало споживання новин через інтернет поза соціальними мережами .

Для мешканців сільської місцевості розрив між телебаченням та інтернетом як джерелом новин становить 14,5% на користь першого. Друковані ЗМІ та радіо також дещо популярніші в селах, ніж у містах (26,4% проти 13,4% для друкованих ЗМІ та 37,2% проти 31,9% для радіо).

У 2023 році телебачення та соціальні мережі майже зрівнялися за рівнем довіри. З незначним відривом лідерство зберігає телебачення (61,1%), а соціальним мережам довіряють лише на 1,1% менше опитаних. Довіра до інтернету без соціальних мереж дещо знизилася порівняно з минулим роком: 45,1% у 2023 році та 49% у 2022-му. Трохи менше українців висловили довіру радіо (41%) та друкованим ЗМІ (30,3%), хоча порівняно з минулим роком рівень довіри до цих медіа зріс. Не довіряють жодному з джерел майже 8% респондентів.

За останній рік серед усіх вікових категорій зросла довіра до інформації, яку вони отримують через соціальні мережі та друковані ЗМІ. Найбільше довіра до соціальних мереж зросла серед молоді (18–29 років) — з 67,45% до 76,1% та людей віком 30–39 років — із 63,8% до 71,8%. Довіра до друкованих ЗМІ найбільше зросла серед людей віком 40–49 років (з 15,8% до 30,1%) та 18–29 років (з 24,4% до 36,1%). Довіра до інформації на радіо впала з 44,8% до 40,1% людей віком понад 70 років. Натомість найбільше зросла довіра до радіо серед людей віком 40–49 (з 28% до 42,2%) та 60–69 років (з 32,3% до 42,7%). Довіра до телебачення впала серед вікових категорій 30–39 (з 57,2% до 53,4%) та понад 70 років (з 80% до 72,2%). Серед інших вікових категорій довіра до телебачення, навпаки, зросла: найбільше — серед молоді віком 18–29 років (з 48,1% до 52,7%) та опитаних віком 40–49 років (з 52,6% до 58,1%). Натомість довіра до інформації з інтернету поза соціальними мережами впала серед усіх категорій респондентів, крім людей віком 60–69 років (серед них вона зросла з 38,6% до 40,5%).

Також серед усіх вікових категорій помічаємо зростання частки респондентів, які не довіряють жодному з джерел. Найбільше недовіра зросла серед старших респондентів: з 2,3% до 9,4% серед опитаних віком понад 70 років та з 5% до 8,2% серед людей віком 60–69 років.

У розрізі регіонів українці зі Сходу та Півдня найбільше довіряють соціальним мережам (61,9% та 60,7% відповідно). Серед мешканців Центру та Заходу лідирує телебачення (61,8% та 65,1%). Інтернет поза соціальними мережами викликає більше довіри серед мешканців Центру та Сходу (49,2% та 46,8% відповідно), ніж Заходу та Півдня (42% та 41,7% відповідно). Найвищий рівень довіри до радіо та друкованих ЗМІ також на Заході (47,1% та 37,6% відповідно). Найвищий рівень недовіри до будь-якого джерела новин на Півдні (10,4%), найнижчий — у Центрі (6,4%).

Мешканці сільської місцевості частіше довіряють телебаченню (64,9%), а містяни — соціальним мережам (63,4%). На третьому місці для обох груп респондентів — інтернет без урахування соціальних мереж.

Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж не змінився з минулого року: найбільше українці використовують Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Також 50% опитаних споживають новини у Viber, 29,5% — в Instagram, 25,1% — у TikTok, 8,3% — у Twitter.

Відмінності між чоловіками та жінками найпомітніші в контексті вибору соціальних мереж. Так чоловіки більше використовують YouTube (73,2%), а жінки — Telegram (76,1%). На другому місці серед чоловіків — Telegram (65,7%), серед жінок — Facebook (61%). Третя за популярністю соцмережа серед чоловіків — Facebook (48,2%), а серед жінок — YouTube (60,1%). Також жінки частіше надають перевагу Viber, ніж чоловіки (57,6% проти 41,2% відповідно). Більше жінок, ніж чоловіків, обирають Instagram (22,6% чоловіків та 35,5% жінок) і TikTok (21,8% проти 28%).

Найпопулярнішими серед молоді (18–29 років) залишаються Telegram (89,9%), YouTube (64,5%) та Instagram (46,1%). Натомість користувачі віком 30–39 років надають перевагу Telegram (75,6%), YouTube (61,1%) та Facebook (59,1%), хоча останній за минулий рік втратив майже 5% своєї авдиторії такого віку. Серед 40–49-річних трійку лідерів — Telegram, YouTube та Facebook — наздоганяє Viber із показником у 54,2%. Респонденти віком 50–59 років для отримання новин найчастіше використовують Telegram (70%), YouTube (69,3%), Facebook (59,6%) та Viber (59,5%). Водночас серед опитаних віком 60–69 років на перший план виходять YouTube (71,3%), Viber (68%) та Facebook (62,4%), а от Telegram опинився лише на четвертій сходинці із 53,5% користувачів такого віку. Серед авдиторії віком від 70 років найбільш популярні YouTube (72,7%) та Viber (58,3%), а рівень використання інших соцмереж для споживання новин не перевищує 40%.

TikTok демонструє найбільше зростання частки прихильників. Так, за рік його авдиторія віком 70+ зросла з 12,2% до 21,1%, а серед людей віком 40–49 років — із 17,9% до 26,5%.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ за результами опитування ОПОРИ можна за посиланням.

Дослідження проводилось на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 11 травня до 12 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2013 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування відбувалося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на її території в межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 5 червня 2023 року.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Контакти: