Безперервне споживання інформації за останні три місяці вже стало новою звичкою для багатьох українців. Соціальні мережі задовольняють цю потребу, оперативно надаючи інформацію з різноманітних джерел в одній стрічці новин.

Українська влада також намагається пристосувати інформаційне поле до умов воєнного часу за допомогою телемарафону "Єдині новини", а також розширює кількість офіційних каналів комунікації, створюючи офіційні профілі органів влади у Telegram, YouTube та інших соціальних мережах.

Про те, як українці споживають інформацію, ми запитали в них самих. Аби з'ясувати, як змінилися інформаційні звички громадян за час війни, Київський міжнародний інститут соціології провів опитування на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.

Дослідження тривало з 19 до 24 травня 2022 року. В ньому взяли участь 2009 повнолітніх громадян України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій українською владою.

Докладно з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням. 

Резюме 

Початок повномасштабного вторгнення призвів до різкого зростання використання соціальних мереж як джерела новин, а також посилення ролі традиційних джерел інформації.

Соціальні мережі використовують 76,6% українців, 66,7% – телебачення, 61,2% – інтернет за винятком соцмереж. Це свідчить про зростання потреби в більш оперативних джерелах інформації, однак призводить до того, що споживання дезінформації також зростає.

Після ескалації бойових дій українці почали більше довіряти телебаченню та радіо. Крім того, наразі також помітне зростання довіри до соціальних мереж: вона вища на 6%, ніж до інших джерел інформації онлайн, а серед усіх інших джерел новин соцмережі перебувають на 2-му місці за рівнем довіри.

З початку широкомасштабної агресії провідним джерелом інформації для українців став месенджер Telegram, за ним опинився YouTube, а Facebook змістився на третє місце з першого, яке до того він посідав стабільно декілька років поспіль.

Звідки українці дізнаються новини?

Найпопулярнішим джерелом інформації за останні два місяці виявилися соціальні мережі: ними для отримання новин користуються 76,6% українців.

На другому місці – телебачення з 66,7% голосів.

Третє місце взяв інтернет (за винятком соцмереж) – 61,2% користувачів.

Радіо наразі слухають близько 28,4% громадян України, а друковані ЗМІ читають лише 15,7% опитаних. 

Простежити тенденцію до зміни основних джерел інформації можна завдяки щорічному опитуванню USAID-Internews про ставлення населення до медіаспоживання.

Загалом тенденція використовувати соціальні мережі як джерело новин зберігається вже декілька років, однак війна її помітно посилила.

Так, якщо у листопаді 2021 року до соцмереж зверталися лише близько 63% опитаних, то з початком активних бойових дій новини у соцмережах стали читати ще понад 13% громадян України.

Так само зросла й частка телебачення: у листопаді новини з телевізора дізнавалися близько 46% респондентів, а у травні до них додалося ще понад 20%.

Новинні сайти отримали близько 13% нових відвідувачів, радіо – 15%, а друковані ЗМІ тепер читають на 8% більше українців.

Доволі показова тенденція, що зросла за останні кілька років – зниження споживання новин у більшості джерел інформації (крім соцмереж та інтернет-ЗМІ, які трималися на приблизно стабільному рівні у 2020–2021 роках).

Натомість радіо, телебачення й друковані медіа поступово втрачали свою авдиторію (наприклад, у 2018 році новини на телебаченні дивилися близько 77% респондентів, а у 2021 – близько 46%).

Масштабні бойові дії повернули значну частку споживачів інформації до традиційних її джерел, а також додали користувачів соцмережам та інтернет-ЗМІ.

Загалом, з огляду на наше дослідження, помітна потреба суспільства отримувати якомога оперативнішу інформацію. Telegram, Facebook та різні інтернет-ЗМІ (наприклад, "Українська правда" чи "НВ") оновлюються значно швидше, ніж новини на загальнонаціональному ТБ (навіть попри цілодобовий телемарафон "Єдині новини") чи в інших джерелах інформації. 

Довіра до джерел інформації

Найбільше українці довіряють телебаченню (60,5%), соціальним мережам (майже 54% опитаних) та інтернету без урахування соціальних мереж (майже 49%). Трохи менший рівень довіри до радіо (34%) та друкованих ЗМІ (23%). Не довіряють жодному з джерел інформації близько 5% опитаних. 

Показово, що з листопада 2021 року збільшилася не тільки увага респондентів до різних типів медіа, а й довіра до них. Так, у листопаді телебаченню довіряли лише 40% респондентів, а з часу повномасштабного вторгнення цей показник зріс на понад 20%.

Так само примножилася довіра й до радіо – на 10%. А от довіра до інтернет-медіа та друкованих ЗМІ зросла незначно (на 2% і 1% відповідно). 

Ми не можемо точно порівняти дані щодо онлайн-ресурсів у динаміці за кілька років. Єдине регулярне і повне дослідження медіаспоживання в Україні – це щорічне опитування, яке проводять USAID та Internews. У ньому в питаннях про довіру до джерел інформації "інтернет" представлений як всеохопна категорія, куди входять і соціальні мережі, й інші онлайн-джерела інформації (наприклад, вебсайти медіа, особисті блоги на інших платформах, подкасти тощо).

Однак рівень довіри українців до соціальних мереж та інших онлайн-джерел дещо відрізняється – соціальним мережам довіряють на 6% більше, ніж іншим онлайн-джерелам, що обмежує наші можливості відстежувати тенденції.

Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж серед українців

Після ескалації війни росії з Україною 24 лютого 2022 року топ-3 соціальних мереж, звідки українці отримують інформацію, дещо змінився.

Ми не можемо проаналізувати тенденції зміни популярності конкретних соціальних мереж, адже якщо в опитуванні USAID та Internews відсоткове співвідношення популярності різних соцмереж як джерела новин визначали з усієї вибірки респондентів, то у нашому випадку на це питання відповідали тільки ті, хто обрав "соціальні мережі" як джерело споживання новин.

Так, найстабільнішим у житті українців залишається YouTube – він із року в рік, починаючи з 2019-го, обіймає в Україні друге місце як джерело новин. У 2019–2021 роках рейтинг соцмереж залишався майже незмінним, за винятком 2019-го, коли третє місце за популярністю посідав месенджер Viber.

Втім, після початку повномасштабного вторгнення Facebook уперше поступився своїми позиціями Telegram'у та перемістився аж на третє місце. Так, серед 76,6% громадян, які використовують соціальні мережі як джерело інформації, 66% обирають Telegram, 61% – YouTube, ще 58% – Facebook.

Як уже йшлося вище, у динамічному інформаційному ландшафті під час повномасштабної війни Telegram випереджає інші додатки.

Вірогідно, ключовими його перевагами за таких умов є хронологічність стрічки, простота інтерфейсу, активний перехід у цю мережу державної комунікації, зокрема й безпекової (наприклад, сповіщення про повітряну тривогу), наявність багатофункціональних чат-ботів, швидкість комунікації, фактична відсутність модерації контенту з боку мережі тощо. Втім, ці переваги мають і зворотний бік.

Так, Telegram – одна з найменш прозорих мереж для моніторингу. Тут відсутня будь-яка інформація про адміністраторів каналів, окрім тієї, яку вони самі зазначають публічно, та немає можливості відстежувати платне чи будь-яке інше неорганічне просування контенту.

Протягом останніх років багато уваги привертає проблема анонімності Telegram через так звані "зливи", тобто використання його для публікації резонансної інформації, не розкриваючи його джерела.

Загалом вимальовується тенденція, що популярність цього месенджера різко зростає за нестабільних умов. Так, Telegram став головним додатком для протестувальників у Білорусі у 2020 році, у Гонконзі – у 2019 році, в Ірані – у 2018-му тощо.

Команда соцмережі проголошує захист та безпеку приватних даних як свій пріоритет, що особливо приваблює користувачів у кризових умовах. Втім, така залізна безпечність – радше маркетинговий хід компанії.

З іншого боку, Telegram дає чи не найбільше можливостей для координування колективної дії – великі чати користувачів і канали, що також сприяє сплеску популярності додатка.

YouTube, що посідає друге місце серед українців – також доволі непрозора для моніторингу мережа.

Google, якому належить YouTube, не надає можливостей відстежувати політичну рекламу в Україні, що створює ідеальні умови для маніпулювання громадською думкою.

Втім, компанія не залишилася осторонь війни в Україні – вона припинила монетизацію та понизила рейтинг у пошукових запитах для каналів, що поширюють дезінформацію та схвалюють воєнні дії росії в Україні, заблокувала канали державних російських медіа, а також припинила трансляцію реклами на сервісах компанії в росії. 

Facebook, що під час війни опинився на третьому місці за популярністю серед українців, став найактивнішою мережею в контексті спеціальних політик у відповідь на ескалацію війни в Україні.

Так, компанія Meta, якій належать Facebook, Instagram та месенджер WhatsApp, відкрила додаткові можливості для захисту персональних даних українців, посилила моніторинг контенту, збільшила команду носіїв української та російської мов, заборонила поширення політичної реклами з росії тощо.

Докладніше про реакцію Meta на війну в Україні читайте у нашому матеріалі.

Менш популярними джерелами новин для українців під час війни стали Viber (48%), Instagram (29%), TikTok (19,5%) і Twitter (8,9%).

Для цих соціальних мереж доволі складно відстежити динаміку споживання новин: навіть в опитуваннях USAID-Internews ці соцмережі почали згадувати лише після 2019 року. Втім, навіть за такий короткий час помітно, що всі вони мали досить низькі позиції у рейтингах споживання новин.

Після ескалації бойових дій в Україні кожна з них дещо наростила свою авдиторію, однак так і залишилася поза топ-3.

Водночас Viber використовують для споживання новин 48% українських користувачів – і це доволі велика частка для цієї соцмережі. Аудиторія Viber – це переважно жінки середнього та старшого віку (близько 55% серед когорти 40–69 років), які проживають у містах східних регіонів України.

З огляду на те, що Viber в цілому має слабкий захист від поширення дезінформації (і схожий за цим на Telegram), значне споживання новин у цій соціальній мережі може лише нашкодити. Зокрема, наразі у Viber фактично немає політики регулювання контенту.

Крім того, після початку активних бойових дій в Україні Viber не вжив жодних заходів (на відміну від Meta), які би сприяли захисту безпеки українських користувачів.

Instagram використовують як джерело новин 29% опитаних. Авдиторія цієї соціальної мережі – переважно молодь та жінки (33% респонденток). Політики врегулювання дезінформації в Instagram подібні до інших сервісів Meta, зокрема Facebook.

З TikTok і Twitter новини отримують найменше користувачів. При цьому TikTok з'явився в опитуваннях лише у 2021 році і з того часу є соцмережею зі здебільшого розважальним наповненням.

Twitter традиційно, ще з 2015 року, залишається порівняно невеликою соціальною мережею, яку українські користувачі не дуже полюбляють.

І TikTok, і Twitter з початку повномасштабної війни в Україні не вводили додаткових обмежень для регулювання контенту. 

Розуміння того, як українці споживають інформацію, важливе для ефективної публічної комунікації з суспільством у динамічні часи. Одним із найпотужніших трендів українського інтернет-простору останніх років стало використання соцмереж не лише для спілкування та розваг, а й для отримання новин.

Саме тому громадянське суспільство та наукова спільнота приділяють стільки уваги проблемі соціальних мереж – питанням медіаграмотності та інформаційної гігієни для захисту від дезінформації та інших способів маніпулювання громадською думкою, а також проблемам загальної цифрової грамотності в контексті безпеки персональних даних та іншої приватної інформації. 

Ольга Снопок, Анастасія Романюк для Української правди