Михайло Гончар — український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека». Має понад 20 років професійного досвіду у сфері досліджень енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних і безпекових відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Про ситуацію в енергетичній системі України експерт розмовляв з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською у відеопроєкті «Сила вибору».

Росіяни завжди weaponising (використовують, як зброю) вибори і це дешевший та легший метод маніпуляцій, хоча і не завжди ефективний для них. Вони програли в Україні вибори неодноразово з їх репрезентантами, але очікують отримати неймовірний подарунок, щоб загнати нас в процес, який перетворять на хаос та нас же звинуватять у всіх гріхах проти демократії. Світ постправди він такий, що диктатор хоче вчити Україну демократії. Але хороша новина для нас в тому, що якщо ми мобілізуємось, то виграємо цю битву, як і раніше неодноразово.

У 2023 році, коли ми мали першу хвилю натяків, що Україна повинна організувати вибори, щоб зберегти свій демократичний статус, ОПОРА разом з 200 неурядових організацій виступила проти та навела ключові аргументи, чому вибори під час активної фази війни є небезпечними. З того часу не змінилась ані законодавча база, ані виклики, ані покращилось питання безпеки, чи не було надано Україні реальних гарантій сприяння.

Падіння на початку грудня режиму Башара Асада в Сирії однозначно є однією з найважливіших світових подій року, що минає. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, на момент падіння режиму Башара Асада перебував у робочому відрядженні в Йорданії, яка межує з Сирією. У розмові з Ольгою Айвазовською на каналі Говорить ОПОРА Ігор Семиволос говорить про історичні передумови падіння режиму Асада, про наслідки цих подій для арабських держав, Близького Сходу та Європи, про поразку Росії в Сирії та про вигоди від цієї ситуації для України. «Я дуже сподіваюся, що врешті-решт виграє сирійський народ, але це, скоріше, благі наміри», — зазначив директор Центру близькосхідних досліджень у відеопроєкті «Сила вибору». Детальніше його аналіз подій в Сирії та про їхні наслідки для світу читайте на LB.ua.

Ірина Ліщинська — срібна призерка Чемпіонату світу з легкої атлетики 2007 року й Олімпійських ігор 2008-го. На початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон, але повернулася до України, щоб тренувати дорослих і дітей. Втрати українського спорту через війну, відсутність належної інфраструктури, використання росіянами спорту, щоб посилити свої позиції — ці й інші теми Ірина розкрила в інтерв’ю голові правління Громадської мережі ОПОРА Ользі Айвазовській для проєкту «Сила вибору». 

Хибно сподіватися, що Росія, яка роками намагалася нав’язати свій політичний порядок денний Україні, не використає всі можливі інструменти під час повоєнних виборів. Цей наступ буде реалізовуватися в окремих сферах: безпека, політика, фінанси та інформація. Ймовірно, Росія продовжуватиме притаманну їй політику підтримки проросійських кандидатів і партій, фінансуючи передвиборчі кампанії й залучаючи значні ресурси та людей до їхньої реалізації.

«Українське суспільство часто є індиферентним, не надто розуміється на ідеологіях, не має яскраво вираженої думки з приводу багатьох політичних питань. Але воно здатне побачити лідера й рольову модель і потрохи формувати свою думку», — зазначив він у розмові з головою правління Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською у відеопроєкті «Сила вибору».

Демократія – це вплив громадян, влада громадян управляти власним життям через безпосередньо обраних представників, тобто парламент, президента, уряд або напряму. Тому, коли ми говоримо про те, що демократія занепадає, це скоріше реакція на зовнішні виклики, коли людям хочеться простих рішень, тому перемагає постправда і популізм. Тому що ніхто з нас в більшій мірі не готовий індивідуально чи групово, будучи просто громадянином, брати повноцінну відповідальність за наслідки свого волевиявлення.

Ми зжилися з величезною кількістю викликів, які стали нормою, і живемо з цією загроженістю вже тривалий період часу. Тим не менше, ми еволюціонуємо в ставленні до держави, і держава еволюціонує в ставленні до суспільства, народу, індивідуума.

«Якщо ми не будемо мати гарантій безпеки, то в жоден Європейський Союз нас не візьмуть. Вони будуть проводити перемовини, закривати один розділ за іншим, пропонувати нам одні пропозиції за іншими. Але реальний вступ відбудеться тоді, коли вони переконаються, що на цій території немає воєнних дій», — вважає журналіст, публіцист і письменник Віталій Портников.

Міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках, колишній глава місії України при НАТО, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії у 2020–2023 роках Вадим Пристайко вважає, що з американськими партнерами, зокрема і з адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа, ми маємо спілкуватися зрозумілою мовою — прямолінійно та чітко. Не варто очікувати, що вони пам’ятають про свої обіцянки в Будапештському меморандумі захистити нас після відмови від третього ядерного арсеналу у світі. За його словами, нам треба пояснити, чому ми не тільки історично, а й у майбутньому становитимемо інтерес для США.

Український досвід боротьби за безпеку й демократію може мати величезне значення для Європейського Союзу, який багато років позичав компонент безпеки у США, а зараз, можливо, муситиме вчитися забезпечувати його самостійно. «У мене є враження, що основним предметом експорту України світові буде культура, яка уможливлює поєднання свободи, добробуту і безпеки. Це достатньо серйозна та цінна валюта», — зазначає візіонер і директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.