Чилі:  загальні вибори 

У Чилі напередодні президентських і парламентських виборів, які відбудуться 21 листопада, вибухнув скандал довкола президента.

Нижня палата парламенту Чилі у вівторок, 9 листопада, проголосувала за імпічмент президента Себастьяна Піньєри. Відставку президента в Чилі ініціювали у зв'язку із тим, що в офшорному витоку Pandora Papers містилися нові подробиці щодо продажу Піньєрою гірничодобувної компанії Minera Dominga у 2010 році. Тоді він перший рік обіймав посаду президента Чилі (він був 34-м президентом Чилі у 2010–2014 роках, а з 2018 року є 36-м президентом). Утім, прихильникам імпічменту глави держави Себастьяна Піньєри не вдалося набрати достатньо голосів у верхній палаті Сенату для відставки президента. Проти імпічменту вже проголосували 14 членів 43-місної палати, один парламентар утримався. Якби противникам Піньєри вдалося набрати 29 голосів, президента було б усунуто з посади і йому було б заборонено обіймати державні посади протягом п'яти років.

Президентський термін Піньєри закінчується 11 березня 2022 року. Піньєра заздалегідь оголосив, що не буде брати участі у виборах.

Крім того, 15 і 16 травня 2021 року, після двох відкладень через пандемію COVID-19, чилійці нарешті обрали членів Конституційного конвенту, перед яким поставили завдання розробити нову конституцію для країни. Конвенту відведено дев’ять місяців з однократною можливістю тримісячного продовження, аби сформувати і схвалити більшістю у дві третини голосів проєкт нового основного закону. Цей проєкт підлягатиме ратифікації шляхом референдуму, голосування в якому буде обов’язковим. До того часу Конституція 1980 року залишатиметься чинною.

Як пише The Guardian, за шість місяців до надважливих президентських виборів Чилі в цілому відмовилася від своєї традиційної політичної еліти на виборчих дільницях, і наступну главу в історії країни писатиме прогресивна нова генерація. Йдеться про вибори до Конституційного конвенту. До Виборчої служби Чилі (Servel) було подано 71 список з іменами 1278 кандидатів. Із них до Конституційного конвенту потрапили 155, зокрема 138 членів асамблеї делегували виборці в цілому, і 17 — уперше — офіційно визнані в країні 10 груп корінних народів. Середній вік розробників нової конституції становить 45 років. Відносна більшість асамблеї (48 місць) була вибрана за списками незалежних кандидатів, які разом з лівими (28) і лівоцентристами (25) мають 101 місце чи більше двох третин складу Конституційного конвенту, необхідних для ухвалення будь-якого законопроекту для включення до остаточного документу. Права урядова коаліція, яку підтримує чинний президент Себастьян Піньєра, отримала лише 37 місць, тобто набагато менше третини складу зібрання, потрібної для застосування права вето. Ще одна особливість, що робить цю асамблею унікальною в світі, є рівне представництво чоловіків і жінок, яке було забезпечене ще до того, як відбулося голосування. Згідно з вимогою, всі списки мали очолювати кандидати жіночої статі, чоловіки та жінки у списках — чергуватися в рівних кількостях, а ґендерна рівновага — підтримуватися на рівні округу. Жінки показали чудові результати, отримавши 51 відсоток місць у Конституційному конвенті.

Прийняття нової Конституції було однією з вимог учасників хвилі масових маніфестацій, що охопили Чилі в 2019 році. За офіційними даними, під час безладів і сутичок загинули понад 20 осіб. Через ситуацію, що склалася, влада відмовилася від проведення саміту лідерів країн — учасниць Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в листопаді і Конференції ООН зі зміни клімату в грудні 2019 року.

23 серпня у Чилі завершилася реєстрація кандидатів у президенти. Президента обирають за двотуровою системою: якщо жоден кандидат не отримає більшість голосів у першому турі, буде проведено другий тур. За потреби другий тур голосування буде проведено 19 грудня.

Після завершення праймеріз до списку кандидатів на президентських виборах було внесено Себастьяна Сихеля від партії «Чилі, вперед» і Габріеля Боріча від партії «Затвердити гідність». З початку президентської виборчої компанії Виборча комісія Чилі зареєструвала ще як кандидатів Ясна Провосте від «Установчого блоку», Хосе Антоніо Каст від «Республіканської партії», Франка Парізі від «Народної партії», Марко Енрікес-Омінамі від «Прогресивної партії» та самовисуванця Дієго Анкала. Останній ще не зібрав необхідної для участі у голосуванні суми від спонсорів.

   

Зліва: Габріель Боріч, справа: Себастьян Сихель

Окрім глави держави, цього дня громадяни обиратимуть сенаторів, а також депутатів та членів регіональних рад. 

У Національному конгресі 155 членів Палати депутатів обираються в 28 багатомандатних виборчих округах (від трьох до восьми місць) за відкритим списком пропорційного представництва. Місця розподіляються за методом д'Ондта. 50 членів Сенату обирають на восьмирічний термін, приблизно половина сенаторів оновлюється на кожних загальних виборах. Сенаторів обирають у 16 багатомандатних виборчих округах від двох до п’яти мандатних місць залежно від регіонів. На виборах 2021 року буде обрано 27 членів, які представляють регіони Антофагаста, Біобіо, Кокімбо, О'Хіггінс, Лос-Лагос, Лос-Ріос, Магалланес і столичний регіон Сантьяго.

Місцеві ЗМІ зазначають, що занепокоєння викликає сильна апатія виборців. Так, на праймеріз проголосувало не більше 23% тих, хто має право голосу.

Венесуела: місцеві вибори 

У Венесуелі 21 листопада відбудуться вибори мерів та губернаторів. 

Венесуела — федеративна республіка. Виконавча влада здійснюється президентом, який очолює уряд і призначає міністрів. Штати мають свої законодавчі збори та уряди, які очолюють губернатори. Губернатори є також представниками федеральної влади у своєму штаті. Губернатори штатів обираються згідно зі спеціальними законами штатів. 

Венесуела поділяється на 23 штати, столичний округ, який належить до міста Каракас, і Федеральні Залежні території (спеціальні території), які входять до дев'яти адміністративних регіонів які були створені в 1969 році президентським указом.

З 2018 року в країні політична та шлиборка економічна кризи. Проведені в травні того року президентські вибори, на яких перемогу здобув чинний президент Ніколас Мадуро, опозиція бойкотувала й закликала не визнавати їхніх результатів, посилаючись на численні факти порушень, зокрема масових фальсифікацій. 10 січня 2019 року відбулась інавгурація Ніколаса Мадуро. Опозиція не визнала другий термін його президентства легітимним, а самого Мадуро оголосила узурпатором. На масовому мітингу в Каракасі 23 січня голова Національної асамблеї Венесуели Хуан Ґуайдо проголосив себе тимчасовим президентом країни. Його визнали Сполучені Штати Америки, Австралія, Ізраїль, Україна, Організація американських держав та переважна більшість урядів країн Латинської Америки. Водночас режимові Мадуро висловили підтримку Росія, КНР, Іран, Мексика, Сирія, Туреччина і Куба.

Виборча компанія 2021 року (вибори міських голів і губернаторів) розпочалася 28 жовтня та завершилася ще 18 листопада

Наприкінці жовтня 2021 року Національна виборча рада (CNE) Венесуели офіційно повідомила, що завершила проведення 75% передвиборчих заходів. Зокрема, для членів виборчих дільниць було організовано семінари, після завершення яких голова CNE заявив, що для політичних організацій будуть створені всі умови для поширення програм кандидатів. Також буде вжито заходів для виявлення порушень законодавства будь-яким кандидатом, партією чи ЗМІ.

Крім цього, CNE запустив пілотний проект, в рамках якого понад 447 тисяч людей з інвалідністю зможуть проголосувати без будь-яких затримок на спеціальних дільницях.

Болгарія: другий тур виборів президента

За формою правління Болгарія є унітарною парламентською республікою, де прем’єр-міністр має виконавчу владу, а президент виконує переважно церемоніальні функції. 21 листопада відбудеться повторне голосування за кандидатів у президенти вже третього виборчого циклу протягом 2021 року. Все почалося з того, що в лютому 2020 року чинний президент Болгарії Румен Радев, який був обраний на перший строк у 2016 році, висловив недовіру уряду Болгарії на чолі з Бойком Борисовим, заявивши, що той не діє в інтересах жителів країни.

Президента обирають на 5 років за мажоритарною системою абсолютної більшості: якщо ніхто з кандидатів не набирає 50% +1 голос виборців, які прийшли на виборчі дільниці, то відбувається другий тур, куди виходять кандидати з найбільшою кількістю голосів. Відповідно до виборчого законодавства, кандидат у президенти може бути самовисуванцем або номінованим партією, але не може бути лідером певної партії. Крім того, кожен кандидат у президенти має напарника, який у разі обрання кандидата президентом стане віцепрезидентом. 

Перший тур відбувся 14 листопада.

За його результатами, 49,11% голосів виборці віддали за Радева (коаліція партій “Коаліція за Болгарію”). Конкуренцію йому в другому турі складе Анастас Герджиков (коаліція партій "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (GERB). 14 листопада за нього проголосувало 22,82 % виборців.

  

Зліва: Румен Радев, справа: Анастас Герджиков

Детальніше про вибори у Болгарії.

 

Підготувала Яна Золотарьова