За результатами спостереження було виявлено 2147 інцидентів із ознаками недотримання Закону України «Про вибори народних депутатів України» та демократичних стандартів виборів. Найпоширенішим порушенням законодавства стало недотримання суб’єктами виборчого процесу правил ведення передвиборної агітації. Проблемою залишаються також прояви застосування технологій матеріального стимулювання виборців й використання теми державних субвенцій для «самопіару». Про це розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА під час пресконференції в Києві 19 липня.
«Якщо говорити в статистичній розбивці, то серед 2147 порушень 202 інциденти стосуються непрямого підкупу виборців, 93 - порушення і зловживання з боку членів виборчих комісій, в тому числі порушення порядку процедури формування дільничних виборчих комісій і розподілу керівних посад, зловживання адміністративним ресурсом - 44 факти, кримінальне втручання у виборчий процес - 17, порушення прав спостерігачів та журналістів - 7 фактів. В цілому ОПОРА надіслала 882 звернення до Національної поліції України. За даними Нацполіції, які нам в офіційному порядку було надано, станом на вчорашній день 237 кримінальних провадження відкрито протягом періоду виборчої кампанії, 111 з них стосуються статті 160 Кримінального кодексу України, а саме прямий та непрямий підкуп», - розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Як зазначив аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут, у порівнянні з першим місяцем передвиборчої кампанії, активність усіх суб’єктів виборчого процесу суттєво
виросла і кампанія стала значно більш конкурентною в межах одномандатних виборчих округів.
«З 22 політичних партій, які офіційно висунули кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі, помітну передвиборчу кампанію проводять 13 партій. Агітація решти партій носить вибірковий та обмежений характер. Натомість три політичні партії – «Незалежність», Партія зелених України і «Сила права» – фактично не проводять системної агітаційної роботи. Найбільшу за масштабами та форматами агітаційної активності передвиборну кампанію, яка охоплює всі регіони України (24 області і м. Київ), розгорнули п’ять політичних партій: «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», «Українська стратегія Гройсмана», ВО «Батьківщина» і Радикальна партія Олега Ляшка. На фоні гострого міжпартійного суперництва основний тон кампанії все ж таки задають кандидати-мажоритарники в одномандатних виборчих округах, агітаційна діяльність яких значно більш динамічна, різноманітна і частіше супроводжується конфліктами між кандидатами. За оцінками спостерігачів ОПОРИ, щонайменше 51 одномандатний виборчий округ можна вважати потенційно проблемним, з огляду на характер протистояння, статус та ресурси кандидатів», - зазначив Неберикут.
На завершальному етапі кампанії партії і кандидати використовують усі доступні форми передвиборчої агітації. Найпоширенішими агітаційними форматами є використання зовнішньої реклами, пряма робота з виборцями та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів (роздача газет, розклеювання листівок та плакатів, розповсюдження друкованої агітаційної продукції через партійні намети). Серед медійної агітації переважає реклама в соціальних мережах та використання інтернет ЗМІ. На відміну від попередніх виборчих кампаній, на цих виборах більшість кандидатів-мажоритарників присутні та активно ведуть свої сторінки у соціальній мережі Facebook. Активне використання кандидатами соціальних мереж, серед іншого, спричинило до зростання обсягів брудної агітації та фейкових новин, пов’язаних з виборами. Це свідчить про необхідність більш уважного вивчення особливостей та наслідків використання інтернет-ресурсів у агітаційних цілях та законодавчого врегулювання пов’язаних із сучасними медійними технологіями форм ведення передвиборної агітації.
За словами аналітика даних Роберта Лоряна, виборче законодавство не виокремлює рекламу в інтернеті як окрему форму передвиборної агітації (така агітація відноситься до інших форм агітації). За відсутності прямо визначених заборон притягнути до відповідальності особу за розміщення передвиборної агітації в інтернеті та соціальних мережах поза виборчим фондом неможливо. З іншого боку, законодавство забороняє використання власних коштів партій, кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, таким чином оплата третіми особами реклами в соціальних мережах не є допустимою формою агітації.
«Одним з єдиних джерел інформації про агітацію в інтернеті, зокрема у соціальній мережі Facebook, є Бібліотека політичної реклами, створена компанією з метою підвищення прозорості й підзвітності розміщення реклами та запобіганню іноземному втручанню у вибори в різних країнах світу. Під час активної стадії виборчої кампанії з 24.05.2019 по 15.07.2019 у соціальній мережі Facebook опубліковано 40427 рекламних дописів політичного характеру. Кількість опублікованих рекламних дописів зростає з наближенням дня виборів, а 72% публікацій припадає на липень. За даними Звіту бібліотеки реклами за цей період на політичну рекламу в Україні витрачено більше 1 млн 800 тисяч доларів США. Найбільша кількість переглядів політичної реклами припадає на м. Київ – 14,5%, Львівську область – 9,28% та Дніпропетровську область – 7,61%. Найменшу кількість політичної реклами у Facebook бачили жителі Луганської (0.71%) та Херсонської областей. Варто зазначити, що соціальна мережа Facebook не поширює українську політичну рекламу на жителів АР Крим та міста Севастополь», - сказав Лорян.
Протягом виборчої кампанії спостерігачі ОПОРИ відзначали застосування технологій матеріального стимулювання виборців. При цьому кандидати-самовисуванці в депутати в одномандатних округах стали ключовими ініціаторами таких порушень законодавства та стандартів вільного волевиявлення громадян. Кандидати-висуванці політичних партій значно менше вдавалися до матеріального стимулювання виборців. Спостерігачі відзначили залучення кандидатами до агітації благодійних фондів, які надавали виборцям товари і послуги, інші види безоплатної допомоги.
Представники ОПОРИ безпосередньо не виявили підтверджених фактів грошового підкупу громадян, але з офіційних джерел відомо про розслідування Національною поліцією України 62 проваджень щодо такого різновиду підкупу громадян.
«Зафіксовані приклади «благодійності» не є новими для електоральної історії України. Такі самі технології застосовувались на виборах до парламенту в 2014 році й особливо на чергових виборах 2012 року. Стабільність негативних практик засвідчує необхідність кардинально нових підходів до законодавчого та практичного попередження підкупу виборців. Одним із перспективних варіантів розв’язання проблеми є законопроект №8270 щодо забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини. Цей законопроект має статус урядового, розроблявся спільними зусиллями правоохоронних органів та громадськості, зареєстрований у Верховній Раді України з квітня 2018 року. На думку ОПОРИ, новий склад Верховної Ради України зобов’язаний приступити до змістовної і головне – результативної дискусії з питань протидії підкупу виборців», - розповів аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев.
За його словами, зловживання адміністративними ресурсами на виборах є менш поширеним порушенням, у порівнянні з іншими видами недотримання законодавства та стандартів виборів (44). Інциденти із ознаками зловживань адміністративними ресурсами найчастіше стосувалися прямого або прихованого залучення державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування до агітаційних заходів. Поширеним порушенням також є розповсюдження або розміщення матеріалів агітації у приміщеннях органів влади. З точки зору дотримання принципів політичної безсторонності публічної адміністрації, значне занепокоєння викликає масова практика участі місцевих посадових осіб у спільних з кандидатами заходах, публічне висловлення чиновниками різних рівнів підтримки окремим кандидатам. Статус народних депутатів України дозволяв цілій низці кандидатів де-факто ігнорувати обмеження законодавства, які застосовуються до учасників виборів (використання офіційних нарад для фактичної агітації, участь у реалізації соціальних, благодійних та інфраструктурних проектів, неконкурентна присутність у місцевих ЗМІ).
Серйозною проблемою для виборчих кампаній в округах залишається зловживання бюджетними адміністративними ресурсами. Чинні народні депутати, зареєстровані кандидати на позачергових виборах, активно використовують заходи з реалізації державних та місцевих програм соціально-економічного розвитку для фактичної агітації на свою користь. Аналогічну практику застосовують і локальні лідери-кандидати в народні депутати України, які мають посадовий або політичний доступ до місцевих бюджетних програм.
З початку виборчого процесу Національна поліція України розпочала 273 кримінальні провадження, пов’язані з виборчим процесом. З цих проваджень 202 розслідування стосуються злочинів проти виборчих прав громадян (статті 157 – 160 Кримінального кодексу України), 71 провадження – інших незаконних дій під час виборчого процесу.
Серед розслідувань у сфері виборчих злочинів домінують справи щодо підкупу виборців за статтею 160 Кримінального кодексу – 111 проваджень. З них 62 провадження стосуються грошового підкупу виборців, 49 – непрямого підкупу виборців (агітація шляхом надання товарів і послуг тощо). За офіційною інформацією поліції, протягом виборів було розпочато 88 проваджень щодо перешкоджання вільному здійсненню громадянами свого виборчого права (стаття 157 ККУ); у 40 провадженнях розслідуються випадки розповсюдження неправдивої інформації про партії та кандидатів; 34 провадження стосуються незаконного використання брендів партій (157 стаття ККУ), а 14 – реєстрації кандидатів «двійників». Випадки пошкодження агітації (39), крадіжка агітаційних матеріалів (11), інші кримінальні дії (21) також розслідуються Національною поліцією України.
Станом на вчора слідчими було закрито 18 проваджень, 6 проваджень було об’єднано. Розслідування триває щодо 249 кримінальних проваджень. Як повідомили ОПОРІ в Національній поліції України, у 5 провадженнях було повідомлено про підозру.
Протягом останнього місяця виборчої кампанії Центральна виборча комісія прийняла понад 800 постанов, які стосувалися різних аспектів організації позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року. Так, ЦВК активно реагувала на проблему недотримання кандидатами строків відкриття рахунків виборчих фондів. Комісія двічі приймала постанови про оголошення попередження за порушення термінів відкриття рахунків виборчих фондів 38 кандидатам (постанова від 8 липня 2019 року), 684 кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, а також політичній партії «Сила Людей» (постанова від 18 липня 2019 року). 17 постанов ЦВК стосувалися виконання судових рішень переважно у справах щодо реєстрації кандидатів та оновлення біографічних відомостей в бюлетені. 36 постанов ЦВК стосувалися розгляду скарг (у 13 випадках скарги залишено без розгляду по суті; у 19 відмовлено у задоволенні, 4 скарги задоволено частково).
На підставі поданих звернень ЦВК зареєструвала 117 офіційних спостерігачів від 12 іноземних держав і 1602 від 21 міжнародної організації. Для порівняння, на позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року ЦВК зареєструвала 304 спостерігачі від 21 держави і 2017 спостерігачів від 20 міжнародних організацій. Разом з тим Комісія відмовила в реєстрації в якості офіційних спостерігачів від ОБСЄ/БДІПЛ 17 громадянам Російської Федерації. Рішення обумовлено положеннями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
15 липня завершилась процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси і цим своїм правом скористалися 280 922 українців. Спрощення на основі Постанови ЦВК №910 від 29 травня 2019 року, якою скасовано вимогу стосовно додавання до заяви про тимчасову зміну місця голосування документів, які підтверджують необхідність такої зміни, безумовно було позитивним кроком в частині створення належних умов для реалізації виборчих прав громадян.
Станом на 15 липня судами опубліковано 24 судові рішення у справах щодо уточнення списків виборців, з них у 14 справах позови було задоволено, у 10 – відмовлено. Продовжується тенденція, відповідно до якої є неоднакове застосування судами справ щодо включення до списків виборців особи, яка не має зареєстрованого місця проживання. Громадянська мережа ОПОРА вчергове нагадує про необхідність узагальнення практики розгляду судами справ щодо включення до списку виборців.
У судовому реєстрі також опубліковано рішення у 8 справах про інформаційне забезпечення виборів, щодо проведення передвиборної агітації – у 9 справах, про притягнення до адміністративної відповідальності (КУпАП) – у 126 справах, при цьому кількість постанов постійно зростає, адже рішення поступово вносяться до реєстру. Характерним є те, що в аналізованому періоді суди приймають рішення ще за матеріалами адміністративних проваджень, що були оформлені ще під час виборчого процесу з виборів Президента.
Звіт за результатами спостереження ОПОРИ на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року: Тенденції липня та попередні висновки кампанії
За додатковою інформацією звертайтеся:
044 591 44 44
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. А в день голосування 21 липня 2019 року до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, що будуть набагато швидші за офіційні та точніші за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.