Громадянська мережа ОПОРА підготувала власне експертне бачення першочергових завдань та пріоритетних кроків для підготовки повоєнних виборів — Дорожню карту для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні.
Напрацювання містять кроки, які має виконати держава для визначення безпекових умов щодо проведення повоєнних виборів, рекомендації для обмеження впливу Росії, а також ad hoc процедури, які слід запровадити на законодавчому рівні для перших повоєнних виборів.
В умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого через неспровоковану збройну агресію Росії 24 лютого 2022 року, проведення виборів в Україні неможливе. Однак ОПОРА звертає увагу партнерів і зацікавлених сторін на те, що Україні вкрай необхідно завчасно, ще до закінчення воєнного стану, мати критичну кількість погоджених напрацювань щодо організації повоєнних виборів.
Дорожня карта складається з трьох блоків: безпека, основоположні рішення та євроінтеграція. Документ враховує результати попередніх фахових дискусій із залученням Центральної виборчої комісії, Міністерства закордонних справ, парламентарів.
Безпека в повоєнній Україні має розглядатися як першочергова умова для проведення будь-яких виборчих процесів
ОПОРА вважає, що першочерговим завданням є проведення багаторівневого аудиту безпеки для визначення можливості проведення виборів у громадах/територіях і прийняття обґрунтованого рішення винятково на основі достовірних та офіційних даних. “Для проведення аудиту мають бути використані визначені на рівні закону критерії й індикатори та відповідальні за збір і верифікацію даних органи влади”, — йдеться в Дорожній карті.
Експерти передбачають, що БДІПЛ ОБСЄ, ЄС, Міжнародний республіканський інститут (IRI), Національний демократичний інститут (NDI), НАТО, Рада Європи на запрошення МЗС чи українського парламенту можуть скерувати в Україну аналітичні моніторингові місії, щоб оцінити безпекові ризики та загрози. Важливо, що оцінка незалежних міжнародних місій має бути врахована при ухваленні рішення щодо виборів. У разі високого рівня безпекових загроз звіти незалежних міжнародних організацій можуть посилити позицію щодо неможливості проведення виборів.
Після завершення війни Росія продовжить використовувати наявні в неї інструменти, щоб відновити свій політичний вплив на Україну
Україна має працювати над посиленням інформаційної безпеки, зокрема шукати шляхів співпраці з платформами спільного доступу (Meta, Google, Х, TikTok, Telegram) та іноземними країнами для блокування російської дезінформації. “Верховній Раді рекомендовано адаптувати українське законодавство до законодавства ЄС у сфері діджитал та створення спільного інформаційного ринку. Насамперед ідеться про регламент ЄС про прозорість і таргетування політичної реклами, Акт про цифрові послуги (DSA) та Акт про цифрові ринки (DMA),” — зазначають автори Дорожньої карти.
ОПОРА наголошує, що варто запровадити законні можливості інформаційного забезпечення виборів та агітації у закордонному виборчому окрузі, інакше через брак доступу до офіційної інформації виборці будуть більше піддаватися впливу дезінформації, зокрема з боку держави-агресора.
Крім цього, щоб обмежити російський вплив на українські вибори, варто посилити контроль за фінансуванням виборчих кампаній та впровадження заходів політичної люстрації.
Дорожня карта ОПОРИ підкреслює необхідність посилення контролю та відповідальності за приватним фінансуванням партій і виборчих кампаній, щоб мінімізувати можливості закордонного й анонімного впливу, прямого та непрямого підкупу виборців за рахунок іноземних джерел. Також у документі йдеться про підвищення прозорості механізмів звітування про надходження та витрати коштів виборчих фондів; чітке розмежування контрольних повноважень між ЦВК та НАЗК та зміни до Кримінального кодексу й Кодексу про адміністративні правопорушення для запровадження пропорційних санкцій за порушення правил політичного фінансування.
“Верховна Рада України має розробити і прийняти законодавчі рамки для недопущення осіб, засуджених за колабораційну діяльність або інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки та/або міжнародні злочини, до впливу на вироблення державної та місцевої політики, в тому числі шляхом заняття виборних посад,” — зафіксовано в Дорожній карті ОПОРИ.
Не менш важливим є посилення цифрової безпеки. Так, потрібно розбудувати спроможності ЦВК в цій галузі, котрі мають бути інтегровані у загальну систему державного реагування на ризики.
Вид виборів впливає на процес їх призначення, а рішення про виборчий процес та процедуру голосування слід прийняти максимально завчасно
Крім того, ОПОРА прописала алгоритми узгодження календарного плану проведення виборів, а також перелік рішень, які потрібно ухвалити до початку виборчого процесу. Зокрема, необхідно визначити орган, відповідальний за прийняття рішення про проведення виборів (це може бути, наприклад, ЦВК або Верховна Рада), вид виборів (відтерміновані чергові чи спеціальні повоєнні), строки та послідовність їх проведення. До того ж, як вказують експерти ОПОРИ, варто розглянути способи адаптації чинної виборчої системи до викликів, які виникли внаслідок повномасштабної війни, і переглянути підходи до тривалості голосування та його способи.
Експерти ОПОРИ підкреслюють важливість аудиту й актуалізації даних у Державному реєстрі та списках виборців; забезпечення права голосу військовослужбовців, а також громадян України, які на законних підставах перебувають за кордоном; доступності та інклюзивності голосування для вразливих груп виборців; врегулювання перехідного періоду для організації демократичних виборів на деокупованих і наближених до зони бойових дій територіях.
“Одним із найбільших викликів для України загалом і для проведення повоєнних виборів зокрема є багатомільйонна внутрішня і зовнішня міграція. Цей фактор потребуватиме належного врегулювання та забезпечення пасивного й активного виборчих прав мільйонів громадян, створення додаткової виборчої інфраструктури, зміни процедур голосування та збільшення пропускної спроможності виборчих дільниць. Залучення українців за кордоном до політичного процесу стане додатковим елементом інтеграції та єдності. А забезпечення виборчих прав військовослужбовців (належні умови для голосування і право бути обраним) є одним з основних обовʼязків держави на повоєнних виборах,” — йдеться в напрацюванні ОПОРИ.
Реформи у сфері виборів, демократії та належного врядування є однією з вимог для вступу України до ЄС
Окремий блок Дорожньої карти присвячений крокам, які має зробити Україна в процесі вступу до ЄС. У своїх звітах за 2023 та 2024 роки Єврокомісія послідовно наголошує на необхідності продовжити виборчу реформу в Україні з урахуванням невиконаних рекомендацій БДІПЛ/ОБСЄ, зокрема щодо стабільності виборчого законодавства, підвищення професійного рівня та незалежності членів виборчих комісій, удосконалення інституту офіційного спостереження за виборами, запобігання створенню неконкурентних переваг у виборчому процесі, посилення таємниці голосування виборців, удосконалення гендерних квот у виборчих списках кандидатів тощо.
Залученими до реалізації підготовки до повоєнних виборів є ЦВК, РНБО, Верховна Рада, КМУ, МЗС, МОН, Мінцифри, МВС, МОН, громадські та міжнародні організації, міжнародні партнери.
Наголосимо, що початок роботи над “виборчою рамкою” не означає початку політичних перегонів, а є фактором у визначенні рівня демократії в Україні. До того ж моделювання сценаріїв у сферах фізичної, інформаційної та кібербезпеки допоможе планувати майбутні рішення і визначати бюджет для першочергових завдань.