Географічне розташування

Полтавська область розташована у центральній частині Лівобережної України. Річки області належать басейну Дніпра, ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла. У межах області — частина Кременчуцького водосховища. 

Полтавська область посідає шосте місце серед регіонів України за площею — 28 748 км2 або 4,76% території України. Сільськогосподарські угіддя області займають 75,9%, ліси — 9,5% території. Водні ресурси налічують 146 річок, з яких дві (Дніпро та Псел) довжиною понад 500 км.

Полтавщина межує з областями України: Чернігівською (протяжність меж 107 км) та Сумською (238 км) — на півночі; Дніпропетровською (173 км) та Кіровоградською (149 км) — на півдні; Харківською (188 км) — на сході; Київською (19 км) та Черкаською (225 км) — на заході. Загальна протяжність меж Полтавської області становить близько 1 100 км, з яких 162 км проведені по акваторіях Кременчуцького (98 км) і Кам’янського (64 км) водосховищ.

Крайня західна точка області — лівий берег річки Гнила Оржиця, за 1 км від села Смотрики Пирятинського району (32°05′20″сх. д.). А крайня східна точка — за 1,5 км від села Шевченко Карлівського району (35°29′33″сх. д.). Розрахункова відстань між цими крайніми точками Полтавщини по довготі складає 245,1 км або 3°24′13″д. Фактична ж відстань між крайньою західною і східною точками області становить 259 км.

Адміністративний поділ

Область налічує 25 районів: Великобагачанський, Гадяцький, Глобинський, Гребіньківський, Диканьський, Зеньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Семенівський, Пирятинський, Хорольський, Полтавський, Чорнухинський, Решетилівський, Чутівський, Шишацький; Регіон має 16 міст, з яких шість — Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород і Полтава — обласного значення. До складу області також входять 53 об'єднані територіальні громади (станом на 04.11.2019).

Населених пунктів — 1 841, у тому числі: міських — 36,  сільських — 1 805. Міст обласного значення — 6; міст районного значення — 10. Міста Полтава та Кременчук поділяються на відповідно три і два міські райони.

Кількість місцевих рад 

В області налічується 25 районних рад, 16 міських рад, 3 районні ради у містах, 17 селищних рад, 402 сільських ради.

Полтавська обласна рада налічує 84 депутати. Головою обласної ради є Біленький Олександр Юрійович (Блок Петра Порошенка «Солідарність»). 

Кількість міських рад міст обласного значення — 6 (Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород і Полтава).  

Полтавська міська рада налічує 42 депутати. Міський голова відсутній з вересня 2018 року. В. о. міського голови та секретарем міської ради є Шамота Олександр Сергійович («Соціал-демократична партія»). 

Міських рад районного значення — 10 (Глобине, Гребінка, Заводське, Зіньків, Карлівка, Кобеляки, Лохвиця, Пирятин, Решетилівка, Хорол).

Районних рад в області — 25: Великобагачанська, Гадяцька, Глобинська, Гребінківська, Диканська, Зіньківська, Карлівська, Кобеляцька, Козельщинська, Котелевська, Кременчуцька, Лохвицька, Лубенська, Машівська, Миргородська, Новосанжарська, Оржицька, Пирятинська, Полтавська, Решетилівська, Семенівська, Хорольська, Чорнухинська, Чутівська, Шишацька.

Структура населення області

Населення області станом на 1 вересня 2019 року становило 1 млн 392 тисяч 617 осіб. 

Найбільші міста за чисельністю наявного населення:

  • Полтава — 287 135;

  • Кременчук — 219 382;

  • Горішні Плавні — 53 441;

  • Лубни — 45 160;

  • Миргород — 39 446;

  • Гадяч — 23 407.

Упродовж січня – серпня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 7 822 особи. Природний приріст населення від’ємний. За період січня – серпня 2019 року населення області скоротилося на 9 302 особи, зокрема кількість народжень — 6 109, кількість смертей 15 411.

Міграційний приріст населення позитивний і становить 1 480 осіб, зокрема кількість випадків прибуття — 16 442 осіб, кількість випадків вибуття — 14 962 осіб. Чисельність чоловіків — 642,4 тисяч, чисельність жінок — 750,2 тисяч. Вікова структура населення наступна: 0 – 15 років — 210,9 тисяч, 16 – 59 років — 842,7 тисяч, 60 років і старше — 339 тисяч осіб.

За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Полтавської області проживало більше 100 національностей. Найбільш чисельними є українці — 91,4% всього населення Полтавської області. Другою за величиною національною групою є росіяни — 7,2% (2001 р.). Білоруси — третя за чисельністю національність в області — 0,4%. Окрім цього, значними за розміром національними меншинами є вірмени (0,2%), молдавани (0,2%), євреї (0,1%). 

Децентралізаційні процеси

18 червня Полтавська обласна рада схвалила проєкт перспективного плану формування територій спроможних громад, ним передбачалося створення 59 таких територіальних громад. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 994-р затверджено перспективний план, який містив перелік з 36 об’єднаних територіальних громад. 

До перспективного плану чотири рази вносилися зміни розпорядженнями Кабінету Міністрів, зокрема, розпорядженнями № 1281-р від 04.12.2015, № 266-р від 19.04.2017, № 721-р від 11.10.2017. Розпорядженням № 476-р від 19.06.2019 затверджені останні зміни, якими перелік ОТГ доповнено Краснолуцькою, Бугаївською, Градизькою, Диканською, Карлівською, Вільховатською, Козельщинською, Лубенською, Машівською, Михайлівською, Миргородською, Малоперещепинською, Руденківською, Оржицькою, Лазірківською, Березоворудською, Заворсклянською, Коломацькою, Мачухівською, Новоселівською, Полтавською, Оболонською, Чорнухинською, Абазівською та Сем’янівською громадами.

Нинішня редакція перспективного плану нараховує 71 об’єднану територіальну громаду. Станом на початок листопада 2019 року в області нараховується 53 ОТГ, з них 47 — у яких відбулися перші вибори. У шести громадах перші вибори призначені на 22 грудня 2019 року. Площа об’єднаних територіальних громад становить 9 767,01 км2 (33,97% території області). Кількість населення ОТГ — 409 174 (28% населення області).

Загалом, процес децентралізації у Полтавській області відбувається на високому рівні. Полтавська область на початку процесу децентралізації входила до лідерів за кількістю об’єднаних територіальних громад. З 2015 року чотири рази змінювався перспективний план формування територіальних громад. З 2017 року поступово падає динаміка створення ОТГ, у тому числі через значну кількість вже створених ОТГ. 

Наявна проблема зі створенням ОТГ навколо міст, особливо обласного значення. Найбільші міста області Полтава та Кременчук не створили ОТГ. Об’єднані територіальні громади з центром в місті обласного значення –  Горішньоплавнівська міська об’єднана територіальна громада, створена 19 квітня 2019 року (населення — 55 161 осіб) та Гадяцька міська об’єднана територіальна громада, створена 19 вересня 2018 року (населення — 24 622 осіб). Наразі в області нараховується 8 міських об’єднаних територіальних громад. 

Станом на 10 жовтня 2019 року в області відсутні райони, де 100% площі покрито ОТГ. Наявні 8 районів, де від 50 до 99% площі району покрито об’єднаними територіальними громадами, 15 районів, де ОТГ покривають від 1 до 49% площі та 2 райони, де не створено ОТГ. 

Полтавська область займає перше місце в Україні за кількістю громад, що скористалися механізмом міжмуніципального співробітництва (281 громада на 10 жовтня 2019 року).

Економічна ситуація

Область характеризується аграрним та видобувним спрямуванням. Підприємства видобувної сфери (нафтогазовий комплекс, гірничо-видобувна промисловість) є одними з найбільших платників податків у області. Великими промисловими центрами є міста Кременчук, Полтава та Горішні Плавні. 

Згідно з даними Державної служби статистики, у 2018 році в області діяло 61 157 суб’єктів господарювання, з яких 50 199 — фізичні особи-підприємці, 10 958 — підприємства, з них 14 великі та 599 середні. Найбільшими видами економічної діяльності за обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів господарювання є: промисловість (169 млрд 909 млн 322 тис гривень), оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (68 млрд 097 млн 029 тис гривень), сільське, лісове та рибне господарство (36 млрд 192 млн 638 тис гривень), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (20 млрд 252 млн 033 тис. гривень), будівництво (9 млрд 998 млн 467 тис гривень), операції з нерухомим майном (3 млрд 899 млн 320 тис. гривень), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (3 млрд 224 млн 556 тис гривень). 

У 2018 році економічно активне населення у віці 15 – 70 років становило 653,9 тис. осіб, працездатного віку — 638,6 тис. осіб. Зайняте населення у віці 15 – 70 років — 580,6 тис. осіб, працездатного віку — 565,3 тис. осіб, безробітне (за методологією МОП) у віці 15 – 70 років — 73,3 тис. осіб, працездатного віку — 73,3 тис. осіб. Середня тривалість пошуку роботи безробітними у 2018 році — 7 місяців, що є найнижчим показником з 2010 року. 

Рівень безробіття населення (за методологією МОП), у відсотках до робочої сили відповідної вікової групи у першому кварталі 2019 року становить для населення у віці 15—70 років — 11,1%, працездатного віку — 11,5%.

Середньомісячна номінальна заробітна плата у 2018 році становила 8 375 гривень. 

Валовий регіональний продукт в 2017 році становив 106 248 гривень на одну особу, тобто друге місце серед регіонів України, після міста Київ. 

Найбільшими платниками податків у області в першому півріччі 2019 року за даними ДФС є: АТ «Укргазвидобування» — 6 млрд 107 млн 905 тис гривень. 100% дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України». У 2018 році Товариство забезпечило видобуток природного газу на рівні 15,496 млрд куб. м. АТ «Укргазвидобування» веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Волинській областях. Газопромислове управління «Полтавагазвидобування» є одним із виробничих підприємств, що входять до складу АТ «Укргазвидобування». Видобуток ГПУ «Полтавагазвидобування» у 2018 році склав 6,065 млн м³ газу, понад 303,8 тис. тон газового конденсату та нафти. ГПУ «Полтавагазвидобування» здійснює розробку 42 родовищ вуглеводнів у східній і центральній частині України (Полтавська, Харківська, Сумська і Дніпропетровська області).

ПрАТ «Нафтогазвидобування» — 890 млн 737 тис гривень сплачених податків. Входить до складу ДТЕК Нафтогаз Ріната Ахметова. «Нафтогазвидобування» веде розвідку та видобуток природного газу й газового конденсату на Семиренківському і Мачухському родовищах у Полтавській області. Компанія реалізує проєкти соціального партнерства у громадах області, маючи вплив через своє економічне положення. 

ПАТ «Укрнафта» — 725 млн 892 тис. гривень сплачених податків. Один з найбільших добувачів нафти та газу в Україні. НАК «Нафтогаз України» належить 50% +1 акція, 42% — міноритарним власникам (13,6% компаніям Littop Enterprises Limited и Bridgemont Ventures Limited, 12,9% — Bordo Management Limited). Міноритарних акціонерів пов’язують з групою Приват Ігоря Коломойського. У Полтавській області діє підрозділ ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтава — нафтогаз». Область є третьою за розміром ренти, яку отримують регіони від ПАТ «Укрнафта», зокрема, за січень – травень 2019 року компанія заплатила рентної плати за видобуток нафти та газу в розмірі 27 млн гривень. 

ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» — 459 млн 946 тис. гривень  сплачених податків. Підприємство, розташоване у місті Горішні Плавні, — один з найбільших експортерів залізорудних котунів. Є бюджетоутворюючим підприємством для міста. 99,11% належить Ferrexpo AG (Костянтин Жеваго). Костянтин Жеваго — депутат Верховної Ради у 1998 — 2019 роках, причому кілька каденцій перемагав у мажоритарному окрузі, де розташований ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». У липні 2019 року програв вибори в мажоритарному окрузі кандидату від партії «Слуга народу» Олексію Мовчану. Власник кількох великих підприємств у місті Кременчук та Кременчуцькому районі. У 2019 році ДБР оголосило в розшук Костянтина Жеваго щодо підозри його в розкраданні коштів банку «Фінанси та Кредит». 

СП «Полтавська газонафтова компанія» — 327 млн 477 тис. гривень сплачених податків. Спільне українсько-британське підприємство, займається видобуванням нафти та газу. Компанія активно взаємодіє з громадами, на території яких ведеться видобування. СП «Полтавська газонафтова компанія» mind.ua пов’язує з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. 

ПрАТ «Природні ресурси» — 254 млн 311 тис. гривень сплачених податків. Входить до групи компаній «Geo Alliance group». Займається видобуванням газу та газоконденсату. Бенефіціаром компанії називають Віктора Пінчука. 

ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» — 177 млн 775 тис. гривень сплачених податків. Розташований у місті Горішні Плавні, належить Ferrexpo AG (Костянтин Жеваго).

Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» — 163 млн 423 тис. гривень. Входить до групи Smart Energy, кінцевим бенефіціаром є Вадим Новінський. Компанія займається видобутком газу на родовищах Полтавщини. 

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»  — 100 млн 032 тис. гривень сплачених податків. Підприємство займається випуском пасажирських та вантажних вагонів, поїздів, устаткуванням для метро, комунальної техніки. Станом на другий квартал 2019 року серед акціонерів підприємства — естонські AS Skinest Finants (25% статутного капіталу) і Osauhing DELANTINA (25%), OW Capital Management GmbH (Австрія, 25%) і Transbuilding Service Limited (Велика Британія, 20%). До складу ПАТ входять ТОВ «Інструментальний завод», ТОВ «Юртранссервіс» та ТОВ «Кременчуцький завод металічних виробів». До Кременчуцької міської ради входять три депутати — працівники ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»: Олександр Плескун (директор, член наглядової ради), Валентина Головко (заступник голови профспілкового комітету), Сергій Мельник (директор).

ПАТ «Укртатнафта» — 81 млн 108 тис. гривень сплачених податків. Компанія в області представлена Кременчуцьким нафтопереробним заводом. Одна з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні. 43% акцій належить НАК «Нафтогазу України». На кінець 2017 року власниками 36,7% акцій були шість компаній: Kornelius Holdings Ltd (6,28%), Besato Consulting Ltd (5,23%), Dagosel Investment Ltd (5,21%), Apsolins Ltd (6,76%), Ralix Services Ltd (7,67%), Lextermal Ventures Ltd (5,58%). Компанію пов’язують з групою «Приват» Ігоря Коломойського. 

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка»  — 60 млн 427 тис. гривень сплачених податків. Структурна одиниця агрохолдингу «Астарта-Київ». У складі агрофірми ім. Довженка працює 8 виробничих підрозділів: ВП «Агро-Маяк», ВП «Балясне», ВП «Гоголеве», ВП «Золота гора», ВП «Орданівка», ВП ім. Шевченка, ВП «Шишацька», ВП «Шишацький комбікормовий завод». Основними культурами є цукровий буряк і соя, та окрім них вирощує озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник. Іншим напрямом діяльності є тваринництво, зокрема виробництво молока. 

Також необхідно відмітити компанію «Кернел Груп» Андрія Веревського, яка є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції. Земельний банк компанії нараховує 550 тисяч гектарів. У місті Полтава знаходиться ПРАТ «Полтавський олійноекстракційний завод — Кернел Груп».

Серед інших підприємств можна назвати: ПАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПАТ  «Полтавський автоагрегатний завод», Кременчуцька тютюнова фабрика «JTI Україна», ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», ПрАТ «Полтавський машинобудівний завод», ПАТ Лубнифарм тощо. 

Обласний бюджет становить: доходи — 9 млрд 106 млн гривень, видатки — 9 млрд 104 млн гривень. 

Місто обласного

значення

Надходження

Видатки

Полтава

3 млрд 308 млн

3 млрд 309 млн

Кременчук

2 млрд 629 млн

2 млрд 623 млн 

Горішні Плавні

782 млн

781,38 млн

Миргород

404,2 млн

404,1 млн

Лубни

463,38 млн

461,76 млн

Гадяч

150,35 млн

150,35 млн
Нелегальний бізнес у області

Правоохоронними органами неодноразово фіксуються випадки з організації грального бізнесу. Наприклад, у липні 2019 у місті Пирятин закрито незаконну гральну залу, виявлено 16 системних блоків, за допомогою яких через мережу Інтернет надавалися гральні послуги. У червні 2019 року співробітники Управління Служби безпеки України в Полтавській області спільно з прокуратурою провели санкціоновані обшуки у п’яти підпільних гральних центрах Полтави та вилучили 130 гральних автоматів та комп’ютерів. У червні 2019 року в Кременчуці проведено обшуки у семи підпільних гральних центрах та вилучено 135 гральних автоматів та комп'ютерів. 

Також наявне нелегальне виробництво пального. Наприклад, згідно з повідомленням пресслужби СБУ від 1 листопада 2019 року, припинено діяльність з нелегального виробництва пального у місті Кременчук. 

Наявні випадки незаконного видобування корисних копалин.

Політична ситуація

Місцеві вибори 2015 року значно змінили картину політичного представництва в Полтавській області. Якщо після місцевих виборів 2010 року домінуючою силою у регіоні стала «Партія регіонів», то після виборів 2015 року жодна політична сила не стала домінуючою. Політичне представництво характеризується строкатістю та необхідністю створення коаліцій. Особливістю коаліцій у області є домінування місцевих інтересів над загальнопартійними. 

Серед політичних партій, які найбільше представлені в органах місцевого самоврядування, необхідно відзначити «БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», СДП (Партія простих людей Сергія Капліна), РПЛ, ВО «Свобода», «Опозиційний блок». Також мали підтримку Самопоміч, «Рідне місто» та партії, які орієнтувалися на вибори в окремих населених пунктах («Совість України» — Полтава, партія «Поруч» — Кременчук). 

За результатами місцевих виборів 2010 року до Полтавської обласної ради потрапило 11 політичних партій. Найбільше представництво отримала «Партія регіонів» — 56 місць зі 120. Другою за кількістю депутатів стала «Батьківщина» — 19 депутатів. Інші партії отримали значно менше місць: Совість України — 9, Фронт змін — 8, КПУ — 7, СПУ — 7, Сильна Україна — 5, Народна партія — 3, Наша Україна — 2, Селянська партія — 1 та Українська народна партія — 1. Напередодні виборів 2015 року кількість депутатів обласної ради було зменшено до 84. За результатами виборів жодна політична партія не отримала більшості, характерним є майже повна зміна партійного представництва в обласній раді. Місця в раді отримали: БПП «Солідарність» — 15, ВО «Батьківщина» — 13, СДП, РПЛ та УКРОП — по 8, ВО «Свобода» та Аграрна партія — по 7, «Відродження», «Рідне місто» та «Опозиційний блок» — по 6 депутатів. Було сформовано широку коаліцію, а керівництво обласної ради отримали представники трьох політичних сил — «БПП «Солідарність» (голова), ВО «Батьківщина» (перший заступник), ВО «Свобода» (заступник). На 2019 рік відбулися певні зміни у партійному представництві, зокрема утворено депутатську групу «За успішну Полтавщину» у складі 7 депутатів, також з’явилася група з 10 безпартійних депутатів. Найбільша кількість депутатів покинула фракцію БПП «Солідарність» (8 осіб — більше 50% фракції). 

На виборах 2010 року до Полтавської міської ради абсолютну більшість голосів отримала партія «Совість України», від якої до ради пройшло 37 депутатів з 50. По багатомандатному округу партія отримала 13 місць, а також виграла у 24 з 25 одномандатних округах. Балотувався від партії «Совість України» та переміг на виборах міського голови Олександр Мамай (61,64%). Інші партії, які пройшли до міської ради — «Партія регіонів» (5 депутатів), ВО «Батьківщина» (5 депутатів), «Фронт змін» (2 депутати), КПУ (1 депутат). 

На місцевих виборах 2015 року до Полтавської міської ради пройшло 7 політичних партій: «БПП «Солідарність» (8 депутатів), «Совість України» та «Рідне місто» (по 7 депутатів), ВО «Свобода» (6 депутатів), ВО «Батьківщина» та СДП (по 5 депутатів), Самопоміч (4 депутати). На виборах міського голови Олександр Мамай («Совість України») у другому турі 15 листопада 2015 року переміг Андрія Матковського («БПП «Солідарність», міський голова Полтави у 2006-2010 роках) з результатом — 62,56%. 

14 вересня 2018 року 29 з 42 депутатів міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень Олександра Мамая. З того часу обов’язки міського голови виконує секретар міської ради Олександр Шамота (СДП). 

До Кременчуцької міської ради у 2015 році потрапило 8 політичних сил. Найбільше представництво отримали Партія «Поруч» (7 депутатів) та «Опозиційний блок» (7 депутатів). «Рідне місто» та БПП «Солідарність» отримали по 6 депутатів, УКРОП — 5 депутатів, ВО «Батьківщина» та РПЛ — по 4 депутати, Самопоміч — 3 депутати. У липні 2014 року міського голову Кременчука Олега Бабаєва було вбито. На виборах 2015 року основними кандидатами стали заступники міського голови Віталій Малецький («Поруч») та Віктор Калашник («БПП «Солідарність»). У другому турі перемогу отримав Віталій Малецький із результатом 60,81%.

З 26 місць у Гадяцькій міській раді 6 отримала «БПП «Солідарність», 5 — партія «Рідне місто», 4 — СДП, по 3 — РПЛ, ВО «Батьківщина», «Відродження» та 2 — УКРОП. На виборах міського голови переміг Володимир Нестеренко («БПП «Солідарність») з результатом 33,38%.

У Горішніх Плавнях 50% складу ради було сформовано «БПП «Солідарність» (17 депутатів). 6 місць отримав «Опозиційний блок»; «Наш край», Самопоміч та УКРОП — по 3 місця; СДП — 2 місця. На виборах міського голови перемогу отримав Дмитро Биков (самовисування), набравши 49% голосів. 

На місцевих виборах 2015 року до Лубенської міської ради увійшло 10 політичних партій, жодна не мала більшості. Зокрема, «БПП «Солідарність» — 5, «Опозиційний блок», «Самопоміч», СДП та РПЛ — по 4 депутати, ВО «Батьківщина», «Відродження» та ВО «Свобода» — по 3 депутати, по 2 депутати — «Рідне місто» та УКРОП. Міським головою обрано Олександра Грицаєнка (самовисування) з результатом 52,7%.

До Миргородської міської ради увійшли представники «БПП «Солідарність» — 6 депутатів, «Відродження», «Рідне місто», ВО «Батьківщина» та СДП — по 4 депутати, ВО «Громада», ВО «Свобода», РПЛ та Опозиційний блок — по 3 депутати. Міським головою переобрано Сергія Соломаху («БПП «Солідарність»). 

В області наявні випадки відкликання депутатів місцевих рад. Масовим даний процес був у Полтавській міській раді. Зокрема, у травні 2018 року відкликано Дениса Поліщука, у серпні 2018 року відкликано 6 депутатів — від «Самопомічі» Світлану Бондарєву, від «Рідного міста» — Оксану Деркач (колишня секретар міської ради), Володимира Корнійчука, Тимофія Гаєвого, Івана Діденка, від СДП — Ярослава Мартинюка. 8 жовтня 2019 року з’їзд СДП відкликав депутата Полтавської міськради Сергія Луценка.

На президентських виборах 2019 року явка виборців у регіоні становила 65,79%, на парламентських активність виборців була меншою — 54,1%.

На президентських виборах 2019 року лідером в області став Володимир Зеленський (35,62%), здобувши перемогу у всіх округах. Друге місце зайняла Юлія Тимошенко (15,86%). Петро Порошенко, який вийшов до другого туру виборів, в області зайняв лише третє місце з результатом 10,61%. На позачергових президентських виборах 2014 року більшість голосів отримав Петро Порошенко (54,55%), друге місце посіла Юлія Тимошенко (13,95%). 

На позачергових виборах до парламенту 21 липня 2019 року більшість голосів у області отримала політична партія «Слуга народу» (52,53%). Інші партії мали значно меншу підтримку: ВО «Батьківщина» — 10,31%, «Опозиційна платформа — За життя» — 10,12%, «Європейська Солідарність» — 5,36%, РПЛ — 5%. На позачергових парламентських виборах 2014 року 6 партій в області подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Лідерами стали «Народний фронт» (23,33%) та Блок Петра Порошенка (23,24%). РПЛ отримала 10,85%, Самопоміч — 9,22%, ВО «Батьківщина» — 6,22%, «Опозиційний блок» — 5,33%. 

З 8 одномандатних виборчих округів Полтавської області переобралися до нового парламенту лише представники двох округів — № 147 (Олег Кулініч, самовисування) та № 146 (Юрій Шаповалов, самовисування). В інших шести округах перемогли кандидати від партії «Слуга народу». 

Окрім восьми депутатів-мажоритарників, у новому складі парламенту пов’язаними з Полтавською областю є шість депутатів: Артур Герасимов («Європейська Солідарність») — уродженець міста Решетилівка Полтавської області; Олександр Трухін — обраний до парламенту по ВО № 40 в Дніпропетровській області, колишній депутат Полтавської обласної ради від «БПП «Солідарність»; Марина Бардіна («Слуга народу») — уродженка міста Полтава; Жан Беленюк («Слуга народу») — виступав за збірну Полтавської області з греко-римської боротьби; Ілля Кива («Опозиційна платформа — За життя») — уродженець міста Полтава, Суто Мамоян («Опозиційна платформа — За життя») — брат депутата Полтавської обласної ради Сергія Мамояна (СДП).

В області довгий час не відбувалося зміни керівництва підрозділів центральних органів виконавчої влади. Сам процес зміни протікає повільно.

Після звільнення Валерія Головка у зв’язку з корупційним скандалом з березня 2019 по червень 2019 року т. в. о. голови ОДА був заступник голови ОДА Роман Товстий. У червні т. в. о. призначено заступника голови облдержадміністрації з питань ЖКГ Олега Пругла. 

11 листопада Указом Президента №843/2019 новим головою ОДА призначено Олега Синєгубова. Олег Синєгубов з 2005 року працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ, з 2015 року обіймав посаду декана факультету № 6 (права та масових комунікацій). У 2019 році був довіреною особою кандидата до парламенту від 180 округу Олексія Красова («Слуги народу»).

З 2015 до жовтня 2019 року Управління СБУ в Полтавській області очолював Юрій Рахівський. 7 листопада новим начальником призначено Євгена Борзілова. 

У МВС не відбулося зміни керівництва, ГУ НП з 2017 року очолює Андрій Замахін. 

У вересні 2019 року з посади прокурора Полтавської області звільнено Дмитра Чібісова за власним бажанням. Нового прокурора області не призначено. 

Полтавську митницю з вересня 2014 по вересень 2019 року очолював Микола Калініченко. 7 вересня у Києві Миколу Калініченка затримали на хабарі та відсторонили від посади. 

Загалом взаємодія регіональних еліт з центральними органами виконавчої влади не носить конфліктного характеру. Полтавська обласна рада провалила голосування проти «Формули Штайнмаєра». Резонансним конфліктом в регіоні була відмова обласної ради надати дозволи компанії «Укргазвидобування» на видобування корисних копалин. 

Аналіз медіа-ринку

Тенденції

Загалом найбільший вплив на суспільно-політичне життя мають інтернет-медіа. Друковані ЗМІ продовжують втрачати вплив, процес роздержавлення комунальних газет не призвів до якісної зміни ситуації. В області функціонує кілька телеканалів, які зосереджуються на місцевих новинах. За останні роки з’явилися сторінки та групи в соціальних мережах, що мають вплив на місцеву аудиторію (в основному Facebook, але дублюючі групи інколи представлені і в мережах Instagram, Telegram). Більшість впливових медіа в регіоні є приватними. 

Друковані ЗМІ

Продовжується тенденція до втрати впливу друкованими ЗМІ в регіоні. В більшості районів області діють колишні комунальні ЗМІ, конкуренція відсутня. У великих містах наявне певне різноманіття серед друкованих медіа. На обласному рівні діють газети «Зоря Полтавщини» та «Село Полтавське». У місті Полтава можна відмітити такі газети як «Полтавський вісник» (колишня газета Полтавської міської ради), «Вечірня Полтава». У місті Кременчук — «Автограф» (пов’язують з народним депутатом по 146 округу місту Кременчук Юрієм Шаповаловим) та Кременчуцький телеграф. 

Інтернет-медіа

В області спостерігається переважаючий вплив інтернет-медіа на суспільно-політичне життя. Онлайн-медіа здебільшого не мають чіткої політичної прихильності, працюючи за принципом оплати за матеріали. Наявні виключення окремих медіа, наприклад, сайт Кременчуцька газета (290 тисяч візитів у жовтні 2019 року), тяжіє до колишнього народного депутата у 150 окрузі Костянтина Жеваго. 

Серед найбільш популярних — інтернет-видання «Полтавщина» (780 тисяч візитів у жовтні 2019 року), матеріали якого зосереджені на місті Полтава, але охоплюють резонансні події з усієї області. 

Необхідно відмітити і обласне комунальне інформаційне агентство «Новини Полтавщини» (150 тисяч візитів у жовтні 2019), яке залишається популярним серед окремих категорій населення. 

Місто Кременчук медійно виділено в області, тут працюють локальні медіа. Серед найпопулярніших — сайт «Кременчуцький телеграф» (670 тисяч візитів у жовтні 2019) та КременчукToday (240 тисяч візитів у жовтні 2019 року). 

Телебачення

Телебачення продовжує відігравати роль у формуванні суспільно-політичної думки в регіоні, зокрема серед населення старшого та середнього віку. Хоча більшість місцевих телеканалів не мають значного впливу, наявні окремі приклади модернізації — телеканал «Центральний» (колишній телеканал «Студія «Місто») веде трансляцію на Полтавську область, а також охоплює Київ та Київську область. ОДТРК «Лтава» було реформовано у UA: ПОЛТАВА (телебачення та радіо), але вплив на суспільство у регіоні оцінити важко. Інші телеканали мають локальне покриття — ІРТ, Візит тощо, транслюючи лише резонансні події обласного та національного рівнів). 

Окрім цього, телеканали мають свої канали на YouTube, дублюючи контент, але значної популярності тут не мають. 

Facebook

Найбільші сторінки та групи зосереджені у великих населених пунктах і є локальними, висвітлюючи лише резонансні новини з інших районів регіону. Найбільше груп у містах Полтава та Кременчук, хоча значна їх частка має відносно невелику кількість підписників — до 10 тисяч. Основна тематика груп — розважальний контент з місцевими новинами. Існує кілька великих сторінок місцевих медіа або пов’язаних з місцевими медіа (наприклад, сторінка Кременчуцького громадського телебачення — 13 тисяч підписників, UA:Полтава — 25 тисяч, група «У Полтаві», яка адмініструється Полтавським ТБ — 76 тисяч). 

YouTube

Інформація про регіон регулярно з’являється на сторінках у YouTube полтавських телевізійних каналів, дублюючи програми та сюжети. Окремих каналів, що висвітлюють суспільно-політичні події, немає.

Більшість місцевих YouTube-каналів мають розважальний характер та мають відносно невелику кількість підписників. 

Відомим YouTube-блогером, вихідцем з Полтави, є Андрій Полтава (Андрій Карпов), ведучий «Вата Шоу» (200 тисяч підписників) — бесіди з росіянами в ЧатРулетці на політичні теми. На виборах 2019 року Андрій Полтава підтримав Петра Порошенка та «Європейську Солідарність». 

Instagram

У соціальній мережі представлені сторінки здебільшого приватного характеру, зокрема і політичних діячів. Наявні також сторінки, які дублюють популярні соціальні групи в інших мережах (наприклад, pvp — Підслухано в Полтаві), що представляють локальний новинно-розважальний контент. 

 Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Полтавській області активність громадських організацій зосереджена у великих містах або в кількох районах області. В області діють спеціалізовані організації (БО «Світло надії» — допомога безхатченкам, ВІЛ-позитивним, хворим туберкульозом тощо, ВБФ «Серце до серця»). На рівні регіону можна відзначити діяльність організацій афганців та учасників АТО (ГО «Братерство учасників антитерористичної операції Полтавщини»), волонтерську організацію «Батальйон небайдужих» (заснована архієпископом ПЦУ (УПЦ КП) Полтавським і Кременчуцьким Федором). Необхідно відмітити і ГО «Нова Полтава», яка займається питаннями ОСББ та демократії у місті Полтаві. 

За останній рік значних масових мітингів та пікетів у області не відбувалося. Необхідно зазначити системну участь у мітингах в області представників Національного корпусу. 

Серед резонансних необхідно відмітити мітинг у березні 2019 року під час візиту Петра Порошенка до Полтави, організований Національним корпусом та Національними дружинами. Під час мітингу відбулася сутичка з представниками поліції. 

У жовтні 2019 року в кількох населених пунктах області пройшли мітинги «Ні — капітуляції», значного резонансу не викликали. 

Громадські організації, пов’язані з політичними партіями, є активними у виборчий та передвиборчий період, наприклад, у листопаді 2018 року – липні 2019 року активно діяла на території 149 округу ГО «Наша справа — Полтавщина», яка підтримувала кандидата по округу від ВО «Батьківщина» Ларису Босенко. 

Постійно діяв «Благодійний фонд Полтавського гірничо-збагачувального комбінату» у 150 окрузі (пов’язаний з колишнім народним депутатом Костянтином Жеваго). 

Опосередковано (через керівника) з партією «Голос» пов’язана ГО «Нова Полтава». Керівник організації Юлія Городчаніна під час позачергових парламентських виборів 2019 року була координаторкою партії у Полтавській області та йшла 51-м номером у списку партії. 

Діяльність парамілітарних організацій на даний момент є малопомітною, діючи на локальному рівні районів та громад. Хоча майже в кожному районі області наявні подібні групи, не відбувся якісний перехід до їх впливу на місцеву політику. Наявне фінансування даних груп з місцевих бюджетів, функціонуючи як комунальні підприємства з охорони громадського порядку (наприклад, КП «Щит Миргородщини» Миргородської районної ради). Наразі подібні групи починають впливати на місцеву політику (конфлікт КП «Щит Миргородщини» з головою Великосорочинської ОТГ). 

Залучення громадськості до формування політики відбувається через громадські ради при ОДА та РДА. Наразі діяльність громадських рад є малопомітною та не має істотного значення для формування місцевої політики. 

У низці міст та районів області впроваджено електронні петиції, існують громадські бюджети, зокрема у містах Полтава, Кременчук, Лубни, Миргород, Горішні Плавні. На рівні області функціонує обласний громадський бюджет (організатор — Полтавська обласна рада). У жовтні 2019 року в регіоні стартував «Шкільний громадський бюджет полтавської області».

Найрезонанснішим конфліктом в області було протистояння навколо свинокомплексу в смт Білики Кобеляцького району. Місцеві жителі вимагали закриття свинокомплексу через сморід. Гостра фаза конфлікту припала на 2016 рік. У 2017 році свинокомплекс закрили. 

У 2017 році відбулося протистояння за арку «Газетний ряд» у центрі міста. Міська влада передала арку в житловому будинку ФОП Степаненко, який огородив її металевою конструкцією. Місцеві активісти знесли металева ворота, пізніше біля арки відбулася бійка між охоронцями арки та протестувальниками. Двоє людей поранено. У результаті всю металеву конструкцію знесено, арка залишається відкритою на даний момент. Конфлікт пов’язаний і з боротьбою в міській раді, зокрема проти владної коаліції на чолі з міським головою Олександром Мамаєм. Протестувальники зайняли міську раду на 10 днів. 

Журналісти вказують про відкриття кримінального провадження проти колишнього голови Полтавської ОДА Валерія Головка за фактом можливого одержання неправомірної вигоди, але на порталі «Судова влада» інформація про розгляд справи відсутня. 

Найбільшим корупційним скандалом у області стало звинувачення щодо отримання хабаря колишнім головою Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Головка. Представник консорціумів «АЛВІ РОД» та «Укрбуддор» за неперешкоджання веденню бізнесу передав 200 тисяч доларів, 12 мобільних телефонів iPhone 10 та комп’ютер MacBook Pro, оплатив відпочинок чиновників ОДА в Іспанії (голова ОДА Валерій Головко, перший заступник голови Андрій Пісоцький, директор департаменту ОДА Інна Іщенко, радник голови Олександр Літвінов). 15 березня 2019 року Президент звільнив Валерія Головка з посади голови ОДА. 

 

Довідково:

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).