Харківська область розташована на північному сході України. Межує з Російською Федерацією на півночі, прилегла до регіону проведення операції об’єднаних сил (ООС). На сході Харківська область межує з Луганською, на південному сході ― з Донецькою, на південному заході ― з Дніпропетровською, на заході і північному заході ― з Полтавською та Сумською областями.
Адміністративний поділ Харківської області станом на жовтень 2019 року: 27 адміністративних районів і 7 міст обласного значення, до яких входять 10 міст районного значення, 61 селище міського типу, 3 міські об'єднані територіальні громади, 11 селищних об'єднаних територіальних громад, 4 сільські об'єднані територіальні громади, 1 751 населений пункт (в їх числі ― 78 міських а 1 673 сільських). У Харківській області діє 27 районних рад, 14 міських рад, 46 селищних рад, 319 сільських рад, 3 міські ради ОТГ, 11 селищних рад ОТГ та 4 сільські ради ОТГ. У 4 ОТГ виборчий процес призначений на 22 грудня 2019 року. В області прийнятий перспективний план формування територіальних громад. У червневому рейтингу Мінрегіонбуду щодо створення спроможних громад Харківська область посідає 14 місце.
Обласний центр, місто Харків, складається з 9 районів: Індустріальний, Київський, Московський, Немишлянський, Новобаварський, Основ'янський, Слобідський, Холодногірський, Шевченківський.
Станом на 1 серпня 2019 року в Харківській області проживає 2 662 811 осіб, що складає 6% від загальноукраїнського населення. За даними на 01.01.2019 серед населення 54% жінок (1,4 млн) та, відповідно, 46% чоловіків (1,2 млн). Станом на січень – серпень 2019 року природний приріст населення складає 15 068 осіб.
Серед національного складу населення переважають українці ― 70,7% населення. Також значну частину становлять росіяни ― 25,6%. Представники інших національностей (білоруси, євреї, вірмени, азербайджанці, грузини, роми) загалом складають 3,7% населення. Станом на січень ― серпень 2019 року спостерігається міграційний приріст населення ― 512 осіб.
Економічна ситуація
Харківська область має розвинутий промисловий комплекс. Провідну роль займають машинобудування, паливно-енергетична, хіміко-фармацевтична, харчова промисловість. Розвинутими галузями економіки є також транспорт, сільське господарство, торгівля.
У 2018 році в Харківській області, за попередніми даними, налічувалось 23,8 тис. підприємств, з них 77% розташовані у м. Харкові.
У Харківській області найбільша кількість підприємств зосереджена у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (6,6 тис. одиниць), а також промисловості (3,7 тис. од.) та операцій з нерухомим майном (3,3 тис. од). Кількість зайнятих працівників на підприємствах Харківщини становила 364,3 тис. осіб, з них 98,5% ― наймані працівники. Здебільшого робітники регіону зайняті у промисловості (42,9% від загальної кількості зайнятих працівників) та у сфері оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (18,1%).
За даними Головного управління статистики у Харківській області у І півріччі 2019 р. кількість робочої сили у віці 15 років і старше становила 1 333,4 тис. осіб (з неї у віці 15 – 70 років ― 1 331,5 тис. осіб, працездатного віку ― 1 286,5 тис. осіб). Кількість зайнятого населення у віці 15 років і старше становила 1 266,7 тис. осіб, з них у віці 15 – 70 років ― 1 264,8 тис. осіб, працездатного віку ― 1 219,8 тис. осіб. Решта робочої сили (66,7 тис. осіб) класифікувалися за методологією Міжнародної організації праці як безробітні.
До найбільших підприємств Харківської області за кількістю сплачених податків за даними Державної фіскальної служби України відносять АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», ПрАТ «Видобувна кампанія «УКРНАФТОБУРІННЯ», ТОВ «Енерго-сервісна кампанія «ЕСКО-ПІВНІЧ», ПРАТ «ФІЛІП МОРРІС Україна», ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК».
Номінальна середньомісячна заробітна плата за період січня ― червня 2019 року нараховувала 8 689 гривень.
На території Харківщини розташовано одні з найбільших фінансово-промислових груп в Україні. Так, DCH, що належить Олександру Ярославському, ― одна з найбільших. До її активів входять Страхова компанія «ІНГО Україна», Premier Palace Hotel Kharkiv 5*, Мережа ТРЦ «Караван Megastore», ЖК «Воздвиженка», Міжнародний аеропорт «Харків», Регбійний клуб «Олімп», ХТЗ (Харківський тракторний завод), ПрАТ «Суха Балка», ДМЗ (Дніпровський металургійний завод). Більшість активів розташовано на території Харківської області. Ще за часів Віктора Януковича найбагатший харків`янин розпродавав свої активи. У 2012 році Олександр Ярославський продав ФК «Металіст» Сергію Курченко, заявивши про тиск з боку мера міста Геннадія Кернеса. У свою чергу Геннадій Кернес повідомив, що Харківський обласний спортивний комплекс «Металіст» працює неефективно. При цьому раніше Харківський міський голова Геннадій Кернес заявляв, що в нього немає конфлікту з харківським бізнесменом, власником футбольного клубу «Металіст» Олександром Ярославським. Станом на 2018 р. Олександр Ярославський купив велике підприємство на території Харкова ― Харківський тракторний завод.
До переліку великих бізнес-груп також входить концерн АВЕК, що належить народному депутату Олександру Фельдману. У портфелі Концерну зосереджені проєкти у сфері комерційної нерухомості, медіа-бізнесу і низка соціальних ініціатив. У структурі активів особливу роль грає ТЦ «Барабашово» ― найбільший торговий об'єкт в Україні. «Барабашово» є найбільшим ринком в Україні, що надає велику кількість робочих місць. 16 жовтня 2019 року Харківська міська рада підтримала будівництво нової магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської через ринок «Барабашово». Таке рішення призводить до скорочення торгівельної площі, що викликало масові протести підприємців у місті.
Однією з великих промислових груп є також АТ «Українська промислова енергетична компанія» (УПЕК), президентом є колишній народний депутат Анатолій Гіршфельд. До УПЕК входить низка великих заводів Харківської області: «Харверст», Лозівський ковальський-механічний завод (ЛКМЗ), Харківський підшипниковий завод («ХАРП»), Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш». Загалом УПЕК працевлаштовує близько 4 500 осіб у регіоні.
Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту у 2018 році в Харківській області склав 101,8.
За даними Головного управління статистики Харківської області найбільшу частку прямих інвестицій (акціонерний капітал) з країн світу в Харківській області у січні – червні 2019 року складають інвестиції з Кіпру: 338 265,9 тис. дол. США. 114 539,7 тис. дол. США стосується фінансової та страхової діяльності, 71 343,1 тис. дол. спрямовано у промисловість, 55 379,3 тис. дол. США ― операції з нерухомим майном.
Прямі інвестиції (акціонерний капітал) в Харківській області у січні – червні 2019 року склали 735 803,9 тис. дол. США. З них найбільша частка припадає на промисловість, фінансову та страхову діяльність, операції з нерухомим майном.
Серед проблем щодо функціонування бізнесу в Харківській області слід зазначити становище місцевих підприємців на ринку «Барабашово», що заявляють про необліковані побори та тиск на бізнес. Також функціонує нелегальний гральний бізнес. Згідно з даними Моніторингу нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні, який проводить Kantar Україна, Харківська область відноситься до регіонів із високим рівнем нелегальної торгівлі тютюновими виробами.
Надходження та видатки міст обласного значення Харківської області
|
Місто обласного значення |
Надходження, млн грн |
Видатки, млн грн |
|
Харків |
16 637 |
17 385 |
|
Ізюм |
477 |
477 |
|
Куп'янськ |
560 |
580 |
|
Лозова |
865 |
884 |
|
Люботин |
211 |
211 |
|
Первомайський |
294 |
309 |
|
Чугуїв |
357 |
370 |
Політична ситуація
За результатами місцевих виборів 2015 року до складу Харківської міської ради увійшло 57 представників партії «Відродження», 13 ― «Об`єднання «Самопоміч» та по 7 осіб від партій «БПП «Солідарність» та «Наш край». До складу Харківської обласної ради увійшли 50 представників партії «Відродження», 20 ― «БПП «Солідарність», 19 ― «Опозиційного блоку», 12 ― «Об`єднання «Самопоміч», 11 ― партії «Наш край» та 8 від ВО «Батьківщина». Перед початком виборчого процесу політична кон'юнктура змінюється: фракція «За Харків, за Відродження» була перейменована в «Опозиційний блок «Довіряй Ділам», а фракція «БПП «Солідарність» отримала назву «Центр». На рівні міських рад міст обласного значення також спостерігається високий рівень представництва політичної партії «Відродження».
Із початком реформи децентралізації результати виборів до об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Харківської області показують, що домінуючий вплив на політичній арені займає партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». На перших виборах в ОТГ на почтаку 2016 року «БПП «Солідарність» отримує лише 22% депутатських мандатів. Проте вже наприкінці 2016-го, на виборах у селищні ради Роганської та Нововодолазької ОТГ, здобуває 56% мандатів та головами стають кандидати від «БПП «Солідарність», колишні члени «Партії регіонів». За підсумками виборів у 7 об`єднаних територіальних громадах, що відбулися 29 жовтня 2017 року, «БПП «Солідарність» здобула 66% депутатських мандатів. Головами всіх 7 ОТГ стали її ж представники. Слід зазначити, що політична партія «БПП «Солідарність» стає єдиною партією, яка має своїх представників у всіх об`єднаних громадах Харківської області.
Як бачимо, домінуюча позиція в радах належить регіональній політичній партії «Відродження». Однак «БПП «Солідарність» збільшувала представництво на обласному рівні в процесі утворення об`єднаних громад.
|
Тип |
Назва міста/обласної ради |
Всього депутатів |
Назва партії |
Кількість мандатів |
Кількість чоловіків |
Кількість жінок |
|
МОЗ |
Харків |
84 |
Опозиційний блок "Довіряй Ділам" |
57 |
55 |
12 |
|
МОЗ |
Харків |
84 |
"Об’єднання "САМОПОМІЧ" |
12 |
9 |
3 |
|
МОЗ |
Харків |
84 |
"Наш край" |
7 |
7 |
0 |
|
МОЗ |
Харків |
84 |
"Центр" |
7 |
6 |
1 |
|
МОЗ |
Харків |
84 |
Позафракційні |
1 |
1 |
0 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Відродження |
10 |
7 |
3 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Нові Обличчя |
9 |
7 |
2 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Нова держава |
5 |
5 |
0 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Наш край |
3 |
3 |
0 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Партія пенсіонерів України |
3 |
2 |
1 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Солідарність |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Ізюм |
34 |
Батьківщина |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Куп'янськ |
34 |
Відродження |
20 |
13 |
7 |
|
МОЗ |
Куп'янськ |
34 |
Солідарність |
6 |
6 |
0 |
|
МОЗ |
Куп'янськ |
34 |
Наш край |
4 |
2 |
2 |
|
МОЗ |
Куп'янськ |
34 |
Партія ветеранів Афганістану |
2 |
1 |
1 |
|
МОЗ |
Куп'янськ |
34 |
Батьківщина |
2 |
1 |
1 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Відродження |
9 |
6 |
3 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Солідарність |
8 |
8 |
0 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Батьківщина |
5 |
3 |
2 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Партія промисловців і підприємців України |
4 |
3 |
1 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
РПЛ |
3 |
0 |
3 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Трудова Лозова |
3 |
2 |
1 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
УКРОП |
2 |
1 |
1 |
|
МОЗ |
Лозова |
36 |
Сила Людей |
2 |
1 |
1 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
Відродження |
12 |
8 |
4 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
Солідарність |
9 |
8 |
1 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
Батьківщина |
5 |
2 |
3 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
Сила Людей |
4 |
3 |
1 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
УКРОП |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Люботин |
34 |
Громадянська позиція |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Солідарність |
12 |
9 |
3 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Відродження |
7 |
7 |
0 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Наш край |
6 |
3 |
3 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Батьківщина |
5 |
5 |
0 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Соціалісти |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Первомайський |
34 |
Волонтерська партія України |
2 |
2 |
0 |
|
МОЗ |
Чугуїв |
34 |
"Всеукраїнське об'єднання "Центр" |
16 |
13 |
3 |
|
МОЗ |
Чугуїв |
34 |
Наш край |
6 |
4 |
2 |
|
МОЗ |
Чугуїв |
34 |
Солідарність |
3 |
2 |
1 |
|
МОЗ |
Чугуїв |
34 |
Позафракційні |
9 |
5 |
4 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Солідарність |
19 |
16 |
3 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Відродження |
50 |
38 |
12 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Батьківщина |
8 |
6 |
1 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Наш край |
11 |
10 |
1 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
"Об’єднання "САМОПОМІЧ" |
11 |
8 |
3 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Опозиційний блок |
19 |
16 |
3 |
|
обласна |
Харківська |
120 |
Позафракційні |
2 |
1 |
1 |
Порівняно з виборчим процесом 2014 року, під час минулих виборів 2019 року активність виборців суттєво зросла. Так, у 2014 році під час виборів Президента України кінцева явка виборців становила 47,9%. За підсумками президентських виборів 2019 року активність підвищилась до 64,66%. Електоральні вподобання виборців також зазнали суттєвих змін. Якщо у 2014 році в межах Харківської області перемогу отримав Петро Порошенко (35,28% голосів «за»), то в 2019-му більшість виборців (86,88%) підтримала Володимира Зеленського.
Менш контрастні зміни в активності виборців спостерігаються під час виборів народних депутатів. У 2014 році кінцевий показник явки в межах Харківської області склав 45,32%, а в 2019 ― 50,43%. Порівняно із 2014 роком, результатом парламентських виборів 2019 року стала суттєва втрата підтримки партії «Опозиційний блок» та «БПП «Солідарність» і масова підтримка новоствореної політичної партії обраного Президента Володимира Зеленського ― «Слуга народу», а також переорієнтація населення від підтримки партії «Опозиційний блок» до голосування за «Опозиційну платформу ― За життя». За підсумками голосування під час виборів народних депутатів 2014 року найбільше голосів у Харківській області отримала політична партія «Опозиційний блок» ― 32,16%. Другу позицію зайняла партія «БПП «Солідарність» із 15,17% голосів. Під час парламентських виборів 2019 року «Слуга народу» отримала 42,72% голосів, а «Опозиційна платформа ― За життя» посіла друге місце із показником 26,55%.
У межах мажоритарних округів електоральні настрої також суттєво змінились. У 2014 році в Харківській області перемогу отримали один представник «Народного фронту» та 13 кандидатів-самовисуванців, які пізніше увійшли до депутатських груп «Воля народу» та «Відродження» або залишились позафракційними. Більшість кандидатів, що отримали перемогу на Парламентських виборах 2014 року, не були новими обличчями для Харківської області а, здебільшого, раніше входили до політичної партії «Партія регіонів». За підсумками парламентських виборів 2019 року лише два мажоритарники з попереднього складу парламенту були переобрані. Це Олександр Фельдман (ВО№ 174) та Дмитро Шенцев (ВО № 176). Інші 12 народних обранців є висуванцями партії «Слуга народу» та новими обличчями в політиці в межах Харківської області. Майже всі депутати-списочники, які представляють Харківську область у парламенті, входять до фракції «Слуга народу», за винятком Віталія Данілова, обраного за списками політичної партії «Батьківщина».
На початку листопада Указом Президента на посаду голови Харківської ОДА було погоджено кандидатуру нардепа по ВО № 179 Олексія Кучера. З 11 по 16 липня 2019 року розпорядженнями Президента було звільнено 11 голів РДА: Балаклійського, Богодухівського, Зачепилівського, Золочівського, Коломацького, Сахновщинського, Чугуївського, Близнюківсьокого, Валківського, Дергачіського, Первомайського районів, наразі ці посади є вакантними.
Головою ГУ НП в Харківській області залишається Валерій Сокуренко, призначений ще в квітні 2019 року. 11 вересня 2019 року, указами Президента був звільнений з посади голови СБУ Андрій Носач та призначений Микола Найдич, який очолював УСБУ в 2014 році в Івано-Франківській області, до призначення на посаду начальника Управління СБУ в Харківській області працював у центральному Апараті Служби безпеки. 25 вересня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення з посади прокурора Харківської області Юрія Данильченка, 30 вересня Генеральним прокурором було підписано наказ про призначення на цю посаду Олександра Фільчакова, який працював керівником Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області. 26 жовтня Прокуратура повідомила про підозру ексзаступнику голови ХОДА (який працював на посаді з 2015 по 2019 р.) за фактом привласнення державних коштів у складі організованої злочинної групи за ч. 5 ст. 191 КК України. Митницею в регіоні керує Андрій Танцеров, який є в. о. начальника Харківської митниці ДФС з червня 2016 року.
Після виборів Президента та народних депутатів Харківська міська рада підтримує політику центральної влади. Так, Харківська міська рада під час 30 сесії проголосувала за звернення до Президента України, Верховної Ради України та депутатів місцевих рад усіх рівнів. У тексті рішення вказується, що ХМР всіляко підтримує реалізацію «формули Штанмайєра» та висловлює подяку Президенту і народним депутатам за ідею ініціювання формули.
Аналіз медіа-ринку
Найбільшу частку медіа на Харківщині складають друковані ЗМІ. Проте найбільш популярним ресурсом інформації є загальнонаціональне та регіональне телебачення, а також інтернет-медіа.
Медіа-простір здебільшого залежить від бізнесу та політики. У місті діє всього декілька незалежних медіа. На рівні районів спостерігається тенденція нестачі об`єктивної інформації. У селах та селищах діють лише колишні комунальні медіа. У межах міст обласного значення медіа декілька, проте їхній розвиток не дуже активний, що пов`язано із нестачею ресурсів.
Згідно з дослідженням структури медіавласності регіону, що проводився Інститутом масової інформації, харківський медіа-ринок підпорядковується декільком сферам впливу:
- ЗМІ, залежні від мера міста Геннадія Кернеса та колишнього народного депутата України Михайла Добкіна: «7 канал», «Харьковские известия», «Восточный дозор».
- Медіа, афілійовані з Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим: «АТН», «Главное».
- Телеканал «Сімон», що входить до медіа-групи «Об’єктив», належить родині депутата Харківської міської ради, який раніше входив до фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Олександра Давтяна.
- Канал «Р1» (ТРК «Регіон»), заснований зятем загиблого ексголови Харківської обласної державної адміністрації Євгена Кушнарьова Олександром Кагановським. Та сама медіа-компанія є засновницею газети «Вечірній Харків».
- Газета та медіа-центр «Время» належать співголові партії «Наш край», народному депутату Олександру Фельдману.
- З ексрегіоналом, гендиректором ПАТ «Турбоатом» Віктором Суботіним пов’язують сайт «Статус-кво».
- Сайт та медіацентр «Kharkiv Today» залежить від місцевого осередку політичної партії «Об`єднання «Самопоміч».
Незалежними в медіа середовищі слід вважати інтернет-медіа «МедіаПорт», що діє у Харкові з 2001 року та має власний сайт, Facebook-сторінку з п`ятьма тисячами підписників та Telegram-канал. Також розвиваються медіа, що з`явились у Харкові після Революції Гідності й протягом 2015 – 2018 рр. набрали популярність. Це «Громадське Харків» та «Накипіло».
Із реформуванням обласного телебачення ще одним незалежним каналом і мовником стало Суспільне телебачення. Суспільне телебачення має свій ТБ-канал та радіомовлення на FM-частоті. Зокрема, розміщуються новини на сайті та на сторінці UA: Харків у Facebook.
Протягом виборчого процесу (президентські, парламентські вибори 2019 року) Громадянська мережа ОПОРА неодноразово фіксувала прояви «джинси» та «чорного піару» у таких харківських ЗМІ: «Городской дозор», «Новини Харкова», «Харьковские известия», «АТН», «MyKharkov.infо», «057», «Статус Кво», «Комментарии. Харьков», «Newsroom», «Объектив».
|
Назва ЗМІ |
Тип ЗМІ |
Наклад (для друкованих ЗМІ) |
Кількість відвідувачів сайту в місяць |
Заангажованість матеріалів (на підтримку чи проти певних політичних сил та конкретних осіб) |
|
Телеканал, радіо |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Телеканал |
N/А |
633.42K |
Періодично на сайті або в теленовинах з'являються матеріали характеру «джинси». Власник чинний депутат ХМР Олександр Давтян |
|
|
Телеканал |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Друковане, інтернет-сайт |
10000/тиждень |
64.76K |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
1.12M |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Телеканал |
N/А |
451.17K |
Періодично на сайті або в теленовинах з'являються матеріали характеру «джинси». ЗМІ пов'язують з Арсеном Аваковим
|
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
923.31K |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Друковане, інтернет-сайт, телеканал |
N/А |
N/А |
Колишнє комунальне ЗМІ. Публікуються виключно позитивні новини щодо діяльності Харківського міського голови, депутатів фракції більшості. |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
2.16M |
N/А |
|
|
Друковане, інтернет-сайт |
10000/тиждень |
147.74K |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
1.77M |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
458.16K |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
N/А |
Власником є Фельдман Олександр Борисович, «джинса» на його користь. |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
355.56K |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
165.49K |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
101.98K |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
N/А |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». Власник місцевий політик Анатолій Родзинський |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Інтернет-сайт |
N/А |
176.54K |
N/А |
|
|
Друковане |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Телеканал |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Телерадіокомпанія |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Телерадіокомпанія |
N/А |
N/А |
N/А |
|
|
Друковане |
N/А |
N/А |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
|
|
Друковане |
N/А |
N/А |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси» на користь міської влади. |
|
|
Телерадіокомпанія |
N/А |
N/А |
Періодично на сайті з'являються матеріали характеру «джинси». |
Через соціальні мережі висвітлюються всі події, які відбуваються в місті та області. Наразі ЗМІ взаємопов’язані з соцмережами: інформація щодо значної кількісті подій спочатку з’являється в групах, публічних сторінках, а вже з них збирають дані журналісти, і навпаки ― новини із сайтів ЗМІ активно розповсюджуються через ті ж самі групи та публічні сторінки в соціальних мережах.
Популярними серед мешканців області є Facebook, Instagram та Telegram-канали. Серед Facebook-груп найбільш популярними є «Типичный Харьковъ» (157 900 підписників), ХАРЬКОВСКИЙ ФОРУМ (58 180), Типичный Харьков (26 300), МОЙ Харьков (7 060), ХарьковФорум (5 550) ― у них розміщується загальна інформація щодо різноманітних подій, які відбуваються в місті, ХАРЬКОВСКАЯ ПРАВДА (4 470), Харьков без Кернеса (3 850), Слобожанский политклуб (1 900), ЕВРОМАЙДАН ХАРЬКОВ (17 400), ЄВРОМАЙДАН ХАРКІВ 25% (1900), Харьков от выборов до выборов (1630) ― переважно політичні новини, які підтримують, аналізують або критикують діяльність органів влади всіх рівнів.
Найбільш популярними публічними сторінками в мережі Facebook є ― Жить в Харькове (108 700 підписників), Харьков City (93 900), Мой Харьков (66 600), Харьков NOW (60 950), Харьков LIVE (55 400), Харьков ― мой любимый город (51 900) ― зазначені сторінки є новинними, вони ретранслюють повідомлення зі ЗМІ або від мешканців міста та області.
Мережа Instagram представлена лише новинними публічними сторінками ― Ху**ый Харьков (277 000 підписників), Х Салтовка | Харьков (135 000), Харьков Харків Kharkov (121 000), Харьков LIVE (118 000), kharkov.ua (80 100), Харьков 1654 (56 500), Типичный Харьков (53 500).
Також доволі популярними є Telegram-канали, найбільшим за кількістю підписників знову є Ху**ый Харьков (78 650 підписників), далі йдуть Харьков LIVE (44 400), Харьковские Будни | Харьков (19 700) та Типичный Харьков (12 000). Специфіка роботи приблизно така ж, як і в Instagram, ― публікація новин від ЗМІ та від мешканців міста і області.
Мережа YouTube не є популярною серед політикуму Харківської області, більшість відео політичного характеру збирають близько декількох десятків переглядів. Виключенням є канал Павла Онищенка «POTON». На відео, які розміщуються на каналі, Павло займається боротьбою з наркоточками, «Чорними ріелтерами» і т. д. Сам автор каналу балотувався до Верховної Ради від «Опозиційної платформи ― За життя» в 173 виборчому окрузі й на каналі транслювалась інформація стосовно перебігу виборчої кампанії.
|
Назва групи, сторінки |
Кількість підписників |
Як часто публікуються повідомлення |
Про що паблік |
Наявність політичної реклами |
|
26500 |
кілька новин за день |
Новини |
Іноді транслюється "джинса" в сюжетах |
|
|
13700 |
майже щогодини |
Новини |
Колишнє комунальне ЗМІ. Публікуються виключно позитивні новини щодо діяльності Харківського міського голови, депутатів фракції більшості. |
|
|
16200 |
кілька новин за день |
Новини |
Іноді транслюється "джинса" в сюжетах |
|
|
152000 |
щодня |
Блог |
Канал належить кандидату в нардепи під ОПЗЖ Павлу Онищенко, в своїх відео він бореться з наркоточками, чорними ріелтерами. Під час виборів на каналі виствітлювалась діяльність кандидата. |
|
|
31600 |
щодня |
Новини |
ні |
|
|
49900 |
більше місяця нові відео відсутні. В період активності щодня |
Новини |
ні |
|
|
??? |
кілька новин за день |
Політика |
Ні. Проте велика кількість відео про антикорупцію, критику влади, як центральної, так і місцевої. |
|
|
5390 |
кілька новин за тиждень |
Партійний блог |
Сам канал реклама партії. |
Під час парламентських виборів усі партії-учасниці кампанії агітували в Facebook. Найактивнішими були партії «Слуга народу», «Опозиційна платформа ― За життя», «Голос». Менш активно до агітації в соцмережі залучались «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Опозиційний блок», «Демократична сокира».
Майже всі партії агітували за себе в соцмережах із використанням платної реклами. Більшість партій замовляла рекламу через всеукраїнські сторінки, проте «Слуга народу» та «Опозиційна платформа ― За життя» рекламувались через місцеві сторінки. Так, за час виборчої кампанії на сторінці «Харьковская областная «Оппозиционная платформа ― За Життя» було опубліковано 58 рекламних постів, на сторінці «Слуга Народу ― Команда Зеленського у Харкові» ― таких постів було 9.
Набагато більшою була активність кандидатів у мажоритарних округах. У 168-му окрузі активно користувались рекламою Марія Мезенцева та Валерій Писаренко. На сторінці «Мезенцева Марія ― Слуга народу ― Округ 168» було розміщено 41 рекламний пост, рівно така ж кількість дописів рекламувалась і на сторінці «Valeriy Pysarenko ― Валерий Писаренко ― Валерій Писаренко». Порівняльно низькою була активність кандидатів із розміщення рекламних постів у 169-му окрузі: на сторінках «Olexander Kunitsky», «Александр Кирш», «Фонд Александра Грановского» розмістилось по 4 рекламні дописи. У 170-му окрузі реклама для агітації використовувалась на сторінках: «Слуга народу ― Одарченко Андрій ― Округ 170» ― 21 допис, «Дмитрий Святаш» ― 55 дописів, «Немічев Костянтин Віталійович» ― 40 дописів. Менш активним був 171 округ, рекламу використовували лише 2 кандидати: «Слуга народу ― Кінзбурська Вікторія ― Округ 171» ― 4 рекламних пости, «Андрей Лесик» ― 19. Єдиним кандидатом у 172-му окрузі, що замовляв рекламу в Facebook, є Юрій Здебський. На сторінці «Юрій Здебський ― Слуга народу ― Округ 172» було розміщено 46 рекламних дописів. У 173 окрузі реклама розміщувалась від 2 сторінок: «Слуга народу ― Олександр Бакумов ― Округ 173» ― 100 рекламних постів, «Анатолий Денисенко / Anatolii Denysenko» ― 42. Подібна ситуація спостерігається і в 174 окрузі, від сторінок лише 2 кандидатів розміщувалась реклама: «Слуга народу ― Алєксєйчук Вікторія ― Округ 174» ― 59 постів, Александр Ткаченко ― 28 постів.
Активно використовували рекламу в Facebook і кандидати, що балотувались в округах області. В 175 окрузі рекламу замовляли 2 кандидати: «Слуга народу ― Пивоваров Євген ― Округ 175» ― 47 дописів, «Кисіль Віктор» ― 3 дописи. По 1 сторінці з рекламою було в 176-му та 177-му округах: «Слуга Народу ― округ 176 ― Чугуїв» ― 5 рекламних постів, «Любота Дмитро ― Слуга Народу ― Округ 177» ― 27. Найбільша кількість кандидатів, які використовували рекламу в соцмережах, спостерігається в 178 окрузі, і хоча там було всього лише 6 кандидатів, 4 з них замовляли рекламу: «Слуга народу ― Літвінов Олександр ― округ 178» ― 24 пости, «Добкин Дмитрий» ― 10, «Виталий Самусев» ― 9, «Анатолій Русецький» ― 16. Рекорд за кількістю рекламних дописів поставив кандидат від «Слуги народу» в 179 окрузі Олексій Кучер, на його сторінці було розміщено 189 рекламних дописів, дещо менше рекламних постів було на сторінці Вадима Трюхана ― 120, і на сторінці Сергія Чернова розміщено 17 рекламних дописів.
2 кандидати використовували рекламу в Facebook в 180 окрузі: «Слуга народу ― Красов Олексій ― Округ 180» ― 42 рекламні пости, «Вадим Воскобойников» ― 72. Також на сторінках 2 кандидатів 181 округу розміщувалась реклама: «Слуга народу ― Микиша Дмитро ― Округ 181» ― 37 рекламних дописів, «Мураева Валерия» ― 13 дописів.
Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія
У Харківській області зареєстровано понад три тисячі громадських організацій, з яких близько 30% активні. Більшість з них зосереджена в обласному центрі. ГО Харківщини концентруються на різних тематиках та сферах діяльності: від молодіжної політики до антикорупційних розслідувань.
У межах міста та області активні організації антикорупційного напрямку, незалежні громадські організації та аналітичні центри, що здійснюють аналіз загальнонаціональних та місцевих політик, а також діяльності влади, молодіжні організації, культурні проєкти, ініціативи, що ставлять за мету подолання гендерних стереотипів, об’єднання підприємців, еко-організації та рухи, організації, що займаються захистом прав та інтересів осіб з інвалідністю, багатодітних сімей. Окрім цього, відбулася консолідація ЛГБТ спільноти навколо створеного Pride Hubу, що підтримує ЛГБТ рух. Організації, що існували як екстрені місії з допомоги ВПО, АТО і діяли ситуативно, зараз працюють на професійному рівні. Так, громадські організації «Станція Харків», «АКЦентр» зараз розвивають інтеграційні проєкти, організовують профорієнтаційні навчання для переселенців, надають гуманітарну допомогу та інституційну підтримку.
До найбільш активних правозахисних та антикорупційних організацій слід відносити: Харківський антикорупційний центр, Харківську правозахисну групу, Чугуївську правозахисну групу. У 2018 році у Харкові також розпочав роботу Правовий клуб PRAVOKATOR ― комунікаційна платформа серед державних установ, створена в системі безоплатної правничої допомоги для професійного навчання та розвитку персоналу системи БПД, правничої спільноти та інших зацікавлених сторін, мережування та об’єднання зусиль, обміну досвідом, генерування та впровадження інноваційних практик у сфері права.
Серед незалежних ГО, що діють у сфері аналізу та вироблення політик, слід зазначити ГО «ЕкспертиЗА Реформ», Фонд місцевої демократії, Центр правових та політичних досліджень «ДУМА». ГО «Центр розвитку громад» концентрується на розвитку організаційної спроможності НУО, посилення здатності територіальних громад, а також виступає ініціатором та співорганізатором культурних проєктів.
Серед молодіжних ГО найбільш активними є регіональне представництво Фундації регіональних ініціатив («ФРІ Харків»), ГО «Лінк». Також в Харківській області створена та діє мережа молодіжних хабів: Золочівський молодіжний хаб, Нововодолазький хаб «SMART», Харківський міський центр підтримки молодіжних ініціатив HUB «6/9», Чугуївський молодіжний хаб «CITY», Зміївський молодіжний хаб «HUB_ідей», Первомайський молодіжний хаб «КОМОРА», Лозівський молодіжний хаб «PIXEL», Балаклійський молодіжний хаб «CUBE», Красноградський молодіжний хаб «REDHUB», молодіжний центр Харківської обласної організації Товариства Червоного хреста України.
До окремої групи слід віднести молодіжні організації, створені у складі партійних структур. Так, у Харківській області активно діє організація «Юнацький корпус», що підтримується партією «Національний корпус». Також були створені та діяли молодіжні крила політичних партій «Наш край», «Батьківщина», «БПП «Солідарність».
Також у Харківській області діє осередок Української академії лідерства. Активною є Молодіжна рада при Харківському міському голові.
До культурних проєктів та ініціатив слід віднести діяльність ГО «Культурна агенція», що виступає ініціатором та співорганізатором «День музики», «PARADE-fest»; фестиваль «Бієнале молодого мистецтва», «Наукові пікніки», «Ніч музеїв», «Ніч історії Харкова» та ін. Серед ГО, що ставлять за мету подолання гендерних стереотипів, активними є ГО «Сучасна жінка», «Центр гендерної культури». Серед організацій економічного напрямку, націлених на розвиток підприємництва в Харкові, діють «Асоціація приватних работодавців», ГО «Хамер». ГО екологічного спрямування представлені ініціативами «Я сортую» та «Kharkiv Zero Waste». Інтереси осіб з інвалідністю представляють ГОІ «Креавіта», «Еммаус». Підтримка багатодітних сімей ― направленість діяльності ГО «АММА».
У Харківській області створено та діє 2 коаліції громадських організацій: Харківська реформаторська коаліція, Реформаторська коаліція Чугуївщини.
На території Харківської області також здійснюють діяльність парамілітарні організації: «Традиція і порядок», «Фрайкор». Опосередковано до них можна віднести і «Національний корпус», проте він є офіційно зареєстрованою партією. «Національний корпус» здійснює активну діяльність, що переважно сконцентрована на організації роботи партійного хабу і залучення як молоді, так і людей старшого віку до проєктів. Представники національного корпусу систематично беруть участь у мітингах та пікетах поряд з вищезазначеними організаціями «Традиція і порядок» та «Фрайкор». Останні є менш розвинутими інституційно, проте активно включені в процес організації і проведення праворадикальних мітингів, що нерідко закінчуються масовими сутичками. Так, 9 – 15 вересня 2019 року в м. Харків відбувався Kharkiv Pride, заходи якого регулярно блокувалися представниками парамілітарних рухів.
Харківське громадське середовище демонструє здатність об’єднуватись навколо важливих суспільно-політичних питань, що виражається у формах мітингів та пікетів. Більшість відповідних заходів протягом 2019 року було пов’язано з політичними процесами в країні або політикою місцевої влади. Так, 23 лютого близько тисячі мешканців Харкова взяли участь у «Марші злих харків’ян», ініціаторами якого виступили ГО «Харківський антикорупційний центр», ГО «Світанок», політична партія «Демократична сокира». Марш ставив за мету добитися від міської влади та міського голови Геннадія Кернеса виконання рішення суду про призупинення дії підвищених тарифів на проїзд у метро та наземному електротранспорті (раніше Харківська міська рада проголосувала за підвищення цін за метро до 8 грн та до 6 у наземному електротранспорті). Подія отримала великий резонанс у місцевих і загальнонаціональних ЗМІ, проте рішення суду Харківська міська рада так і не виконала.
Іншою резонансною подією в Харкові можна вважати Kharkiv Pride ― марш на підтримку та захист прав ЛГБТ спільноти, що відбувся 15 вересня 2019 року. Марш отримав неоднозначну оцінку з боку як міської влади, так і праворадикальних груп. Так, напередодні прайду Харківський міський голова Геннадій Кернес повідомив про намір Харківської міської ради подати позов до суду щодо обмеження Харків прайду. Також на сайті міської ради була зареєстрована петиція про необхідність заборони прайду, яка набрала 5 000 необхідних для розгляду міською радою голосів, а також слугувала аргументацією міської ради у необхідності заборони. Проте пізніше у ЗМІ була оприлюднена інформація, що Харківська міська рада не подаватиме позову до суду з вимогою обмежити проведення маршу рівності KharkivPride. Одночасно з маршем рівності у Харкові відбувався марш за традиційні цінності, організаторами якого виступали парамілітарні організації. Учасників маршу рівності, який проходив у межах «ХарківПрайд», відмежували від вулиці рядом автобусів та кордоном правоохоронців. Проте, після закінчення маршу, у Харкові відбувалися сутички, внаслідок яких було затримано 17 осіб, частина з яких ― представники місцевої праворадикальної організації «Фрайкор».
Окремим масовим заходом, що відбувався в усіх обласних центрах України включно з Харковом, є мітинг «Ні капітуляції». Акції «Ні капітуляції» у Харкові почалися 1 жовтня після заяви Володимира Зеленського про намір погодити «формулу Штайнмаєра» та мають на меті привернути увагу як громадськості, так і влади щодо неприпустимості відведення військ з окупованих територій за «формулою Штайнмаєра». У Харкові створений та діє «Штаб спротиву капітуляції», до якого увійшла низка ветеранських та патріотичних організацій. 17 жовтня на сторінці Штабу було повідомлено, що «Фрайкор» та Харківський осередок «Національного корпусу», які раніше входили до об’єднання, припинили членство в Штабі. Штаб супротиву виступав організатором мітингів, що відбувалися у Харкові 6, 20 та 25 жовтня 2019 року. Мітинг проти капітуляції пройшов і 14 жовтня. Мітинги та пікети активно підтримують місцеві політичні партії «Демократична Сокира», «Національний корпус», «Правий сектор», організації ветеранів АТО, парамілітарні ГО «Традиція і порядок» та «Фрайкор».
Взаємодія місцевої влади із населенням залишається більше на рівні інформування, аніж системного залучення. Так, у Харкові та деяких містах області створено та діють електронні петиції, громадський бюджет, прийнята процедура громадських слухань. Проте дуже часто використання цих інструментів ускладнено процедурами. Аналіз демократичності міст, проведений Українським незалежним центром політичних досліджень, показує, що Харківська міська рада має ускладнений порядок ініціювання загальних зборів, встановлена висока кількість підписів для подання місцевих ініціатив. За результатами вимірювання Індексу публічності 2018, Харківська міська рада також була віднесена до міст із задовільним рівнем публічності та посіла 19 місце в рейтингу. Зокрема, однією з проблем відкритості муніципалітету є неврегульований процес звітування міського голови та депутатів.
Серед резонансних конфліктів на рівні «влада-громада» слід зазначити недопуск мешканців територіальної громади на сесії Харківської міської ради. Історія недопуску харків’ян на сесії бере свій початок ще з 2014 року. Відповідно до чинного Регламенту Харківської міської ради, кожен член територіальної громади має подати заявку щодо присутності на пленарному засіданні сесії міської ради не пізніше як за 48 годин до початку проведення пленарного засідання сесії міської ради. Проте більшість представників громадськості отримують відмови у зв’язку з обмеженою кількістю місць у залі. Це питання підіймалося групою громадських організацій та Харківським осередком партії «Демократичний альянс» в 2014 році і пропонувались зміни до регламенту. Після виборів 2015 року відповідне обмеження залишилось незмінним. Група громадських організацій, що отримала відмову в присутності на сесії, намагалася потрапити на сесії протягом 2017-2019 рр., що виражалось у формі мітингів та пікетів у день сесії під будівлею міської ради. Міська влада у свою чергу коментувала ці дії як «політичне замовлення» та тиск без ініціативи до діалогу. 20 вересня 2017 року напередодні чергового намагання громадськості на сесію з дверей центрального входу була знята ручка і двері заблоковані зсередини. Так званий «пік» протестних акцій припав на 20 червня 2018 року, коли громадськості в черговий раз не вдалося потрапити на сесію. Частині мітингувальників вдалося зайти у приміщення, розпочались сутички між ними та представниками КП «Муніципальна охорона», а також присутніми всередині міської ради невідомими спортивної зовнішності. Під час сутичок використовували сльозогінний газ та димові шашки. Пізніше мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що «активісти», які увірвалися в мерію, були людьми керівника обласного Управління СБУ Носача, що спричинило конфлікт між міськрадою та СБУ. Конфлікт невдовзі був врегульований заявою міської ради з приводу дезінформації, що нібито СБУ була причетна до заворушень 20 червня в ХМР. 16 жовтня 2019 р. Харківський антикорупційний центр подав позов до суду щодо недопуску громадян на сесії.
Ще одним конфліктом можна вважати протести підприємців ринку «Барабашово», про які зазначено на початку статті. 16 жовтня 2019 року Харківська міська рада підтримала будівництво нової магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської через ринок «Барабашово». Таке рішення призводить до скорочення торгівельної площі, через що в місті активізувався протестний рух підприємців, що працюють на ринку.
Представники органів влади Харкова підозрюються у хабарах, недекларуванні майна, державній зраді. Так, протягом 2018 року під слідством знаходилась голова адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Тетяна Цибульник, яку підозрювали у приховуванні майна від декларування. Станом на жовтень 2019 року відомо, що справа передана до суду. Також передано до суду справу, пов`язану зі звинуваченням колишнього міського голови Харкова Михайла Добкіна у безоплатній передачі міською владою землі у приватну власність. Наразі судові засідання переносяться через неявку суб’єктів. У 2018 році СБУ викрила голову держадміністрації одного з районів Харкова, Максима Мусєєва, на співпраці з спецслужбами РФ та оголосила його в розшук. Сам Максим Мусєєв пов`язує розслідування з політичним замовленням, яке, на його думку, має на меті ліквідувати опонентів. Міського голову Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців звинувачували у викраденні, побитті й загрозі вбивством двом учасникам Євромайдану. Справу розглядав Київський районний суд Полтави, проте у серпні 2018 року справа була закрита через неявку сторони обвинувачення на дебати у справі. 26 жовтня 2019 року Прокуратура повідомила про підозру ексзаступнику голови ХОДА (який працював на посаді з 2015 по 2019 рр.), за фактом привласнення державних коштів у складі організованої злочинної групи за ч. 5 ст. 191 КК України.
Регіональна координаторка Громадянської мережі ОПОРА
Довідково:
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Зловживання бюджетним ресурсом: дослідження практики, підвищення знань суспільства, запобігання наслідками зловживання державними ресурсами“, який реалізує ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).