Попри проблеми із нереформованістю виборчого законодавства та прискорений темп виборчого процесу, ключові етапи виборчого процесу відбулись відповідно до чинного законодавства. Про це розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА під час пресконференції 21 червня в Києві.
Як зазначила коодинаторка виборчих та політичних програм ОПОРИ Ольга Айвазовська, виборчий процес відбувався в умовах постійного очікування рішення Конституційного Суду щодо законності Указу Президента про розпуск Верховної Ради. 11 червня 2019 велика палата Конституційного Cуду розпочала розгляд подання 62 народних депутатів щодо конституційності Указу Президента про розпуск Верховної Ради у формі усного слухання. А 20 червня Конституційний Суд ухвалив рішення, яким визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), Указ Президента. Суд означив існуючу ситуацію як конституційний конфлікт між президентом та Верховною Радою, який немає правового вирішення, і констатував, що розв’язання цього конфлікту шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України. Непрогнозованість рішення Конституційного Суду та побоювання з боку всіх зацікавлених сторін, що рішення Суду може бути політично вмотивованим – дезорієнтували потенційних суб’єктів виборчого процесу та слугували для багатьох з них підставою ставити під сумнів легітимність самого процесу. Рішення Конституційного Суду частково сприятиме «розмороженню» та відновленню довіри до виборчого процесу, однак може спричинити черговий виток політичних протистоянь. ОПОРА закликає всіх політичних гравців утриматися від публічної дискредитації державних інституцій в електоральних чи партійно-політичних цілях.
У правовій площині ключовою проблемою позачергових виборів залишається нереформованість виборчого законодавства, зокрема збереження чинної виборчої системи для обрання народних депутатів. На своєму позачерговому засіданні 22 травня парламент відмовився розглядати поспішно підготовлений законопроект президента про внесення змін до чинного Закону України «Про вибори народних депутатів» щодо скасування мажоритарної системи та переходу до пропорційної системи із закритими списками. Так само парламентські політичні сили не демонструють жодної зацікавленості в якісному та ефективному доопрацюванні проекту Виборчого кодексу, розгляд якого в другому читанні якраз триває.
"Особливістю виборчого процесу є його надзвичайно прискорений темп (фактично на кампанію відведено лише 58 днів), що призвело до ряду проблем. Так, ЦВК зіткнулася з проблемою дотримання законних строків проведення публічних закупівель в умовах швидкоплинного виборчого процесу та самоусунення парламенту від законодавчого врегулювання цієї проблеми. Незважаючи на публічні висловлені розходження між Урядом (Міністерством економічного розвитку і торгівлі) та ЦВК, знайдено рішення щодо проведення закупівель у спосіб, який не буде суперечити закону, в той же час не зірве виборчий процес як такий. Наказ Мінекономрозвитку №898 «Про внесення змін до Порядку визначення предмету закупівель» уможливив здійснення поділу великих закупівель на менші лоти для уникнення складних і тривалих процедур проведення торгів", - сказала Айвазовська.
Починаючи з 24 травня 2019 року, ЦВК прийняла 198 постанов, більшість з яких стосувалася реєстрації кандидатів, довірених осіб кандидатів, а також внесення змін до складу окружних виборчих комісій. Також Комісія прийняла три роз’яснення виборчого законодавства та внесла зміни до 13 діючих постанов. Серед них варто позитивно відзначити внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 13 вересня 2012 року №893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси», якою вилучено положення щодо необхідності подачі підтверджуючих документів для тимчасової зміни місця голосування. Під час виборчого процесу ЦВК було прийнято постанову щодо розгляду однієї скарги. Скарга політичної партії “Інтернет партія України” на постанову ЦВК залишена без розгляду по суті, оскільки ЦВК розглядає скарги лише у зв’язку з бездіяльністю ОВК, також «Інтернет партія України» не надала підтвердження висування нею кандидатів, тому є неналежним суб’єктом звернення.
Як розповів аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут, утворення виборчих комісій є одним з ключових етапів виборчого процесу. Попри скорочені часові межі виборчого процесу він був організований ЦВК у відведений Законом термін, з дотриманням усіх законних процедур та в цілком прозорий спосіб. Правом подати свої кандидатури до складу ОВК скористалися всі 6 партій, які мають парламентські фракції, а також 25 з 29 партій, які висували списки кандидатів у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Загальна кількість кандидатур, внесених до складу ОВК, склала 5 756 осіб, з яких 1 179 які підлягали обов’язковому включенню (подані партіями, що мають фракції в Раді) і 4 577 запропоновані політичними партіями для включення шляхом жеребкування. Таким чином на 2 403 вакантних місця у виборчих комісіях претендувало 4 577 осіб. Усі окружні виборчі комісії було утворено в максимальному складі (18 осіб), а всього до складу ОВК включено 3 582 особи (з яких 59% жінки). П’ять з шести парламентських партій (фракції) делегували свої кандидатури до максимально можливої кількості ОВК (199-ти).
"Понад третина членів (38% або 1 356 осіб) новосформованих ОВК входили до складу окружних виборчих комісій на президентських виборах 2019 року. Зокрема 172 з 309 нинішніх членів ОВК, делегованих «БПП «Солідарність» на останніх президентських виборах представляли в комісіях Петра Порошенка, Юлію Литвиненко і Володимира Петрова. Тоді як 147 з 290 нинішніх членів ОВК від партій «Заступ», «Єдина Родина» і «Україна майбутнього» – Володимира Зеленського", - зазначив Неберикут.
Проведення партійних з’їздів (зборів, конференцій) з висунення кандидатів на позачергових виборах народних депутатів відбулося у відносно прозорий спосіб, однак неодноразові факти вибіркового оприлюднення кандидатур, перегляду списків та заміни кандидатів безпосередньо після проведення публічної частини з’їздів вказують на ознаки порушення вимог законодавства. ОПОРА розділяє позицію Венеціанської комісії та інших міжнародних інституцій щодо недопустимості надмірного втручання держави у внутрішньопартійні процеси, за умови належного та ефективного контролю за реалізацією партіями вимог статутів під час проведення з’їздів та номінування кандидатів.
Значний інтерес до цих виборів проявляють громадські організації, 170 з яких звернулися до ЦВК з клопотанням щодо надання дозволу мати офіційних спостерігачів. Кількість організацій, які отримали відповідний дозвіл, є більшою, ніж на президентських виборах 2019 року (163 проти 138). 95 (58%) мали досвід спостереження за виборами, проте більшість з них спостерігали за виборами лише одного разу – на чергових виборах Президента України 2019 року. Для решти 68 організацій цей виборчий процес є першим подібним досвідом, адже переважна частина з них створена лише напередодні виборів.
Як зазначила Айвазовська, ОПОРА продовжує фіксувати ознаки взаємозв’язків громадських організацій із кандидатами та партіями, що підриває довіру до непартійного спостереження та дискредитує таку форму громадського контролю. У ситуації, коли законодавство дозволяє офіційне спостереження з боку партій та кандидатів, спостережна діяльність політично афілійованих громадських організацій створює ризики політично вмотивованого втручання в перебіг виборчого процесу (зокрема в день голосування).
Станом на останній день подання документів для реєстрації (20 червня) ЦВК зареєструвала 1 913 кандидатів у народні депутати, з яких 1 021 висунутих за списками політичних партій у загальнодержавному окрузі й 892 висунутих в одномандатних виборчих округах (у тому числі 744 самовисуванці та 148 висунутих партіями). Хоча ще триває процес розгляду поданих кандидатами і партіями документів – можна очікувати, що кількість охочих балотуватися буде суттєво меншою, ніж на позачергових виборах 2014 року (3 379 кандидатів у депутати) чи чергових парламентських виборах 2012 року (2 784 кандидати).
За інформацією Національної поліції України, з 21 травня по 31 травня поліцією розпочато 19 кримінальних проваджень щодо порушень у сфері виборчих прав громадян: вісім за статтею 158 (підробка виборчої документації), сім за статтею 160 (підкуп виборців), три за статтею 157 (перешкоджання виборчому праву), одне за статтею 158-1. А з 1 по 20 червня – розпочато 11 кримінальних проваджень щодо порушень, які стосуються виборів (по одному за ч. 3 cтатті 175 (перешкоджання виборчому праву), ч. 2 cтатті 158, ч. 4 cтатті 158 (фальсифікація виборчої документації), ч. 3 cтатті 160 (непрямий підкуп); по два за ч. 1 cтатті 159-1 (порушення порядку фінансування партій та виборчих кампаній) та ч. 2 статті 160 (пропозиція неправомірної вигоди виборцю); три провадження за ч. 1 cтатті 160 (прийняття неправомірної вигоди виборцем). А також складено 7 матеріалів про адміністративні правопорушення – одне за ч. 1 cтатті 212-14 (розміщення агітації в заборонених місцях), шість за статтею 212-13 (агітація без вихідних даних).
"Спостерігачі ОПОРИ під час виборчого процесу подали 41 повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-13 КУпАП (агітація без вихідних даних) щодо більше ніж 100 фактів порушення виборчого законодавства. Подані заяви стосувалися 27 суб’єктів виборчого процесу в 12 областях України. Найбільшу кількість повідомлень зареєстровано спостерігачами ОПОРИ у Харківській області і стосуються вони розміщення зовнішньої реклами без вихідних даних кандидата Костянтина Немічева, (зареєстрований по ОВО 170, проте розміщує агітаційні матеріали також в інших виборчих округах)", - розповіла радиниця з юридичних питань ОПОРИ Ольга Коцюруба.
За додатковою інформацією звертайтеся:
тел.: 044 591 44 44
e-mail: [email protected]
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. А в день голосування 21 липня 2019 року до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, що будуть набагато швидші за офіційні та точніші за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.
(#вибори; #opora; #опора)