28 лютого в Києві експерти Громадянської мережі ОПОРА, Центру політико-правових реформ і Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні презентували спільно розроблену "Білу книгу підготовки та проведення повоєнних виборів”. Роботу над цим деталізованим документом розпочали ще два роки тому, щоб політикам та інституціям, які займатимуться організацією виборів після завершення війни, було легше ухвалювати необхідні законодавчі рішення.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у вступному слові наголосила на важливості обговорення не конкретної дати виборів, а етапів їх підготовки. Текст її виступу подаємо нижче.
“Можливо, це дуже провокативна теза, але перші повоєнні вибори не будуть демократичними, якщо будуть погано підготовленими. Це очевидний факт, адже Україна — це не просто поле бою, де Російська Федерація намагається реалізувати частину своєї геополітичної стратегії. Це, зокрема, простір, який можна окупувати або захопити немілітарним шляхом. І перші повоєнні виклики якраз супроводжуватимуться масованою атакою зовнішнього втручання Російської Федерації в український політичний процес.
Україна має ефективно й якісно підготувати не лише виборчу інфраструктуру, а й рішення щодо певних кластерних питань, таких як голосування за кордоном або голосування військових. Останні, ймовірно, не будуть повністю демобілізовані, оскільки в нас залишиться частина контрактної армії, якщо питання демілітаризації України не стане частиною мирного договору чи якихось попередніх угод — я сподіваюся, що цього не станеться, бо тоді Україна не витримає майбутньої навали. Так чи інакше ці громадяни мають повноцінне право голосу й можливість реалізувати його на перших повоєнних виборах — навіть до ухвалення концептуальних рішень.
Демократія потребує захисту в умовах війни навіть більше, ніж у мирний час. Це перше речення преамбули спільної заяви неурядових організацій, яких на сьогодні понад 420. Вона була підписана в той момент, коли українське суспільство і державу звинуватили в диктатурі. Це неприйнятні заяви, які лунали в неприйнятний спосіб, адже українське суспільство ніколи не жило під диктатурою. Українці виходили на акції протесту або реалізовували своє конституційне право на мирний протест так, щоб запобігти появі авторитарного лідера. Тому звинувачення в диктатурі — це часткове звинувачення українського суспільства у бездіяльності.
Якщо експертне середовище або громадські організації не виконають якісно свою роботу щодо підготовки ефективних рішень для всього спектру викликів, очевидно, що виборчий процес опиниться під загрозою. Це буде удар дискредитації: кожна технічна помилка перетворюватиметься на зброю, оскільки вепонізація виборів — це інструмент Російської Федерації (вепонізація — використання чогось як зброї — прим. авт.). Якщо ми не розв’яжемо цю проблему, на жаль, перші повоєнні вибори не стануть демократичними.
Якщо лише ОБСЄ потрібно щонайменше дев’ять місяців на розгортання своєї місії в Україні та підготовку спостерігачів, то скільки часу потрібно українській державі, щоб забезпечити вибори на горизонтальному рівні? Скільки часу потрібно українському експертному середовищу, щоб підготувати якісні пропозиції?
Це і є відповідь на питання, чи справді дискусія про вибори передчасна і чи провокує вона токсичне сприйняття українського суспільства в цей надзвичайно загрозливий момент. Адже коли народні депутати і представники конкретних фракцій заявляють, що реалізація голосування за кордоном залежить від наявності їхнього електорату в тих країнах, то це вже політично мотивовані рішення.
Права людини, зокрема виборчі і політичні, не мають політичної ознаки. Тому я закликаю всіх учасників цього круглого столу припинити підтримувати наратив про передчасність підготовки до перших повоєнних виборів і говорити чесно: ми вже втратили час для аполітичної підготовки. Тож давайте перегорнемо цю сторінку.
"Біла книга" — це лише частина рішень. Нам потрібні тренінги, практики і велика кількість пілотних проєктів. Я дуже сподіваюся, що всі присутні, зокрема представники наших партнерських організацій, дипломатичних місій і установ, зможуть звернути увагу й на інші експертні напрацювання, зокрема на "Дорожню карту підготовки повоєнних виборів" від ОПОРИ. Адже вибори — це не лише набір процедур. Вибори — це створення безпечного середовища, у якому ці процедури можуть бути належним чином реалізовані".
Переглянути запис дискусії можна у події в фейсбук за посиланням
“Біла книга підготовки та організації післявоєнних виборів” розроблена партнерськими організаціями (ЦППР, ОПОРА, IFES) для аналізу викликів, спричинених війною, що впливатимуть на виборчий процес, а також для формування спільної позиції щодо шляхів їх подолання.
Документ містить дослідження актуальних та потенційних проблем на всіх етапах загальнодержавних виборів після завершення війни. На основі аналізу виборчого законодавства, офіційних документів, статистичних даних, а також інтерв’ю зі стейкхолдерами, громадських обговорень і фокус-груп експерти запропонували конкретні пропозиції для їх вирішення.
Окрім підготовки до післявоєнних виборів, у книзі розглядаються середньо- та довгострокові напрями виборчої реформи, що дозволяє здійснити ефективне планування необхідних змін. Рекомендації охоплюють як безпосередні заходи для організації виборів, так і стратегічні ініціативи, які мають стати основою для подальшої роботи всіх залучених сторін. Після експертного обговорення остаточні рекомендації можуть бути доопрацьовані.