Про це зазначив Улві Акхундлу, заступник керівника відділу з питань виборів Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ ОБСЄ) під час панельної дискусії “Перші повоєнні вибори – виклики та передумови”, яку організувала Громадянська мережа ОПОРА в рамках форуму “Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення”.

На думку голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, яка модерувала цю панельну дискусію, готовність ОБСЄ надіслати повноцінну місію на перші повоєнні вибори в Україні, котра буде працювати в полі, а не лише в умовно безпечних місцях, буде якісним індикатором для України. Тому до представника цієї міжнародної інституції учасники панелі мали досить багато питань. 

Нижче наводимо конспект виступу Улві Акхундлу.

“Коли я готувався до цієї панелі, я був впевнений, що мій виступ має називатися «Місія здійсненна», але я дуже вагався, — з таких слів розпочав свою промову Улві Акхундлу, заступник керівника відділу з питань виборів Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ. — Чи повинен бути знак питання чи знак оклику в кінці? Це запитання чи твердження, що місія можлива?”

Представник БДІПЛ ОБСЄ підтвердив, що розгортання спостереження у післявоєнних умовах є унікальним безпрецедентним викликом. “В БДІПЛ ми керуємося простим принципом: якщо країна вважає, що вона достатньо безпечна для організації виборів, то вона повинна бути достатньо безпечною і для спостереження за ними,” — сказав Улві Акхундлу. 

Він зазначив, що не існує міжнародних стандартів щодо повоєнних виборів як таких або спостереження за ними, але діяльність ОБСЄ ґрунтується на наборі мінімальних умов, які забезпечують достовірне, ефективне та професійне спостереження. Водночас демократичні вибори, чи то повоєнні, чи то звичайні регулярні, передбачають справжню політичну конкуренцію, де виборці мають змогу зробити усвідомлений вибір і де існують рівні умови для всіх учасників. “Такий процес неможливий без дотримання широкого спектру фундаментальних громадянських і політичних прав та сприятливого, вільного і безпечного середовища, — сказав Улві Акхундлу. — Я перелічу деякі фактори, які, з нашої точки зору, можуть уможливити проведення виборів, що заслуговують на довіру: 

  • По-перше, це — достатньо безпечне та захищене середовище на всіх етапах виборчого процесу, яке б дозволило зацікавленим сторонам зосередитися на виборах без жодних побоювань щодо ризиків для здоров'я та життя. 
  • По-друге, це — повага в законодавстві та на практиці до основних прав і свобод, включаючи свободу об'єднань, вираження поглядів, зібрань та пересування. 
  • По-третє, це — гарантоване загальне виборче право, в тому числі для вразливих груп, таких як меншини, жінки, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та біженці”. 

Заступник керівника відділу з питань виборів Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ відзначив, що не існує універсального чи вичерпного переліку умов, які мають бути створені для сприяння проведенню післявоєнних виборів, а також індикаторів, за допомогою яких можна було б виміряти ступінь їх виконання. Проте, на його думку,  відсутність сприятливих умов в одній із цих сфер може суттєво підірвати довіру до виборів.

“У нестабільному повоєнному середовищі ризики є високими, і питання безпеки будуть пріоритетними, — сказав Улві Акхундлу. — Розгортання спостереження за таких умов вимагає ретельного та завчасного планування і надійних заходів безпеки. Але навіть за умови дотримання всіх запобіжних заходів залишаються ключові питання:

  • Чи здатна влада забезпечити безпеку спостерігачів, одночасно займаючись завданнями повоєнної відбудови? 
  • Чи має БДІПЛ або будь-яка інша міжнародна місія ресурси для забезпечення додаткового захисту спостерігачів у зонах підвищеного ризику, наприклад, броньованими автомобілями, охороною або парамедиками? 
  • Чи мають ресурс країни, які надсилають спостерігачів у наші місії, запрошувати на ці позиції людей, які фізично, а також психологічно підготовлені до небезпечного середовища і до таких вправ? 
  • Як зробити так, щоб спостереження за виборами в післявоєнній Україні не стало чимось на кшталт чоловічого клубу, а залишалося інклюзивним і гендерно збалансованим?”

Представник ОБСЄ відзначив, що ще одним важливим викликом для організації є "заборонені зони": “На попередніх виборах в Україні, а також в інших країнах регіону ОБСЄ, БДІПЛ зіштовхнулося з обмеженнями щодо направлення спостерігачів у певні райони. Як правило, вибори в цих місцях і не проводилися. Але в Україні під час перших повоєнних виборів значна частина країни буде недоступна через ризики для безпеки. І це автоматично викликає ключові занепокоєння”. 

Ще один важливий аспект направлення місії спостереження — фінансування. Адже розгортання широкомасштабної місії в Україні з належною системою безпеки потребуватиме величезних фінансових ресурсів. “БДІПЛ працює за єдиним бюджетом, затвердженим усіма державами-учасницями, ми не використовуємо позабюджетні кошти для стандартних спостережних місій. А це означає, що ми повинні знаходити рішення в рамках наших існуючих структур”, — додав Улві Акхундлу.

Інший виклик — інфраструктура та логістика. У післявоєнних умовах базові потреби, такі як дороги, електрика, телекомунікації, можуть бути пошкоджені або ненадійні. “Це вплине на зв'язок, транспорт і нашу здатність спостерігати за віддаленими територіями, — резюмував  Улві Акхундлу. — Розгортання місії спостереження в країні, де аеропорти можуть бути закриті або перебувати під загрозою, приносить додаткові ускладнення, з якими ми ще ніколи не стикалися в такому масштабі.” 

На думку представника ОБСЄ, одним з важливих питань для міжнародних місій також є проблема розуміння місцевого контексту. “Повоєнне середовище України буде формуватися під впливом складної політичної, соціальної та історичної динаміки. І спостерігачі повинні бути добре підготовлені, щоб орієнтуватися в цих складнощах”.

“У випадку з повоєнними виборами для розгортання різних етапів, набору персоналу, підготовки з питань безпеки, залучення необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів ОБСЄ знадобиться щонайменше дев'ять місяців,” — сказав  Улві Акхундлу.  Він зазначив, що БДІПЛ у дискусіях з усіма партнерами щодо перших повоєнних виборів наголошує, що дев'ять місяців — це мінімум, який потрібен для розгортання місії у спосіб, який гарантуватиме надійне спостереження.

Щодо потенційної загрози впливу Росії на контент будь-якого звіту місії спостереження, зокрема, через представників з третіх країн, то представник ОБСЄ відзначив: “БДІПЛ є автономною інституцією в рамках ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Ми працюємо на основі нашої методології, яка захищена від будь-якого зовнішнього втручання. Жодна держава не читає і не має доступу до того, що ми говоримо в наших попередніх заявах та остаточних звітах. Ми надсилаємо, як ви знаєте, попередні копії наших звітів лише представникам держави, в якій ми спостерігаємо за виборами. Методологія є достатньо надійною, щоб витримати будь-яку потенційну критику щодо впливу третіх країн на те, як БДІПЛ оцінює якість виборів, за якими спостерігає. Не лише в Україні, а й в інших країнах.” 

“Ольга Коцюруба, представниця ОПОРИ на одній з панелей заходу сказала, що зараз не час займатися виборами, але час працювати над законодавством. І я думаю, що це дуже гарний підсумок того, як я особисто це бачу. У нас є можливість попрацювати над питаннями, які необхідно вирішити до того, як будуть прийняті політичні рішення. Думаю, що наступні місяці будуть вирішальними для України. І БДІПЛ як давній партнер України має бажання і буде готове підтримати будь-які ініціативи у сферах, які підпадають під наш мандат”.

Читайте також: