Удосконалення виборчого законодавства залишається актуальним питанням політичного порядку денного. Зміни до виборчого законодавства є невід’ємною частиною підготовки держави до підписання Угоди про Асоціацію України та ЄС.
У лютому Кабінет Міністрів України затвердив План першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2013 рік.
Міністерство юстиції України, виконуючи План першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС, розробило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства». 11 квітня 2013 року цей проект Закону був оприлюднений на сайті міністерства. А 21 травня Міністерство юстиції оприлюднило додаткові пропозиції до законопроекту, які стосуються оптимізації фінансування передвиборчих кампаній.
Згадані законопроекти значною мірою враховують рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ, викладені в Остаточному Звіті місії зі спостереження за Парламентськими виборами 28 жовтня 2012 року. Водночас українські громадські організації, що займаються діяльністю, пов’язаною з виборами, захистом прав людини, засобами масової інформації, вважають зміни, запропоновані Міністерством юстиції, лише першим кроком з реформування виборчого законодавства.
Зважаючи на це пропонуємо:
1. Відновити діяльність з підготовки та прийняття єдиного Виборчого кодексу. Такі рекомендації містяться у Звітах місій ОБСЄ/БДІПЛ за підсумками виборів 2002, 2006, 2007, 2010 років. Вважаємо, що проект Виборчого кодексу, який в цілому отримав схвальні відгуки Венеціанської Комісії, може бути взятий за основу (особливо його процедурна частина).
2. У короткостроковій перспективі розробити і внести зміни та доповнення до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Такі зміни мають спрямовуватися на уніфікацію трьох законів про вибори. Наприклад, має бути виключене положення про можливість скасування реєстрації кандидата за умови отримання ним попереджень від територіальної виборчої комісії як таке, що у позасудовий спосіб позбавляє особу (конституційного) пасивного виборчого права, а отже, суперечить статті 64 Конституції.
3. Підтримати норми проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства»у частині формування виборчих комісій. А саме: висування кандидатур до складу ОВК та ДВК партіями, які висунули кандидата у відповідному виборчому окрузі, а також щодо обов’язкового проведення жеребкування кандидатур від суб’єктів подання по кожній ОВК окремо.
4. Перед внесенням законопроекту на розгляд Верховної Ради України поширити норму щодо обов’язкового проведення жеребкування по кожній ДВК окремо і на процедури формування ДВК, що не відображено у запропонованому проекті.
5. Повноваження стосовно реєстрації кандидатів в депутати, контролю за витратами партій та кандидатів, затвердження форми, тексту, кольору, змісту виборчих бюлетенів, виготовлення виборчих бюлетенів, прийняття рішення про попередження партії та кандидату в одномандатному виборчому окрузі мають зберігатися за Центральною виборчою комісією. Таким чином буде забезпечене однакове застосування Закону на всій території України
6. Разом з тим пропонуємо підтримати норми проекту Закону, що стосуються розширення повноважень ОВК у частині реєстрації уповноважених та довірених осіб в одномандатних виборчих округах.
7. Пропозиції Міністерства юстиції України щодо розширення законодавчих вимог до утворення виборчих округів, перегляду їх меж та центрів є обґрунтованими. Серед іншого, наділення ЦВК повноваженнями щодо перегляду меж та центрів округів дозволить громадськості та територіальним громадам вимагати виправлення раніше допущених недоліків. Тримісячний строк перегляду меж виборчих округів Центральною виборчою комісією дозволить уникнути надмірної політизації процесу.
8. Прискорити реформування Національної телекомпанії України та державних регіональних мовників шляхом розгляду та прийняття в першому читанні Проекту Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України (1076) або Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (1076-1) до завершення роботи 2 сесії Верховної Ради VII скликання.
9. Продовжити доопрацювання положень законопроекту Міністерства юстиції, які стосуються діяльності ЗМІ. Норми, спрямовані на недопущення замовчування суспільно важливої інформації та перекручування інформації про виборчі події, обов’язок отримувати інформацію з двох та більше джерел є обґрунтованими. Разом з тим віднесення дебатів, дискусій як до форм інформаційного забезпечення виборів, так і до форм передвиборної агітації ускладнить участь ЗМІ у виборчому процесі. Також необхідно переглянути санкції для ЗМІ, оскільки попередження і припинення друку чи зупинення ліцензії не можуть вважатися ні ефективними, ні пропорційними санкціями, що суперечить міжнародним стандартам.
10. Попри рекомендацію ОБСЄ/БДІПЛ, вважаємо, що можливість використання Національною радою з питань телебачення і радіомовлення моніторингових звітів НДО, в тому числі й для застосування санкцій щодо ЗМІ, створює можливості для вибіркового застосування законодавства. Тому вважаємо за необхідне вилучити цю норму з пропозицій Міністерства юстиції.
11. Пропозиції Міністерства юстиції щодо запровадження обмежень розміру виборчих фондів партій та кандидатів в цілому відповідають європейським стандартам. Однак природа таких обмежень зовсім інша. А саме: обґрунтовані обмеження видатків на кампанію можуть бути виправдані, коли необхідно гарантувати, що вільний вибір виборців не порушений, а демократичний процес не спотворений непропорційними видатками на користь якогось кандидата або партії. В українському виборчому законодавстві в 1994 – 1997, 2002 роках існувало законодавче обмеження загального розміру виборчих фондів партій кандидатів. Саме воно призвело до виникнення практики тіньового фінансування виборів в Україні. Вважаємо, що обмеження розміру виборчих фондів слід запроваджувати одночасно з державним фінансуванням партій
12. Врахувати Рекомендацію ОБСЄ/БДІПЛ щодо запровадження обмежень на придбання певних обсягів політичної реклами у ЗМІ. Крім того, слід обмежити обсяги зовнішньої реклами або заборонити її під час виборів.
13. Пропозиції Міністерства юстиції щодо голосування окремих категорій виборців лише за пропорційною складовою, розроблені на виконання рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ, потребують суттєвого доопрацювання. Обмеження права окремих груп громадян голосувати за однією із складових виборчої системи є неконституційним кроком і суперечить принципу рівності виборців у плані рівної кількості голосів. Конституція України не передбачає обмежень активного виборчого права громадян за підставою їх місця проживання чи перебування, а стаття 24 Конституції прямо забороняє обмеження і привілеї з цієї підстави. Запровадження згаданих обмежень призведе до невірного доктринального розуміння суті представницького мандата члена Парламенту. В Європейських країнах та й в Україні такий мандат трактується, як вільний, тобто депутат Парламенту є представником всього народу, а не лише виборців свого округу.
14. Переглянути пропозицію Міністерства юстиції, що стосується вилучення з тексту Закону положення щодо права спостерігачів спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії. На практиці це може негативно вплинути на практичну реалізацію офіційними спостерігачами своїх прав і не узгоджується з міжнародними стандартами спостереження за виборами.
15. В цілому погоджуючись з думкою ОБСЄ/БДІПЛ щодо необхідності подальшого унормування процедур, пов’язаних з прийняттям документів дільничних виборчих комісії окружними виборчими комісіями та встановленням підсумків голосування, зокрема проведенням повторного підрахунку голосів, вважаємо, що при прийомі протоколів ОВК не може ділитися на групи, оскільки такий поділ суперечитиме статусу ОВК, як колегіального органу і не гарантуватиме об’єктивності і безсторонності дій таких груп членів ОВК.
Громадянська мережа ОПОРА
Інститут виборчого права
Комітет виборців України
Лабораторія Законодавчих ініціатив
МГО «Інтерньюз-Україна»
Український незалежний центр політичних досліджень
Центр політико-правових реформ