“Перші повоєнні вибори — виклики та передумови” — панельна дискусія з такою назвою відбулася на форумі “Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення”. Її учасники обговорили головні виклики перших повоєнних виборів і готові напрацювання для їх подолання.

Дискутанти були одноголосними в тому, що Україна має захистити своє право самостійно вирішувати, коли і в який спосіб проводити повоєнні вибори. Особливу увагу вони звернули на те, що всі українці повинні мати гарантоване право реалізувати своє актичне і пасивне виборче право. Йшлося також про виклики, які варто врахувати під час підготовки спеціального законодавства для перших повоєнних виборів. 

Модераторка дискусії, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська наголосила: для того, щоб вибори відбулися тоді, коли вони можуть бути вільними, чесними і безпечними, потрібно знайти “діалогове вікно” між партнерами. Експертка переконана: “Не треба вдавати, що виборів ніколи не буде або що вони будуть можливі з перспективи 23 лютого 2022 року. Такої перспективи в нас вже немає. Україна стала іншою. Ігнорувати цей факт означає віддатись на поталу ворогу”.

Однією з ключових проблем є відсутність спеціального законодавства, яке регулювало б вибори в післявоєнний період. Про це говорив, зокрема, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. За його словами, процес написання законопроєкту для перших повоєнних виборів точно буде відкритим, адже жодна політична сила не має необхідної експертизи одноосібно. В умовах, коли зростають можливості для фальсифікацій, варто дослухатися до організацій громадянського суспільства з багаторічним досвідом у сфері виборчих процесів, вважає він.

“Я за те, щоб громадянське суспільство також брало відповідальність на себе. Це особлива ситуація, а в особливих ситуаціях треба діяти особливо. Ми ще не знаємо, яким буде контекст — чи буде до цих виборів пів року, чи буде рік”, — зазначив політик. 

Він підкреслив: дату і спосіб проведення виборів в Україні зараз обговорює весь світ. Але якщо питання “коли” і “як”  — в сфері інтересу наших союзників, то вороги здебільшого апелюють до легітимності чинної влади. “Ми маємо взяти на себе відповідальність за те, щоб за всіх можливих зовнішніх умов і сценаріїв ми шукали консенсус, щоб цей закон задовольняв не лише Копенгагенські критерії, а й всі можливі вимоги, які ми в Україні завжди відкладали на потім”, — запропонував Корнієнко. Серед таких вимог він назвав електронний підрахунок голосів і встановлення пандусів на кожній дільниці для забезпечення інклюзивності виборчого процесу.

На думку заступника голови Центральної виборчої комісії Віталія Плукара, великий масив викликів для підготовки перших повоєнних виборів Комісія вже ідентифікувала у форматі напрацювань тематичних робочих груп.

“Я дуже задоволений, що в рамках робочих груп цей процес досить інклюзивний. Звичайно, ми не можемо бути лідерами в цьому процесі, бо ми не є суб’єктом, який остаточно приймає такі рішення. Але ми можемо підготувати певну основу, напрацювання і вектор розв’язання проблем, які нас чекають у майбутньому”, — поділився представник ЦВК.

Він додав, що вибори слід буде провести на підготовленій основі — якісній законодавчій базі. “Я вірю, що в цій роботі, в єдності між парламентом, урядом, громадянським суспільством та Центральною виборчою комісією ми знайдемо оптимальні рішення технічних та організаційних питань, які на сьогодні стоять”, — сказав він.

Натомість заступник керівника відділу з питань виборів Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Улві Акхундлу розмірковував про те, чи буде можливим міжнародне спостереження на перших повоєнних виборах в Україні. За його словами, для спостереження ОБСЄ мають виконуватися певні очікування, зокрема: 

  • здатність скерувати достатню кількість спостерігачів для забезпечення широкого, збалансованого географічного покриття до, під час і після дня виборів, 
  • гарантування доступу до органів влади на всіх рівнях — від центрального до місцевого, а також до політичних партій, громадянського суспільства та засобів масової інформації,
  • надання спостерігачам можливості вільно пересуватися по всій країні без обмежень.

“Одним із ключових, очевидно, є забезпечення безпечного середовища для роботи місії. Не стане несподіванкою, що безпека спостерігачів — на першому місці”, — підкреслив представник ОБСЄ.

Розгортання спостереження вимагає ретельного та завчасного планування і надійних заходів безпеки. На думку експерта, навіть за умови дотримання всіх запобіжних заходів лишатиметься відкритим питання, чи здатна влада забезпечити безпеку спостерігачів, одночасно займаючись повоєнною відбудовою. 

Серед інших перешкод для роботи місії він назвав інфраструктурні й логістичні: “У післявоєнних умовах базові потреби, такі як дороги, електрика, телекомунікації, можуть бути пошкодженими або ненадійними. І це вплине на зв'язок, транспорт і нашу здатність спостерігати за віддаленими територіями”. Всі ці виклики також потребуватимуть завчасного планування.

Юлія Кириченко, керівниця проєктів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, наголосила, що за нормальних умов український народ щоп’ять років перезавантажує парламент, обираючи нове скликання, але ми перебуваємо в інших обставинах. “В усіх демократичних країнах є заборона проводити вибори під час екстраординарних режимів. Як Конституційний суд може стати на іншу позицію, якщо ми його вважаємо незалежним, авторитетним, і таким, що утверджує євроінтеграційний рух?” — розмірковує експертка. 

Водночас вона наголосила на важливості завчасної підготовки до виборчого процесу, щоб превентивно мінімізувати вплив викликів. Саме з цією метою представники громадського сектору напрацювали Білу книгу проведення повоєнних виборів. ОПОРА, IFES, ЦППР спільно працювали над нею впродовж двох років. “28 лютого ми її презентуємо, бо відчуваємо, що відкладати далі — безвідповідально. Зокрема, ця книга необхідна політикам, щоб вирішувати питання архітектури повоєнних виборів”. 

Членкиня правління ЦППР підкреслила рівень відповідальності, який лежить на політиках і громадянах: “Сказати, що все буде залежати від наших партнерів — це поставити себе у вкрай залежний стан, що для українського суспільства, яке захищає свій державний суверенітет, буде неправильно”.

Запис трансляції форуму «Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення»

Читайте також: