Найбільше бюджетних коштів на виконання доручень виборців було закладено у бюджет на 2019 рік Дніпропетровської області – 90 мільйонів гривень. У бюджет Полтавської області – 85 мільйонів, на третьому місці Запорізька обласна рада, де було закладено майже 59 мільйонів гривень.
Про це йдеться у дослідженні Громадянської мережі ОПОРИ про витрати коштів депутатських фондів депутатами обласних рад.
Що стосується середнього розміру передбачених коштів на одного депутата, то тут у лідерах Полтавська область (трохи більше 1 мільйона гривень). На другому місці – Дніпропетровська область (750 тисяч грн), на третьому – Запорізька (майже 700 тисяч грн).
Стаття 17 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” передбачає, що виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб виборчого округу чи територіальної громади в цілому. Доручення виборців мають бути підтримані більшістю учасників зборів.
Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів. Рада аналізує доручення та приймає відповідні рішення щодо їх реалізації.
В одних областях виконання доручень виборців регулюється обласними програмами (Запорізька, Чернігівська і Житомирська обласні ради), підпрограмами (Полтавська і Івано-Франківська обласні ради) чи окремими рішеннями ради (Дніпропетровська і Сумська обласні ради), де закладена певна сума коштів у бюджеті на виконання доручень виборців (діють у 7 областях). В інших регіонах такі програми не діють.
За рахунок цих програм, як правило, кошти спрямовуються на надання матеріальної допомоги; будівництво, реконструкцію та ремонт об'єктів соціально-культурної сфери; зміцнення матеріально-технічної бази бюджетних установ та благоустрій територій. Ці кошти виділяються як субвенція з обласного бюджету для локальних бюджетів.
У Київській області діє програма, яка передбачає можливість надання депутатами лише матеріальної допомоги виборцям за рахунок коштів обласного бюджету. Загалом на виконання програми в обласному бюджеті було закладено трохи більше 99 мільйонів гривень, на 2019 рік – трохи більше 46 мільйонів гривень.
У столиці також діє програма, яка регулює порядок виділення коштів на виконання доручень виборців. Її головна мета – вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016 – 2020 роки.
Загальний бюджет програми складає трохи більше 557 мільярдів гривень, у 2019 році в бюджеті Києва на її виконання було закладено 128 мільйонів гривень (трохи більше 1 мільйона гривень на одного депутата).
Перелік заходів, які можуть бути профінансовані за рахунок програми, широкий: від надання матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення до виконання ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на відновлення житлового фонду, благоустрою, покращення матеріально-технічної бази та стану приміщень бюджетних установ соціально-культурної сфери міста тощо.
У порівнянні з розподілом державних субвенцій на соціально-економічний розвиток, розподіл субвенцій з обласного бюджету має низку позитивних моментів. Так, процедура розподілу коштів більш регламентована, кошти розподіляються пропорційно та рівномірно між усіма депутатами та відповідно округами, які представляють ці депутати.
Разом з тим, розподіл субвенцій відбувається фактично в ручному режимі. На практиці невідомо, чи виборці дійсно дають своїм обласним депутатам доручення, як це передбачено у законодавстві, чи на власний розсуд вирішують, на які об’єкти варто спрямувати кошти. Також відсутня вимога, що депутати для залучення коштів на певний об’єкт мають подіти підтверджуючу інформацію, що кошти дійсно залучаються в рамках виконання доручень виборців.
Крім того, ці кошти депутати можуть використовувати у своїх медійних та агітаційних цілях на виборах. Наприклад, за рахунок коштів, які передбачені на виконання доручень виборців, окремим громадянам надається матеріальна допомога від імені депутата. Така практика може розглядатись як вид зловживання бюджетним адміністративним ресурсом або мати ознаки підкупу виборців.
Незважаючи на те, що право на доручення виборців закріплене в законодавстві, від цього інструменту варто відмовлятися в майбутньому та поступово змінювати його практикою проведення публічних консультацій, які дають можливість громадськості та всім зацікавленим сторонам бути залученими до процесу формування місцевої політики та ухвалення рішень. Зокрема за допомогою публічних консультацій можна визначити, на які об'єкти місцевої інфраструктури потрібно спрямувати кошти та як їх можна покращити, щоб громада отримала від цього максимальну користь.