У Самбірській міській громаді щонайменше за 3 адресами спостерігачі ОПОРИ виявили масову зміну виборчої адреси виборцями з різних населених пунктів Львівщина та Одеської області. Чоловіки та жінки мають різні прізвища. Таких випадків у міській громаді може бути більше, оскільки вона – друга в області за кількістю виборців, які прибули в громаду. Ознаки ймовірних маніпуляцій із виборчими адресами та спробу використання технології впливу на результати волевиявлення 25 жовтня у Самбірській міській громаді розслідує поліція.
22 жовтня Громадянська мережа ОПОРА отримала інформацію від однієї з мешканок Самбірської міської громади, що, ймовірно, за декількома адресами виявлено масову реєстрацію виборців, які не є мешканцями громади. Згодом інформацію про факт можливої маніпуляції зі зміною виборчоих адрес оприлюднили на місцевому пабліку в соціальній мережі: “Увага всім виборцям! “Каруселі” запрацювали. Лідером партії «Сила і честь» подано заяву до відповідних органів і на сьогодні вже відкрито кримінальне провадження по факту незаконного впливу на виборчий процес. Станом на 10.09.2020 кількість виборців у нашому місці раптово збільшилась на понад 1000 чол. Коли кожен голос є вирішальним - навіть десяток «карусельних» грає важливу роль. Долю нашого міста маємо вирішувати ми, а не ті, що за кілька «срібних» змінили місце реєстрації”.
Згідно з інформацію на сайті Державного реєстру виборців виборчу адресу до Самбірської міської громади змінили 625 осіб. Ця громада на другому місці за кількістю зміни виборчої адреси у Львівській області. Станом на 30 вересня у Самбірській міській громаді зареєстровано 29011 виборців. У відсотковому співвідношенні кількість прибулих становить 2,15%.
Політична партія “Сила і Честь” опублікувала на своїй сторінці запрошення для виборців. Наприклад, на один із будинків на вулиці Сонячній у селі Ваньовичі прийшли запрошення для 9 осіб. Більшість із них мають різні прізвища. З власних джерел Громадянській мережі ОПОРА вдалося встановити, що прізвища, імена, по батькові цих виборців повністю співпадають з особами, які раніше мали виборчу адресу в селах Ралівка (2 особи), Нижнє (3 особи), Чернихів і Бісковичі (по 1 особі) Самбірського району. Двох осіб встановити не вдалося.
Ще 4 особи змінили виборчу адресу на інший будинок на тій же вулиці в тому ж селі. В них усіх різні прізвища. Дані 2 осіб збігаються з інформацію людей, які раніше мали виборчу адресу в Одеській області, 1 особа - у селі Чаплі Старосамбірського району на Львівщині. Дані 1 особи встановити ОПОРІ не вдалося.
Також 5 осіб змінили виборчу адресу на одну з квартир у місті Самбір. У цих людей - різні прізвища. Мережі ОПОРА вдалося дізнатися, що раніше 2 виборців із таким же прізвищем, ім’ям, по батькові мали прив’язку до виборчих адрес у місті Львові, а 1 виборець - до села Вороняки Золочівського району. Інформацію про ще двох осіб дізнатися не вдалося.
Раніше Громадянська мережа ОПОРА виявила, що у селищі Східниця Дрогобицького району щонайменше за 4 адресами виборчу адресу змінили 62 осіб. Адрес з масовою реєстрацією може бути більше, оскільки за інформацією Державного реєстру виборців виборчу адресу у Східницькій селищній територіальній громаді змінили 185 осіб. Згідно з аналізом ОПОРИ у більшості випадків це були чоловіки і жінки з однаковими прізвищами, які не мають жодного відношення до цих помешкань. Прізвище, ім'я, по батькові, дата народження цих осіб повністю збігається з даними виборців, які раніше були прописані у Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Закарпатській, Київській областях. Також чимало є мешканців є із села Нижня Яблунька Турківського району. Після публікації на сайті Громадянської ОПОРИ поліцейські відкрили кримінальне провадження за фактом масової зміни виборцями місця голосування.
У Прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу України було внесено зміни до статті 8 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, що вперше дали можливість виборцям змінити виборчу адресу на постійній основі без зміни місця реєстрації. Скористатися цією можливістю можна було включно до 10 вересня. Для цього виборець мав звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за новою виборчою адресою з відповідною заявою. Також передбачалося, що до неї мав би додаватися один з шести документів (копії документів), який би підтверджував зміну виборчої адреси виборця. Проте у зв’язку із змінами Виборчого кодексу ЦВК своєю постановою №145 від 24 липня 2020 р. виключила вимогу документального підтвердження фактичного місця проживання. Таким чином для зміни виборчої адреси виборцю було достатньо подати заяву із зазначенням адреси житла, за якою він фактично проживає та яку просить визначити його виборчою адресою. Це хоч значно спростило процедуру зміни виборчої адреси, проте позбавило можливостей контролю за правдивістю даних щодо змін виборчих адрес.
В реалізації виборцем свого права зміни виборчої адреси немає жодних проблем, адже ця процедура дає можливість проголосувати за місцем фактичного проживання. Проте проблема може бути у мотивації виборця, коли вона переслідує ціль вплинути на результати голосування. А також коли має ознаки системного явища. Серед таких ознак може бути аномально велика кількість виборців, які змінили виборчу адресу у порівнянні із загальною кількістю виборців, які зареєстровані у громаді. Особливо це помітно у порівнянні із сусідніми громадами, де кількість таких виборців є суттєво меншою. Ще однією ознакою може бути велика кількість виборців, які зареєстровані на одну виборчу адресу. Особливо, якщо таких виборчих адрес на території громади багато. Також на виборчу технологію може вказувати той факт, що більшість виборців, які змінили виборчу адресу, до цього не жили і не працювали за цією адресою, проте напередодні виборів масово та одночасно прийняли нічим не виправдане рішення. Додатковим фактором, який може вказувати на те, що це може бути технологія “накручування” голосів в інтересах якоїсь партії чи кандидата, є та обставина, що такі виборці реєструються на адресу, за якою ніхто не проживає, у приміщення немає єдиного власника чи у ньому проживають літні люди, які не ходять на вибори. Для цього обираються адреси, на яких є мінімальна можливість для виявлення самого факту реєстрації осіб, які не мають жодного відношення до її власників чи мешканців, а особливо якщо таких виборців аномально багато. Для громади з відносно невеликою кількістю виборців і при низькій явці в день голосування сотня-дві виборців-”гастролерів” можуть мати вирішальний вплив на результати голосування як за голову громади, так і за депутатів до місцевої ради. Такий “виборчий туризм” передбачає кримінальну відповідальність як для організатора цієї технології, так і для його учасників, які подавали завідомо неправдиві дані.
Зазначимо, що відповідно до частини 1 статті 158 Кримінального кодексу України умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців – караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. Відповідно до частини 4 цієї статті такі дії, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, кандидатом на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата на виборах або офіційним спостерігачем, або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці, у відповідному виборчому окрузі чи до визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.