Профільний Комітет разом з народними депутатами та залученими експертами модифікував певним чином під виклики часу Виборчий кодекс. Втім є над чим працювати на перспективу, зокрема у питаннях виборчої системи, гендерної квоти, виборчих прав, агітації у соцмережах та ЗМІ, відкритих даних, доступності виборчих дільниць та виборів на підконтрольних України територіах Донецької та Луганської областей.

Про це під час доповіді на засіданні Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

З її словами, крім глобального блоку реалізації виборчих прав окремих категорій громадян і груп, що дуже важливо в системі пасивного і активного виборчого права, є багато позитивних зрушень щодо зміни до блоку санкцій або чіткого розуміння, що є порушенням на виборах і яка передбачена за це відповідальність. Декриміналізація частини порушень дала можливість притягувати до відповідальності осіб, які незаконно втручаються у виборчий процес, але за їхніми діями немає ознак кримінального злочину. 1,5 тисячі протоколів складено, ці особи притягнуті до відповідальності, це вже непогані результати.

Втім є низка питань, на які потрібно звернути увагу при доопрацюванні виборчого законодавства.

Наводимо виступ Ольги Айвазовської, розділивши його на питання-блоки.

Виборча квота 25% для просування у списку

Я не знаю, чи є у депутатів політична воля, але, тим не менше, ради досить оновилися: 70% новообраних депутатів місцевих рад ніколи не працювали у місцевому самоврядуванні. Відповідно ця система була доволі конкурентною і давала можливість як через партійні організації, так і шляхом самовисування, в громадах до 10 тисяч виборців оновити доволі таки серйозно склад ОМС. Але якщо ми говоримо про відкритість виборчої системи, про що було задекларовано президентом в межах свого вето, і загальних ідей реалізації цієї реформи, я хочу звернути увагу на декілька цифр.

Зокрема 25% квота для просування у виборчому списку дала можливість лише 40,1% просунутись по списку вгору. 50,5% обраних за пропорційною системою депутатів досягли необхідної квоти для просування, від 5 до 24,99% набрали би, якби квота була б нижчою, 42,2% кандидатів. І менше 5% виборчої квоти набрали 7,3% осіб, які кандидували. Тобто по факту, якби квота була меншою, не 25%, а 5%, за що голосував парламент попереднього скликання і ви, шановні народні депутати, у грудні 2019 року, то система була б відкрита на 92,7%.

Партійна система у громадах від 10 тисяч виборців

Дуже багато дискутувалось про доречність застосування партійної системи в громадах від 10 тисяч виборців. Ключове, що хочеться підкреслити, мені здається, що жодна партія не реалізувала повноцінно свою стратегію. В громадах, де все ж таки застосувався принцип використання юридичних осіб, і у виборах брали участь квазіпартії, партійний розвиток досить сильно утруднений цією системою. Тому ми все ж закликаємо переглядати питання пропорційної системи в громадах від 10 тисяч виборців. Вона є нелогічною і не дає можливості конкурувати незалежним кандидатам з партійними.

Двотурова виборча система

Ми порахували, що загалом по всій країні у 43% міст з усіх громад (від 10 тисяч і від 75 тисяч) розрив між кандидатами був 20%. Тобто, якщо ми говоримо про двотуровість місцевих виборів міських голів, то варто застосовувати додаткові бар’єри для того, щоб не витрачати зайві бюджетні кошти для проведення повторного голосування, запровадити єдиний день повторного голосування, а не розтягувати вибори на 5 тижнів, і, наприклад, застосувати принцип, якщо між першим і другим кандидатом є розрив 15-20%, то повторне голосування очевидно не потрібно, суспільна думка є зрозумілою. Більше того, у громадах від 75 тисяч виборців, як виявляється, розрив є набагато більшим між першим і другим номером, тому двотурова система там взагалі не спрацювала.

Гендерна квота у виборчих списках

З 8 тисяч списків, зареєстрованих політичною партією, 1151 список в межах виборчого процесу уже не відтворював гендерну квоту, тому що кандидатки відмовлялись від балотування, або після отримання представницького мандата його не набували. Таким чином, гендерна квота була порушена. Тому ми будемо пропонувати деякі інноваційні підходи для того, щоб вирішити це питання.

Виборчі права

Перше: у нас поліцейські не голосують на спеціальних виборчих дільницях, тому що їх неможливо включити до списків виборців. У нас спецдільниці, які знаходяться у слідчих ізоляторах, на жаль, не організовується їхня робота, відповідно громадяни не мають права голосу.

Агітація в соціальних мережах та медіа

У нас взагалі не регламентується якісно агітація. Агітація в інтернеті та медіа потребує такої уваги народних депутатів і парламенту, що, мені здається, це має бути окрема тема роботи Робочої групи. 81 партія використовувала рекламу в соціальних мережах, зокрема у Facebook. На 50 тисяч постів було витрачено 1,5 мільйони доларів, це 38 мільйонів гривень. Ці ресурси належним чином не звітовані у проміжних і фінальних фінансових звітах. Лише в день тиші, 24 і 25 жовтня, партії і кандидати витратили 90 тисяч доларів на заборонену агітацію. Як на мене, на це не можна не зважати. Лише три справи щодо порушень у медіа Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення направив до суду.

Зіпсовані бюлетені

Хочу звернути увагу, що у нас є велика кількість зіпсованих бюлетенів. І це не є пропорційна картина по всій країні. Очевидно, має місце факт втручання або свідоме псування цих бюлетенів. Я б закликала народних депутатів в межах своїх повноважень парламентського контролю, можливо, створити групу для проведення експерименту, бо чому в одному з округів Чернівецької області зіпсованих бюлетенів було 17% від загальної кількості, тоді коли загальна картина є 7% по області? Є Закарпатська та Чернівецька обласні ради, де по 13% зіпсованих бюлетенів, і це зовсім ненормальна картина.

Вибори у 18 громадах Донецької та Луганської областей

В нас є громади, в яких немає виборів. І предмет для дискусій є доволі серйозний. Тому що військово-цивільні адміністрації листом не можуть обмежувати виборчі права півмільйона громадян на території України. І ці питання потрапили до звітів усіх міжнародних організацій, що дуже важливо. Я б закликала переглянути на рівні Виборчого кодексу критерії визначення безпеки/небезпеки на виборах для того, щоб в цьому питанні не було самодіяльності з боку зацікавленої сторони, яка має конфлікт інтересів у цьому питанні, а ВЦА має такий конфлікт інтересів.

Відкритість даних

У нас нема довіри до результатів, коли Центральна виборча комісія місяць не може зібрати з територіальних виборчих комісій всі дані. Суспільство не довіряє і є на це причини, окремі дані не відповідають дійсності. Тобто ТВК, передаючи дані ЦВК, їх передає з помилками, свідомо чи несвідомо. І ми маємо серйозні проблеми.

Доступність виборчих дільниць

Ми в своїх матеріалах надавали інформацію щодо доступності дільниць. Коли з 500 доступних дільниць є 15 лише абсолютно доступних по ДБНах і критеріях, які розглядались у ЦВК та неурядовими організаціями, то ми – абсолютно бар’єрна країна. До школи мамі з візочком до старшої дитини також важко потрапити. Тому це питання інтересу дуже широкого спектру осіб, а не лише виборців.