Ольга Айвазовська, голова Правління Громадянської мережі ОПОРА, взяла участь у закритій експертній дискусії “Демократичні виклики та можливості для України”, що відбулася у червні в Києві. Експерти обговорювали такі теми: парламентська реформа та eтичний кодекс; виклики та ризики парламентських і президентських виборів у поточних умовах; баланс між децентралізацією та централізацією влади у воєнний час; важливість медіа плюралізму (протидія дезінформації; стратегічна комунікація органів влади як передумова чесних виборів); соціальна згуртованість та залучення вразливих груп до процесів відновлення та прийняття рішень; захист прав людини під час війни: протидія тиску та нападам на активістів, журналістів, гендерно зумовленому насильству.

Далі наводимо основні тези виступу Ольги Айвазовської. 

ОПОРА почала проводити глибинні інтерв'ю та комунікацію з різними заінтересованими сторонами: кваліфікованими експертами, політиками, урядовцями. Ми досліджуємо формулу демократичної стійкості України після початку Великої війни. Представники різних секторів держави та суспільства відповідають дуже синхронно та уніфіковано, визначають три її основні складові: 

  • людський капітал та досвід демократичних перетворень

Перший компонент – це люди і їхній досвід демократичних перетворень. Протягом 30 років незалежності, повернення та відновлення державності України, суспільство боролося за свою участь у прийнятті рішень на державному та місцевому рівнях. Це відбувалося через революції, реформи, адвокацію, постійний спротив та незгоду з органами влади. Цей досвід наклався на найвищий виклик для суспільства та держави – існування в умовах повномасштабної агресії та вторгнення.

  • децентралізація як основа стійкості

Децентралізація – це не лише місцеве самоврядування, але й розуміння кожного суб'єкта, особи, громадянина, групи громадян, неурядової організації, політичної групи, що від них залежить більше, ніж їм надано офіційних повноважень. Умови повномасштабного вторгнення сприяли тому, що кожен брав на себе відповідальність і діяв. Ad hoc рішення приймалися не централізовано, як у Росії, де рішення приймали Кремль та особисто Путін. Це доводить, що децентралізація, як демократична система, що залучає кожного громадянина до необхідних кампаній виживання, оборони та захисту, виявилася найбільш життєздатною.

  • спільне розуміння мети

Третій компонент – це спільне розуміння мети. Всі розуміли, що є добре, що є погано, хто є ворогом, проти кого і за що ми боремося. Ці три компоненти формують історії про демократичну стійкість, які відображають політичні процеси в Україні.

Ці три уніфікованих історії про Democratic Resilience (англ. стійкість демократії) – це насправді і про політичні процеси в Україні. 

Разом з тим демократичні інститути в Україні стикаються із низкою викликів.

Чим довше триватиме війна, тим більша деградація демократичних інститутів відбуватиметься. Політичні партії, які не бачать перспективи виборів у найближчому майбутньому, не будуть мотивовані працювати над власним розвитком, мережами, активною діяльністю та виробленням практик певних політик. Якщо не відійти від підходу, де партії сприймаються лише як суб'єкти виборчого процесу, ми будемо спостерігати все більшу деградацію цих демократичних інститутів. Вони мають бути базовими суб'єктами виборчого процесу, драйверами змін та виховувати нове покоління політичного істеблішменту.

Деградація інституцій – це наша перспектива. Якщо ми не будемо про це говорити, не констатувати та не шукати рішення, ми застрягнемо в цій проблемі надовго. Проблема правового режиму полягає в тому, що одні суб'єкти владних повноважень мають повноту влади, часто не є підзвітними та прозорими, а інколи зловживають правом і не доносять до суспільства критичну інформацію.

Демократична стійкість України – це комплексний процес, що вимагає участі всіх верств суспільства, чіткої децентралізації та спільного розуміння мети. Тільки так можна забезпечити майбутнє, яке відповідатиме прагненням нашого народу.

Одним з найважливіших викликів для України є забезпечення енергетичної безпеки. У разі нової хвилі міграції, коли 5-6 мільйонів громадян залишать територію України через очікувані блекаути, здатність країни захищатися та оборонятися суттєво знизиться. Збереження людського капіталу є критично важливим для участі громадян у політичних процесах, які визначають майбутнє держави.

Одним з ефективних рішень для енергетичної безпеки є децентралізація енергетичних ресурсів. Витрачання європейських коштів на побудову нових блоків атомних електростанцій займе 10-20 років і вимагатиме значних фінансових витрат. В Україні немає цього часу, і максимально можливий термін для реалізації ефективних рішень – 1-2 роки. Децентралізація енергетичних ресурсів допоможе зберегти людський капітал, необхідний для управління державою на всіх рівнях.

Стратегія глобального українства повинна включати елементи політичної участі українців за кордоном з метою їхнього повернення до України або ресурсної допомоги. Громадяни, які надсилають гроші в Україну, підтримують економіку держави. До повномасштабного вторгнення ця підтримка становила до трьох мільярдів доларів на рік, що є суттєвою частиною валютної виручки.

Система державного управління в Україні залишається слабкою, що впливає на якість кадрів та процеси прийняття рішень. Якщо лише декілька менеджерів приймають всі рішення, це знижує мотивацію державних службовців працювати за низьку заробітну плату. Це, у свою чергу, впливає на сталість держави та демократичний транзит.

Виборчі реформи в Україні потрібно розділити на два “кошики”: технічний та розвитковий. Перший – це імплементація рекомендацій ОБСЄ, Парламентської Асамблеї Ради Європи та інших місій спостереження. Другий – це пакет розвитку демократії повоєнної країни. Без усвідомлення релевантних правок та змін до виборчого кодексу Україна не зможе провести перші повоєнні вибори на належному рівні.

Незалежний аудит державного реєстру виборців є критично важливим для забезпечення прозорості виборчого процесу. При переміщенні населення всередині країни та за її межами необхідно перевірити якість реєстру виборців, щоб уникнути наявності "мертвих душ" та дублювання.

Попередження конфліктів є важливим елементом для забезпечення стабільності під час виборчих процесів. Діалоги між політичними лідерами та розробка технічних аспектів виборчих реформ сприяють зниженню напруги та забезпечують якісний підготовчий процес.

Висновок

Демократія – це не константа, а процес, до якого потрібно постійно прагнути. Реформи мають зберігати принцип тяглості, бути як постійними, так і адаптованими до нових умов. Україна повинна враховувати сучасні виклики, такі як кіберзагрози та недоброчесний вплив на суспільну думку, щоб забезпечити прозорість та ефективність виборчого процесу у повоєнний період.