З огляду на масові міграційні процеси всередині країни та за кордоном, для організації перших повоєнних виборів треба буде подолати низку серйозних викликів. Зокрема, участь у голосуванні внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців, а також запобігання та протидія виборчим порушенням на закордонному виборчому окрузі. Про це говорили представники Центральної виборчої комісії, Міністерства закордонних справ, поліції, прокуратури, народні депутати, експерти міжнародних інституцій та національних громадських організацій під час круглого столу 24 жовтня.

Народна депутатка та голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко наголосила, що це обговорення про те, як реалізувати базові конституційні права українцям на повоєнних виборах. «Адже, якщо рахувати загально, то йдеться майже про третину виборців України. І без забезпечення їх належної участі у виборах, а саме можливості проголосувати, ми не можемо говорити про демократичні вибори та легітимність результатів. І якщо ми будемо говорити про активний аспект виборчого права, то виклики є і щодо внутрішньо переміщених осіб, і щодо вимушених мігрантів, і щодо військовослужбовців», - підкреслила вона. Крім того, вона зазначила, що основоположними темами повоєнних виборів є безпека та питання реалізації можливості голосування.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зазначила, що питання повоєнних виборів залишається чутливим для суспільства у наших теперішніх умовах. «З одного боку, нам кажуть, що вибори не на часі і їх не можна проводити в жодному разі. А у тих, хто так не вважає, є певне побоювання того, що можна назавжди зацементувати, наприклад, той же парламент. Хочу сказати, що ні я, ні мої колеги точно не тримаються за якусь довічну владу і ми хочемо, щоб вибори відбувались чесно та в демократичний спосіб. З іншого боку, в суспільстві кажуть, що потрібно проводити вибори, але ми стикнемось із великою кількістю викликів, які треба подолати, для чого треба буде змінити виборче законодавство», - зазначила вона.

Ольга Коцюруба, старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА, зауважила: «Профільний комітет став майданчиком для збору думок і для того, щоб могли зібратися представники органів державної влади, компетенції яких в тій чи іншій мірі зачіпає питання виборчої реформи, народні депутати всіх парламентських фракцій та позапарламентських партій, а також громадянське суспільство. Без цих обговорень напрацювання змін до виборчого законодавства не буде ані конструктивним, ані інклюзивним і не буде відповідати міжнародним стандартам». Крім того, вона зазначила, що минулого тижня ОПОРА разом з IFES в Україні презентували дорожню карту виборчої реформи, де першим пунктом йдеться про те, що парламент має відновити експертну роботу в інклюзивний спосіб напрацювати зміни до виборчого законодавства.

Виконуючий обов’язки директора IFES Україна Гіо Кобахідзе підкреслив, що вибори вимагають багато підготовчої роботи. «За кілька тижнів Україна отримає черговий звіт щодо оцінки прогресу вступу України до ЄС. І вибори як такі не зазначені в цьому звіті як основна умова. І це є визнанням того значного прогресу в сфері демократичних виборів, який Україна вже зробила до початку російського повномасштабного вторгнення», - зауважив він. Експерт також нагадав, що попри те, що найближчим часом проведення виборів не очікується, та відповідно до міжнародних стандартів змінювати виборче законодавство варто не менше, ніж за 12 місяців до дати виборів, тому готуватись до них варто заздалегідь.

Як зауважив заступник Голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар, серед викликів для актуалізації відомостей про виборців будуть такі: відсутня актуальна база реєстру виборців через масштабні міграційні процеси, призупинення її періодичного оновлення через повномасштабне вторгнення, відновлення роботи реєстру на деокупованих територіях, відсутність технічного та кадрового забезпечення роботи органів ведення реєстру, потенційні глобальні дезінформаційні кампанії, непоінформованість виборців. За його словами, експертна робоча група при ЦВК щодо цих питань вбачає найбільш оптимальними шляхами для подолання цих ситуацій розширення процедури тимчасової зміни місця голосування, активна реєстрація для голосування за кордоном, врегулювання процедури тимчасової зміни місця голосування для закордоння, формування списків виборців та врегулювання питання для голосування військовослужбовців.

Як зазначила членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, експерти робочої групи з напрацювання законодавчих ініціатив для перших повоєнних виборів напрацювали так звану «білу книгу» щодо державної реєстрації виборців. «З кожним місяцем війни проблема збільшується і необхідно більше часу після завершення війни, щоб оновити реєстр виборців. Експерти робочої групи ідентифікували по Державному реєстру виборців фактично три виклики: безпечність та надійність реєстру, актуалізація даних реєстру, функціонування органів реєстру на деокупованих територіях. І щодо кожного з них напрацювали рекомендації для органів влади, що вже необхідно робити», - розповіла вона.

Співголова парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко зауважила, що оскільки найбільша довіра суспільства зараз до армії, то не варто забувати про необхідність забезпечення для військових не лише права обирати, а й бути обраними – ставати кандидатами, балотуватися, проводити агітацію тощо. А оскільки є бажання прив’язати реєстр учасників бойових дій до реєстру виборців, то останній треба оперативно актуалізувати та оновлювати. Те саме стосується і жінок, які вимушено виїхали за кордон, чи їхнє бажання балотуватись не суперечитиме нормі про необхідність постійного проживання в Україні впродовж 5 років перед виборами. «Якщо до цих виборів не буде довіри – не буде визнана їх легітимність. Довіра має закладатися вже зараз, але в умовах, коли ми не маємо повноцінної свободи слова, коли у нас є політична цензура, якою підміняється, на жаль, військова цензура, то вже на цьому етапі ми можемо говорити про безумовні маніпуляції в формуванні громадської думки щодо того, хто має право бути наступною українською владою», - зазначила вона. Також до маніпулятивних практик вона віднесла опитування в застосунку «Дія».

Василь Луцик, Голова Національної соціальної сервісної служби України, зазначив, що кількість внутрішньо переміщених осіб за цей рік в Україні відносно стабілізувалась – станом на сьогодні це близько 4 912 000 осіб. З них майже 1 млн дітей, які не є виборцями, а в гендерному розрізі це майже 3 млн жінок та майже 2 млн чоловіків. «З серпня Національна соціальна сервісна служба провела 5700 перевірок зазначеного місця проживання внутрішньо переміщених осіб. У 73% ВПО не зафіксовані за фактичним місцем проживання – це той виклик, з яким ми стикнемся під час голосування. Тому що реальне місце реєстрації ВПО в багатьох випадках може не відображати того реального стану, де вона буде голосувати і яким чином нам потрібно відстежувати та ідентифікувати осіб під час виборів. Тому зараз якраз пора активної роботи над цифровізацією реєстру виборців», - наголосив він.

Радник з юридичних питань Громадянської мереж ОПОРА Павло Романюк підкреслює, що електронні опитування громадської думки мають під собою певні ризики. «Ми в своїх матеріалах завжди застерігаємо про ті небезпеки та ризики, які несуть опитування в «Дії», що лягають в основу рішень суб’єктів владних повноважень. Тому до цих опитувань мають бути чіткі критерії та прозорі правила гри щодо чого на сьогодні є певні застереження», - зауважив він. Експерт також зазначив, що є певний консенсус щодо того, що період тимчасової зміни місця голосування треба розширювати за межі виборчого процесу, але також передбачити пізніші строки закінчення цієї процедури для військовослужбовців та представників поліції, що охороняють приміщення для голосування.

Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий зазначив, що майже 566 тисяч виборців повернулися в Україну, але спостерігаються також процеси перетікання виборців в межах країн ЄС. Найбільшими викликами для організації закордонних виборів він вбачає: законодавче визначення правил повоєнних виборів, потреба у збільшенні мережі виборчих дільниць за кордоном, укладання двосторонніх угод про співробітництво з країнами перебування українських громадян, неможливість прорахувати фінансування, агітація, інформування виборців, захист виборчих прав, навантаження на дипломатичні установи. «І найголовніша мабуть проблема це час. Щодо організації голосування за кордоном треба цифру підготовки виборів в Україні множити на два. Тому що взаємодія з іншими державами потребує ще додаткового врегулювання і це прив’язано до їхніх внутрішніх процедур», - підкреслив він.

На заході науковиці Львівського національного університету імені Івана Франка в царині кримінального права Оксана Калужна та Лідія Палюх презентували результати дослідження, яке проводили для Громадянської мережі ОПОРА щодо взаємодії правоохоронних органів України й Польщі для запобігання та протидії порушенням виборчих прав громадян України у Польщі. «За статистикою виборів 2019 року за кордоном змогли проголосувати близько 55 тисяч виборців, що становить менше 1% громадян, які перебували за кордоном. А потенційно, якщо виходити з пропускної здатності виборчих дільниць за кордоном, то станом на сьогоднішню мережу у 102 виборчі дільниці, максимум зможе проголосувати в районі 250 тисяч виборців. І це з врахуванням безперервних черг з 8 ранку до 8 вечора», - зазначила пані Калужна.

Як відзначила пані Палюх, 82% опитаних українців у Польщі хотіли б взяти участь у голосуванні. Для цього необхідно буде збільшити кількість виборчих дільниць, на приміщення яких треба буде поширити дію адміністративного та кримінального законодавства України, оскільки це не будуть дипломатичні установи. «Найбільш оптимальним способом забезпечити дію адміністративного та кримінального законодавства України до виборчих правопорушень вчинених на території Польщі є укладення міжнародної угоди між Україною та Республікою Польща. У ній, по-перше, фактично треба врегулювати процес проведення виборів та створення додаткових виборчих дільниць за межами дипломатичних представництв і консульських установ. І, по-друге, прирівняти ці приміщення за правовим статусом до приміщень дипломатичних представництв і консульських установ України. Таким чином, це дасть змогу поширити юрисдикцію України до тих правопорушень, які будуть вчинятися під час проведення виборів», - підкреслила вона.

Заступниця начальника управління міжнародного співробітництва Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Ольга Литвинчук зазначила, що тема нова, не існує жодних механізмів та практики з розслідування злочинів, вчинених на території інших держав. «Керівник дипломатичної установи не наділений правом вносити відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Його право полягає в тому, щоб провести необхідні процесуальні дії та зібрати матеріали, які будуть передані до відповідного органу Нацполіції. Тоді вже слідчий зареєструє ці відомості в ЄРДР. Коли будуть вичерпані всі можливості, які надані керівнику дипломатичної установи, то тоді будуть задіяні механізми правової допомоги, що передбачені міжнародним договором, оскільки під час досудового розслідування може виникнути необхідність допитати осіб у якості свідків тощо», - розповіла вона.

Директор департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України Роман Горяйнов зауважив, що, наприклад, представникам прокуратури варто вже зараз подумати над тим, аби підготувати якісь онлайн-семінари для представників дипломатичних установ за кордоном, де підготувати людей до тих дій, які вони можуть виконувати у випадку виборчих порушень. На його думку, 95% представників дипустанов не знає про відповідні права. Крім того, за його словами, буде проблематично знайти та підготувати потенційних членів виборчих комісій з урахуванням значного збільшення кількості закордонних дільниць. «Треба максимально швидко визначитись з правилами гри під час наступних виборів. Тому що без цього ми не зможемо навіть пояснити нашим іноземним партнерам, що ми від них хочемо і як вони мають реагувати на наше прохання в контексті міжнародних двосторонніх договорів», - підкреслив він.

Повний відеозапис дискусії доступний за посиланням.

Організатори заходу: Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у партнерстві з Всеукраїнською громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні. За сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.