На форумі “Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення”, який співорганізували ОПОРА, Мережа “АНТС” і Вестмінстерська фундація за демократію, представники влади та громадянського суспільства обговорили виклики, які постають перед Україною в контексті війни. Подія відбулася 11 лютого в Києві.
У своїй презентації “Перші повоєнні вибори: критично важливі заходи для організації демократичного процесу” голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська порівняла активну довколавиборчу дискусію, яка нині шириться суспільством, із ситуацією “хлопчик, який кричав про вовка”: “Є консенсус між суспільством, державою, владою, опозицією і експертним середовищем про недоцільність проведення виборів під час війни. Зараз хлопчик перестав кричати ‘вибори, вибори’, а вони наближаються”.
Також Ольга Айвазовська згадала заяву про неможливість проведення виборів під час війни. Цей документ, ініційований ОПОРОЮ, підписали більш як 200 неурядових організацій. Однак спікерка навела і позицію західних партнерів: “Якщо ми хочемо далі мати підтримку світу, ми маємо готуватися до перших повоєнних виборів, тому що ми вже пропустили момент, коли в спокійний, аполітичний спосіб мали дати відповіді на ключові питання”.
Читайте також: Дорожня карта ОПОРИ для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні
Головні виклики виборчого процесу
Однією з ключових проблем є відсутність законодавчих норм, що регулюють вибори в післявоєнний період. "Виборчий кодекс писався 10 років, а зараз ситуація потребує швидких та ефективних рішень", – зазначила Ольга Айвазовська.
Вона наголосила, що спеціальне законодавство потрібне ще й тому, що викликів перших повоєнних виборів на момент написання Виборчого кодексу ніхто в країні не знав, так само, як не знали їх країни європейського простору останні кілька десятиліть. “Можна згадувати певні балканські війни, їхні наслідки, розвал колишньої Югославії, але менше з тим, ми не маємо відповідей на елементарні питання”, — додала спікерка.
Законодавство мало б стати відповіддю на серйозну загрозу потенційних російських терористичних актів біля виборчих дільниць: “Що буде робити виборча комісія після дня голосування на етапі підрахунку, якщо станеться терористичний акт біля дільниці? Всі члени комісії підуть геть. Що буде з бюлетенями, виборчою документацією в цей момент? Хто має дати відповідь на це питання? Спеціальні закони”. Однак, додала експертка, таких законів ще немає.
Голосування військових та українців за кордоном
Значна частина військовослужбовців не зможуть демобілізуватися на момент виборів, тому необхідно створити механізми для їх голосування, а також для реалізації ними пасивного виборчого права.
"Якщо талановитий військовослужбовець, лідер, герой здатен і хоче бути народним депутатом або навіть президентом, то йому потрібно дати можливість реалізувати це прагнення", — переконана голова правління ОПОРИ.
Важливо також, аби військові голосували на загальних виборчих дільницях: “Наші військовослужбовці — всі герої, але треба розуміти, що вони перебувають в унікальних обставинах: вирвані з цивільного життя, під тиском конкретних керівників. Якщо останні матимуть власні політичні вподобання чи будуть переслідувати певні цілі, то голосування військовослужбовців на спеціальних закритих дільницях будуть відрізнятися від всієї країни”, — наголосила спікерка.
Важливо розв'язати і питання голосування українців за кордоном: "У нас понад 7 мільйонів громадян за кордоном, а на консульському обліку — лише 500 тисяч. Це означає, що система реєстрації виборців має бути переглянута". До того ж провести голосування на закордонних виборчих дільницях в один день не вдасться, і цей момент теж варто врахувати на законодавчому рівні.
Особливо категорично спікерка висловилася щодо електронного голосування: “Я дуже вас прошу, не апелюйте до цієї популістичної ідеї, тому що вона нас знищить”.
Викликів надто багато
Іншим викликом перших повоєнних виборів є окупація Росією 20% українських територій. “В середовищі не контрольованому державою, жодних процесів, які називаються виборами, організовано бути не може”, — пояснює Ольга Айвазовська.
Також спікерка зазначила про такі проблеми, як незаконний обіг зброї, руйнування виборчої інфраструктури, збільшення кількості виборців з інвалідністю, мінну небезпеку і кіберзагрози. Все це слід неодмінно врегулювати ще до старту виборчого процесу: “Якщо ми — коні в вакуумі і віримо, що вибори будуть відбуватись в унікальний момент миру, коли голуби розлетяться навколо Києва і все буде перфектно, то ми вже програли цей наратив”.
Шляхи розв'язання
На думку експертів ОПОРИ, для прийняття рішення про проведення виборів необхідно провести безпековий аудит на рівні громад та/або територій. Також слід розробити спеціальне законодавство про вибори в післявоєнний період, яке би враховувало всі ризики, що можуть виникнути.
"Процес має бути транспарентним, щоб це не спонукало політичні групи битися між собою фізично. Ми дуже б хотіли бачити міжнародних партнерів у процесі попереднього аудиту безпеки", – підкреслила Ольга Айвазовська, посилаючись на Дорожню карту повоєнних виборів, яку підготували експерти ОПОРИ. В документі наведена чітка послідовність кроків для проведення перших повоєнних виборів демократичним шляхом.
Запис трансляції форуму «Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення»
Читайте також:
- “Не треба вдавати, що виборів ніколи не буде”, — Ольга Айвазовська під час дискусії про перші повоєнні вибори
- ОБСЄ потрібно щонайменше 9 місяців для розгортання місії cпостереження на перших повоєнних виборах в Україні
- Юристка ОПОРИ: ще не час говорити про вибори, але завжди слушний час говорити про законодавство
- Дорожня карта для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні