Facebook 8 липня анонсував видалення чотирьох мереж публічних сторінок та облікових записів користувачів за порушення правил політики соціальної мережі щодо іноземного втручання та координованого поширення дезінформації. Ці мережі працювали у Канаді та Еквадорі, Бразилії, США та зокрема й в Україні. За даними Facebook, мережа містила 72 акаунти Facebook, 13 профілів Instagram та 35 публічних сторінок, які витратили на розміщення реклами на платформах майже 2 мільйони доларів США.

Що відомо про мережу?

Розслідування Facebook, завдячуючи публічним звітам з моніторингу соцмереж, пов’язує мережу українських сторінок та облікових записів з відомою українською агенцією Postman. Зокрема, серед видалених облікових записів виявилась також сторінка засновника агенція – Ярослава Ведмедя.

Ще у квітні 2019 року, під час виборів Президента України, про цю мережу написало видання Бабель. Тоді журналісти, завдяки бібліотеці політичної реклами, з’ясували, що у сторінки Петра Порошенка та найбільших ‘чорнушних’ пабліків однаковий рекламодавець, зареєстрований за адресою вул. Дмитрівська, 80 (контактна адреса агенції Postman).

ОПОРА у своїх матеріалах також звертала увагу на мережі сторінок, зокрема на групу сторінок Postman, які під час виборів Президента України активно агітували за Петра Порошенка та поширювали дискредитаційні матеріали стосовно інших кандидатів. Варто зазначити, що під блокування Facebook потрапили лише сторінки, які поширювали дезінформаційні повідомлення. Так, сторінка з Порошенко2019, яка публікувала лише агітаційні матеріали за кандидата, хоча також керувалася агенцією Postman, досі працює.

Про те як соціальні мережі вплинули на хід президентських виборів, та як використовувалися для поширення чорного піару дивіться у нашому відео:

Зв’язок Петра Порошенка з Postman також прослідковується й у фінансовому звіті кандидата. Так, з виборчого фонду кандидата агенції Postman було перераховано три платежі загальною сумою 4 141 818 гривень.

За інформацією ЗМІ, вже на позачергових виборах народних депутатів України що відбулись в липні 2019 року, засновник рекламної агенції Postman Ярослав Ведмідь, увійшов до команди партії “Голос”, де займався діджитал-стратегією партії. На позачергових виборах партія “Голос” стала лідером за витратами на рекламу у соціальній мережі Facebook, загальні витрати якої перевищили 7,7 млн гривень.

За що заблокували мережу?

Facebook наводить лише 3 приклади постів мережі, опублікованих на трьох сторінках “Зрада/Перемога”, “ЮлеСтоп”, “Ко3ел”.

Щоб отримати краще розуміння, за що заблокували сторінки, можна скористатись Бібліотекою політичної реклами. Попри те, що сторінки, як і усі їхні публікації видалені, їх рекламні оголошення досі доступні у бібліотеці політичної реклами, за якими можна зрозуміти, який контент продукували сторінки.

Оскільки Бібліотека політичної реклами стартувала в Україні лише 18 травня, більшість рекламних дописів з президентської кампанії не потрапили до неї. У бібліотеці збереглися 7 рекламних публікацій сторінки “ЮлеСтоп”, у яких поширювалась дискредитація кандидатки Юлії Тимошенко. Найдорожчий рекламний допис коштував від 6 до 7 тисяч доларів.

За даними fb.oporaua.org, сторінка Зрада/перемога опублікувала у соціальній мережі 28 рекламних відеороликів, 26 з яких були опубліковані між першим та другим туром виборів. Загальна вартість реклами становила від 15 до 20 тисяч $. За змістом більшість рекламних дописів звинувачувала Володимира Зеленського у вживанні наркотиків та агітували за проведення дебатів. 

Окрім цього, сторінка також рекламувала скандальний відеоролик, на якому Володимира Зеленського збиває вантажівка.

Загалом, з пулу відомих нам сторінок, адмініструванням яких під час виборів займалася рекламна агенція Postman, до бібліотеки політичної реклами потрапило 166 рекламних дописів. Усі дописи мали на меті або ж агітацію за Петра Порошенка та дискредитацію його опонентів. Вісім відомих нам сторінок витратили на рекламу у Facebook від 136 до 225 тисяч доларів. Решта публічних сторінок мережі нам, на жаль, не відома. Таємницею також поки залишається інформація коли та на рекламу чого було витрачено решту з 2 млн доларів США, про які відзвітував Facebook.

Джерело: fb.oporaua.org

Питання використання соціальних мереж під час виборів досі залишається не вирішеним. Як бачимо, навіть такі інструменти публічного контролю, як Бібліотека політичної реклами, дають лише часткову картину того що відбувається у соціальних мережах під час виборчих кампаній.

Виборчий кодекс, який прийшов на заміну законам, що регулювали виборчі процеси в Україні, оминає питання регуляції агітації у соціальних мережах. Якщо ж відповідні зміни до Виборчого кодексу так і не будуть затверджені вже на місцевих виборах варто очікувати, що соціальні мережі знову стануть головним місцем для поширення чорного піару, та використання коштів на агітацію з-поміж виборчого фонду.

Детальніше ознайомитись з рекламою сторінок мережі можна скориставшись аналізатором політичної реклами.