Медіабізнеси не можуть бути кінцевими бенефіціарами виборчого процесу, тому давно настав час реформи законодавства про медіа в контексті регулювання виборчої агітації та низки інших питань. Про це розповіла Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час круглого столу «Закон про медіа та зміни до Виборчого кодексу: виклики та можливості», що відбувся 27 жовтня.

Ольга Айвазовська підкреслила, що виборчий компонент у законодавстві про медіа напрацьовували в інклюзивний спосіб з усіма зацікавленими особами протягом останнього року.

«Певні продукти, які стосуються саме медіа і виборчого процесу, напрацьовані на сто відсотків після масових системних і регулярних консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Я говорю і про бізнес-медіа, який досить активно лобіює власний бізнес-інтерес у цьому процесі, і громадянське суспільство та міжнародне експертне середовище. І процес був абсолютно відкритий для народних депутатів, представників всіх політичних сил, які час від часу знаходили час, щоб долучитися. Тим не менше, закон про медіа і в цілому регуляції потрібні нам для того, щоб збалансувати вибори як певний етап політичного циклу і в цілому роль медіа, які стосуються щоденного життя комунікації між політичним сектором і аудиторією. Але профільний Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на жаль, не працює. І це також виклик тривалого періоду часу роботи парламенту після 24 лютого і частково до 24 лютого», — зазначила експертка.

Вона також звернула увагу на фейсбук-пост одного з членів Комітету Романа Лозинського, який зараз перебуває на фронті. У своїй публікації він також апелює до того, що Комітет наразі не працює, попри те, що саме на нього покладено чимало колосально важливих функцій.

«Неурядовим організаціям і міжнародним структурам, і суспільству в цілому доводиться знаходити шляхи, як не стопорити реформи, час яких вже настав давно. Тому що очевидно, що медіа не можуть бути кінцевим бенефіціаром політичного процесу, виборчого процесу. Бізнес не може заробляти на політиці в ході виборчого процесу. Але щоб ми не прийшли до наступного політичного циклу під гаслом "влада розводить руками, а народ бідкається", ми вже сьогодні маємо знайти рішення, яке враховує інтереси бізнесу, суспільства і політичних груп — як влади, так і опозиції. Тому що Україна, на відміну від російської федерації, — це держава, в якій все ще є демократія, навіть під час правового режиму воєнного стану. Незважаючи на те, що наші партнери і в Брюсселі, і в Вашингтоні, і в багатьох інших столицях непублічно задають питання щодо звуження демократії в період воєнного стану, яке є прийнятним для багатьох і частково законним, але має враховувати і особливості конкурентного політичного середовища в Україні, не звужувати лише зважаючи на політичні інтереси.

Ми як неурядові організації насправді зробили досить багато, і тут не можна зменшувати цей вплив, для отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу, з прямою комунікацією на найвищому рівні з тими, хто приймає рішення. І насправді демократія, рівень розвитку демократії, чистота виборчого процесу, хоча він завжди виглядає некрасиво, але порівняно з багатьма іншими країнами, в тому числі країнами ЄС, Україна стоїть на щабель вище. Політичний виборчий процес є конкурентним. І це невід’ємна умова для організації вільних і чесних виборів. Але вільні вибори не можуть бути проведені, якщо немає свободи формування політичної волі. А для того кожен виборець має мати доступ до правдивої, релевантної, зваженої, фактологічної інформації про учасників процесу. І ми маємо говорити прямо і відверто, що ця безумовна платформа, чому Україну сьогодні підтримують, надають певні навіть преференції порівняно з іншими, як-то статус кандидата, полягає в тому, що ми є демократія. І саме це стоїть передумовою вище, ніж, наприклад, навіть трек по антикорупції, верховенству права та інші. І це безумовно потрібно зберігати.

Я переконана, що все експертне середовище і міжнародні організації, які є сталими партнерами й не просто виконують в межах України проєкти технічної міжнародної допомоги, зацікавлені знайти баланс між інтересами, між правами і свободами, а й сформувати певні умови відповідальності. Бо демократія — це не хаос, вона не передбачає абсолют свободи. Вона передбачає абсолют свободи в умовах, коли діють інструменти відповідальності за порушення свободи іншого учасника.

Тому в 2019 році ОПОРА як організація, яка системно спостерігає за виборами, подавала скарги і просто інформувала Національну раду з питань телебачення і радіомовлення про системні порушення, коли телевізійні шоу, або умовно серіали, які не мали формальних ознак передвиборчої агітації, але, тим не менше, впливали на аудиторію, та їх жодним чином не можна було визначити як систему чи структуру інструменту виборчої кампанії. Тим не менше, це не про регуляції, це про ролі, які повинні бути визначені, тому що кожен органі влади повинен діяти в межах і в спосіб, визначений законом. І саме на цій позиції ми стоїмо. Не надавати значні інструменти впливу, якими можна зловживати, а визначити ролі, інструменти, санкції і учасників процесу, які будуть прийнятні для всіх, але в першу чергу не медіа як бенефіціари чи бізнес, а суспільства як учасника виборчого процесу і громадянина на найвищому рівні», — наголосила вона.

Айвазовська також навела для порівняння приклад України на міжнародній арені й наскільки події у світі глобальних медіа можуть впливати на українські виборчі процеси.

«Якщо звернутися до практик, то Україна здається унікальною, але так не є. І коли ми говоримо про політично не нейтральні навіть телеканали, які в Україні присутні, принаймні до 24 лютого це було чітко помітно, порівнювати їх навіть із Fox News і рядом інших телеканалів трохи важко. Тобто хто заглиблюється в міжнародний контекст і дивиться навіть на мову політичну інших провідних демократій, бачить уже велику різницю. Це не означає, що ми кращі чи гірші. Це означає, що ми сьогодні, після досить хорошого прогресу в організації виборів останніх років повинні просто знайти коректну формулу. І з одного боку не зловживати поняттям свобода, виводячи його в абсолют, а з іншого боку, не створити монстра, який не дасть можливість проводити процес, де є свобода формування політичної волі. Але ця свобода можлива до реалізації лише в умовах, коли всі учасники матимуть вільний доступ до виборця через медіа.

І тут я хочу звернути увагу, що цей законопроєкт в частині виборчих процесів робить перший прогресивний крок з точки зору міжнародних платформ спільного доступу. Тому що ми абсолютизуємо вплив телеканалів, але ми живемо вже в цифрову еру, коли вплив міжнародних медіаплатформ буде більшим, ніж того чи іншого телеканалу чи марафону. Аудиторія цих платформ буде значно більш заглиблена, ніж конкретно взятих телеканалів. Умовна купівля Ілоном Маском твіттера, якщо будуть змінені політики твіттера, буде мати на наступні вибори в Україні більший вплив, ніж наявність чи відсутність того чи іншого медіа в Україні. І ми маємо усвідомлювати, що ця дискусія вже має підніматися на рівень вище, коли український політикум і суспільство можуть комунікувати з бізнесом глобального рівня, власниками платформ спільного доступу», — зазначила вона.

Крім того, Айвазовська звернула увагу на те, що нові виклики також тепер пов’язані з понад 6 млн виборців у закордонному окрузі. «Ми маємо усвідомлювати сьогодні, що виклики щодо агітації, інформування і просвіти, що не менш важливо, для закордонних українців мають сьогодні теж стояти в порядку денному», — зазначила вона.

Підсумовуючи, експертка зауважила: «З нашого боку як організації, яка постійно була задіяна до процесі напрацювання ідей, які не виникли із повітря, а виникли на основі практик попередніх виборчих процесів і сучасних викликів, наш інтерес є довести цей процес до логічного завершення. А саме — мати норми, які дадуть можливість захистити законні інтереси суб’єкта виборчого процесу, незважаючи на те, він є представником партії влади, партії опозиції чи самодостатнім кандидатом. І створити умови, коли медіа, з одного боку, будуть мати чіткі правила і регуляції, а з іншого боку, не втратять свобод для реалізації своїх завдань в Україні як засобів масової інформації та посередників між суспільством».

Вона наполягає, що виборці мають отримувати правдиву інформацію, а всі учасники процесу — доступ. Саме тому не бізнес є бенефіциаром виборів, а громадянин.

Повний відеозапис дискусії доступний для перегляду за посиланням. Цитати з виступів експертів читайте за посиланням. Ознайомитись із презентаціями доповідачів можна за посиланням.

Цей захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці із Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid). Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади, уряду Канади, Посольства Великої Британії в Україні або уряду Великої Британії.