КОНЦЕПЦІЯ нової редакції закону про місцеві вибори

 КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ “ПРО ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, МІСЦЕВИХ РАД ТА СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ”

1. Тривалість виборчого процесу

З урахуванням запропонованих змін у виборчих системах, за якими проводитимуться місцеві вибори, порядку формування виборчих комісій та особливостей реєстрації кандидатів на виборах тривалість виборчого процесу з чергових місцевих виборів має бути збільшена до 90 днів.

2. Виборчі системи для місцевих виборів

Вибори депутатів сільських, селищних, міських рад (крім рад великих міст), районних у місті та районних рад пропонується проводити за мажоритарною виборчою системою з голосуванням у одному або декількох багатомандатних виборчих округах, у кожному з яких може бути обрано від 2 до 5 депутатів. Кожен виборець в окрузі матиме один голос. Обраними вважатимуться ті кандидати у депутати у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців, - у кількості, яка дорівнює кількості мандатів, відведених для відповідного округу.

Така система має ряд переваг порівняно з іншими виборчими системами. Зокрема, у порівнянні з мажоритарною системою відносної більшості в одномандатному окрузі вона сприятиме зменшенню кількості втрачених голосів виборців (тобто голосів, поданих не за кандидата, якого було обрано депутатом), запобігатиме проведенню проміжних виборів у разі дострокового припинення повноважень одного з депутатів (оскільки обраним вважатиметься наступний за кількістю голосів кандидат), усуватиме необхідність поділу між декількома округами (у невеликих адміністративно-територіальних одиницях) одного багатоквартирного будинку чи вулиці. Перевагою цієї системи у порівнянні з мажоритарною системою абсолютної більшості є те, що вона не призводитиме до збільшення видатків на організацію та проведення виборів. На відміну від змішаної системи, застосування запропонованої системи на виборах депутатів районних рад дозволить забезпечити виконання відповідними радами функцій представництва спільних інтересів територіальних громад. Ще однією перевагою запропонованої системи у порівнянні зі змішаною системою є те, що вона дозволятиме виборцям голосувати за конкретних кандидатів у депутати у всіх округах, утворених в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До можливих негативних наслідків проведення виборів за запропонованою виборчою системою можна віднести збереження впливу адміністративного ресурсу та підкупу виборців на результати виборів, однак мінімізація такого впливу залежить не стільки від виборчої системи як такої, скільки від ефективності роботи правоохоронних органів.

Коаліційною угодою передбачено проведення всіх виборів депутатів місцевих рад (окрім сільських та селищних) за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті партійні списки. Вважаємо недоцільним проводити вибори за цією системою до всіх рад, окрім обласних рад та рад великих міст, з огляду на те, що: 1) одночасне проведення декількох виборів за пропорційними системами з відкритими списками може суттєво ускладнити організацію голосування, підрахунок голосів та встановлення результатів виборів; 2) районні, районні у містах ради та районні ради не вирішують питань політичного характеру, тому їх “партизація” не є необхідною; 3) пропорційна виборча система з відкритими списками може ефективно застосовуватись лише тоді, коли кількість мандатів в окрузі не буде меншою і не перевищуватиме 12-13 мандатів; відповідно – застосування такої системи (особливо на виборах до районних рад) може призвести до суттєвого збільшення кількісного складу відповідних рад. Між тим, скорочення кількісного складу місцевих рад також є одним з пунктів Коаліційної угоди

В рамках запропонованої виборчої системи межі виборчих округів (крім виборів до районних рад) визначатимуть ті територіальні виборчі комісії (ТВК),на які покладатиметься обов’язок встановлення результатів відповідних місцевих виборів. У разі проведення виборів у декількох багатомандатних виборчих округах, межі округів визначатимуться з урахуванням принципу неперервності меж округів та приблизної рівності кількості виборців у кожному окрузі (з орієнтовним відхиленням не більш ніж на 12%). Протягом 3 днів з дня оголошення про початок виборчого процесу на чергових або позачергових виборів депутатів,ТВК на підставі відомостей відповідного органу ведення Державного реєстру виборців проводитиме аналіз виборчих округів та, у разі виявлення невідповідності округів визначеним законом вимогам, прийматиме рішення про зміну меж виборчих округів. На виборах депутатів районних рад межі виборчих округів збігатимуться з межами сіл, селищ та міст районного значення; відповідно - рішення про утворення таких округів районна ТВК не прийматиме. У Законі закріплюватиметься рівень представництва кожної територіальної громади у районній раді; при цьому граничний склад районної ради не встановлюватиметься.

Вибори сільських, селищних та міських голів (крім голів великих міст) пропонується проводити за мажоритарною системою відносної більшості, як і передбачено чинним Законом “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Недоцільність впровадження мажоритарної системи абсолютної більшості на цих виборах пояснюється двома чинниками: 1) необхідністю економії бюджетних коштів; 2) відсутністю значних протистоянь між відповідними головами та місцевими радами, значних бюджетних ресурсів та повноважень.

Натомість вибори міських голів 30 великих міст (з кількістю виборців понад 90 000 виборців[1]) пропонується проводити за мажоритарною системою абсолютної більшості. Висування кандидатів здійснюватиметься шляхом висування місцевою (обласною, міською міста Києва чи міста обласного значення) організацією партії або самовисування. Обраним вважатиметься кандидат на посаду міського голови, який отримав на свою підтримку більше 50% дійсних голосів виборців; у разі якщо жоден з кандидатів не отримав такої кількості голосів, проводитиметься повторне голосування, до участі у якому допускатимуться два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів виборців.

Така система, хоча і породжуватиме ряд проблем (додаткові витрати на підготовку та проведення повторного голосування; низький рівень явки виборців у день повторного голосування; відсутність мотивації членів виборчих комісій, призначених за поданнями кандидатів, не включених до виборчих бюлетенів для повторного голосування, здійснювати свої повноваження після дня голосування), підвищуватиме рівень легітимності обраних міських голів, шанси на обрання нових місцевих політиків на мерські посади, запобігатиме обранню міських голів абсолютною меншістю виборців.

Для економії коштів Державного бюджету можливе також застосування системи “умовної абсолютної більшості”. Суть її полягає в тому, що в разі значного розриву між кандидатами, що отримали 1-ше і 2-ге місця, наприклад, 15% і більше, повторне голосування не проводитиметься.

Вибори депутатів обласних рад та депутатів міських рад великих міст (тобто міст з кількістю виборців 90 000 і більше) пропонується проводити за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті партійні списки, аналогічною тій, яка застосовуватиметься на виборах народних депутатів України і передбачена законопроектом № 1068-2.

Територія кожного міста (без районного поділу) поділятиметься на багатомандатні округи, межі яких будуть неперервними та у кожному з яких висуватиметься від 7 до 12 кандидатів у депутати. У разі поділу міста на райони, вибори проводитимуться в багатомандатних виборчих округах, межі яких будуть безперервними і враховуватимуть межі районів у місті, і у кожному з яких висуватиметься від 7 до 12 кандидатів у депутати міської ради. Рішення про утворення виборчих округів прийматимуть відповідні міські виборчі комісії. На виборах депутатів обласної ради рішення про утворення багатомандатних виборчих округів обласною виборчою комісією не прийматимуться, а межі цих округів збігатимуться з межами відповідних міст обласного значення та районів. У кожному з округів може бути висунуто від 7 до 12 кандидатів у депутати обласної ради. Висування кандидатів на виборах депутатів обласної або міської ради здійснюватиметься відповідно обласними (міськими) організаціями партій (тобто самовисування кандидатів не передбачатиметься). Кожна партійна організація висуватиме загальнообласний список кандидатів (на виборах депутатів обласної ради), загальноміський список кандидатів (на виборах депутатів міської ради) та списки кандидатів у відповідних багатомандатних округах, з яких формуватимуться, відповідно, загальнообласний та загальноміський список. Право на участь у розподілі депутатських мандатів на виборах депутатів міської, обласної ради матимуть місцеві організації партій, на підтримку яких було подано не менше 5% дійсних голосів виборців, але у будь-якому разі не менше обласної чи міської виборчої квоти. Така квота визначатиметься шляхом ділення кількості поданих за всі партійні списки голосів (в межах області, міста) на загальний склад відповідної ради. Склад міської або обласної ради залежатиме від кількості багатомандатних округів, кількості кандидатів, які можуть бути в них висунуті, та кількості виборців в межах відповідних округів. Принципи розподілу мандатів між партійними організаціями та кандидатами, включеними до відповідних списків, базуватимуться на механізмах, закріплених у законопроекті № 1068-2. Можливими способами голосування за запропонованою системою можуть бути такі: 1) виборець вписує (відмічає) порядковий номер кандидата у виборчому бюлетені; при цьому можливість голосування за список кандидатів у багатомандатному окрузі не передбачатиметься; 2) виборець вписуватиме (позначатиме) номер партійної організації, яка висунула список кандидатів у багатомандатному окрузі, та, факультативно, окремого кандидата у цьому списку.

Запропонована система забезпечуватиме більший рівень представництва спільних інтересів територіальних громад в обласних радах (порівняно з існуючою), зменшуватиме вплив адміністративного ресурсу та підкупу на результати виборів (порівняно із мажоритарними системами), сприятиме розбудові місцевих партійних організацій на районному, міському та обласному рівнях, розвитку внутрішньопартійної демократії, запобігатиме надмірній політичній деструктуризації відповідних рад, балансуватиме інтереси виборців в обранні того чи іншого кандидата, з інтересами відповідної місцевої організації партії.

3. Вибори на окупованих територіях та в зоні АТО

Пропонується передбачити, що порядок проведення виборів на території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, територіях проведення заходів антитерористичної операції Донецької та Луганської областей визначатиметься окремим Законом.

4. Виборчі комісії

Всі види виборів адмініструватимуться ТВК та ДВК. Сільські та селищні ТВК також можуть здійснювати повноваження ДВК, якщо кількість виборців у відповідному селі не перевищуватиме максимальної кількості виборців на великій виборчій дільниці. У разі одночасного проведення виборів ТВК нижчого рівня виконуватимуть повноваження ТВК щодо ТВК вищого рівня, які встановлюватимуть результати відповідних місцевих виборів.

Передбачається встановити, що виборчі комісії формуватимуться органами адміністрування виборів вищого рівня. Так, ЦВК утворюватиме обласні виборчі комісії та Київську міську виборчу комісії; обласні виборчі комісії утворюватимуть районні виборчі комісії та міські (міст обласного значення) виборчі комісії; міські виборчі комісії (у містах з районним поділом) утворюватимуть районні у місті виборчі комісії; районні виборчі комісії утворюватимуть сільські, селищні, міські (міст районного значення) виборчі комісії. У свою чергу, сільські, селищні, районні у містах, міські виборчі комісії утворюватимуть ДВК.

Такий підхід дозволить ефективно розподілити функціональне навантаження між різними рівнями адміністрування виборів щодо утворення виборчих комісій, дострокового припинення повноважень членів комісій, встановлення порушень виборчого законодавства та розгляду скарг на порушення виборчого законодавства. З іншого боку, утворення комісій у запропонованому порядку може призвести до зловживань на етапі формування районних та міських ТВК обласними виборчими комісіями, а також збільшення загального строку формування ТВК.

Тому можливим також є збереження існуючого підходу до утворення ТВК, за яким обласні, районні, міські (міст обласного значення) та районні у місті Києві виборчі комісії утворюються ЦВК, а ТВК нижчого рівня – відповідними ТВК, утвореними ЦВК. Такий підхід дозволить запобігти зловживанням на етапі утворення районних і міських ТВК (оскільки ризики зловживань в діяльності ЦВК є значно меншими, ніж в роботі комісій нижчого рівня), зменшити загальний строк утворення виборчих комісій. Однак його недоліком є суттєве посилення функціонального навантаження на ЦВК в частині утворення виборчих комісій, дострокового припинення повноважень їхніх членів, врегулювання виборчих спорів. У будь-якому випадку, місцеві ради та виконавчі органи місцевого самоврядування мають бути виключені з процесу утворення виборчих комісій, що дозволить забезпечити ефективне виконання судових рішень у справах, пов’язаних з утворенням комісій та припиненням повноважень їхніх членів, деполітизацію процесу формування виборчих комісій та скорочення обсягів зловживань на етапі формування комісій/припинення повноважень членів комісій.

До складу кожної ТВК включатимуться кандидатури від зареєстрованих місцевих організацій партій відповідного рівня. Право внесення кандидатур до складу сільських, селищних та міських (міст районного значення) комісій матимуть районні організації відповідних партій. До складу ДВК включатимуться також кандидатури від кандидатів – суб’єктів відповідного виборчого процесу, висунутих шляхом самовисування. При цьому кожен суб’єкт подання кандидатур до складу комісій матиме право запропонувати 1 кандидатуру, яка, за умови її відповідності встановленим законом вимогам, не може бути відхилена.

Варто передбачити, що на виборах міських голів, які проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості, повноваження членів ДВК після призначення повторного голосування припинятимуться достроково, і кандидати на посаду міського голови матимуть право запропонувати однакову кількість кандидатур до складу ДВК великих, середніх та малих виборчих дільниць з тим, щоб відповідні ДВК були утворені у мінімальному складі.

Існуюче регулювання порядку діяльності ТВК та ДВК (форми роботи; вимоги до кворуму; порядок передачі та отримання виборчої документації тощо) загалом пропонується залишити аналогічним тому, яке закріплене у чинному Законі про місцеві вибори. На ЦВК передбачається покласти обов’язок організації  навчання членів виборчих комісій з питань організації виборів та просвіти виборців (із залученням громадських об’єднань до розробки і поширення відповідних матеріалів), насамперед щодо особливостей голосування за пропорційною виборчою системою з відкритими списками.

5. Висування та реєстрація кандидатів

На всіх місцевих виборах, окрім виборів депутатів обласних та міських (великих міст) рад передбачатиметься можливість самовисування кандидатів. Умовою реєстрації кандидатів є внесення ними чи партіями, які їх висунули, виборчої застави, розміри якої визначатимуться кількістю виборців в межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводитимуться вибори. Можливості скасування реєстрації передбачається максимально звузити - з тим, щоб вчинення кандидатом порушень виборчого законодавства мало наслідком притягнення його до адміністративної або кримінальної відповідальності, а не скасування його реєстрації.

6. Передвиборна агітація

За рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів передбачається фінансувати лише виготовлення інформаційних плакатів відповідних суб’єктів виборчого процесу (місцевих партійних організацій (на виборах до обласних рад та рад великих міст) або кандидатів). Всі інші витрати на передвиборну агітацію покриватимуться виключно за рахунок коштів виборчих фондів. Як і на парламентських виборах, пропонується заборонити розміщення зовнішньої політичної реклами та реклами на телебаченні і радіо, передбачивши адміністративну відповідальність рекламодавців та розповсюджувачів реклами за порушення відповідних заборон. Граничний розмір витрат коштів виборчих фондів та розміри виборчих фондів пропонується не встановлювати. Відкриття рахунків виборчих фондів має бути обов’язком, а не правом відповідних суб’єктів виборчого процесу. На виборах депутатів обласних рад та депутатів міських рад великих міст кандидати у багатомандатних округах не матимуть права формувати власні виборчі фонди, і фінансування витрат на передвиборну агітацію на цих виборах здійснюватиметься виключно місцевими організаціями партій. На розпорядників рахунків виборчих фондів передбачається покласти обов’язок подання звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів як до дня голосування (за 5 днів до дня голосування), так і після оприлюднення результатів виборів. Відповідні звіти оприлюднюватимуться у місцевих друкованих ЗМІ у повному обсязі. На виборах депутатів обласних рад, депутатів міських рад великих міст та виборах міських голів великих міст проміжні та остаточні фінансові звіти надсилатимуться відповідними міськими, обласними виборчими комісіями до ЦВК для оприлюднення на веб-сайті ЦВК.

7. Списки виборців

Пропонується встановити заборону на внесення змін до списків виборців у день голосування (крім виправлення помилок та неточностей). Заяви на неточності у списках виборців мають подаватись виключно до органів ведення Державного реєстру виборців, а не до ДВК. При цьому передбачається скоротити строк судового оскарження невключення, неправильного включення чи виключення виборців зі списків виборців з тим, щоб всі виборчі спори у відповідній категорії справ були вирішені до складання органами ведення Державного реєстру виборців уточнених списків виборців.

Можливість тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси на місцевих виборах не передбачатиметься.

У разі перебування виборця на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, розташованому за межами адміністративно-територіальної одиниці, до якого віднесено виборчу адресу виборця, такий виборець не отримуватиме виборчі бюлетені для голосування на виборах, які проводитимуться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

8. Спосіб голосування та форма виборчого бюлетеня

З урахуванням того, що на місцевих виборах, які проводитимуться одночасно, передбачається використовувати різні виборчі системи, спосіб голосування на місцевих виборах має бути максимально уніфікованим з тим, щоб виборець не був введений в оману щодо того, на яких саме виборах, за кого з кандидатів, і у який саме спосіб він голосує.

З огляду на це, можливими є дві основні форми голосування: 1) вписування виборцем номера кандидата у списку кандидатів у відповідному окрузі (та номера партійного списку, якщо вибори проводитимуться за пропорційною виборчою системою з відкритими списками та можливістю голосування як за кандидата у списку, так і за партійний список у багатомандатному виборчому окрузі) та 2) проставляння позначки “+” або іншої позначки, яка підтверджуватиме зміст волевиявлення виборця.

Перший спосіб голосування дозволить зменшити витрати на виготовлення виборчих бюлетенів, зменшити кількість виборчих скриньок на виборчих дільницях та розмір пакетів з виборчими документами, прискорити підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, полегшити транспортування та зберігання виборчих документів. Разом з тим, за такого способу голосування всі списки кандидатів/партій (у разі проведення виборів за пропорційною виборчою системою з відкритими списками та можливістю голосування за список партії) на всіх виборах, які проводяться одночасно, мають бути розміщені безпосередньо у кабінах для таємного голосування, що може бути проблематичним. Крім того, у разі скасування реєстрації одного з кандидатів на виборах, штамп “Вибув” має використовуватись не для внесення змін до бюлетенів, а до списків кандидатів, які розміщуватимуться у кабінах для таємного голосування. Існує також ризик псування, знищення та пошкодження таких списків, особливо – під час голосування, а тому вони мають виготовлятись для кожної ДВК у великій кількості. Такі списки мають виготовлятись централізовано, і за їх виготовленням, обліком та використанням має здійснюватись контроль з боку органів адміністрування виборчого процесу та суб’єктів виборчого процесу. Ще одним недоліком такої форми виборчого бюлетеня може бути те, що виборець вписуватиме номери кандидатів/списку, за яких він голосує, нерозбірливо, що може призвести до визнання відповідного бюлетеня недійсним. Таким чином, зменшення витрат на виготовлення виборчих бюлетенів компенсуватиметься необхідністю збільшення витрат на інформаційно-роз’яснювальну роботу серед виборців та виготовлення інформаційних плакатів з переліками кандидатів.

Другий спосіб голосування (проставляння позначки “+” або аналогічної) є більш звичним для виборця і не потребуватиме проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно порядку заповнення виборчого бюлетеня. Його застосування може призвести до збільшення витрат на виготовлення виборчих бюлетенів, збільшення розміру виборчих бюлетенів, необхідності встановлення додаткових виборчих скриньок у приміщеннях для голосування, збільшення обсягу пакетів з виборчими документами, ускладнення транспортування виборчої документації, - особливо, в умовах, коли участь у виборах братиме значна кількість кандидатів. З іншого боку, інформаційні плакати кандидатів/партій можуть розміщуватись за межами кабіни для таємного голосування, включати більш детальну інформацію про відповідних кандидатів (фото, біографічні відомості тощо), а у разі скасування реєстрації кандидатів зміни вноситимуться до виборчих бюлетенів, а не інформаційних плакатів.

9. Основні ризики, які можуть виникнути внаслідок зміни виборчих систем для місцевих виборів

Збільшення кількісного складу обласних та районних рад. З урахуванням того, що на виборах депутатів обласних та районних рад використовуватимуться виборчі системи, які передбачатимуть обрання або висування значної кількості кандидатів у кожному багатомандатному окрузі (2-5 при проведенні виборів до районних рад та 7-12 при проведенні виборів до обласних рад), склад відповідних рад (особливо, обласних) може суттєво збільшитись (до декількох сотень депутатів в областях, які включають велику кількість районів та міст обласного значення). Ця проблема може бути вирішена або зменшенням кількості мандатів, відведених відповідним округам (лише на виборах до районних рад), або територіальним укрупненням округів – включенням до складу округу не одного, а відразу декількох суміжних районів (сіл, селищ). В процесі такого укрупнення міста не повинні “приєднуватись” до районів або сіл/селищ.

Необхідність збільшення тривалості виборчого процесу. Ефективна підготовка до місцевих виборів у жовтні 2015 року (саме цей термін проведення чергових місцевих виборів закріплено у Конституції) за Законом, який передбачатиме кардинальну зміну виборчих систем для місцевих виборів та відповідних виборчих процедур, потребуватиме додаткових часових витрат – на просвіту виборців, навчання членів виборчих комісій, передвиборну агітацію, утворення виборчих комісій тощо. Досвід місцевих виборів 2010 року переконливо засвідчив, що протягом 60 днів ефективно організувати виборчий процес та забезпечити якісне і оперативне вирішення виборчих спорів у судовому та позасудовому порядку практично неможливо. Тому виборчий процес з чергових місцевих виборів має починатись за 90 днів до дня голосування. Відповідно, парламент має ухвалити нову редакцію Закону про місцеві вибори не пізніше травня 2015 року.

Необхідність додаткової інформаційно-роз’яснювальної роботи серед виборців. Зміна виборчих систем і, особливо, способу голосування на більшості місцевих виборів зумовлюватиме необхідність проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед виборців щодо порядку голосування, визначення переможців виборів тощо. Якщо така робота не проводитиметься або проводитиметься неефективно, легітимність результатів місцевих виборів за новими виборчими системами може бути поставлена під сумнів, оскільки виборці не розумітимуть ні процедури голосування, ні порядку конвертації голосів у мандати, ні наслідків застосування нових виборчих систем. Інформаційно-роз’яснювальна робота з виборцями має здійснюватись невідкладно після набуття чинності новим Законом, але у будь-якому разі не пізніше початку виборчого процесу, і тривати протягом усього строку виборчого процесу. Відповідальність за проведення цієї роботи (у тому числі розміщення друкованої та аудіовізуальної реклами, виготовлення буклетів, плакатів, листівок тощо) має нести ЦВК. Разом з тим, ЦВК має активно залучати у планування та проведення відповідних заходів неурядові організації, які мають досвід підготовки роз’яснювальних матеріалів, організації кампаній громадської просвіти з виборчих питань.

Необхідність належної підготовки членів комісій з питань організації виборів. Запровадження на місцевих виборах нових виборчих систем, особливо, пропорційної виборчої системи з голосуванням за відкриті списки на виборах депутатів міських рад великих міст та обласних рад, зумовить необхідність масового навчання членів територіальних та дільничних виборчих комісій щодо процедур організації і проведення виборів за новими правилами. Проведення відповідних навчальних заходів потребуватиме належного фінансування з Державного бюджету. Ці заходи мають проводитись відразу після утворення відповідних виборчих комісій.

Ризики дискредитації пропорційної системи з відкритими партійними списками на парламентських виборах. Якщо на виборах депутатів міських рад великих міст та депутатів обласних рад застосовуватиметься пропорційна виборча система з голосуванням за відкриті партійні списки, неналежна організація виборів за цією системою поставить під сумність легітимність результатів проведених виборів та посилить рівень недовіри до цієї системи з боку політиків і, найголовніше, самих виборців. Високий рівень недовіри до системи може призвести до того, що на парламентських виборах 2019 року ця система не застосовуватиметься. Відповідно, уряду, органам адміністрування виборчого процесу та громадським організаціям варто вжити зусиль, спрямованих на усунення цього ризику, зокрема, шляхом проведення роз’яснювальної роботи серед виборців, інтенсивного навчання членів виборчих комісій, затвердження роз’яснень положень нового Закону про місцеві вибори невідкладно після набуття ним чинності.