1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність
Львівська область – чи не єдиний регіон, якого майже не торкнулася хвиля кадрових звільнень та новопризначень, яка після подій Євромайдану прокотилася по місцевих органах влади усіх областей України. Станом на середину квітня 2014 р. Ірина Сех стала єдиним керівним новопризначенням у області, очоливши Львівську ОДА. Голови 18 з 20 РДА області залишилися на своїх місцях і є переважно представниками ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (12 осіб), решта – безпартійні або особи, партійну приналежність яких не вдалося з’ясувати. Лише 2 районні держадміністрації (Жовківська і Радехівська) працюють без голів, відсторонення яких від посад відбулося ще наприкінці 2013 р. на підставі указів екс-президента В. Януковича.
Головою Львівської обласної ради залишається представник ВО «Свобода» П. Колодій, обраний на цю посаду у листопаді 2012 р. Голови районних рад є представниками широкого політичного спектру, переважно екс-опозиційних партій. (Див. табл. 1). Жодних змін серед голів районних рад, міських голів та секретарів міських рад у Львівській області не відбулося.
2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану
Як і після місцевих виборів 2010, так і парламентських у 2012 році найбільш впливовим на Львівщині є Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Вони представлені у Львівській міській раді 55 (із 90) депутатами, а у Львівській обласній раді 38 (зі 116). Новопризначеною головою Львівської ОДА є також член партії ВО «Свобода». Однак довіра до цієї політичної сили на Львівщині зменшується,
з-поміж іншого через невдоволення львів’ян низкою кадрових призначень в області.
Через події Євромайдану і до того слабко представлена у області ПАРТІЯ РЕГІОНІВ остаточно втратила свої позиції. Так, у грудні 2013 р. розпалася малочисельна (6 депутатів) фракція ПР у Львівській міській раді. Двоє депутатів – директор оперного театру Тадей Едер та професор «Львівської політехніки» Володимир Пасічник покинули лави партій. У січні 2014 фракція ПР з 10 депутатів у Львівській обласній раді також ухвалила рішення про саморозпуск. Пізніше, у лютому 2014 р. з цієї партії вийшов голова Львівської міської організації ПР Олег Баран. Основною причиною він назвав незгоду з діями тогочасної влади. Хоча справедливо зазначити, що причиною виходу могли бути також і наслідки бойкоту товарів, що належать регіоналам, зокрема продукція ТОВ «Барком (Торгова марка «Родинна ковбаска»). Після подій 20 лютого 2014 р. склав свої повноваження та покинув партію і голова обласної організації ПР Петро Писарчук. Кількісно зменшилися і районні у області організації ПР.
3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил
Нових політичних сил чи громадських ініціатив у регіоні не зафіксовано.
4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади
В кінці лютого 2014 р. начальник Львівської обласної міліції – Олександр Рудяк подав у відставку. На його місце нині нікого не призначено. 13 березня 2014 р. указом в.о. Президента було звільнено начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області Криленка Володимира Ігоровича (іншим документом його призначено начальником управління СБУ в Миколаївській області). Новим керівником управління СБУ у Львівській області було призначено генерал-майора Андрейчука Віктора Григоровича, який у 2008-2010 рр. був начальником управління СБУ у Волинській області. 3 березня 2014 р. новим прокурором Львівщини був призначений Володимир Гураль. Керівником ДАІ Львівщини поки що залишається Васильків Федір, призначений на цю посаду у 2012 р.
5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області
Львівську область за своїм походженням та місцем обрання у Верховній Раді України представляють 28 депутатів. Депутати від Львівщини майже у повному складі поповнили лави двох фракцій – ВО «Свобода» (9 осіб) і ВО «Батьківщина» (11 осіб), троє є позафракційними, двоє – члени фракції «УДАР» (Я. Гінка, Я. Дубневич), по одному депутату у фракціях КПУ (О. Голуб) і ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (Г. Герман). Після подій Євромайдану жоден з зазначених депутатів не поміняв свою партійну чи фракційну приналежність. (Див. табл. 2).
6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України
Жодного представника Львівщини серед зареєстрованих кандидатів у Президенти немає. До закінчення терміну реєстрації у соціальних мережах поширювалися заклики до мера Львова, Андрія Садового, з проханням балотуватися на пост Президента. Проте А. Садовий відмовився та заявив, що наразі має бажання працювати лише на місцевому рівні.
7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії
Доволі конфліктним є призначення головою Львівської ОДА Ірини Сех, яка на цей момент суміщає нову посаду з мандатом народного депутата України. У громади Львівщини виникають питання щодо оприлюднених низкою ЗМІ підозр щодо того, що під час перебування на посаді голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех сприяла незаконному вивозу лісу малим приватним підприємством «ТОПАЗ», яким керує чоловік Ірини, Андрій Сех.
Іншим новопризначеним керівником, який не був схвально сприйнятий громадськістю Львівщини, став Володимир Гураль, який зайняв посаду нового обласного прокурора. Зокрема, активісти Львова зірвали процедуру представлення нового прокурора колективу прокуратури. Як наслідок, голова ОДА Ірина Сех звернулася до Генпрокурора Олега Махніцького з проханням провести перевірку діяльності нового прокурора.
8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану
Друковані ЗМІ: У регіоні потужно представлені друковані засоби масової інформації і для більшості мешканців області саме вони є основним джерелом інформації. Найбільш масовою газетою Львівщини є «Експрес». Незмінним власником групи «Експрес Медіа» є Ігор Починок, головний редактор «Експресу». Газета «Високий замок» також популярна у Львівській області, особливо в її районах. Газету вже багато років пов’язують із партією «Батьківщина», адже її колишній головний редактор Степан Курпіль є чинним народним депутатом від цієї політичної сили. Попри це, газета ніколи не вирізнялася однобічними матеріалами та замовними статтями.Головою правління ПрАТ «Видавничий дім «Високий замок» є Наталія Балюк, головний редактор «Високого замку» з 2006 року. Балюк є дружиною народного депутата Степана Курпіля.
«Львівську газету», яка також є у приватній власності, нещодавно визначено офіційним друкованим виданням Львівської ОДА. Такий вибір ОДА можна співставити з тим фактом, що засновником «Львівської газети» є ТОВ «Енергія консалтинг», яке входить до медіа-холдингу депутата Львівської облради Ярослава Дубневича. Останній вважається наближеним до колишнього голови Львівської ОДА Михайла Костюка.Брати Дубневичі отримали контроль над «Львівською газетою» у 2010 році, перекупивши видання у збанкрутілого власника ТОВ «Інтермаркет» Романа Шлапака.
Новостворена газета «ЗІК» стала останнім фінансовим внеском Петра Димінського у свій медіа-холдинг. Петро Димінський – одна з найбагатших людей Західної України, почесний президент та фактичний власник львівського футбольного клубу «Карпати» та медіа-магнат. До його холдингу входять інформаційне агентство «zik.com.ua», телеканал, який має мовлення в сітці Львівської ОДТРК та газети «ЗІК» та «Інформатор». У січі 2014 року у львівській області поширювались чутки про те, що Димінський продав свою частку в корпорації «ЗІК» Сергію Курченку. Враховуючи тодішній стан речей в державі – подібна операція цілком могла мати місце у відносинах П. Димінського та
С. Курченка. До цього також варто додати, що, останнім часом, справи у Львівського олігарха йдуть не найкращим чином. Зокрема, через фінансові труднощі йому довелось продати чималу частку акцій у футбольному клубі «Карпати» Ігорю Коломойському. Дати однозначну відповідь на питання «хто сьогодні контролює медіа холдинг «ЗІК» важко. Корпорація зареєстрована на кіпрському офшорі. Найбільш гостро проблема із забезпеченням об’єктивності інформації проявляється у районах, оскільки тут більшість друкованих видань перебуває у комунальній власності.
Радіо: У Львові за популярністю регіональні радіостанції переважають над всеукраїнськими мовниками. До числа станцій з найбільшою аудиторією слухачів відносяться «Люкс», «24», «Львівська хвиля», ФМ «Галичина». Міський голова міста Львів Андрій Садовий у 90-х роках заснував радіостанцію «Люкс», яка згодом переросла у всеукраїнську радіомережу, а також дала початок телеканалу «Люкс», який виходить на частоті Нового каналу у Львові. Телеканал «24», однойменне радіо та інтернет-агенція «Захід-нет» також належать меру Львова.
Радіо «Львівська хвиля», офіційним власником якого минулого року стало ТОВ «Тернопільська інвестиційна компанія», вочевидь буде вести комерційну редакційну політику та надаватиме ефіри та час для реклами на бізнес-умовах усім кандидатам та партіям. За даними державного реєстру телерадіоорганізацій, власником ТОВ «ТРК «Галичина» є львівське ТОВ «Енергія консалтинг», яке пов'язують із львівськими бізнесменами Ярославом і Богданом Дубневичами.
Телебачення: У Львові, окрім вже згаданих «Телеканалу 24» та «ЗІК», мовить ще Обласна державна телерадіокомпанія.
Інтернет-ЗМІ: Основні електронні ЗМІ Львівщини представлені виданнями «Захід-нет» (Андрій Садовий), «ЗІК» (Петро Димінський), про які вже говорилося вище, а також «Гал-інфо», «Львівський портал», які спеціалізуються на регіональній політиці та є нейтральними. Навесні 2013 року у Львові з’явився новий аналітично-інформаційний Інтернет-портал «Збруч». Сайт «Гал-інфо» раніше належав Володимиру Кожану, власнику і гендиректору ТОВ «Краківський ринок», а у березні 2013 року перейшов під контроль Мирослава Хом’яка, директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА. З травня 2013 сайт належить ТОВ «Агенція інформації та аналітики «Гал-Інфо», директор Віктор Шаповал.
Власником сайту Portal.lviv.ua є львівський журналіст Юрій Лобан. «Львівський портал» є складовою Інтернет-порталу «Коментарі». Інвестором видання «Збруч» є львівський бізнесмен Володимир Матковський, який контролює Радехівський цукровий завод. Головним редактором «Збруча» є політолог Орест Друль, екс-редатор газети «Поступ». У 2013 році до медіа-холдингу Дубневичів увійшов інтернет-сайт Galnet.org, редактором якого є Володимир Хрущак. У 2012 році ВО «Свобода» отримала контроль над медіа-ресурсом «Вголос», в результаті чого з редакції пішли всі керівники. Офіційним власником сайту «Вголос» (Vgolos.com.ua) є Володимир Андрусів.
9. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти
Наразі немає фактів притягнення до відповідальності представників місцевих владних еліт.
10. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів
Місцеві політичні еліти впродовж усього періоду антивладних протестів висловлювали цілковиту підтримку мітингувальникам на Майдані.