Висновки і рекомендації підготовлені за результатами експертного опитування довготермінових спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА, що здійснювали моніторинг усіх етапів виборчого процесу на перших місцевих виборах в об’єднаних територіальних громадах 11 та 18 грудня 2016 року. Метою опитування було з’ясувати та систематизувати думки спостерігачів щодо якості роботи членів дільничних виборчих комісій. Усього було опитано 50 довготермінових спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА.
Висновки:
На думку більшості опитаних спостерігачів, загальний рівень професійної компетентності керівного складу дільничних виборчих комісій є суттєво вищим, ніж рядових членів комісій. У цілому позитивно (3,2 бала за 5-бальною шкалою) спостерігачі оцінили обізнаність керівництва ДВК з виборчим законодавством та процедурами і швидше негативно (2,4 бала) оцінили загальний стан обізнаності з нормами виборчого законодавства рядових членів комісій.
Найбільше зауважень у спостерігачів виникало щодо професійності виконання членами ДВК своїх повноважень в частині складання протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці (2,8 бала з максимальних 5-ти) та розгляду заяв і скарг з питань організації голосування на виборчій дільниці (2,9 бала). Натомість стан підготовки приміщення для голосування та виборчих скриньок, а також якість організації голосування на виборчій дільниці – отримали значно вищі оцінки спостерігачів (3,7 і 3,4 бали відповідно). Професійність виконання членами комісій своїх повноважень щодо сприяння реалізації виборчих прав офіційних спостерігачів у цілому отримала позитивну оцінку спостерігачів (3,4 бала). Однак ціла низка інцидентів з обмеженням прав спостерігачів, які були в день голосування 11 та 18 грудня 2016 року, вказують на необхідність підвищення загального рівня обізнаності членів комісій щодо прав офіційних спостерігачів та відповідальності за їх порушення.
За оцінками спостерігачів, основним порушенням прав спостерігачів, яке вчиняли члени ДВК, було перешкоджання або обмеження можливостей у здійсненні спостереження за процесом отримання виборцями бюлетенів (43,5% опитаних відмітили цю проблему). В окремих випадках члени комісій намагалися вводити зони перебування для спостерігачів або обмежували вільне пересування спостерігачів у приміщенні для голосування. Менш поширеними були випадки ненадання спостерігачам копій протоколів про підрахунок голосів (30,4%).
У кількох випадках спостерігачі звертають увагу на те, що не мали можливості повною мірою виконувати свої функції і слідкувати за дотриманням виборчих процедур через заборону доступу до ранкового або підсумкового засідання комісії. На низький рівень правової компетентності та професійної підготовки членів виборчих комісій вказує той факт, що дуже часто на ранкових засіданнях дільничних виборчих комісій не вносилися жодні дані в протоколи про підрахунок голосів.
Спостерігачі ОПОРИ неодноразово фіксували спроби видачі бюлетенів без належних документів. Проблема полягає в тому, що ці факти не розглядалися членами виборчих комісій як порушення. Ілюстрацією такої узвичаєної практики є резонансний випадок, коли на виборах до Вільської об’єднаної територіальної громади Черняхівського району Житомирської області (дільниця №181143) комісія своїм рішенням легітимізувала незаконний спосіб видачі бюлетеня, дозволивши виборцям голосувати без паспортів.
На думку спостерігачів, типовим проявом непрофесіоналізму та безвідповідального ставлення членів комісій до виконання своїх обов’язків є практика переписування протоколів у приміщенні територіальної виборчої комісії.
Спостерігачі звертають увагу на те, що в членів дільничних виборчих комісій постійно виникають труднощі з дотриманням порядку та послідовності дій при підрахунку голосів виборців. Інколи досвідченіші члени комісій при організації процедури підрахунку голосів керуються нормами законодавства, актуальними для попередніх виборів.
54% спостерігачів відзначили, що вчиняючи неправомірні дії, рішення чи бездіяльність, члени ДВК, як правило, не надавали жодних пояснень чи аргументів щодо своїх дій. У тих ситуаціях, коли члени комісій все ж обґрунтовували свої рішення, вони посилалися або ж на конкретні норми Закону (однак довільно чи некоректно їх тлумачили), або ж на рекомендації чи інструкції, отримані під час навчання (це констатували 37% спостерігачів). Значно рідше члени дільничних виборчих комісій мотивували свої дії, посилаючись на рекомендації чи вказівки, отримані з боку територіальних виборчих комісій (23% спостерігачів відзначили цей факт), або на інструкції, отримані від партій (кандидатів).
У цілому зафіксовані неправомірні дії членів ДВК не носили ознак цілеспрямованої діяльності, націленої на фальсифікацію чи зрив виборчого процесу. Більшість опитаних спостерігачів (69%) відзначили, що основною причиною допущених членами дільничних виборчих комісій помилок, зловживань чи порушень було безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків. Іншою ключовою проблемою, яка спричиняла до помилок та зловживань з боку членів виборчих комісій, за оцінками спостерігачів, було неякісне навчання членів ДВК – недостатнє засвоєння ними отриманих знань або невміння застосувати їх на практиці (50% опитаних спостерігачів відзначили цю проблему). 31% вказали на проблему відсутності будь-якого навчання членів дільничних комісій з боку громадських організацій чи партій – як основну причину виявлених зловживань і порушень.
Щодо можливих способів підвищення професійності членів виборчих комісій, то 83,7% опитаних спостерігачів вказують як на першочергове завдання необхідність удосконалення системи навчання та підвищення кваліфікації членів дільничних виборчих комісій. Ще одним рішенням, на важливості якого наголошують 73,5% опитаних, є зміна способу відбору (призначення) членів виборчих комісій. 32,7% спостерігачів пропонують переглянути підхід і збільшити рівень оплати праці членам комісій як основний спосіб їх мотивації до професійного розвитку.
У процесі навчання членів ДВК спостерігачі пропонують звертати більшу увагу на наступні теми:
- Відповідальність за порушення виборчого законодавства (на важливість цієї теми вказують 63,3% опитаних)
- Процедура підрахунку голосів (55,1% опитаних)
- Документування діяльності виборчої комісії (46,9%)
- Заповнення протоколів (44,9%)
- Класифікація виборчих порушень (38,8%)
- Права і обов’язки усіх учасників виборчого процесу (36,7%)
- Права і обов’язки члена виборчої комісії (34,7%)
Інші питання, хоча теж є важливими, однак з точки зору посилення професійної компетентності членів виборчих комісій є менш пріоритетними. Зокрема, йдеться про такі теми, як принципи виборчого права і їх практична реалізація; процедура підготовчого засідання; проведення голосування; календарний план роботи комісії; списки виборців, витяг зі списку виборців для голосування за місцем перебування; передача та приймання виборчих бюлетенів; підготовка до голосування, розподіл обов’язків.
Щодо методів та підходів до навчання, які на думку спостерігачів, будуть найбільш ефективними, то 67,3% опитаних відзначили, що перевага має надаватися інтерактивним тренінгам у невеликих групах з активним включенням аудиторії. Також спостерігачі вважають найбільш корисними для навчання метод аналізу практичних кейсів (59,2% опитаних) і метод рольових ігор та моделювання ситуацій (44,9% опитаних). Класичні тренінги (презентації лекційного формату у великих групах, з питаннями і відповідями), а також аналіз та коментування законодавства спостерігачі вважають значно менш ефективними підходами до навчання (їм віддають перевагу 18,4% та 22,4% опитаних відповідно). У свою чергу, онлайн-курси, на думку опитаних, є найменш дієвим форматом навчання.
81,6% спостерігачів відзначили, що з-посеред можливих типів навчальних матеріалів детальні покрокові інструкції можуть бути найбільш корисними для підвищення професійної компетентності членів виборчих комісій. 42,9% першочергово пропонують у процесі навчання використовувати переліки найтиповіших запитань (запитання-відповіді), а також візуальні матеріали – інфографіку, блок-схеми (30,6%). Розповсюдження в навчальних цілях текстів виборчого закону (чи витягів із закону), так само як і об’ємних посібників, на думку спостерігачів, є найменш практичним та ефективним підходом.
У питанні щодо доцільності введення кваліфікаційного іспиту для кандидатів до складу ДВК, то думки спостерігачів розділилися. 42,9% опитаних вважають, що успішне отримання сертифіката за результатами кваліфікаційного іспиту має бути обов’язковою умовою для участі в роботі дільничної виборчої комісії. Тоді як 36,7% опитаних вважають, що кваліфікаційний іспит може слугувати лише для оцінки загального рівня компетентності членів ДВК. Лише 8% спостерігачів вважає, що він не потрібний.
Рекомендації:
Організаторам навчань для членів виборчих комісій
- Підвищити обізнаність та сформувати у членів дільничних виборчих комісій практичні навички щодо порядку складання протоколів про підрахунок голосів на виборчій дільниці та розгляду заяв і скарг з питань організації голосування на виборчій дільниці.
- Включити в навчальні програми та матеріали для членів ДВК комплексний розгляд питання правового статусу (вичерпний перелік прав і обов’язків) усіх суб’єктів виборчого процесу, зокрема офіційних спостерігачів.
- Тематика відповідальності за порушення виборчого законодавства (включаючи класифікацію виборчих порушень) потребує окремої уваги та детального висвітлення під час навчання членів дільничних виборчих комісій.
- Включити в навчальний процес окремі практичні заняття для членів дільничних виборчих комісій, націлені на вироблення навичок заповнення протоколів та документування діяльності виборчих комісій, а також моделювання процедури підрахунку голосів виборців.
- Інтенсивніше залучати до навчання рядових членів дільничних виборчих комісій та планувати навчальний процес із врахуванням їхнього попереднього досвіду, компетентності та професійних потреб.
- Проводити консультації та готувати спеціальні інструктивні матеріали для керівного складу виборчих комісій із метою проведення ними самостійної навчально-роз’яснювальної роботи серед рядових членів комісій.
- Використовувати інтерактивні заняття в невеликих групах і аналіз практичних кейсів як базові методи навчання та підвищення кваліфікації членів дільничних виборчих комісій.
- У процесі підготовки навчально-методичних матеріалів для членів виборчих комісій надавати перевагу розробці покрокових інструкцій та переліків типових питань (з описом не лише повноважень та обов’язків членів комісій, але й дій, до яких члени комісій не мають права вдаватися або яких повинні уникати).
- Категорично уникати в навчальних матеріалах суперечливих (чи взаємовиключних) рекомендацій щодо вчинення правових дій членами виборчої комісії (оскільки це має місце з описом ситуації щодо можливості присутності офіційних спостерігачів під час підрахунку голосів на ДВК).
- Розробити вимоги до кваліфікаційного іспиту для членів виборчих комісій та комплексну систему контролю та оцінки якості навчання членів виборчих комісій.
Виборчим комісіям
- Провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію з метою підвищення обізнаності виборців і членів виборчих комісій з вимогами законодавства щодо реалізації принципу таємниці голосування та відповідальності за його порушення.
Верховній Раді України
- Законодавчо врегулювати процес навчання членів виборчих комісій і передбачити складання кваліфікаційного іспиту як підстави для набуття членом виборчої комісії своїх повноважень.
- Переглянути чинний підхід до оплати праці членів виборчих комісій, забезпечивши роботу на платній основі для більшої кількості членів виборчих комісій.
- Удосконалити процедуру притягнення до відповідальності членів виборчих комісій за порушення виборчого законодавства.
Профільним ОГС
- Провести експертну дискусію щодо шляхів врегулювання питань, пов’язаних з формуванням виборчих комісій, зокрема способу відбору (призначання на професійній чи партійній основі) та належної підготовки членів виборчих комісій суб’єктами формування.
Вибірка охоплює регіональних координаторів та довготермінових спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА, які представляють усі регіони України і мають досвід спостереження за виборчими процесами з 2010 року. Усього було опитано 50 експертів. Опитування респондентів проводилося з 1 по 8 лютого 2017 року шляхом анкетування через мережу Інтернет. Узагальнення відповідей експертів здійснювалося на основі одновимірного статистичного розподілу. Сума статистичних відсотків в окремих питаннях може не збігатися зі 100%.