У серпневому номері агітаційної газети Максима Луцького, кандидата по мажоритарному округу №222 (Солом’янський район) від Партії регіонів, був опублікований документ із назвою «Особисте доручення кандидата». В ньому кандидат зобов’язується представляти інтереси виборців свого округу у Верховній Раді України та діяти в їхніх інтересах. А для прискорення виконання цього доручення сторони беруть на себе обов’язок обмінюватися наявною у них інформацією та сприяти виконанню цього доручення.
Юрист Громадянської мережі ОПОРА Валерій Корнійко проаналізував цей документ і дав йому юридичну оцінку. На думку правника, документ складений із багатьма юридичними помилками і має на меті викликати у виборців враження відповідальності кандидата. На підтвердження юрист наводить такі аргументи:
- Статтею 1 Закону України «Про статус народного депутата України» визначено, що народний депутат України є представником Українського народу і додаткових доручень укладати не потрібно.
- Доручення – це цивільно-правові, приватні правовідносини, в той час як виборчий процес та діяльність депутатів належать до питань конституційного права і є публічними.
- Впадають в око процедурні неточності. В преамбулі вказано: «Я, виборець, доручаю Луцькому Максиму Георгійовичу…». Обидві сторони є фізичними особами. В той час як у пункті 4 зазначено, що доручення дійсне з моменту підписання сторонами та скріплення його печаткою Соціальної ініціативи Максима Луцького. Крім того, коли укладається правочин зазначаються ідентифікаційні дані обох осіб. Натомість тут ми бачимо ідентифікаційні дані лише виборця. Сам Луцький не дає ні свою особисту адресу, ні паспортні дані, а лише адресу громадської приймальні, яка взагалі не має стосунку до правовідносин між фіз. особами.
- По-четверте, кандидат збирає персональні дані виборців. Він може це робити тільки з дозволу виборців та за умови реєстрації бази персональних даних.
