Рівне: Аналіз обмеження доступу до службової інформації шляхом присвоєння грифу «Для службового користування»

З вступом в дію Закону України «Про доступ до публічної інформації» і змінами до Закону України «Про інформацію» змінились вимоги щодо обмеження доступу до інформації.

Законодавчо передбачено три типи інформації з обмеженим доступом:

• Конфіденційна інформація 
• Таємна інформація
• Службова інформація

Конфіденційна інформація  -  інформація про фізичну особу (відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована), а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. (стаття 21  Закону України «Про інформацію»)

Таємна інформація - інформація, яка   містить   державну,   професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю. (стаття 8  Закону України «Про доступ до публічної інформації»)
    
Службова інформація - інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з  розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних,  наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; інформація зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. (стаття 9  Закону України «Про доступ до публічної інформації»)

Закон передбачає три обов’язкові вимоги, при сукупності яких доступ до інформації може бути обмеженим. Так, згідно п. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності таких умов:

1. Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
2. Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Зміст відомостей, що можуть містити конфіденційну та таємну інформацію зазначено в ряді законодавчих актів. Перелік відомостей службової інформації, згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації», складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень. Таким документам закон передбачає присвоєння грифу "для службового користування". Закон надає право органам влади складати перелік лише службової інформації, що може мати ознаки обмеження доступу. Лише документам з службовою інформацією можна надавати гриф «Для службового користування». Перелік документів всіх інших типів інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна) визначені у ряді законодавчих актів. Потреби у їх складанні суб’єктами владних повноважень немає. Так само, як і потреби присвоювати їм гриф «ДСК».

Щоб перевірити стан виконання вимог законодавства, Громадянська мережа ОПОРА дослідила використання в організації роботи суб’єктів владних повноважень переліку відомостей, які містять службову інформацію і яким надається гриф "Для службового користування". Дослідження проводилось у шести районах Рівненської області, а саме: Гощанському, Дубенському, Острозькому, Здолбунівському, Сарненському та Рівненському. 
Оскільки Опора проводить аналіз діяльності місцевих рад та адміністрацій, інформацію зібрану в процесі оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності організація не розглядала. Відповідно до ст.5 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: 
-    Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства; 
-    Служби безпеки України - розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; 
-    прикордонних військ - підрозділами по оперативно-розшукової роботи; 
-    управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; 
-    органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції; 
-    органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативними підрозділами.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Щодо контррозвідувальної діяльності, то згідно ст. 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України. Окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків можуть проводити розвідувальні органи України та Управління державної охорони України.

Здійснення контррозвідувальних заходів іншими суб'єктами, крім визначених цим Законом, забороняється.

Таким чином, обмеженню в доступі може підлягати лише та службова інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень. Плюс, одночасна наявність трьох умов обмеження доступу.

Аналіз переліку відомостей, що становлять службову інформацію і яким надається гриф "Для службового користування"

Основні порушення, що зафіксовано при аналізі переліку відомостей, які становлять службову інформацію і яким надається гриф "Для службового користування" в Рівненській області:

1. До переліку включено відомості, що відносяться до інших типів обмеження інформації, конфіденційної та таємної, яка не може міститись в цьому списку.
2. Значна частина переліків службової інформації закінчується словами «інші відомості» або «примітки», що суперечить вимогам законодавства і створює передумови для безпідставного обмеження доступу до інформації у майбутньому.
3. В перелік внесено інформацію, що не відноситься до службової і має значний суспільний інтерес. Наприклад, в переліку обласної ради до службової віднесено інформацію про номерні знаки робочих автомобілів керівництва органу влади.
4. При формуванні переліків інформації з обмеженим доступом, органами влади не дотримано вимоги, що передбачає проведення трискладового аналізу даних перед її обмеженням.
5. Органи влади незаконно обмежують доступ до розпоряджень та інструкцій щодо присвоєння грифів «ДСК».

Гриф «Для службового користування» присвоюється лише документам, що містять службову інформацію.

Якщо перелік інформації з обмеженим доступом не є вичерпним, додаткові дані та зміни вносяться до нього згідно законодавства України, а не пунктами «інші відомості» та «примітки».

Всі дані віднесені до інформації з обмеженим доступом повинні позитивно пройти тест щодо трьох обов’язкових вимог зазначених в п. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, не може бути обмеженим у доступі.

Не може бути обмеженою у доступі суспільно-важлива інформація, інформація про використання бюджетних коштів, матеріальних ресурсів чи комунального майна.

Дослідження стану обмеження доступу до інформації в шести районах Рівненської області здійснено в рамках реалізації Проекту «Влада через призму інформації» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».