У Донецькій міській раді Партія регіонів є політичним монополістом. Макий стан речей став причиною формування сталого неконкурентного політичного середовища та відсутності будь-яких публічних депутатських дискусій. У персональному складі міської ради домінують керівники та власники бізнес-структур, інші соціальні інтереси та групи представлені значно менше. Відсутня також демократична практика розподілу керівних посад в постійно діючих органах ради, що призвело до головування в них однієї політичної сили.
Депутати Донецької міської ради не використовують можливостей публічного обговорення проектів рішень на пленарних засіданнях, більшість з яких приймаються за прискореною процедурою. Представники Комуністичної партії України та ПП «Сильна Україна», які отримали 5 з 90 мандатів, не демонструють готовності виробляти альтернативні проекти рішень.
У структурі рішень, які ухвалюються Донецькою міською радою, домінують земельні, дозвільні та приватизаційні питання. Найбільш критично місцева громадськість оцінює діяльність ради в гуманітарній сфері. Публічні конфлікти щодо ліквідації загальноосвітніх шкіл мали значний вплив на формування цієї оцінки.
Механізми громадської участі використовуються місцевою владою для штучної легітимізації соціально дражливих питань. Донецька міська рада активно розробляла нові нормативні акти в сфері взаємодії з громадськістю, але практика такої взаємодії є малоефективною.
ЗУ “Про доступ до публічної інформації” позитивно вплинув на рівень відкритості Донецької міської ради. Припинена практика вибіркового оприлюднення рішень ради, а також відбувається оприлюднення проектів рішень.
1. СКЛАД МІСЬКОЇ РАДИ
У складі Донецької міської ради VI скликання 90 депутатів. В порівнянні з 2006-2010 рр. кількість мандатів зросла на 9 одиниць.
За результатами виборів 31 жовтня 2010 р. Донецька міська рада характеризується посиленням монопольного становища ПРУ: якщо у міській раді V скликання Партія регіонів отримала 84% всіх мандатів, то у поточному скликанні ця політична сила 94%.
Особливістю Донецької міської ради є те, що усі депутати, обрані в мажоритарних одномандатних округах, репрезентують одну політичну силу - Партію регіонів.
Регламент Донецької міської ради не передбачає утворення офіційної депутатської більшості. Міський голова Донецька, очільник міської організації Партії регіонів Олександр Лук’янченко, за результатами місцевих виборів 31 жовтня 2011 року заявив, що діяльність ради буде базуватись не на партійній складовій, а вибудовуватиметься навколо консенсусу усього депутатського корпусу.
Враховуючи монопольне становище Партії регіонів у Донецькій міській раді та приналежність міського голови до цієї політичної сили, депутатська діяльність характеризується відсутністю системних та поточних конфліктів. Абсолютна більшість депутатів міської ради, які обрані від Партії регіонів, не належали до інших політичних сил та не мали самостійного політичного досвіду. Винятком є тільки 3 депутати міської ради:
- Геннадій Кортунов - власник ринку “Сокол”, на місцевих виборах 2006 року представляв ПП “Наша Україна”.
- Дмитро Брагін - генеральний директор ТОВ “Бум сіті”, у 2006 році був обраний до Донецької міської ради за списками Блоку Н. Вітренко “Народна опозиція”.
- Анатолій Газарян - генеральный директор ТОВ «Торговий дім «Північний» у 2006 році був обраний до Донецької міської ради за списками Блоку Н. Вітренко “Народна опозиція”.
Депутатські фракції Комуністичної партії України (3 мандати) та політичної партії «Сильної України» (2 мандати) не демонструють високого рівня активності щодо вироблення власних проектів рішень, а лише іноді публічно та переважно поза межами пленарних засідань ради висловлюють альтернативні позиції. Громадськість та експертне середовище мають можливість оцінювати лише непублічні та непрямі тенденції щодо конкуренції в межах ради різних груп впливу, які належать до Партії регіонів.
1.1. Віковий склад депутатського корпусу Донецької міської ради.
|
Вікові групи |
Фракція Партії регіонів |
Фракція Комуністичної партії України |
Фракція”«Сильної України” |
|
18-25 |
- |
- |
- |
|
26-35 |
11,8% |
- |
50% |
|
36-50 |
51,8% |
25% |
50% |
|
51-65 |
32,9% |
75% |
- |
|
65-більше |
3,5 % |
- |
- |
Особливістю вікового складу депутатського корпусу в міській раді Донецька є відсутність народних обранців, які належать до вікової групи “18-25 років”. Наймолодшими депутатами Донецької міської ради є члени фракції Партії регіонів: 29 - річний Андрій Кісільов (комерційний директор ТОВ «Укрмет» та 30-річний Андрій Ландик (перший заступник генерального директора ЗАТ «НОРД»); Найстаршими депутатами Донецької міської ради є також члени Партії регіонів: 73-річний Геннадій Саприкін (директор спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №115) та 72-річний В'ячеслав Савельєв (директор електроремонтної одиниці ВАТ «Донбасенерго»).
1.2. Гендерний склад депутатського корпусу Донецької міської ради.
|
Стать |
Фракція Партії регіонів |
Фракція Комуністичної партії України |
Фракція «Сильної України» |
|
Чоловіки |
87,1% |
67% |
100% |
|
Жінки |
12,9% |
33% |
- |
В Донецькій міській раді всього 12 депутатів-жінок. З них 11 осіб є членами фракції Партії регіонів, 1 депутат - Комуністичної партії України.
В 2006-2010 рр. жінки в Донецькій міській раді були представлені 10 мандатами (загальна чисельність ради складали 81 депутат). Тоді 8 депутатів-жінок представляли Партію регіонів, 2 депутатки належали до Блоку Н.Вітренко «Народна опозиція».
1.3 Кваліфікація депутатів Донецької міської ради
1.3.1 Освітній розподіл депутатського корпусу
|
Освіта |
Фракція Партії регіонів |
Фракція Комуністичної партії України |
Фракція «Сильної України» |
|
вища |
100% |
100% |
100% |
|
середня |
- |
- |
- |
|
початкова |
- |
- |
- |
|
професійно-технічна |
- |
- |
- |
|
аспіранти |
- |
- |
- |
1.3.2 Розподіл депутатського корпусу за родом занять
|
Рід занять |
Фракція Партії регіонів |
Фракція Комуністичної партії України |
Фракція «Сильної України» |
|
Керівники підприємств (приватні, комунальні, державні) |
71,6% |
_ |
100% |
|
Посадові особи в місцевих органах виконавчої влади |
7,1% |
33,3% |
|
|
Посадові особи в органах місцевого самоврядування |
2,4% |
||
|
Головний лікар |
1,2% |
||
|
Директор школи |
2,4% |
||
|
Керівник НУО |
5,9% |
||
|
Науковець |
5,9% |
||
|
Головний інженер |
1,2% |
||
|
Менеджер |
2,4% |
||
|
Помічник народного депутата |
- |
33,3% |
|
|
Пенсіонер |
- |
33,3% |
63 депутати Донецької міської ради або 70% від всього складу за родом занять є керівниками підприємств (державної, комунальної та приватної форми власності). Зокрема, з 85 депутатів Партії регіонів 61 особа належить до цієї соціальної групи, при цьому 10 депутатів очолюють комунальні та державні підприємства, 51 депутат працює в комерційних структурах. До складу фракції Партії регіонів входить 5 представників НУО (профспілки вугільників та освітян, ГО «Союз молоді України», об'єднання мусульман), які на місцевому рівні традиційно наближені до цієї політичної сили.
До фракції Комуністичної партії України входять пенсіонер, помічник народного депутата України та посадова особа державного органу влади (всього 3 депутата).
До фракції «Сильної України» входять два керівника приватних бізнес-структур.
Аналіз складу Донецької міської ради за родом занять дозволяє стверджувати, що депутатський корпус поділяється за групами неформальних економічних та політичних впливів, коли обранець ради фактично виконує технічну функцію представництва певних інтересів. Цю тенденцію можна яскраво продемонструвати на прикладі рівня «представництва» в міській раді ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядько», почесним головою правління якого є народний депутат України Юхим Звягильський. Чотири співробітника цього підприємства, які працюють в межах однієї вертикально інтегрованої промислової структури, мають мандати депутатів Донецької міської ради.
2. ДІЯЛЬНІСТЬ РАДИ, ДЕПУТАТІВ ТА ПАРТІЙНИХ ФРАКЦІЙ
A. рівень відвідуваності та участі у дискусіях
|
Фракція |
Відвідуваність сесій у % |
Кількість депутатів у фракції |
|
Партія регіонів |
84,5% |
85 |
|
Комуністична партія України |
57,1 %. |
3 |
|
“Сильна Україна” |
71,4 % |
2 |
Найвищій рівень відвудуваності сесій Донецької міської ради демонструють депутати Партії регіонів (84,5%). Депутати Комуністичної партії України відвідують засідання сесій найрідше - всього 57,1%. Представники «Сильної України» відвідували сесії Донецької міської ради на рівні 71,4%.
Безперечними «лідерами» за кількістю пропусків пленарних засідань та засідань постійних комісій Донецької міської ради є депутати Партії регіонів Олександр Риженков (Голова Правління ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод») та Олег Лисюк (заступник голови Національного агенства з підготовки та проведення в Україні Євро-2012). Про це свідчить відповідь Донецької міської ради на інформаційний запит (№126 від 09.06.2011 р.). Депутати не відвідали жодного пленарного засідання чи засідання постійних комісій ради.
Депутат Партії регіонів Рашид Брагін (Голова мусульманської громади “Зірка пророка”) з 8 засідань постійних комісій, до складу яких входить депутат, не взяв участь в жодному.
Незалежне спостереження засвідчило, що депутати Донецької міської ради займають малоактивну позицію під час пленарних засідань. Абсолютна більшість питань розглядаються за “прискореною” процедурою, коли доповідач оголошує про результат проходження проекту рішення усіх формальних процедур, а сам проект без обговорення ставиться на голосування. Варто зазначити, що депутати Комуністичної партії України та “Сильної України” (всього 5 мандатів) не проявляють активності у вироблені альтернативних проектів рішень, не оголошують політичної позиції та не наполягають на детальному розгляді питань порядку денного.
Незалежні спостерігачі відзначають, що відсутність практики публічного обговорення проектів рішень Донецької міської ради негативно впливає на інформованість депутатського корпусу, громадськості та місцевих ЗМІ про їхній зміст та можливі наслідки. На пленарних засіданнях ради типовою є ситуація, коли журналісти та представники громадськості позбавлені інформації щодо того, за що депутати голосують. Особливого загострення ця дисфункція в діяльності Донецької міської ради набуває у тих випадках, коли журналістам та громадськості секретаріат ради надає неповні примірники порядку денного.
B. ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕДУР І ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ РАДИ
Згідно ст.6 Регламенту Донецької міської ради чергові сесії ради скликаються не рідше, ніж один раз у квартал, щодо питань відводу земельних ділянок - не рідше одного разу на місяць. Розпорядження міського голови про скликання сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніше, ніж за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніше, ніж за день до сесії.
Станом на 16.06.2011 р. Донецька міська рада провела 5 сесій, які складались з 7 пленарних засідань.
|
Сесії Донецької міської ради |
Кількість пленарних засідань |
Дати |
Кількість розглянутих питань |
|
Перша сесія |
2 |
11.11 2010 р. 03 12. 2010 р. |
17 |
|
Друга сесія |
1 |
17.12.2010 |
202 |
|
Третя сесія |
2 |
12.01-14.012011 |
93 |
|
Четверта сесія |
1 |
25.02.2011 |
414 |
|
П’ята сесія |
1 |
15.04.2011 |
425 |
Незалежні спостерігачі звернули увагу на непропорційність часових проміжків між черговими сесіями, які проводила Донецька міська рада. Між першою та другою сесіями - 14 календарних днів, між другою та третьою - 25 днів, між третьою та четвертою - 43 дні, між четвертою та п’ятою - 48 днів, п’ятою та шостою – 61 календарний день. Певна хаотичність в плануванні чергових сесій Донецької міської ради мала прямий вплив на кількість розглянутих рішень, що знижувало оперативність вирішення невідкладних питань громадян земельного та дозвільного характеру. Зокрема, можна стверджувати, що Донецька міська рада не дотримувалась норми Регламенту, якою встановлюється вимога щодо проведення пленарних засідань за питаннями відводу земельних ділянок не рідше, ніж раз на місяць.
За результатами моніторингу офіційного інтернет-представництва Донецької міської ради було зафіксовано порушення вимоги Регламенту щодо інформування населення про чергову сесію не пізніше, ніж за 10 днів. Незважаючи на те, що програма розвитку зв’язків з громадськістю на 2011 р. визначає веб-сайт ради головним механізмом інформування про її діяльність, на цьому ресурсі не були розміщені у визначений Регламентом термін повідомлення про заплановані другу та третю сесію.
Згідно ст. 10 Положення про постійні комісії Донецької міської ради, їх засідання проводяться по мірі необхідності, але не рідше, ніж один раз на два місяці. Усі 12 постійних комісій дотримувались цієї вимоги.
Сайт Донецької міської ради http://www.lukyanchenko.donetsk.ua є базовим механізмом інформування місцевих мешканців про діяльність ради. За усталеною практикою усі ключові інформаційні повідомлення розміщуються саме на веб-ресурсі ради. Міська рада також є засновником комунального друкованого ЗМІ - “Муніципальна газета”, яка за тиражем та способами розповсюдження більше належить до традиційних іміджевих проектів, ніж є механізмом масового інформування. Зокрема, на четвертій сесії ради міський голова Олександр Лук'янченко закликав кожного депутата підписати 100 примірників комунальної газети, що мало би підвищити її конкурентоздатність.
До вступу в дію ЗУ “Про доступ до публічної інформації” Донецька міська рада не оприлюднювала проекти своїх рішень та в неповній мірі - самі рішення. Лише з початку травня 2011 року відбулось первісне оновлення рубрики “Проекти рішень” на офіційному веб-сайті ради, де були розміщені проекти рішень шостої сесії, яка відбулась 17 червня 2010 року.
Протягом першої-четвертої сесій Донецька міська рада практикувала вибіркове оприлюднення своїх рішень. У цей період в ЗМІ та на веб-сайті ради не відбувалось оприлюднення жодного рішення щодо виділення земельних ділянок та рішень дозвільного характеру. Починаючи з п'ятої сесії ради (квітень 2011 р.), в умовах наближення терміну вступу в дію ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, на веб-сайті ради було розміщено усі прийняті на сесії рішення.
На виконання вимог ЗУ “Про доступ до публічної інформації” Донецька міська рада внесла зміни до Регламенту щодо оприлюднення проектів рішень та рішень ради. Впровадження нового закону позитивно вплинуло на практичні аспекти забезпечення прав громадян на повноту інформації про діяльність місцевих органів влади. На поточний момент Донецькою міською радою припинена практика вибіркового оприлюднення офіційних рішень.
Окремі громадські організації Донецька заявляли про порушення міською радою термінів отримання відповідей на інформаційні запити. Поза тим, незалежні спостерігачі цього спостереження відзначають оперативність дій посадових осіб ради щодо відповідей на запити. Зокрема, у п'ятиденний строк була надана інформація про відвідуваність кожним депутатом пленарних засідань та засідань постійних комісій, за один робочий день - щодо переліку та повних реквізитів рішень, прийнятих Донецькою міською радою.
C. ВІДКРИТІСТЬ РАДИ ДЛЯ ГРОМАДЯН
Донецька міська рада VI скликання використовувала наступні механізми громадської участі:
- громадські слухання;
- окремі форми консультацій з громадськістю;
- спільні робочі групи з представниками громадських організацій.
За звітний період Донецька міська рада VI скликання заслухала лише результати громадських слухань на тему “Про коригування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м.Донецька”. Ініціатором слухань став секретар ради Микола Левченко. Процес організації, проведення та врахування їх результатів супроводжувався відвертим маніпулюванням. Наводимо хронологію організації та проведення в м.Донецьк громадських слухань на тему “Про корегування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м.Донецька:
1) 18 лютого 2011 р. місцеві ЗМІ отримують інформацію ради про проведення слухань за вище вказаною проблематикою;
2) 23 лютого 2011 р. в будівлі Донецької міської ради відбуваються громадські слухання;
3) 25 лютого 2011 р. секретар міської ради доповідає на пленарному засіданні про результати слухань. У цей же день депутати ухвалюють рішення “Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м. Донецька”.
25 лютого 2011 року депутати Донецької міської ради ухвалюють рішення №4/14, яким приймають до відома результати цих громадських слухань та доручають профільній постійній комісії вивчити протокол слухань, здійснити аналіз пропозицій та внести відповідний проект рішення. У той же день рада ухвалює рішення № 4/16 “Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м. Донецька”, чим було суттєво підвищено тарифи. Такий рівень “оперативності” дій депутатського корпусу з “проведенням та врахуванням” результатів громадських слухань засвідчує, що цей механізм громадської участі дуже ефективно використовується місцевою владою для штучної легітимізації соціально дражливих питань. Такий висновок підтверджується проблематикою, яка була винесена на громадські слухання. 5 травня 2011 року секретарем Донецької міської ради була зареєстрована ініціатива щодо проведенню громадського слухання на тему: “Удосконалення системи каналізаційних очисних споруд. Етап1. Створення комплексу термічної утилізації осадів”. Тематика слухань належить до виключно науково-технічної компетенції та не може вважатися такою, що має громадське підгрунття.
Донецька міська рада VI скликання прийняла Положення про консультації з громадськістю. Цей документ нормативно врегульовує проведення консультацій у формі конференцій, громадських слухань, зборів, круглих столів, заочних консультацій тощо. Згідно Положення, міський голова щорічно підписує орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю, встановлюється звітність за результатами консультацій.
16 травня 2011 року на веб-сайті міської ради було оприлюднено план проведення консультацій з громадськістю в м. Донецьк на 2011 рік. Він включає 9 питань, які здебільшого засновані на обговоренні результатів реалізації окремих соціально-економічних та інфраструктурних програм. Незалежні спостерігачі відзначають низьку актуальність та непрактичність для місцевої громади питань, що були внесені до обговорення. Наприклад, питання матеріально-технічного забезпечення дільничних пунктів міліції навряд чи входить до пріоритетів місцевої громадськості. Крім цього, окремі питання, зокрема функціонування системи житлових субсідій, виходять за межі місцевого регулювання, а тому можливість впровадження рекомендацій громадськості видається малоймовірною.
Донецька міська рада 6 скликання прийняла Програму розвитку зв'язків з громадськістю на 2011 рік. Остання передбачає проведення спільних навчальних заходів з інститутами громадянського суспільства, сприяння етнонаціональним товариствам, проведення конкурсу міні-проектів для ініціативних груп громадян (обсяг фінансування - 50 тис.грн), проведення конкурсу серед громадських організацій на створення ресурсного центру для ОСББ та ОСН, проведення конкурсу щодо створення каталогу послуг органів самоврядування міста тощо. Програмою також визначено обсяг членських внесків м.Донецьк в асоціації органів самоврядування. У 2011 році Донецька міська рада сплатить більше 822 тис.грн членських внесків до п'яти таких асоціацій. У зв'язку з цим, гостро постає питання публічної звітності міської ради щодо ефективності її членства, на яке витрачається значний фінансовий ресурс з бюджету міста.
У Донецьку діє Положення про місцеві ініціативи, яке було прийнято ще в 2008 році. Згідно цього Положення, для внесення питання за місцевою інціативою на розгляд Донецької міської ради, у зборах громадян має взяти участь не менше 100 осіб, а також на підтримку цього питання потрібно зібрати не менше 1000 підписів членів територіальної громади. За звітний період секретарем Донецької міської ради 6 скликання було зареєстровано одну місцеву ініціативу щодо внесення на розгляд ради проекту рішення “Про скасування рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 р. №4/16 “Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м. Донецька”. Про розвиток цієї інціативи публічної інформації не надходило.
До практик Донецької міської ради належить створення спільних з громадськими організаціями робочих груп та зарахування окремих представників громадянського суспільства до складу постійно діючих органів ради. Зокрема, до конкурсної комісії з визначення перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування зараховано 8 представників громадських організацій.
У звітний період найбільш резонансною була діяльність робочої групи Донецької міської ради з вивчення проектної документації з розміщення сміттєпереробного заводу в Пролетарському районі, до складу якої входить 11 представників громадських організацій. За результатами вивчення документації представники громадськості прийшли до висновку щодо високого рівня екологічної небезпеки від реалізації проекту компанії «Екоенерджі Скандинавія» (Швеція). 12 травня 2011 року громадські організації отримали від міської ради та компанії «Екоенерджі Скандинавія» пропозицію щодо ознайомчої поїздки на аналогічні підприємства Швеції. Чотири громадські організаціі-члена робочої групи відмовились від пропозиції, що призвело до публічного конфлікту між громадськістю та міською владою.
Донецька міська рада публічно відмовилась від такого консультативно-дорадчого механізму як громадська рада. За офіційними роз'ясненнями посадових осіб міської ради, створення громадської ради визнано недоцільним, оскільки практика функціонування подібних консультативно-дорадчих органів свідчить про їхню неефективність, відсутність мотивації у громадських організацій проводити системну експертну роботу в межах цього органу. Місцеві посадовці стверджували, що процес взаємодії влади та громадськості може бути ефективно забезпечений в межах Положення про проведення консультацій з громадськістю в м.Донецьк. Позиція міської влади щодо громадських рад викликала неоднозначну реакцію серед місцевих інститутів громадянського суспільства: від підтримки аргументів державних службовців до звинувачень влади в її непублічності.
Лише 2 лютого 2011 року, через чотири місяця після обрання міської ради 6 скликання, на її офіційному веб-сайті було розміщено графік прийому депутатами виборців. Він містить інформацію щодо роботи з виборцями усіх депутатів, які були обрані в мажоритарних одномандатних округах та за партійними списками. Місцеві журналісти та громадські активісти проводили розслідування щодо дотримання депутатами графіку прийому виборців, результати яких свідчили про численні факти його порушення (з прикладом розслідування можна ознайомитись за посиланням http://donetskie.com/novosti/2011/04/13/donetskie-deputaty-gordye-i-nedostupnye). На шостій сесії ради Донецький міський голова Олександр Лук'янченко публічно заявив про те, що за результатами внутрішнього моніторингу було встановлено невиконання депутатами більшості своїх передвиборчих обіцянок. Олександр Лук'янченко доручив депутатам в липні-серпні 2011 року провести у всіх районах міста депутатські дні. Така публічна реакція міського голови є додатковим свідченням наявності серйозних проблем у взаємодії депутатів та виборців.
Незалежними спостерігачами не було зафіксовано жодного факту перешкоджання доступу журналістів, громадських активістів та інших зацікавлених осіб на пленарні засідання. У Донецькій міській раді відсутня практика обов'язкової акредитації журналістів, що позитивно впливає на забезпечення їх доступу до інформациї щодо роботи міської ради.
3. ДІЯЛЬНОСТІ РАДИ ТА ДЕПУТАТІВ ПО ВИРІШЕННЮ ПРІОРИТЕТНИХ ДЛЯ ГРОМАДЯН ПИТАНЬ
A. ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ НА ЗАСІДАННЯХ РАД
Регламент Донецької міської ради передбачає наступні процедури підготовки, розгляду та прийняття рішень:
1) Проекти рішень та інші документи, які виносяться на розгляд міської ради, доводяться до відома депутатів не пізніше, ніж за 3 дня до засідання профільної комісії, а у виняткових випадках-в день пленарного засідання (ст.6 Регламенту);
2) Основні питання, які виносяться на розгляд міської ради, визначаються планом роботи ради на півріччя (ст.7 Регламенту);
3) Пропозиції до порядку денного пленарного засідання попередньо розглядаються на засіданні Колегії голів постійних комісій. Проекти рішень міської ради розглядаються на засіданнх профільних постійних комісій з наданням відповідного висновку, а також в першому читанні порядку денного пленарного засідання Перше читання порядку денного засідання-це спільне засідання всіх постійних комісій ради з метою попреднього розгляду рішень ради (ст.17 Регламенту).
4)Проекти рішень міської ради повинні мати лист погодження. Лист погодження - це інформація про процес погодження проекту рішення ради з посадовими особами, відповідальними за його підготовку та здійснення контролю за виконанням (ст.19 Регламенту).
5) Проекти рішень вносяться через секретаря міської ради, не пізніше, ніж за 15 днів до пленарного засідання (ст.21 Регламенту).
6) За проектами рішень, які розглянуті депутатами в першому читанні порядку денного пленарного засідання ради та не мають доповнень, міська рада може їх прийняти без голосування “за основу” (ст.30 Регламенту).
7) Текст проекту рішення на засіданні ради може не оголошуватись, якщо текст розданий депутатами (ст.31 Регламенту).
Використовуючи норму ст.31 Регламенту, Донецька міська рада ухвалює абсолютну більшість рішень без обговорення їхнього змісту, коли доповідач лише оголошує про проходження всіх процедур, а проект рішення відразу ставиться на голосування “в цілому”. Журналісти та інші запрошені часто не розуміють змісту значної більшості ухвалених радою рішень, оскільки за них депутати голосують без найменшого обговорення, а іноді й цілими блоками. Така особливість роботи донецьких депутатів найяскравіше виявляється під час ухвалення земельних, дозвільних та приватизаційних рішень.
Однієї з новацій Донецької міської ради 6 скликання стало рішення про ознайомлення депутатів з проектами рішень лише в електронному вигляді (починаючи з п’ятої сесії депутати на пленарних засіданнях не будуть отримувати друкованих примірників проектів рішень). Незалежні спостерігачі відзначають, що такий механізм ознайомлення депутатів з проектами рішень негативно впливатиме на якість їх обговорення депутатським корпусом. Не зважаючи на можливу економію бюджетних ресурсів, відсутність у депутатів друкованих примірників документів створює можливості для маніпулювання перебігом голосування на пленарних засіданнях ради.
- ОФІЦІЙНІ РІШЕННЯ РАДИ
Станом на 16.06.2011 р. Донецька міська рада ухвалила 1151 рішення. З них 83,6% -стосувались земельних та дозвільних питань.
|
Проблематика прийнятих рішень |
Кількість прийнятих рішень |
Співвідношення прийнятих рішень ( %) |
|
Гуманітарні |
41 |
3,6% |
|
ЖКГ |
38 |
3.3% |
|
Соціально-економічні |
45 |
3,9% |
|
Інфраструктурні |
27 |
2,3% |
|
Організаційні |
30 |
2,6 % |
|
Земельні |
962 |
83,6% |
У жовтні 2010 року в м.Донецьк відбулось експертне опитування, під час якого були визначені пріоритети діяльності міської ради VI скликання. Подаємо порівняння пріоритетів, визначених місцевими експертами, із пріоритетами в діяльності міської ради VI скликання.
|
Пріоритетні питання, визначені під час проведення експертного опитування в жовтні 2010 (від найбільшого показника до найменшого)
|
Пріоритетні питання, які обговорювалися Донецькою міською радою (від найбільшого показника до найменшого) |
|
Покращення рівня шкільної освіти, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази |
Земельні питання |
|
Вирішення питань збирання, транспортування та утилізації відходів |
Соціально-економічні |
|
Сприяння розвитку малого бізнесу |
Гуманітарні |
|
Будівництво та експлуатація доріг місцевого значення |
ЖКГ |
|
Надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності громади |
Організаційні |
|
Реформування системи муніципального транспорту |
Інфраструктурні питання |
В структурі ухвалених Донецькою міською радою рішень переважають земельні питання. На відміну від попереднього складу ради, депутати VI скликання поки не ухвалювали рішень, які мали б суспільний резонанс. Громадськість Донецька широко обговорювала рішення міської ради V скликання про відводи земельних ділянок синам Президента України Олександру Януковичу та Віктору Януковичу, а також голові облдержадмінстрації Анатолію Близнюку, але у цьому скликанні таких резонансних подій не було зафіксовано.
У жовтні 2010 року місцеві експерти визнали як один з пріоритетів діяльності для міської ради VI скликання покращення рівня шкільної освіти. За кількістю ухвалених міською радою VI скликання рішень гуманітарна сфера посідає третє місце, після земельних та соціально-економічних питань. За гуманітарною проблематикою ухвалювались окремі цільові програми та важливі рішення (наприклад, створення міського реабілітаційного центру для дітей-інвалідів). Поза тим, діяльність міської ради в цій сфері мала найбільший резонанс в контексті рішень про ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів, що негативно вплинуло на суспільну оцінку цієї діяльності.
Заслуговує на увагу кількість рішень міської ради організаційного характеру (реформування структурних підрозділів. комунальних підприємств, зміна оплати праці посадовців ради, скорочення чисельності органів самоврядування тощо), яка перевищує відповідні показники інфраструктурної сфери.
До найбільш резонансних рішень Донецької міської ради 6 скликання належать:
1)“Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду територіальної громади м. Донецька” (№4/16 від 25.02.2011);
Місцеві журналісти та експерти прогнозували, що питання про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території житлового фонду супроводжуватиметься політичними конфліктами. Проте ці прогнози не справдились – на четвертій сесії (25.02.2011) депутати без обговорення прийняли рекомендації громадських слухань, які були ініційовані секретарем ради, та відразу встановили нові тарифи. Окремі громадські активісти спробували поставити міському голові питання щодо нових тарифів, але Олександр Лук’янченко заявив, що тільки депутати мають право брати участь в цьому обговоренні та вимкнув мікрофони виступаючих. Згідно рішення, за яке проголосувало 64 депутата, з 1 березня 2011 року в Донецьку в середньому на 70-80 % підвищились тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій. Варто зазначити, що публічно на пленарному засіданні проти нових тарифів не висловились навіть депутати від КПУ та «Сильної України». Процес проведення громадських слухань в сфері тарифоутворення та перебіг обговорення проекту на пленарному засіданні ради мали критичне висвітлення в місцевих ЗМІ (про обставини проведення громадських слухань читайте вище).
2. “Про перейменування Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням англійської мови Донецької міської ради Донецької області” (№5/38 від 15.04.2011 року).
За неофіційною інформацією, яка широко розповсюджувалась в місцевих ЗМІ, ЗОШ №2 з поглибленим вивченням англійської мови готувалась міською владою до процесу ліквідації. Між міським управлінням освіти та науки та педагогічним колективом школи виник публічний конфлікт, в ході якого влада звинувачувала директора школи у не виконанні стандартів навчального закладу зі спеціальним статусом, а колектив школи заявляв про наміри чиновників передати будівлю навчального закладу в центрі міста у розпорядження комерційних структур. На п'ятій сесії Донецької міської ради депутати ухвалили рішення про перейменування ЗОШ №2 та позбавлення статусу закладу з поглибленим вивченням англійської мови. Продовження конфлікту між міською владою та колективом навчального закладу вже відбувалось за участі правоохоронних органів. За клопотанням органів прокуратури було відмінено рішення Ворошилівського райвідділу освіти про припинення набору учнів до перших класів ЗОШ №2.
3. Рішення Донецької міської ради №5/39, 5/40, 5/41 від 15.04.2011 про ліквідацію загальноосвітніх шкіл міста.
Донецька міська рада ухвалила рішення про ліквідацію ЗОШ №№111, 154, 121. Не зважаючи на попередні очікування, рішення щодо ліквідації ЗОШ № 154 (Пролетарський район), ЗОШ № 111 (Петровський район), ЗОШ № 121 (Будьонівський район) були прийняті швидко та без обговорення між депутатами. На пленарному засіданні п'ятої сесії мали можливість виступити окремі представники батьківських комітетів, які висловилися проти закриття шкіл. Ці рішення мають для місцевої влади негативні публічні наслідки, а також опротестовані в судовому порядку. До судових органів звернулись батьки учнів, яким надано сприяння з боку ряду політичних сил та громадських організацій.
4. Про міську програму організаційного забезпечення діяльності суду “Правосуддя-2011” (№4/38 від 25.02.2011).
Рішення міської ради щодо виділення 500 тис. грн на ремонт будівлі Донецького апеляційного адміністративного суду викликало негативний інформаційний резонанс. Місцеві журналісти та експерти висловлювали сумніви щодо доцільності такого типу витрат та заявляли про корупційну складову рішення.
5. “Про присвоєння Донецькому планетарію ім’я льотчика-космонавта Г.Т. Берегового” (№5/43 від 15.04.2011).
Напередодні візиту до регіону Президента України Донецька міська рада прийняла рішення про присвоєння Донецькому планетарію ім’я льотчика-космонавта Г.Т. Берегового. До порядку денного п’ятої сесії було внесено питання надання Донецькому планетарію ім’я Юрія Гагаріна. Міський голова поінформував депутатів, що харківська влада випередила донецьку і вже звернулась до родичів Гагаріна з аналогічним проханням. Відповідно було запропоновано альтернативний варіант і донецький планетарій отримав офіційне ім’я Г. Берегового. Заклад є приватною структурою (ТОВ), яка за неофіційними даними не була поінформована щодо намірів міських депутатів. Відсутність громадського обговорення проекту рішення засвідчує недорозвиненість демократичної практики присвоєння назв об'єктам соціальної та культурної інфраструктури міста.
С. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ
Регламент Донецької міської ради VI скликання передбачає обрання голів постійних комісій більшістю голосів депутатів ради. Заступники голів та секретарі комісій обираються на засіданні постійних комісій. Враховуючи чисельну перевагу фракції Партії регіонів (85 осіб з 90 мандатів), усі голови, заступники та секретарі постійних комісій належать до цієї політичної сили.
Ст. 59 Регламенту визначає право депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях. У зв'язку з малочисельністю фракцій КПУ та “Сильної України” ця норма Регламенту не є актуальною практикою.
Ст.46 Регламенту визначає право депутата міської ради входити до складу лише однієї постійної комісії.
|
Комісія |
Фракція, яка займає керівні посади в комісії |
Кількість депутатів з кожної фракції в цій комісії |
|
|
1.Комісія з питань місцевого самоврядування, регламенту та кадрів |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
2.Комісія з питань прав та свобод громадян, інтересів теріторіальної громади |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
1 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
3.Комісія з питань фінансів, бюджету та мобілізації власних ресурсів |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
4.Комісія з питань економіки та інвестицій |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
5. Комісія з питань міського господарства та комунального майна |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
1 |
|
|
6.Комісія з питань містобудування, планування та розвитку територій |
ПР |
ПР |
9 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
ПР |
|||
|
7.Комісія з питань енергозбереження та енергоефективності |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
8.Комісія з питань сприяння малому та середньому бізнесу |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
9. Комісія з питань екології та захисту навколишнього середовища |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
10. Комісія з питань охорони здоров’я й соціального захисту населення |
ПР |
ПР |
6 |
|
ПР |
КПУ |
1 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
11. Комісія з питань освіти, науки, культури та релігій |
ПР |
ПР |
7 |
|
ПР |
КПУ |
1 |
|
|
ПР |
СУ |
0 |
|
|
12. Комісія з питань сім'ї, молоді та спорту |
ПР |
ПР |
6 |
|
ПР |
КПУ |
0 |
|
|
ПР |
СУ |
1 |
|
У 11 постійних комісіях Донецької ради передбачено посади голови, заступника голови та секретаря. Лише комісія з питань містобудування, планування та розвитку територій вирішила створити дві посади заступника голови постійної комісії, які розподілили між собою С.Павлічєв (гендиректор будівельної групи «Альтком») та С.Тюрін (начальник Головного управління юстиції в Донецькій області). Такий підхід до розподілу керівних посад може визначатись специфікою повноважень цієї комісії, яка впливає на процеси розподілу землі та містобудування.
За кількістю проведених засідань найбільш активною була комісія з питань містобудування, планування та розвитку територій, яка провела з моменту свого формування 19 засідань. Комісія з питань міського господарства та комунального майна засідала 11 разів, а всі інші – менше 10.
|
Комісії |
Кількість засідань (станом на 08.06.2011) |
|
1.Комісія з питань місцевого самоврядування, регламенту та кадрів |
5 |
|
2.Комісія з питань прав та свобод громадян, інтересів теріторіальної громади |
6 |
|
3.Комісія з питань фінансів, бюджету та мобілізації власних ресурсів |
5 |
|
4.Комісія з питань економіки та інвестицій |
6 |
|
5. Комісія з питань міського господарства та комунального майна |
11 |
|
6.Комісія з питань містобудування, планування та розвитку територій |
19 |
|
7.Комісія з питань енергозбереження та енергоефективності |
8 |
|
8.Комісія з питань сприяння малому та середньому бізнесу |
7 |
|
9. Комісія з питань екології та захисту навколишнього середовища |
7 |
|
10. Комісія з питань охорони здоровя й соціального захисту населення |
5 |
|
11. Комісія з питань освіти, науки, культури та релігій |
8 |
|
12. Комісія з питаньсім'ї, молоді та спорту |
6 |
Регламент Донецької міської ради та Положення про постійні комісії не містять чітких вимог щодо інформування громадськості про їх засідання. Поза тим, ст.17 Положення про постійні комісії передбачає право проводити закриті засідання. Незалежні спостерігачі зазначають, що постійні комісії недостатньо інформують громадськість про заплановані заходи та поточні результати своєї діяльності.
4. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ І ПІДЗВІТНІСТЬ МЕРА
З метою визначення пріоритетних тем для розвитку громади, вирішення проблем у сфері соціально-економічного та гуманітарного розвитку з 1 по 8 жовтня 2010 року у Донецьку було проведено експертне опитування.
У ході дослідження було складено рейтинг найактуальніших проблеми міста у соціальній та гуманітарний сферах, на розв’язання яких повинні бути спрямовані дії та зусилля новообраної влади[1].
Рейтинг основних проблем міста Донецьк у соціально-економічній сфері
|
№ |
Проблематика |
Рейтинг |
|
1 |
Реформування ЖКГ |
21 |
|
2 |
Вирішення питань збирання, транспортування та утилізації відходів |
19 |
|
3 |
Сприяння розвитку малого бізнесу |
18 |
|
4 |
Будівництво та експлуатація доріг місцевого значення |
14 |
|
5 |
Підтримка та розвиток парків, зелених зон у місті |
14 |
|
6 |
Реалізація заходів із боротьби з безробіттям |
14 |
|
7 |
Реформування системи муніципального транспорту |
13 |
|
8 |
Ремонт та будівництво інфраструктури (тепломережі, паркінги) |
13 |
|
9 |
Залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади |
12 |
Рейтинг основних проблем міста Донецьк у соціально-гуманітарній сфері
|
№ |
Проблематика |
Рейтинг |
|
1 |
Покращення рівня шкільної освіти, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази |
22 |
|
2 |
Забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази |
19 |
|
3 |
Реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення (соціальні програми) |
14 |
|
4 |
Надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності громади |
13 |
|
5 |
Забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів) |
12 |
|
6 |
Заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (наприклад, пандуси) |
12 |
|
7 |
Підтримка та розвиток бібліотек (обласних спеціалізованих, для дітей та юнацтва) |
5 |
|
8 |
Реалізація культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення |
4 |
Загальна ефективність за результатами 100 днів діяльності
У ході експертного опитування, яке проводилося з 17 лютого по 3 березня 2011 р. у місті Донецьку, було визначено рівень ефективності діяльності міського голови у формуванні та впровадженні місцевої політики, визначенні пріоритетів діяльності в соціально-економічній та гуманітарній сферах за 100 днів після обрання на посаду. Одним із завдань опитування була оцінка прозорості та відкритості міського голови, характеристика залучення громади до процесів формування та реалізації місцевої політики.
Участь у дослідженні взяли 32 місцевих експерти, зокрема представники восьми неурядових громадських організацій, восьми ЗМІ, восьми бізнесових структур та вісім працівників освіти. Опитування проводилося шляхом анонімного анкетування.
Більшість учасників експертного дослідження оцінили діяльність міського голови в соціально-економічній сфері як ефективну. Так, повністю ефективною її вважає 12% експертів, скоріше як ефективну оцінили відповідну діяльність 48%. 25% респондентів вважають роботу міського голови в соціально-економічній сфері неефективною, 15% вагалися з відповіддю.
Більш негативно експерти оцінили діяльність міського голови щодо політики в гуманітарній сфері. Так, тільки 6% учасників опитування вказують, що діяльність була повністю ефективною, 32% вважають, що вона була скоріше ефективною, ніж ні. А ось в її неефективності переконані 50% респондентів. 12% вагалися з відповіддю на це запитання.
Результати опитування засвідчили, що, на думку експертів, в місті немає конфлікту між міським головою та новообраною радою. Зокрема, жоден з респондентів не висловив впевненості, що такий конфлікт існує. Тільки 9% переконані, що конфлікт скоріше спостерігається. У той же час 38% вважають, що його скоріше немає, 40 % у цьому впевнені. Водночас 3% вагалися з відповіддю. Рівень професійності нинішнього кадрового складу міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку
Учасники опитування оцінили кадровий склад міськвиконкому у вирішенні проблем місцевого розвитку скоріше як професійний. Так, 9% вважає його цілком професійним, 45% – скоріше професійним. Водночас скоріше як непрофесійний його оцінили 22% респондентів, чітко переконані в непрофесійності – 9%. 15% вагалися з відповіддю.
Під час опитування експертам запропонували згадати та перерахувати ініціативи міського голови в соціально-економічній сфері. Більшість респондентів зазначила, що спостерігається діяльність щодо оптимізації інфраструктури, вирішення транспортних питань міста. Серед ініціатив соціально-економічної спрямованості учасники опитування виділили наступні: будівництво нового аеровокзального комплексу; будівництво нового автовокзалу «Донецьк-Західний»; оновлення парку міського транспорту; покращення дорожньої інфраструктури в м. Донецьк; радикальне покращення інвестиційного клімату; зростання вартості проїзду у міському транспорті; будівництво сміттєпереробного заводу; коригування тарифів на послуги ЖКГ.
У гуманітарній сфері було згадано ініціативи міського голови щодо оптимізації роботи в освітній сфері, сфери охорони здоров’я: оптимізація середньоосвітніх закладів Донецька у розрізі ефективного використання бюджетних коштів; капітальні ремонти середньоосвітніх закладів міста; будівництво дошкільного закладу в Будьонівському районі; будівництво лікарні швидкої допомоги в Куйбишевському районі. Називалися також соціокультурна активність в сфері мовної політики: сприяння розвитку російської мови; відселення з центру міста Донецького обласного художнього музею.
Згадано й діяльність міського голови у сфері іміджевих проектів міста: місцева програма з покращення іміджу Донецька; проведення творчого конкурсу щодо розробки неофіційного логотипу міста.
Учасники опитування наводили приклади здобутків та прорахунків протягом 100 днів діяльності нового міського голови на посаді, які, на їхню думку, вплинули на ситуацію в місті. Зокрема, основні здобутки, наведені експертами, полягали в організаційних досягненнях, розбудові міської транспортної інфраструктури, проведенні заходів у рамках підготовки до Євро 2012.
До здобутків належить: швидке формування владної вертикалі в місті та його районах після місцевих виборів 2010 року; просування інтересів громади в межах державної програми з підготовки Євро-2012; реалізація великих інфраструктурних проектів (будівництво аеровокзального комплексу, приміського залізничного вокзалу, аквапарку, готелів); ремонт шляхів місцевого значення; відкриття «Міського молодіжного центру».
На думку експертів, до прорахунків належать недоліки в сфері управління містом, недостатня публічність та врахування інтересів громади в ухваленні рішень: недостатній рівень публічності міського голови; повторне обрання М. О. Левченка секретарем Донецької міської ради; сконцентрованість зусиль із благоустрою в центрі міста, відсутність ефективних дій щодо периферійних районів; безсистемність заходів у сфері ЖКГ; низька інтенсивність реалізації проекту з побудови першої черги донецького метрополітену; прийняття рішення про будівництво сміттєпереробного заводу у Пролетарському районі без участі місцевої громади; реалізація заходів з оптимізації кількості середньоосвітніх закладів; низький рівень приватного інвестування в проекти міста; відселення з центру міста бюджетних закладів, у т.ч. творчих, молодіжних та соціальних організацій; зростання вартості послуг ЖКГ (без врахування інтересів громади).
Результати експертного опитування свідчать про те, що діяльність міського голови в значній кількості випадків формування політики в сфері місцевого розвитку була скоріше декларацією про наміри вирішення проблем. Зокрема це стосується залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади (44%), вирішення питань збору, транспортування, утилізації та знешкодження відходів (44%), боротьби з безробіттям в громаді (38%). У гуманітарній сфері відповідні наміри стосуються питань підтримки та розвитку бібліотек (40%), заходів з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (52%). 60% експертів вважають, що здійснюється політика щодо будівництва та експлуатації доріг місцевого значення, 63% – реформування системи муніципального транспорту. Більшість респондентів переконані, що недостатньо реалізовується політика у сфері реформування ЖКГ (45%), сприяння розвитку малого бізнесу (39%).
У гуманітарній сфері 47% учасників опитування вказують, що, на їхню думку, не реалізовується політика щодо покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізації шкіл, комп’ютеризації, оновлення матеріально-технічної бази, 38% – забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів). 54% респондентів вважають, що в місті реалізуються культурно-мистецькі програми та інші заходи муніципального значення.
|
№ з/п |
Проблематика |
Так |
Можна говорити скоріше про наміри реалізації політики |
Ні |
Ця тема взагалі не актуальна для міського голови |
Складно відповісти |
|
Соціально-економічна сфера |
||||||
|
1 |
Реформування ЖКГ |
12 % |
40 % |
45 % |
3 % |
0 |
|
2 |
Сприяння розвитку малого бізнесу |
9 % |
28 % |
39 % |
9 % |
15 % |
|
3 |
Будівництво та експлуатація доріг місцевого значення |
60 % |
28 % |
12 % |
0 |
0 |
|
4 |
Ремонт та розбудова інфраструктури (тепломережі, паркінги) |
28 % |
34 % |
38 % |
0 |
0 |
|
5 |
Реформування системи муніципального транспорту |
63 % |
25 % |
12 % |
0 |
0 |
|
6 |
Залучення приватних інвестицій в економічний розвиток громади |
19 % |
44 % |
25 % |
3 % |
12 % |
|
7 |
Вирішення питань збору, транспортування, утилізації та знешкодження відходів |
28 % |
44 % |
19 % |
0 |
`9 % |
|
8 |
Підтримка та розвиток парків, зелених зон у місті |
38 % |
15 % |
32 % |
12 % |
3 % |
|
9 |
Боротьба з безробіттям |
3 % |
34 % |
28 % |
3 % |
32 % |
|
Соціально-гуманітарна сфера |
||||||
|
1 |
Покращення рівня шкільної освіти в громаді, модернізація шкіл, комп’ютеризація, оновлення матеріально-технічної бази |
12 % |
32 % |
47 % |
0 |
9 % |
|
2 |
Забезпечення дошкільної освіти, функціонування дошкільних дитячих установ, оновлення їхньої матеріально-технічної бази |
25 % |
34 % |
32 % |
0 |
9 % |
|
3 |
Забезпечення позашкільного дозвілля молоді (відкриття гуртків, муніципальних клубів) |
22 % |
28 % |
38 % |
3 % |
9 % |
|
4 |
Реалізація заходів із соціального захисту та соціального забезпечення дітей, молоді, жінок, сім’ї, інших категорій населення |
3 % |
40 % |
25 % |
3 % |
15 % |
|
5 |
Надання спеціалізованої медичної допомоги, організація санаторно-курортних, науково-медичних закладів охорони здоров’я, що належать до спільної власності (соціальні програми) громади |
6 % |
32 % |
6 % |
12 % |
44 % |
|
6 |
Реалізація культурно-мистецьких програм та інших заходів муніципального значення |
54 % |
25 % |
12 % |
0 |
9 % |
|
7 |
Підтримка та розвиток бібліотек (обласних спеціалізованих, для дітей та юнацтва) |
3 % |
40 % |
23 % |
0 |
34 % |
|
8 |
Заходи з реабілітації людей з особливими потребами та забезпечення для них повноцінної інфраструктури (наприклад, пандуси) |
15 % |
52 % |
15 % |
3 % |
15 % |
У більшості випадків експерти вказують, що консультації з громадою у сфері місцевого розвитку, визначення та розв’язання місцевих проблем проводяться. Водночас думки учасників опитування поділилися щодо оцінки цього питання майже навпіл. 15% респондентів переконані, що такі консультації проводяться, 41% вважає, що вони скоріше проводяться, ніж ні. 38% експертів вказують, що міський голова скоріше не проводить консультацій з громадою, 6% впевнені у цьому.
Більшість учасників опитування, даючи оцінку рівню прозорості політики, яку проводив міській голова протягом 100 днів з моменту обрання на посаду, переважно визначили її як прозору. Так, 6% експертів вважає таку політику цілком прозорою; скоріше прозорою, ніж ні – 40%. Водночас 19% вважають її непрозорою, 32% вказують, що вона скоріше непрозора. 3% вагалися з відповіддю.
Найчастіше, на думку експертів, мер у консультаціях з громадою використовував формат проведення прес-конференцій з інформування про діяльність – 81%. 54% респондентів вказують, що відбувається регулярне оприлюднення звітів про діяльність міського голови, натомість 68% переконані, що постійною є організація та проведення громадських слухань.
Заслуговує на увагу значний відсоток учасників опитування, які вагалися з оцінкою положення стосовно ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування - 53%. Проте 28% експертів вважають, що подібна діяльність не провадиться.
32% вказують, що можна говорити лише про анонсування намірів щодо включення представників ОГС до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові, в той же час 35% переконані, що такий формат консультацій використовується. Варто також звернути увагу на значний відсоток тих, хто вагається з відповідями на запитання, що може свідчити про певний брак інформації про формати консультацій з громадою та експертним середовищем у місті.
|
№ з/п |
Формат консультацій |
Так |
Ні |
Можна говорити лише про анонсування намірів |
Складно відповісти |
|
1 |
Організація та проведення громадських слухань |
68 % |
6 % |
12 % |
15 % |
|
2 |
Оприлюднення проектів рішень міського голови на сайті міської влади для обговорення громадою |
34 % |
15 % |
19 % |
32 % |
|
3 |
Проведення регулярних консультацій міського голови з організаціями громадянського суспільства та мешканцями громади щодо місцевої політики в різних суспільно-важливих сферах |
19 % |
22 % |
32 % |
27 % |
|
4 |
Оприлюднення звітів про діяльність міського голови |
54 % |
9 % |
12 % |
25 % |
|
5 |
Ініціювання роботи громадських рад чи інших консультаційно-дорадчих структур при міському голові, органах місцевого самоврядування |
15 % |
28 % |
22 % |
35 % |
|
6 |
Включення представників організаціями громадянського суспільства до складу комісій, робочих органів, які опікуються формуванням політики при міському голові |
35 % |
6 % |
27 % |
32 % |
|
7 |
Проведення прес-конференцій з інформування про діяльність міського голови |
81 % |
0 |
0 |
19 % |
|
8 |
Участь міського голови у заходах громадських організацій |
44 % |
12 % |
12 % |
32 % |
5. Висновки.
Донецька міська рада VI скликання характеризується посиленням монопольного становища Партії Регіонів. У депутатській діяльності відсутні системні та поточні конфлікти, що визначається превагою однієї політичної сили. Місцева громадськість та експертне середовище мають можливість оцінювати лише непублічні та непрямі тенденції щодо конкуренції в межах ради різних груп впливу, які належать до Партії регіонів.
Депутатський корпус поділяється за групами неформальних економічних та політичних впливів, коли обранець ради фактично виконує технічну функцію представництва певних інтересів. 70% від всього складу за родом занять є керівниками підприємств (державної, комунальної та приватної форми власності), що не сприяє різноплановості в діяльності ради.
Усі керівні посади в 12 постійних комісіях Донецької міської ради займає Партія регіонів, оскільки Регламент ради не передбачає механізмів їх розподілу за фракційною ознакою. Постійні комісії ради недостатньо інформують громадськість про заплановані заходи та поточні результати своєї діяльності.
Найвищій рівень відвудуваності сесій Донецької міської ради демонструють депутати Партії регіонів (84,5%). Поза тим, найбільша кількість прогулів засідань та засідань постійних комісій Донецької міської ради характеризує діяльність окремих депутатів, які належать до цієї ж політичної сили.
Депутати Донецької міської ради займають неактивну позицію при розгляді питань порядку денного пленарних засідань. Відсутність практики публічного обговорення проектів рішень Донецької міської ради негативно впливає на інформованість депутатського корпусу, громадськості та місцевих ЗМІ про їхній зміст та можливі наслідки.
Більшість рішень (83,6%), які ухвалювались Донецькою міською радою, стосувались земельних та дозвільних питань. У жовтні 2010 року за результатами опитування місцеві експерти визнали як один з пріоритетів діяльності для міської ради VI скликання покращення рівня шкільної освіти. Діяльність міської ради в цій сфері мала найбільший резонанс в контексті рішень про ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів, що негативно вплинуло на суспільну оцінку цієї діяльності.
Результати експертного опитування, яке проводилось в лютому-березні 2011 року, свідчать про те, що діяльність міського голови в значній кількості випадків формування політики місцевого розвитку була скоріше декларацією про наміри вирішення проблем. За результатами опитування 50% респондентів були переконані у неефективності міського голови в гуманітарній сфері. Разом з тим, більшість учасників цього експертного дослідження оцінили діяльність міського голови в соціально-економічній сфері як ефективну.
Протягом першої-четвертої сесій (листопад 2010-лютий 2011) Донецька міська рада практикувала вибіркове оприлюднення своїх рішень, проекти яких не оприлюднювались взагалі. Впровадження ЗУ “Про доступ до публічної інформації” позитивно вплинуло на практичні аспекти забезпечення прав громадян на повноту інформації про діяльність місцевих органів влади. Донецькою міською радою припинена практика вибіркового оприлюднення офіційних рішень, яка яскраво проявлялась в попередній період.
Зафіксовані значні проблеми у реалізації Донецькою міською радою механізмів громадської участі, які переважно використовуються місцевою владою для штучної легітимізації соціально дражливих питань.
Рекомендації:
З метою формування в міській раді конкурентного середовища, яке сприятиме підвищенню якості схвалюваних рішень, надаються такі рекомендації:
1. Передбачити в Регламенті Донецької міської ради право депутатських фракцій, які були сформовані за результатами виборів або інший спосіб, який передбачений Регламентом, на пропорційний розподіл керівних посад в постійних комісіях
Враховуючи значну перевагу однієї політичної сили за кількістю отриманих в міській раді мандатів, видається доцільним запровадження імперативної норми щодо права депутатської фракції, незалежно від її чисельності, брати участь у розподілі керівних посад в постійних комісіях.
З метою підвищення якості обговорення проектів рішень на пленарних засіданнях Донецької міської ради надаються такі рекомендації:
1. Викласти ст.31 Регламенту Донецької міської ради у такій редакції:
“Доповідач проекту рішення на пленарному засіданні міської ради зобов'язаний поінформувати депутатів про повну назву проекту рішення, обставини, які спичинили необхідність розробки проекту рішення, його мету та основні положення, прогнозовані наслідки від прийняття цього рішення, необхідні ресурси для його виконання”.
З метою удосконалення механізмів взаємодії міської ради та громадськості, підвищення прозорості в діяльності міської ради, надаються такі рекомендації:
1. Пункт 7 Положення про проведення консультацій з громадськістю м.Донецьк доповнити наступною нормою: “Оголошення про початок прийому пропозицій до орієнтовного плану консультацій з громадськістю від громадян, ініціативних груп громадян та інститутів громадянського суспільства має розміщуватись на офіційному веб-сайті Донецької міської ради та в офіційному виданні міської ради “Муніціпальна газета” не пізніше, ніж за два календарних місяця до запланованого підписання міським головою цього плану. Разом з щорічним орієнтовним планом консультацій з громадськістю Донецька міська рада оприлюднює звіт за результатами виконання попереднього плану”.
2. Розділ VI Регламенту Донецької міської ради доповнити положенням “Міська рада щоквартально оприлюднює офіційний звіт за проміжними результатами реалізації плану заходів з виконання доручень виборців”
3. Секретаріату Донецької міської ради рекомендується оприлюднювати на веб-сайті ради після кожного пленарного засідання ради перелік депутатів, які на ньому були присутні або відсутні.
4. Враховуючи значний фінансовий ресурс, який направляється на забезпечення членства міської ради в асоціаціях органів місцевого самоврядування, доцільним є щорічне звітування Донецької міської ради за результати її діяльності в цих асоціаціях.
5. З метою забезпечення відкритості та прозорості діяльності постійних комісій Донецької міської ради доцільним є внесення наступних змін до Регламенту ради та відповідного Положення:
- за три дні до засідання постійна комісія Донецької міської ради інформує населення та ЗМІ про запланований захід. Після кожного засідання постійна комісія зобов'язана розмістити на веб-сайті ради повідомлення про його результати.
- видалити з Положення про постійні комісії норми щодо можливості проведення закритих засідань постійних комісій або встановити Регламентом ради винятковий перелік підстав для такого формату роботи.