23 листопада 2011 року у місті Ужгород в рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні» відбулося громадське обговорення виборчої реформи. Ініціатором обговорення виступив Громадський консорціум виборчих ініціатив, який об’єднує активістів Комітету виборців України, Громадянської мережі ОПОРА, Українського незалежного центру політичних досліджень та Лабораторії законодавчих ініціатив.
В обговоренні взяли участь 28 експертів, що представляли органи влади, політичні партії, громадські організації, засоби масової інформації та інші структури, які займаються питанням виборів.
Координатор моніторингових програм Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області, вважає, що залучення широкого кола експертів громадянського суспільства, до процесу реформування виборчого законодавства є необхідною умовою як для прийняття якісного законодавства, так і визнання нових «правил гри» та їх результатів суспільством і міжнародною спільнотою.
Денис Ковриженко, директор політико-правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, на початку обговорення, презентував учасникам дані загальнонаціонального експертного опитування, респондентами якого, було понад 500 експертів. Зіставляючи результати опитування із Законом про вибори, прийнятим 17 листопада 2011 р. Верховною Радою України, він зазначив: «Результати експертного опитування були надані депутатам напередодні голосування, проте, на жаль, лише у деяких пунктах закон збігається із баченням експертів. І це, як правило, стосується технічних питань організації виборів».
На обговоренні з доповідями виступили й місцеві експерти. Зокрема, Василь Лемак, доктор юридичних наук, професор УжНУ, відзначив, що прийняття «Закону про вибори народних депутатів» 366 голосами є позитивним сигналом, в першу чергу з точки зору легалізації його результатів, оскільки було досягнуто компромісу між владою та опозицією. Проте, у даному законі є ряд пунктів, які несуть у собі значні ризики. Наприклад, можливість одночасного балотування в одномандатному та багатомандатному округах, що Конституційний Суд визнав неконституційним ще в 1998 році; жорстке регулювання діяльності ЗМІ у висвітленні виборчого процесу, де публікування «завідома недостовірної інформації» дозволить суттєво обмежувати їхню свободу слова. Небезпечною є можливість держслужбовцям проводити агітацію в робочий час, за умови їх балотування, що провокує ризики використання службового становища та державних ресурсів.
Олександр Солонтай, експерт «Інституту політичної освіти», звернув увагу на питання визначення меж округів, на прикладі Закарпаття. «Зазначений закон не передбачає врахування меж адміністративно-територіальних одиниць на рівні районів та міст, а також нерозривності виборчих округів. Таким чином, є небезпека, що, наприклад, один район буде відноситися до різних округів або округ буде взагалі складатися з непов`язаних між собою територій. Приміром, виборчий округ, який завжди створювали Тячівський та Рахівський райони. Там кількість виборців переважає граничну норму передбачену для округу Законом. Тож, виходить ЦВК або потрібно робити виключення в об’єднанні, або частина Рахівщини чи Тячівщини голосуватиме в складі іншого округу». Також експерт зосередився на питанні так званих «закордонних округів», результати яких будуть розподілені серед округів міста Києва. Саме тому, закарпатські заробітчани зможуть за кордоном обирати депутатів лише від київських мажоритарних округів.
Обговорюючи Закон, учасники винесли свої конкретні пропозиції щодо його вдосконалення. Переважна більшість з них стосувалися Закону в частині територіальної організації виборів, а саме: створення більш чітких критеріїв формування виборчих округів, а в наступній перспективі – прийняття «Закону про територіальну організацію виборів»; принципів утворення складу дільничних виборчих комісій з обов’язковим навчанням їх керівного складу; обмеження фінансування виборчих кампаній та політичної реклами; скасування обмежень для ЗМІ у висвітленні виборчого процесу, інформації про кандидатів та їх висунення.
Усі думки, висловленні під час громадського обговорення в м. Ужгороді, увійдуть до загального аналітичного звіту за підсумками громадських обговорень по всій території України. Його буде передано до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України та інших профільних установ.