Через недофінансування КП «Черкасиелектротранс» з державного бюджету, керівництво підприємства пішло на непопулярні кроки й скоротило пільгове перевезення громадян до мінімуму, що призвело до масового невдоволення пільговиків. Зокрема, нововведення полягало у тому, що пільгові категорії громадян з цього часу не можуть користуватися всім електротранспортом, який ходить по міським маршрутам, а мають право на пільговий проїзд лише на окремі машини, які ходять за чітким графіком (в середньому один раз у півтори години).
Політичні сили вивели громадян на мітинг проти місцевої влади, яка дозволила такі дії КП «Черкасиелектротранс». Цікаво, що учасниками мітингу були, як опозиційні сили, так і партія влади (Комуністична партія). Організатори мітингу чітко розуміють, що міський бюджет не може перекривати збитки КП «Черкасиелектротранс», але при цьому використовують цю можливість аби підігріти протест громадян проти місцевої влади. Таким чином, ми можемо спостерігати нещирість представників місцевої опозиції, які свідомо вводять в оману обурених пільговиків і налаштовують їх, в угоду власним політичним інтересам, проти своїх місцевих політичних опонентів. Висновки про свідому маніпуляцію масами можна зробити через те, що представники опозиції знають, що проблеми виникають не через міську владу, а через недоплату від держави.
Цікаво, що найактивнішим організатором мітингу виступила Комуністична партія, яка на сьогодні є членом коаліційної більшості у чинному парламенті. Зважаючи на участь такого гравця, складається враження, що це може бути спланований механізм, щоб випустити «пар народного невдоволення», спрямувавши його проти місцевого самоврядування, і таким чином відвести увагу від президента, уряду і парламенту. Якщо це дійсно так, то яку роль і на яких умовах тут грають й інші окремі представники місцевої опозиції (не тільки КПУ, а й інших партій)?
Звичайно, дії керівництва КП «Черкасиелектротранс» теж викликають багато запитань, адже вони ніби навмисне сприяли максимальному рівню невдоволення громадян. Зміни введені на підприємстві досить різкими методами, без адаптаційного періоду і без достатньої інформаційної кампанії. У перші дні ми могли спостерігати масове нерозуміння громадян, яким чином їздить пільговий електротранспорт, адже інформаційні таблички з’явилися лише тільки через декілька днів і то на висоті двох метрів (усі пільговики мають високий зріст чи гарний зір?). Дивним чином було вирішено візуально виокремити платні тролейбуси за рахунок відміни на них табличок з номерами маршрутів. Тепер всі міські тролейбуси називаються «спеціальними», а люди бігають через усю зупинку, щоб прочитати крізь брудне скло крайні точки тролейбусного маршруту. Чи не можна було не відміняти нумерацію, а просто відмітити пільгові тролейбуси, наприклад, жовтим прямокутником чи придумати інший знак відмінності? Складається загальне враження низькоякісного менеджменту. Таку поведінку з клієнтами можуть собі дозволити тільки комунальні або державні підприємства, які не борються за клієнтів, адже у будь-якому випадку отримають бюджетні гроші.