Що принесли луганчанам перші 9 місяців діяльності міської влади?

Луганська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА»  провела моніторинг  діяльності мера та міської ради з моменту обрання до травня   2011 р.

За результатами моніторингу було проаналізовано склад депутатського корпусу, рівень відвідуваності сесій та участі у дискусіях народних обранців, рівень дотримання процедур та відкритості місцевої влади.

Моніторинг відвідуваності депутатів кожної фракції Луганської міської ради показав, що найменш дисциплінованою фракцією є «Фронт Змін», а найдисциплінованішою – «Сильна Україна».

Найбільшими прогульниками сесій Луганської міської ради були: Комісаренко Вікторія Володимирівна від фракції «Фронт Змін» (була присутня лише на 3х сесіях з 9), Ліскі Ігор Іванович від фракції «Фронт Змін» (був присутній на 4х сесіях з 9), Міхеєв Сергій Олександрович від фракції Партії Регіонів (був присутній на 4х сесіях з 9). Не пропустили жодної сесії Луганської міської ради 26 депутатів від фракції «Сильна Україна».

У період з листопада 2010 р. по травень 2011 р. Луганською міською радою було розглянуто 249 питань, серед яких проблеми гуманітарної сфери  та ЖКГ.. Проте, згідно з проведеним експертним опитуванням, проведеним ГМ «ОПОРА» серед 32 експертів, мешканців Луганська більше хвилюють вирішення питання реформування ЖКГ та розвитку інфраструктури. Це означає, що депутати Луганської міської ради вирішують далеко  не всі  питання, які  є актуальними для більшості мешканців міста. Частина розглянутих питань депутатами міської ради  має політичний відтінок, зокрема рішення про розміщення червоного прапора під час святкування першотравневих свят на комунальних будівлях, засудження бійки у Львові під час святкування 9 травня, тощо. Найбільш резонансним питанням за 6 місяців було затвердження генерального плану міста. Під час розробки проекту рішення до цього не були допущені представники громадськості, а всі пропозиції громадських організацій депутати відкинули. 

Луганська міська рада та її виконком швидше готові до обговорення і переговорів з громадянами, до наставницької допомоги гро­мадським лідерам, ніж до спільної роботи з ними.

Проекти рішень Луганської міської ради не розміщуються на сайті міста, а на сайті ради розміщуються лише прийняті рішення у скороченому вигляді. Тільки коли ініціюється проведення громадських слухань (що буває вкрай рідко), то проект рішення розповсюджується серед  громадян.  На практиці проекти рішень за 3 дні до розгляду отримують лише депутати. Доступ громадськості до проектів рішень є закритим. Існує практика, коли громадське обговорення проектів рішень проводиться вже після того, як рішення було затверджене місцевою владою. Так, 25 травня 2011 р. відбулись  громадські слухання з питань підвищення проїзду в громадському транспорті Луганська. Ця подія була проведена  через тиждень після того, як саме рішення вже було прийняте (18 травня 2011 р.). Все це свідчить про ставлення депутатів до громадських слухань як до декоративного формального інструменту, за допомогою якого легітимізують усі дії. Реально ж розглядати пропозиції громадськості міська влада не має бажання.

Низький рівень прозорості в процесах підготовки й ухвалення рішень в органах місцевого самоврядування Луганська та контролю громадськості за їх виконанням гальмує розвиток громадянського суспільства, створює підґрунтя для маніпуляцій та корупції.

Така ситуація склалася через:

• низький рівень залучення членів міської  громади  до  процесу розв’язання місцевих проблем;
• незацікавленість місцевої влади у активному залученні громадян до вирішення місцевих проблем;
• відсутність системи взаємодії між територіальною громадою та органами місцевого самоврядування м. Луганська у вирішенні важливих для мешканців міста питань.

Одним з ефективних способів вирішення  проблеми залучення громадськості до прийняття місцевою владою рішень та контролю за їх виконанням є залучення громади до цих процесів через органи самоорганізації населення. Проте існують певні проблеми, які потребують вирішення, а саме:

• Необізнаність активістів місцевих громад щодо права  своєї участі  у місцевому самоврядуванні та відсутність навичок організаційної роботи;
• Відсутність дієвих механізмів впливу на місцеву владу та ілюзії консультацій з громадськістю через громадську раду при Луганському міськвиконкомі.

Як результат, ми отримуємо неефективне управління, загострення соціальних конфліктів та широке розповсюдження радикальних форм громадського волевиявлення, таких як мітинги та страйки за умов майже повної відсутності практики основних засобів впливу територіальної громади на вирішення питань місцевого значення.

Щоб поліпшити ситуацію, необхідно підвищити рівень консультацій з громадськістю щодо ухвалених рішень.

Луганська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА» рекомендує:

1. Проводити регулярні громадські обговорення проектів рішень міської ради та міськвиконкому за участю представників громадськості перед тим, як затвердити рішення на громадських слуханнях;
2. Сформувати  дорадчий орган при міській раді з прозорими процедурами, долучивши до цього процесу якнайбільше НДО;
3. Надавати можливість під час сесій міської ради виступити представникам громадських організацій з результатами громадських експертиз;
4. Створити електронний реєстр проектів рішень міської ради для ознайомлення та проведення громадських експертиз таких рішень.