Минулого тижня (28 серпня – 3 вересня) військова інфраструктура Російської Федерації зазнала масштабних ударів українськими дронами. Для протидії цим атакам росіяни переплановують організацію ППО, оголяючи свої кордони в інших місцях, а також планують збільшити виробництво засобів протиповітряної оборони.

Кремль продовжує використовувати інформаційні операції як один з пріоритетних засобів ведення війни. Для обгрунтування провалів у захисті власної території, дискредитації України й посилення конфліктів у європейському суспільстві Росія безперервно сіє дезінформацію.    

Натомість Україна працює над імплементацією Формули миру та запуском переговорів про членство нашої країни в ЄС вже в поточному році. Не менш важливим фокусом лишається розвиток українського військово-промислово комплексу (ВПК), нарощування спільного з європейськими країнами виробництва зброї, а також нейтралізація російської пропаганди, зокрема в державах Африки. 

Демілітаризація Росії триває, а Кремль звинувачує Україну в тероризмі

Російська Федерація погрожувала створити на кордні з Україною демілітаризовану зону, але події бумерангом повернулися до агресора. Перенесення війни на територію Росії – неминучий та справедливий процес. BBC Verify, який відстежує повідомлення про удари дронів, порахував, що з початку року безпілотники понад 190 разів атакували територію Росії й тимчасово окупованого Криму.

Водночас удари по 6 регіонах РФ у ніч на 30 серпня стали наймасштабнішими за весь період повномасштабної війни. Саме тоді на військовому аеродромі у Пскові були знищені чотири літаки Іл-76, а два борти зазнали пошкоджень. Ексголова розвідки Фінляндії Пекка Товері назвав удар по аеродрому Пскова найуспішнішим станом на сьогодні. На його думку, Росії варто інвестувати значні ресурси в захист аеродромів, зокрема відводити зенітну техніку від фронту, що в результаті послабить російські можливості.

Такі ж висновки робить британська розвідка, зазначаючи, що Росія, ймовірно, переплановує організацію ППО у зоні між Україною та Москвою, щоб краще реагувати на атаки. Зокрема, російське командування вирішило посилити захист неба шляхом перекидання систем ППО з інших російських територій. Так, японські військові експерти помітили, що Росія забрала з Курильських островів зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони.

Ба більше, міністр оборони РФ Сєрґєй Шойґу після масштабного удару відвідав завод концерну "Алмаз-Антей" у Тульській області та наказав налагодити виробництво "в режимі 24/7". Очевидно, агресор не очікував, що Україна може проводити такі масштабні операції. Крім аеродрому в Пскові, Служба безпеки України в ніч на 27 серпня атакувала безпілотниками літаки Су-30 та МІГ-29, а також С-300 та "Панцирі" на Курському аеродромі.  Цікаво, що військова контррозвідка СБУ атакувала аеродром картонними дронами, невидимими для ворожих радарів. 

Також минулого тижня після української атаки горів цех із виробництва електроніки для ракет у підмосковних Люберцях. І хоча мер Москви Сєрґєй Собянін спростував цей факт, джерело "Української правди" зазначило, що дрон все ж дістався до місця призначення.

Також все більш звичними стають новини про збиття українських дронів у Підмосков’ї, Центральному федеральному окрузі, Брянській і Тульській областях, а також затримки рейсів та закриття аеропортів. Посилюються й проблеми з російським авіапарком. За підрахунками російських джерел, Україна знищила або пошкодила щонайменше 24 літаки в тилу РФ.

Натомість через санкційний тиск знижуються спроможності цивільного авіапрому. Наприклад, літак авіакомпанії "Ікар" не зміг вилетіти з Таїланду в Іркутськ через поломки запчастин, які більше не постачають у Росію. Російська влада нині обговорює можливість виділити з Фонду національного добробуту (ФНД) понад 650 млрд рублів (6,8 млрд доларів) на проєкти в галузі авіапрому.

Через низку несприятливих для путінського режиму подій Кремль посилює дезінформацію, орієнтуючись перш за все на внутрішню авдиторію. Речниця російського МЗС Марія Захарова назвала українські атаки на військові цілі терористичними та заявила, що вони були скеровані на цивільну інфраструктуру.

"Нальоти українських БПЛА на мирні цивільні об'єкти вкотре підтверджують терористичну сутність київського режиму. Зрозуміло й те, що пролетіти таку відстань без ретельно опрацьованого маршруту з урахуванням інформації із західних супутників українські безпілотники не могли", – сказала вона.

Крім цього, Захарова розповіла про те, що, на її думку, мало "‘вибухнути’ в інформаційному просторі", але не досягло очікуваного резонансу – запровадження в Росії посади посла з особливих доручень щодо злочинів київського режиму, яким призначили колишнього "посла ЛНР", учасника Контактної групи з урегулювання "конфлікту" на Донбасі Родіона Мірошніка.

Тобто для системної дискредитації України російська влада запроваджує цілі окремі напрямки у зовнішньополітичному відомстві. Втім, Росії це навряд чи допоможе. В Офісі Президента України впевнено запевняють, що Київ суворо дотримується зобов'язань не застосовувати зброю своїх партнерів для завдання ударів по території Росії.  

Натомість ефективні удари по російській території свідчать про розвиток українського ВПК. Ба більше, Володимир Зеленський анонсував збільшення обсягів виробництва української оборонки. "Україна це може. Фінансування є. Наша ‘оборонка’ даватиме більший результат", – заявив Президент України.

Результати євротуру Кулеби: про що говорили в Чехії, Франції та Іспанії 

Минулого тижня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів серію закордонних візитів у держави ЄС. Очільник української дипломатії відвідав Чехію, Францію та Іспанію. Серед ключових тем поїздок – зміцнення протиповітряної оборони, просування української Формули миру та підготовка до Глобального саміту миру, протидія російській пропаганді в Африці, а також відкриття до кінця 2023 року переговорів про вступ України до ЄС.

28 серпня Дмитро Кулеба відвідав Чехію, де зустрівся з главами дипломатичних місій. Як передає французьке видання Le Monde, під час зустрічі міністр запропонував створити групу пострадянських держав – країн Балтії, Молдови та України – аби донести африканським країнам, яку небезпеку становить російський колоніалізм, та спростувати тезу про те, що Росія є продовженням "доброго Радянського Союзу". 

За словами дипломата, країни, які відчули на собі колоніальну політику Росії, мають моральне право доносити цю інформацію до африканських країн. Адже коли це роблять Франція, Велика Британія та Бельгія, африканські держави реагують негативно – через імперське минуле європейських країн. 

ОПОРА нагадує, що для зміцнення своїх позицій в Африці Росія використовує різні методи. Один із них – антиколоніальна риторика, спрямована проти країн Західної Європи, які в минулому мали свої колонії на континенті, але з 1960-х років відмовилися від них та визнали незалежність держав Африки. Однак парадокс полягає у тому, що Росія, яка протягом всієї своєї історії колонізує інші народи, використовує антиколоніальну політику проти країн, які від неї вже давно відмовилися. Натомість війна проти України, яка колись була чистиною Російської імперії, є беззаперечним фактом, який підтверджує імперські прагнення РФ. 

29–30 серпня Кулеба відвідав із робочим візитом Париж, де зустрівся з Емануелем Макроном. Як зазначив міністр у себе в твіттері, з президентом Франції вони обговорили подальшу військову підтримку, розширення коаліції щодо Формули миру, експорт зерна до країн Африки та за її межі.

Крім цього, Кулеба зустрівся з очільниками французьких дипломатичних представництв, де зазначив, що замороження конфлікту принесе не мир, а ще страшнішу війну. За словами дипломата, єдиний шлях до реального завершення війни – це Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським. 

"Коли Формула миру буде втілена, вперше з часів Другої світової війна завершиться не на умовах агресора чи третьої сторони, а на умовах країни, на яку напали. Президент Зеленський справедливо наголошує: війна іде на українській землі, страждають наші люди, а отже українське бачення миру має бути в основі будь-яких мирних зусиль", – наголосив дипломат. 

Нагадаємо, що українська Формула миру, презентована у листопаді 2022 року на саміті "Групи двадцяти", включає 10 пунктів, які потрібно виконати для завершення війни та встановлення миру. Зокрема, вона передбачає відновлення територіальної цілісності України, повне виведення російських військ та збройних формувань із території України, а також фіксацію завершення війни. Росія поки відкидає цей переговорний трек та наполягає, що мир можливий лише за умови, якщо Україна відмовиться від окупованих територій. 

Разом з тим, за словами заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви, наразі понад 70 країн поділяють українську філософію Формули миру. 

31 серпня Кулеба відвідав Іспанію, де у місті Толедо взяв участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. За словами міністра, учасники зустрічі домовилися про низку рішень, які Київ та Брюссель мають прийняти до грудня. Йдеться про збільшення експорту українського зерна морським та наземним шляхами; розширення кількості учасників Формули миру та наближення запланованого на осінь Глобального саміту миру, де ця формула має бути імплементована; нарощування спільного виробництва зброї та відкриття до кінця 2023 року переговорів про членство України в ЄС.

Росія вкладається в інформаційні операції та сподівається на людський ресурс

Минулого тижня актуалізувалося й питання ресурсів для ведення тривалої війни. У цьому питанні Росія покладається на людський капітал та дезінформацію. З цього приводу керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив: "Та нема в нього [у Путіна – ред.] ресурсів. Окрім людського, у нього більше ніякого ресурсу немає: економіки нема, ресурсу ВПК теж нема, запаси військові вже вичерпані".

Водночас російське командування відчуває проблеми з набором людей до армії. У британській розвідці зазначають, що, попри намагання зробити службу в російському війську фінансово привабливою, Кремлю складно вербувати нових людей.

Крім цього, через недостатню підготовку, відсутність мотивації і стресові ситуації в армії РФ побільшало дезертирів. Із початком "часткової мобілізації" російське командування перейшло до тактики використання великої маси людей у наступальних та оборонних операціях.

Кількість дезертирів може зростати й через каральні заходи проти тих, хто відмовляється йти в бій. Помічені українськими військовими факти утримання російських солдатів у ямах із мізерним пайком харчів один раз на добу свідчать про очевидні негаразди всередині армії РФ.  

Таким чином, через сукупність проблем росіяни навряд чи зможуть відновити наступальні операції. Аналітики Інституту вивчення війни також зазначають, що подальші наступи росіян малоймовірні у зв’язку з деградацією відносно елітних підрозділів ДШД у районах, де українські війська проводять контрнаступальні дії.

Ще одним підтвердженням мобілізаційних проблем у Росії може слугувати скасування чергових навчань "Запад" у вересні цього року, які мали стати кульмінацією року військової підготовки. Втім, показові навчання могли скасувати через нестачу особового складу і техніки, а також через острах критики. Російська Федерація вкладає у війну всі можливі ресурси, тож не має вільних солдатів, хоча проведення "спецоперації" начебто не мало би вплинути на спроможність "другої армії світу".

Важливим напрямком для Росії лишаються й інформаційні операції. Так, Міноборони РФ взялося за суворіше цензурування інформації про війну. Держава намагається обмежити для росіян новини про скарги з фронту і повідомлення про успіхи українських військ.

Паралельно в Росії готують новий етап інформаційної війни. Головне управління розвідки Міноборони України зазначає, що в адміністрації російського президента відбулася нарада щодо затвердження конкретних наративів, які мають дискредитувати Україну та вплинути на її партнерів у світі. Дезінформація може стосуватися "масової" мобілізації в Україні, "зневіри" українських партнерів, "провалів" українського контрнаступу, "тотальної" корупції та "прекрасного" життя на ТОТ.

Водночас зростає масштаб російської дезінформації для західних користувачів. Наприклад, безперервні спроби Росії сіяти дезінформацію фіксують німецькі правоохоронці. Через фейкові акаунти, складну мережу державних або пов'язаних із державою акторів, фейкових, але автентичного вигляду акаунтів і сайтів ЗМІ Росія прагне вплинути на громадську думку в Німеччині, посилити внутрішні конфлікти й недовіру до державних інститутів і дій уряду.

За словами представника МВС Німеччини, найактивніше для дезінформації використовують телеграм. Втім, переповнені російськими наративами й інші соціальні мережі. Відповідно до проведеного Європейською комісією дослідження, російська пропаганда про Україну в твіттері сягнула більшої кількості людей, ніж до початку війни.

"Попередній аналіз свідчить про те, що охоплення і вплив підтримуваних Кремлем акаунтів ще більше зросли в першій половині 2023 року, зокрема через руйнування стандартів безпеки Twitter", – зазначають експерти.

Однак дослідження показало, що не лише Твіттер не зміг зупинити поширення російської пропаганди – Інстаграм, Телеграм і Фейсбук також зазнали критики. В Офісі Президента України зазначають, що єдине можливе рішення – цілком зупинити зло. "Росія має пройти через те, через що вона не пройшла у 1990-ті роки. Зокрема, розвінчання культу особистості, каяття у злочинах і обов'язкове видалення ‘імперського ядра;", – наголосив Михайло Подоляк.

Спеціально для Української правди