Повномасштабне вторгнення в Україні триває вже понад 100 днів. За цей період на Донеччині зафіксували десятки тисяч загиблих, у тому числі 153 дитини, сотні тисяч вимушених евакуюватися, розбомблені міста, а також екологічну та економічну кризи. Попри все це, в містах Донецької області ще залишається значна кількість населення, а Збройні Сили України продовжують стримувати наступ росії вздовж усієї лінії зіткнення.
Краматорськ
Краматорськ як адміністративний центр області на сьогодні залишається містом із найбільшою кількістю мешканців у Донецькій області. Якщо до 24 лютого у ньому проживало понад 200 тисяч мешканців, то, за інформацією міського голови Олександра Гончаренка, зараз там залишилося близько 50 тисяч людей, з яких 30-35 тисяч — пенсіонери. Ця цифра змінюється, і все частіше в соціальних мережах з’являються повідомлення про повернення краматорців до міста.
На яку небезпеку наражають себе цивільні? Перш за все, йдеться про обстріли. Так, 8 квітня, коли на залізничному вокзалі Краматорська сотні людей чекали на евакуаційні потяги, росія обстріляла натовп із «Точки-У». Тоді загинуло 57 людей, а ще більше 100 осіб дістали поранення різного ступеня важкості.
Крім цього, росія обстрілює житлові квартали, школи, інфраструктурні об’єкти.
Міський голова Олександр Гончаренко, який активно веде власну сторінку у мережі Facebook, просить людей почекати з поверненням у місто: «Друзі, я розумію, як тяжко вам поза рідним містом. Але ворог все ближче. Небезпека не десь там, а у нас — поряд! Ще зарано повертатись, як би важко вам не було. Бережіть себе, я вас благаю».
Складною залишається ситуація з підтриманням життєдіяльності міста. Якщо в перші дні повномасштабного вторгнення в Краматорську майже не залишилося продуктів харчування, то сьогодні продукти завозять навіть попри те, що більшість мережевих супермаркетів припинили працювати.
Комунальні установи міста продовжують обслуговувати житлові масиви, але постійні обстріли вносять корективи в їхню роботу. Через пошкодження магістрального газопроводу та неможливість ремонтних робіт із 23 травня Донеччина залишилася без газу.
У кінці травня окупанти влучили у високовольтну ЛЕП, і частина міст на півночі області певний час залишалися без електроенергії. Співробітники ремонтних служб вимушені відновлювати постачання електроенергії під постійними обстрілами.
Складна ситуація і з водопостачанням. Через обстріли насосних станцій КП «Вода Донбасу» скоротило або припинило постачання питної води. Міста на півночі Донецької області, як, наприклад, Слов’янськ — повністю без води. В Краматорську водопостачання припинено частково.
Маріуполь
Ще донедавна перспективне місто з півмільйонним населенням майже повністю знищили окупанти. Назвати точну кількість загиблих не може ніхто — багато тіл залишаються під завалами, на стихійних кладовищах і в тимчасових моргах. За інформацією Telegram-каналу Маріупольської міської ради, відомо, що на Старокримському кладовищі тільки протягом останнього місяця з‘явилося 25 нових секторів траншейного типу, куди в кілька шарів складають тіла загиблих, а потім ставлять таблички про нібито індивідуальні поховання. Таких місць масового поховання у Маріуполі декілька.
Також відомо, що тільки до середини березня комунальні служби поховали близько 5 тисяч людей. Біля селищ Мангуш, Виноградне та Старий Крим в братських могилах окупанти з середини квітня поховали не менше 16 тисяч загиблих мешканців Маріуполя. За останні 3 місяці в місті загинуло близько 22 тисяч цивільних. Представники української влади наголошують, що цифра може бути більшою. До того ж росія використовує мобільні крематорії, де спалюють тіла загиблих внаслідок російського вторгнення.
Найгарячішою точкою Маріуполя став металургійний комбінат «Азовсталь». Саме тут останнім часом переховувалися від обстрілів цивільні та утримували позиції військові. З середини травня почалася евакуація з «Азовсталі» цивільних та медпрацівників. Також можливість вийти отримали близько 2000 військових полку «Азов» — всіх, у тому числі важкопоранених, вивезли на територію, яку тимчасово не контролює український уряд, зокрема в окуповану Оленівку Донецької області. Керівництво України називає цю операцію «порятунком військових» та сподівається обміняти захисників «Азовсталі» на російських військовополонених. Натомість окупанти вважають, що азовці здалися в полон. У будь-якому випадку, перемовини тривають.
Евакуація цивільних із Маріуполя на підконтрольну українському уряду територію відбувається через чотири створені окупантами так звані фільтраційні табори. Всіх, хто туди потрапляє, роздягають та перевіряють на наявність шрамів, синців, слідів від ременів. У людей забирають усе та перевіряють паспорти, мобільні телефони, ставлять «незручні» питання.
Хто очолює місто? Мер Маріуполя Вадим Бойченко припинив вести власну сторінку у Facebook 22 лютого, написавши: «Хочу запевнити наших мешканців Маріуполя — ми теж готові. Готові рівнем територіальної оборони та тими 1,5 тисячами людей, які прийняли рішення захищати місто Маріуполь на випадок тієї ситуації, не дай Боже, яка може статись. Але я запевняю вас, що її не буде!».
В одному з інтерв’ю Вадим Бойченко сказав, що він виїхав з міста 27 лютого. Псевдомером Маріуполя окупанти призначили Костянтина Іващенка, колишнього керівника машинобудівного підприємства та члена проросійської партії «ОПЗЖ».
Втрачена промисловість та зруйнована екологія
Ситуація в інших містах Донецької області залишається критичною. Міста на півночі Донеччини наразі перебувають під постійними обстрілами окупантів. Вони намагаються захопити Слов’янськ, Соледар, Бахмут. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Лиман буде українським, але наразі туди зайшли російські загарбники. Далі тривають важкі бої.
Крім цього, росія обстрілює важливі об’єкти інфраструктури та житлові масиви у Слов’янську, Святогірську, Бахмуті, Соледарі та інших містах. Керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко на своїй верифікованій сторінці в мережі Facebook регулярно повідомляє про поточну ситуацію вздовж лінії фронту, кількість загиблих та поранених, а також закликає евакуюватися на безпечніші території, поки ще є така можливість. З кожним днем ситуація погіршується, і підтримувати життєдіяльність міст стає дедалі важче. Зокрема, 1 червня без електрики на Донеччині залишається територія, де до 24 лютого мешкали 357 тисяч абонентів. Без газу — вся область, а це 532 тисячі абонентів. Без води вже більше двох тижнів живуть мешканці Слов’янська та Дружківки, частково — Краматорська, Костянтинівки і Торецька.
В області немає можливості забезпечити роботу багатьох промислових підприємств, частина з яких пошкоджені або знищені. В Маріуполі було зосереджено 8% економіки та експорту України. Наразі в маріупольському порту залишаються заблокованими численні судна, в тому числі під закордонними прапорами, а також метал та зерно, яке оцінюють приблизно в 170 мільйонів доларів.
За час повномасштабного вторгнення в області пошкоджені десятки підприємств. Народний депутат України Максим Єфімов на початку травня виклав пост про бомбардування Енергомашспецсталі.
Через обстріли не працює «Артемсіль», що спричинило в Україні паніку щодо можливої нестачі солі. Новокраматорський машинобудівний завод законсервував виробництво. Загалом зупинили діяльність фактично всі підприємства області. Бізнеси, які мають можливість передислокуватися, намагаються перевезти устаткування та виробничі потужності в безпечніші регіони України. Наприклад, завод автогенного обладнання «Донмет» переніс основні виробничі потужності до Дніпропетровської області, а машинобудівне підприємство ТОВ «УК «Вітропарки України», яке проєктує, будує, монтує вітроустановки, а також генерує та постачає електроенергію, перебирається на Львівщину.
Варто згадати і про екологічну ситуацію в регіоні. Внаслідок бомбардувань поблизу Лимана та Святогірська загорілися гектари лісових насаджень, в тому числі в заповідній зоні. На початку травня, за інформацією лісового господарства, обсяг займання в Лиманському та Ямпільському лісництвах становив 935 гектарів. Постійні обстріли ускладнювали й місцями унеможливлювали гасіння пожеж.
В кінці травня під час обстрілів у Бахмутському районі пошкоджено герметичність гілки аміакопроводу «Тольятті — Одеса». В результаті відбувся витік аміаку в бік Бахмута. Критична ситуація і з затопленням шахт на Донеччині, що в перспективі може призвести до затоплення населених пунктів, сільськогосподарських земель, провалів землі, виходу на поверхню шахтних газів тощо. Є проблема і з Азовським морем. Вважається, що внаслідок обстрілу «Азовсталі» росіяни пошкодили технічну споруду, яка стримує десятки тисяч тонн концентрованого сірководню. Якщо ця рідина потрапить до Азовського моря, вона може вбити його фауну та флору.
Ще настане день, коли вся Донеччина в межах адміністративних кордонів області перебуватиме під контролем України. Однак зараз там, на жаль, тривають активні бойові дії, внаслідок чого знищуються цілі міста.