3 червня Рада Європейського Cоюзу офіційно затвердила шостий пакет економічних та персональних санкцій проти росії та білорусі. Серед них чи не найбільш вагома – ембарго на нафту. Про те, як економічні санкції впливають на економіку росії і чи можливо протистояти спробам їх обходу, а також про головні наративи, які поширювала росія минулого тижня поговорили учасники щоп’ятничної онлайн-дискусії ОПОРИ «War Speeches».
За словами аналітика ОПОРИ Олександра Неберикута, це може вважати рубіконом, бо після прийняття шостого пакету санкцій з урахуванням усіх попередніх пакетів тією чи іншою мірою на практиці реалізовані всі ключові пріоритети, які закладалися на початку. Наприклад, обмеження енергоресурсів, ембарго, SWIFT тощо. Але треба знайти якийсь баланс в плані приділення уваги цьому, бо якщо ми працюємо над питанням виснаження росії для ведення війни, то це економічні санкції. «Очевидно, що у нас є протягом всього цього часу, коли розпочалася ескалація конфлікту, у нас є два фронти: фронт військовий і фронт санкцій. Він періодично набуває, так би мовити, в якісь моменти першочергового значення з точки зору тиску на російську федерацію. Ну і, очевидно, цього тижня, на мою особисту думку, перейдений такий своєрідний рубікон, якщо говорити про цю санкційну політику. У нас є шостий пакет санкцій», - зазначає він.
За словами старшого аналітика ОПОРИ Олександра Клюжева, минулого тижня росія просувала думку, що в неї є великий потенціал адаптації до нових санкцій, в т.ч. в енергетичному секторі, продовжила продавати і внутрішнім, і зовнішнім споживачам логіку «десь убуває – десь прибуває». Для російських громадян керівництво країни озвучує амбітні плани щодо розширення інших ринків, де не застосовуються санкції, плани щодо змін до законодавства й перегляду економічної та монетарної політики. За словами Клюжева, росія не змінює свою зовнішню позицію щодо санкцій - говорить про готовність прийняти будь-які санкції.
Якщо вийти за межі санкцій, каже аналітик, то за останній тиждень росія почала з новою силою просувати тезу, що Україна відмовилась від переговорів. І кожен спікер, незалежно від свого посадового рівня, також зазначає, що будь-які домовленості можливі тільки на умовах росії. «Це, можна сказати, така візитна картка російської сторони, що вони, з одного боку, закликають до переговорів, а з іншого боку – наполягають на капітуляції і України, і так званого колективного Заходу, про який вони говорять. І така пропагандистська рамка залишається. Вона говорить про те, що жодних перспектив поки до справжніх переговорів у нас немає», - зауважує він.
Аналітик також звертає увагу, що російський режим включив різноголосся щодо їх бачення майбутнього тимчасово окупованих територій України, як тих, що були окуповані з 2014 року, так і тих, що були окуповані з 24 лютого 2022 року. Одні їх спікери кажуть, що зараз немає умов для проведення псевдореферендумів на окупованих територіях. Натомість інші заявляють, що ще цього року може бути 3 псевдореферендуми - в Донецькій, в Луганській обл. та на новозахоплених частинах Херсонщини і Запоріжжя. «На мою думку, це різноголосся в позиція засвідчує, що все ж таки росія ще сподівається торгуватись. В тому числі на дипломатичному треку. Напевно сподівається торгуватись не з Україною, а з західними партнерами України. Вони зазвичай включають такий режим різних позицій саме для того, щоби показати готовність вести діалог. Але, безумовно, Україна ні про які поступки територіальні і територіальної цілісності не може говорити», - підкреслює Клюжев.
За словами аналітика, ще однією ключовою темою в публічній риториці країни-агресора цього тижня було розблокування українських портів. І з самого початку росія пішла в інформаційну атаку, звинувачуючи у відповідальності за заблоковані поставки морських грузів саме Україну. Українська сторона відповіла, що всю відповідальність за ситуацію несе росія у зв'язку з агресією, мінуванням вод та іншими діями. І саме від неї залежить вирішення цього питання. Але є також паралельний трек – з'являється точкова інформація про напрацювання Туреччиною, Україною, ООН, за участі росії певної дорожньої карти щодо створення коридору для виходу суден із зерном з українських портів. «Це теж така певна інтрига нинішнього моменту, як ця ситуація буде вирішена. Тому що з одного боку є надзвичайно агресивна риторика з боку російської федерації, а з іншого боку – є певний дипломатичний процес, про деталі якого ми поки нічого особливо не знаємо», - підкреслює Клюжев.
Як зазначила наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб, що просто зараз ми не можемо оцінити ефект санкцій, навіть якби інформація була повністю доступна й росія не закривала частину своїх даних. «Санкції не діють моментально. Все одно ефект буде якийсь відкладений. В найкращому випадку – за кілька місяців», - Ілона Сологуб.
Але ці нові нафтові санкції, на думку експертки, це те, що справді буде болючим. Навіть попри те, що трубопроводи для нафти поки не потрапили під санкції, але під них потрапили десь 2/3 нафти, яку росія експортує до ЄС. А до ЄС росія експортувала десь 40% всього свого експорту. Ефект має і заборона страхування російських кораблів, що також впливає на зменшення транспортування нафти до інших країн, наприклад, до Індії.
Як зауважує експертка, якщо забрати частину нафти зі світового ринку, то ціни на неї будуть зростати. Відповідно, можна думати над тим, як саме обмежити доходи росії від нафти, щоб не було ситуації, коли продаючи менше через ембарго можна отримувати десь ті самі гроші через зростання цін на ринку. Наприклад, запровадження спеціального податку, або застосування спеціального рахунку, використання грошей з якого буде обмежене до певного визначеного моменту, або закріплена ціна на рівні собівартості та інші. «Всі ці рішення пропонувалися. З певних причин ЄС їх не ухвалив у своєму пакеті. Побачимо, може вони будуть в наступному. Тобто, можливості обмежити саме доходи росії від експорту нафти є і навіть за таких високих цін», - Ілона Сологуб.
Експертка вважає, що відчутними ще були санкції, які запровадили на початку, - заморозка активів Центрального банку. Це було не очікувано для росії. Бо загалом до різних санкцій вони готувалися з 2014 року (розробляли внутрішню платіжну систему, переводили долари в золото тощо). «Звісно, чим довше розтягується оце накладання санкцій, тим більше часу росія має, щоб, власне, підготуватися до нього і знайти якісь обхідні шляхи, виходи. І, як ми розуміємо, не всі країни так одностайно підтримують санкції як Штати і Європа. Є Китай, Індія, які, в принципі, намагаються знайти якісь способи торгувати і надалі з росією чи якимось іншим чином взаємодіяти», - вважає Ілона Сологуб. Але, за її словами, росія достатньо професійно реагує на санкції, особливо Центробанк – погасили паніку на валютному ринку, яка була в березні, а тепер навіть трохи послаблюють запроваджені валютні обмеження. Експертка вважає, що певні заходи щодо фінансових санкцій, зокрема, ідея заморозки активів Центробанку та відключення від SWIFT, могли бути розроблені ще до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Це можна відстежити у виступах Байдена, де він озвучував певні попередження і застереження росії від вторгнення в Україну.
Як відзначає експертка, для формування кожного нового пакету санкцій береться до уваги багато факторів – від реакції росії на попередні до узгодження позиції між різними країнами ЄС. «Може бути дві логіки в цьому процесі. Одна - запроваджуються санкції поступово для того, щоб зберегти певну загрозу ще більших санкцій як один з інструментів тиску. І друга стратегія може бути, яку я особисто підтримую, - застосувати всі санкції одразу. А потім, якщо будуть якісь поступки з боку росії, поступово їх послаблювати. Але наші західні партнери йдуть за першою логікою, тобто нарощування санкцій поступово. І це можна зрозуміти, тому що санкції і для них несуть певні витрати і втрати», - підкреслює Ілона Сологуб.
Експертка вважає, що наступним під санкції потрапить газ. Також вона очікує, що в сьомому пакеті посилюватимуться фінансові та торговельні санкції. «Я думаю, що Україна говоритиме принаймні про обмеження, якщо не про повну заборону імпорту газу з росії. І я думаю, що буде більше фінансових санкцій. Принаймні їх має бути більше. Це зокрема стосується і російських банків, і компаній, які обертають свої цінні папери на іноземних фондових біржах, перекази транскоднонні з росії/в росію. Закінчуючи виходом іноземних банків з росії, тому що ми знаємо, що Raiffeisen і OTP там працюють досі. Я думаю, що будуть також посилюватися торговельні санкції. Принаймні я очікую, що українська сторона про це казатиме, щоб закривати ще більше до росії імпорт необхідних товарів, в першу чергу товарів, які можуть бути використані для якогось військового виробництва», - зазначає Сологуб.
В контексті витривалості та запасу міцності у санкційній «боротьбі на виснаження» ЄС проти росії, на її думку, є два аспекти: економіка та суспільний устрій. З економічної точки зору, звісно, ЄС набагато сильніший, ніж росія за рахунок більшої економіки, більшої кількості населення, більшого рівня багатства населення тощо. «Але тут інший аспект в тому, що ЄС – це демократії, і ми знаємо, що їхні уряди дуже залежать від думки населення. І от наскільки європейське населення буде готове миритися з інфляцією, подорожчанням безнзину, з дефіцитом деяких продуктів – це питання. Тому що можливо європейці навтіь за порівняно незначних складнощів будуть виходити на протести чи почнуть якісь рухи. Тоді ,як ми розумємо, що російське населення може терпіти туалетний папір замість ковбаси роками. І це буде нормально, головне, щоб було «вєлічіє». Тобто, в цьому плані різниця», - Ілона Сологуб.
Вона вважає, що повна енергетична незалежність ЄС можлива тільки якщо вони нарешті зрозуміють, що атомна енергетика теж зелена. В іншому разі змістити російську нафту можливо, але, скоріш за все, це буде нафта і газ з інших частин світу. Проте зараз атомна енергетика дуже негативно сприймається у ЄС завдяки багаторічній роботі різних політичних сил. Але важливо піднімати ці питання і розповідати, що російськими енергоносіями європейці ставите себе в залежність від недемократичних режимів (і не тільки росії). Нагадувати про періодичні газові кризи 2000-х через використання росією газу як зброї.
Щодо купівлі іншими країнами викраденого росією зерна з окупованих територій України, то, на думку експертки, все залежить від доброї волі тих країн. Якщо це буда, наприклад, Сирія, то вона купить крадене українське зерно й не боятиметься потенційних санкцій від світу. Але для багатьох країн Африки це буде проблемою через ймовірний голод у власних країнах. Тому варто подумати над тим, аби запровадити якийсь механізм, щоб ці кошти за продаж поступали Україні, а не росії.
Щодо спроб обходу санкцій, то, на думку експертки, має бути постійний моніторинг. Бо не можна випустити одну постанову й очікувати, що вона далі просто працюватиме. Має бути постійний моніторинг застосування, щоб санкції мали потрібний очікуваний ефект. Щодо енергоносіїв, то якісь сценарії могли розглядатися раніше, наприклад, відключення нафти до кінця 2023 року. І саме робота української сторони пришвидшила ці санкції та взагалі їх уможливила. Але загалом щодо обходу санкцій аргумент доволі простий: є презумпція провини щодо росії через війну, яка триває вже 8 років, та пропаганду, яка триває вже десятки років. Тобто, за замовчанням ми маємо ставити під сумнів інформацію з росії та інформаційно протидіяти їх повідомленням щодо обходу санкцій зокрема. І, звісно ж, системно відстежувати ці процеси, робити публічними ці історії у разі обходу санкцій, звертати увагу міжнародної спільноти на це, закликати протидіяти. «Треба користуватися тим, що ЄС – демократичні країни. І тому в них є інститут репутації, і є певна відповідальність як урядів, так і компаній, певна чутливість до суспільної думки. Суспільна думка зараз нас підтримує і важливо підживлювати цю підтримку», - зауважує Ілона Сологуб.
Щодо персональних санкцій, на думку експертки, є дві логіки у наших партнерів: 1) навколопутінські олігархи відчують тиск, це підвищуватиме невдоволення всередині росії й можливо виклече якусь змуну режиму; 2) всі, хто причетний до путінського режиму, мають бути покарані і відчути якісь наслідки дій цієї держави. Тому з персональними санкціями складається така половинчаста ситуація, бо, ймовірно, поки партнерам складно визначити, причину їх накладання. Відповідно, якщо визначити мету, то буде зрозуміло і на кого їх накладати. Оскільки поки що немає консенсус щодо мети, то і відбуваються такі дискусії. «В цьому плані є один важливий момент – я би не слухала, що кажуть прихильники Навального чи ще якісь російські ліберали. Тому що, зрозуміло, що вони намагаються просунути оцей наратив, що «винне певне коло людей навколо путіна, і давайте на них накладемо санкції, а решта росіян не винні». Ні, це не проходить. Це – відповідальність всього російського народу і важливо це всюди повторювати, що це саме колективна відповідальність, а не відповідальність сотень чи тисяч людей», - зазначає Ілона Сологуб.
Олександр Неберикут додає, що не варто недооцінювати значення символічних речей. Наприклад, персональні санкції в сферах спортсменів та культурної еліти мають не економічні, але репутаційні наслідки. «Мені здається, що це дуже болючий удар для російської федерації, який вона не може нейтралізувати, як це можна зробити у випадку з економічними санкціями, зробивши вигляд, що вони не працюють. Курс долара був 120 рублів, а зараз 50 рублів – і для багатьох це показник, як росія ефективно працює з санкціями. Але є факт, що відбуватимуться турніри, на яких росіян не буде ні цього року і, швидше за все, ні наступного. І тут не скажеш, що то, мовляв, «це не працює, це б’є по вас також», - зазначає він. Але треба знайти якийсь баланс в плані приділення уваги цьому, бо якщо ми працюємо над питанням виснаження росії для ведення війни, то це економічні санкції.
Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.
Аналітики Громадянської мережі ОПОРА ретельно відстежують офіційну позицію росії щодо війни, яку вона розпочала на території України. Щоденні короткі аналітичні записки можна знайти на новому онлайн-інструменті «War Speeches». А щотижневі підсумки аналітики обговорюватимуть під час онлайн-стрімів по п’ятницях о 15:00. Сподіваємося, цей інструмент допоможе українській владі, її міжнародним партнерам, іншим зацікавленим сторонам у плануванні кроків з протидії державі-окупанту. Крім того, всі користувачі зможуть ознайомитись із реакцією лідерів цивілізованого світу на заяви і провокації держави-окупанта на єдиному сайті. Ми вже проскролили для вас усі новини і проаналізували їх у загальному контексті.