Росія почала повномасштабну війну в Україні. Втім, публічно Москва цього не визнає, просуваючи серед своїх громадян тезу про “спеціальну військову операцію”. У Кремлі хотіли домогтися поразки України за 2–3 дні, але бліцкриг провалився. Війна триває вже майже два тижні, а РФ досі не здобула жодної суттєвої перемоги. Натомість агресор зазнає значних втрат у живій силі та військовій техніці. За даними Міноборони України, станом на 7 березня окупанти втратили більше 11 тисяч вояків убитими та 2 тисячі одиниць військової техніки. Українська армія чинить серйозний збройний опір. Західні країни застосували руйнівні для економіки РФ санкції. Світові рейтингові агентства прогнозують Росії дефолт.
Однак російська влада найбільше боїться протестного потенціалу критично мислячої частини суспільства, і вимушена закручувати гайки. Кремль намагається унеможливити антивоєнні протести та остаточно знищити ЗМІ, які збалансовано подавали інформацію про війну. Для цього Державна Дума ухвалила так званий “закон про фейки”, який посилює відповідальність за дискредитацію військових дій Росії, поширення “неправдивої інформації про використання військ РФ” та заклики до застосування санкцій.
Тепер про все по черзі.
“Спеціальна операція”, а не війна. Удар по ЗМІ та перші протести
24 лютого 2022 року Російська Федерація без оголошення війни вторглася на територію України. РФ завдала ракетних ударів по військовій та цивільній інфраструктурі України, а також пішла в сухопутний наступ у декількох напрямках. Однак у самій Росії агресію проти України війною називати заборонено. Там вигадали термін “спеціальна військова операція”. Очевидно, що в Кремлі розраховували на бліцкриг, але склалося не так, як гадалося.
На фоні цього розпочинаються перші антивоєнні протести в Росії. Лише 24 лютого, за даними неурядової організації “ОВД-Инфо”, затримано понад 1800 людей не тільки у Москві та Санкт-Петербурзі, а й у понад півсотні інших міст. Війну проти України засудили більше тисячі російських вчителів, культурний і освітній “Єльцин-центр”, російські опозиціонери, окремі музиканти. У свою чергу, місцева влада заборонила проведення будь-яких акцій протесту (не видала дозволу на жоден із запитів).
Паралельно з бойовими діями Росія розпочала і пропагандистську війну, розраховану насамперед на своїх громадян. Вже 24 лютого Роскомнадзор нагадав російським ЗМІ, що для підготовки матеріалів про бойові дії в Україні дозволено використовувати тільки офіційні російські джерела. Ба більше, в держустанові наголосили, що лише вони поширюють правдиву та актуальну інформацію. У немилість до влади потрапили: “Эхо Москвы”, “Новая Газета”, телеканал “Дождь”, “Медиазона” та інші. Деякі з них припинили свою діяльність.
Кримінал за “фейки”
Спостерігаючи, як росіяни й далі виходять на протести, Кремль продовжує закручувати гайки. А щоб життя і зовсім не здавалося медом, влада ввела жорсткі санкції для своїх же громадян. Так, 4 березня депутати Держдуми одноголосно ухвалили закон, яким внесли зміни до Кримінального кодексу. Згідно з цими змінами, тепер всю інформацію, яка суперечить офіційний позиції держави, в Росії автоматично визнають фейком. За її поширення можуть позбавляти волі строком від 3 до 15 років або стягувати штраф від 700 тисяч до 1,5 мільйона рублів.
На фоні цих законодавчих змін з російського інформаційного простору пішла низка іноземних інформаційних агентств і телеканалів (канадський CBC, британський BBC, американські Bloomberg, CNN, ABC News та CBS News).
Штраф за “дискредитацію” російських військ
Аби в росіян не було бажання публічно критикувати доцільність військових дій, влада запровадила відповідальність за дискредитацію використання Збройних Сил та заклики виходити на несанкціоновані акції протесту. В Кримінальному кодексі РФ для цього спеціально з’явилася нова стаття (280.3). Згідно з нею, громадян можуть штрафувати на суму до 50 тисяч рублів, посадовців — до 200 тисяч, юридичних осіб — до 500 тисяч. А якщо критика воєнних дій супроводжується закликом виходити на акції, штрафи ще суттєвіші.
Покарання за заклик до застосування санкцій
Після повномасштабного вторгнення в Україну США, країни ЄС та G7, а також низка інших країн ввели жорсткі економічні санкції проти Росії. Крім цього, вже більше 100 міжнародних компаній заявили про вихід із російського ринку або тимчасове припинення діяльності. Міжнародні рейтингові агентства світу Moody’s, Fitch та S&P дали невтішні прогнози розвитку економіки Росії, зазначивши, що російська економіка знаходиться на грані дефолту.
На фоні західних санкцій Кремль увів відповідальність за заклики до запровадження санкцій проти Росії. У Кримінальний кодекс додали статтю 284.2., за якою такі заклики каратимуться штрафом до 500 тисяч рублів. Також можливе обмеження волі, примусові роботи, арешт або позбавлення волі.
Та навіть після закону про “фейки” протести в Росії продовжуються. Лише під час антивоєнних акцій 6 березня у 69 містах затримано 5020 людей (дані “ОВД-Инфо”).
Заборона Facebook та Twitter
Щоб зменшити доступ до об’єктивної інформації про війну в Україні, масштаби втрат російських військ та кількість воєнних злочинів, вчинених окупаційними військами, 4 березня Роскомнадзор своїм рішенням заблокував на території РФ роботу соціальних мереж Facebook і Twitter.
6 березня TikTok теж заявив, що припиняє свою діяльність через закон про “фейки”. Як йдеться в повідомленні, оприлюдненому соцмережею, обмеження роботи триватиме, допоки в компанії детально не перевіряють наслідки закону для безпеки користувачів.
Замість висновків та прогнозів
Незважаючи на жорстке закручування гайок, росіяни все одно масово виходять на протести. Вони зазнають побоїв від правоохоронців та потрапляють в автозаки. Точна кількість учасників акцій протестів невідома. Втім, за даними “ОВД-Инфо”, з 24 лютого по 6 березня правоохоронці загалом ув’язнили понад 13 000 протестувальників по всій Росії.
Однак зважаючи на внутрішньополітичну ситуацію в Росії, виникає питання: можливо, ми вимагаємо занадто багато від російського суспільства? Все ж щонайменше 20 років життя в умовах авторитаризму та поліцейської держави, фактичної відсутності свободи слова, жорстких придушень акцій протестів і порушення всіх можливих прав і свобод людини наклали свій відбиток. Тож публічні заклики проти війни, навіть якщо їх тисячі, а не сотні тисяч, як би нам хотілося, вже свідчить про наявність у російському суспільстві свідомого зерна, яке може показати свій потенціал в майбутньому.