Вже за місяць Україна матиме шанс набути статусу кандидатки у члени Європейського Союзу. Близько 49% зобов’язань по Угоді про асоціацію Україна виконала з 2014 року. І безпрецедентні обіцянки не затягування перебігу перших цих стадій з боку керівництва ЄС свідчать про позитивне та дуже тепле ставлення до України та української євроінтеграції на інституційному рівні ЄС. Та питання про розширення приймають Уряди країн-членів, спираючись на думку своїх громадян. Але попри високий рівень підтримки з боку громадян країн-членів ЄС, політичне керівництво деяких країн ЄС веде політику, що абсолютно далека від того, що висловлює їхнє суспільство. Тому Україні необхідно дуже чітко артикулювати свою позицію назовні. Про всі виклики і рецепти рішень щодо наближення української євроінтеграції експертки поговорили під час онлайн-включення ОПОРА.LIVE 25 травня.
23-24 червня відбудеться Саміт ЄС, де буде розглядатися заявка України на вступ. Ми ще очікуємо на висновок Європейської Комісії щодо цього. Зі свого боку Громадянська мережа ОПОРА була залучена до заповнення Питальника ЄС в блоці "Політичний діалог".
"Інтерес не тільки громадянського суспільства, а й всього населення України є дуже високим. Це засвідчують нещодавні рейтинги - остання соціологія показує, що 86% населення України ратує за те, щоб Україна долучилася до Європейської співдружності", - зазначає представниця ОПОРИ Ірина Швець.
У 2019 році до Конституції України увійшли норми щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі та НАТО. Україна прагне повної інтеграції та вступу до Європейського Союзу. Із початком повномасштабного вторгнення росії 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ у ЄС за пришвидшеною процедурою. 1 березня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. А вже 7 березня Євросоюз запустив процедуру розгляду заявок про вступ України, а також Грузії та Молдови.
Як розповідає Тетяна Комарова, д.ю.н, професорка кафедри права ЄС Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертка проєкту ЄС Pravo-Justice, важливо, аби зараз кожен укараїнець знав, на що ми маємо розраховувати в контексті євроінтеграції. "Мені здається, дуже принциповим зараз є те, щоб кожен пересічний українець знав, на що ми маємо і можемо розраховувати. Тому що, на жаль, зараз починають лунати не дуже гарні наративи, що в ЄС нам не раді, що в ЄС ми можемо бути через 10-15 років, навіть не зважаючи на те? що нібито ситуація підштовхує ЄС відкрити двері для нас. І від Франції ми чуємо дуже багато наративів, що може Україні не слід поспішати з ЄС, а може слід створити якісь аналоги. Я одразу хочу сказати, що ці аналоги нас не мають влаштовувати. Наша позиція має бути єдиною. Ми вже не маємо обирати, куди нам іти, ми вже обрали той шлях", - наголошує вона.
Щодо критеріїв вступу експертка зауважує, що спеціальних процедур або спеціальних вимог для України ЄС не вигадуватиме. Ми будемо йти шляхом, що прописаний в так би мовити Конституції ЄС. Це - бюрократичні процедури та дуже усталені практики, записані в Установчих договорах ЄС. Єдина писана вимога - це стаття 49 Договору про ЄС. У ній йдеться про те, що будь-яка європейська держава, яка поважає цінності ЄС і здатна їх розповсюджувати, може подати заявку на вступ до ЄС. "По суті, ми з вами чуємо лише дві вимоги задля того, щоб країна подала заявка. По-перше, країна має бути європейською. І, по-друге, вона має поважати цінності, на котрих ґрунтується Європейський Союз", - зауважує Комарова.
За її словами, європейськість держави - це не географічний критерій як може здатися. Адже, практика приєднання деяких країн, наприклад, Кіпру, показала, що європейськість це в першу чергу тісні зв'язки з Європою - культурні, політичні, історичні, економічні. А цінності ЄС - це базові принципи, які є священними для Європейського Союзу. Їх порушення карається дуже жорстоко. Їх 6: повага людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та дотримання прав людини, в тому числі осіб, що належать до меншин.
"Можливо якісь очільники бюрократи ЄС можуть сперечатися і говорити, що в Україні дуже багато проблем. Наприклад, з верховенством права в контексті корупції. Але Європа сама не бездоганна (Герхард Шредер, "Синдром Меркель"). Проблеми вони дійсно є можливо в Україні, але Україна зараз є найпопулярнішою країною в світі, яка доводить, що ці цінності ми здатні поширювати", - зазначає Комарова.
Безпосередні критерії членства в ЄС закріплені в так званих Копенгагенських критеріях, що виникли в 90-х роках. За словами експертки, вони, по суті, є синдромом недовіри, коли ЄС почав приймати не лише країни Старої Європи. Це - сито держав на відповідність зручності для ЄС. Копенгагенські критерії встановлюють три великі групи головних вимог до країни: 1) політичний (країна розвинула достатній рівень демократії), 2) економічний (ринкова економіка здатна витримати тиск конкуренції на ринку ЄС), 3) організаційний/правовий (законодавство підлаштовано). Експертка наголошує, що критерії для членства виписані в рекомендаційній формі, це поле для маневру. Адже, навіть за повного дотримання країною цих критеріїв, якщо ЄС не буде готовий приєднати цю країну, то вони завжди зможуть відмовити. Тож, процес приєднання - це про політичну волю.
"Зеленський, коли 28 лютого подав заявку до Ради ЄС, наголосив на тому, що Україна хоче застосувати прискорену процедуру або спеціальну процедуру вступу. Що мав на увазі Президент? Чи відсилався він до якихось нормативних актів? Ні. Це було контекстуальне висловлювання. Тому що в Установчих договорах і в практиці приєднання, розширення ЄС не існує такого поняття як прискорена або спеціальна процедура. Тому що, я вже сказала, що процедури доволі сталі та бюрократичні. І навіть за екстраординарних умов, в котрих знаходиться Україна, перестрибувати якимось чином етапи не можна. Я думаю, що Президент мав на увазі не перестрибування, не нехтування жодним чином цими процедурами, а не затягування цих процедур. Тому що іноді ЄС доволі затягує кожен з етапів приєднання. Чому? З політичних міркувань. Одразу хочу сказати, що процес приєднання - це зовсім не про право. Це про політику", - розповідає експертка.
Комарова розповіла про чотири етапи приєднання до ЄС: 1) аплікаційна стадія, коли держава подає заявку; 2) оцінювальна, коли Європейська Комісія оцінює заявку; 3) переговорна, домовленості щодо умов Договору країни-кандидатки про вступ; 4) ратифікаційна, коли всі затверджують Договір.
"Зараз ми знаходимося в оцінювальній стадії, коли Україна подала вже заповнені Опитувальники до Європейської Комісії. І Європейська Комісія, і Європейський Парламент одразу сказали, що вони не будуть довго бюрократизувати і затягувати цю процедуру. У червні буде вирішуватися це питання. Наприклад, Туреччині знадобилося 12 років для отримання статусу країни-кандидатки. Україна може сподіватися, що за два місяці вже буде визначена наша доля - чи будемо ми країною-кандидаткою, чи ні. Ось у цьому, у таких тонкощах і проявляється ця спеціальна процедура, а не в перестрибуванні етапів. Якщо Україна отримає статус кандидатки - це буде дуже добре. Тобто, це означає, що було прийняте позитивне рішення за нашим Опитувальником, котрий ми заповнили. А Опитувальника два. Перша частина стосувалася перших двох критеріїв - політичного та економічного. Тобто, ми доводили, що у нас є ринкова економіка, що ми розвинули достатньо демократичні інституції. А друга частина, найбільша (понад 4000 сторінок, понад 300 експертів брали участь в його заповненні), якраз доводить, що наше законодавство вже більш-менш адаптовано під стандарти Європейського Союзу. І в цьому однозначно була дуже велика допомога того, що у нас діє Угода про асоціацію. Угода про асоціацію - це наше домашнє завдання з гармонізації нашого законодавства до законодавства Європейського Союзу. Я прогнозую, що ми у червні отримаємо статус країни-кандидатки", - розповіла Комарова.
А от наступна стадія, переговорна щодо умов Договору про вступ, є найважчою. І, за словами експертки, вона може тривати дуже довго - від декількох років до десятиріч. "Я не буду давати прогнозів щодо того, скільки буде тривати наша переговорна стадія. Тому що, звичайно, що до кінця війни, до кінця військового конфлікту Україні членство не світить. Це меседж, котрий ніхто не промовляє, але це цілком зрозуміло. А вже потім будуть йти важкі перемовини. І дуже буде важливо, як буде грати наша дипломатія", - каже Тетяна Комарова.
За словами Любов Акуленко, виконавчої директорки ГО "Український центр європейської політики, виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС моніторить велика команда ще з 2014 року. Останні їхні дані - станом на перше півріччя 2021 року.
"Десь приблизно 49% Угоди Україна виконала. Але це - середня температура по палаті. Зараз ця цифра не дуже співпадає з Офісом, оскільки, як я розумію, Офіс оцінив до кінця 2021 рік, а в нас не було змоги. Чим ми відрізняємось від них? Тим, що ми дуже жорстко оцінювали завжди Угоду. І ми оцінювали тільки по двох напрямках - це зміна законодавства і чи норми працюють на практиці. Якщо є цих два компоненти, ми тоді вважали, що завдання виконано. Якщо щось не працює - ми не враховували це виконаним завданням. І дуже часто наші оцінки дуже не співпадали. Потім ми змінили методологію і вирішили хоч якось із Офісом корелюватися. Тому що цю Угоду насправді дуже важко виконувати", - каже Акуленко.
Як відзначає експертка, в останні роки Україна перейшла зі стадії, коли ми просто змінюємо законодавство, до стадії, коли норми починають працювати на практиці. Найуспішніше ми це робимо у відміні технічних бар'єрів у торгівлі ("промисловий безвіз"), енергетиці, єдиному цифровому ринку. Ще з важливих успішних елементів експертка називає запуск системи держзакупівель Prozorro, запуск реформи трансплантації, прорив у сфері митного законодавства, щоб процедури ставали більш комп'ютеризованими. Ми саме так розкидано потроху по різних сферах і виконуємо Угоду. Але деякі сектори досі навіть не на стадії розробки законодавчих актів, наприклад, транспорт, медійна та освітня політики тощо.
"Я не настільки впевнена, що нам дадуть цей кандидатський статус, оскільки зараз настрої в країнах дуже різні. Але, працюючи в цій сфері, я дуже хочу вірити, що все буде позитивно", - каже Любов Акуленко.
Як зазначає експертка, є важливі фактори, які будуть для нас неабияким викликом. Це - ресурсне забезпечення та нестача кадрів, зокрема й через великий від’їзд населення закордон у зв'язку з війною. Крім того, у кожному секторі є ті, хто підтримує і не підтримує реформи. "Ти повинен розуміти ціль, куди ти йдеш. Ми взяли на себе колосальну частину зобов'язань. І їх виконувати, не маючи достатнього кадрового забезпечення, не маючи тієї фінансової, яку отримували країни, які вступали, це дуже складно. Тобто, ми взяли на себе Угоду, фактично, щоб стати кандидатом, а інструментів нам не додали. І ми, як експерти, звичайно, розуміємо, але народні депутати не мають часу, щоб розбиратися з технічними речами. Вони повинні розуміти чітку ціль, а дуже часто крім експорту там неможливо її знайти, бо її немає. Зараз я вірю в те, що після отримання кандидатського статусу, якщо це буде позитивне рішення й вони нам його таки дадуть, навіть якщо там будуть якісь умови, наприклад, виконати якесь домашнє завдання - такі випадки були - то ця ситуація зміниться. З усіма решта проблемами нам прийдеться ще довго рухатися. З однієї сторони, ми хочемо, щоб ми рухалися дуже швидко по переговорному процесу. Але бачачи картину зсередини, як це все рухалось раніше і зараз, то в мене є великі побоювання, що ми стикнемося з величезною нестачею кадрів саме в системі державної служби", - підкреслює Акуленко.
На думку Маріанни Фахурдінової, аналітикині Центру “Нова Європа”, на інституційному рівні ЄС можемо говорити про позитивне та дуже тепле ставлення до України та української євроінтеграції. Але очевидно, що питання про розширення приймають Уряди країн-членів, спираючись на думку своїх громадян. Вона також наводить цифри з останнього опитування громадян ЄС щодо вступу України одного дня, коли вона буде готова. Загалом 66% громадян ЄС підтримують вступ. Найбільший рівень підтримки, близько 80%, серед громадян Естонії, Литви, Польщі й неочікувано Португалія, де 87%. Натомість найнижчий рівень підтримки в Угорщині, що очікувано, а також в Болгарії, Люксембурзі, Австрії. Але навіть у цих країнах рівень підтримки вступу до ЄС близько 50%, що доволі оптимістично.
"Умовно можна поділити країни Європи на такі три групи: 1) група друзів України, які беззаперечно підтримують наше членство, 2) країни, у яких є певні застереження, 3) і країни, назвемо їх так, нейтралісти. Власне, до клубу друзів України ми відносимо традиційно наших друзів, наших сусідів - це Польща, країни Балтії, Чехія, Румунія, Словаччина. Тобто, це ті країни, які публічно декларують свою підтримку курсу України на членство в ЄС. Це ті країни, які свого часу підписали двосторонні декларації про те, що вони підтримують вступ України в ЄС. Це ті країни, від яких ми зараз отримуємо найбільшу політичну та технічну й фінансову допомогу. Власне, це, в принципі, очікуваний результат. Єдине, що варто зазначити, що підтримка дійсно така висока, що навіть лідери деяких країн, як, наприклад, Президент Польщі Анджей Дуда, Президентка Словаччини Зузана Чапутова, нещодавно оголосили про те, що вони навіть поїдуть у спільне турне столицями Західної Європи. І будуть спільно переконувати скептичні країни у тому, що Україні таки варто надати статус кандидата у червні. Тобто, це надзвичайний рівень підтримки", - зазначає Фахурдінова.
Експертки також поміркували вголос про те, якою може бути формула вступу України до ЄС. І над чим треба більше працювати зараз – над перемовинами чи над гармонізацією законодавства.
"Не було жодної країни, яка б заходила до ЄС зі 100% виконанням домашнього завдання. Ще раз підкреслюю, вступ - це політичне мотивування взяти до свого закритого клубу", - каже Тетяна Комарова. За її словами, Європейська Комісія прискіпливо оцінює нас по критеріях, щоб мати гарантії, що майбутній партнер не буде доставляти проблем. Але якщо подивитися на реальну ситуацію, хто є зараз членами цього клубу, ми розуміємо, що ці процедури і вимоги є трохи неефективними. Та вона вважає, що ці процедури є дещо застарілими й спрацьовували у 90-х роках. Це сито критеріїв пройшли Польща та Угорщина, які зараз звинувачують у порушенні демократії в ЄС. Наприклад, Freedom House ще у 2020 році сказали, що Угорщина випала з кластеру демократичних країн. "Тому дуже багато людей зараз є, котрі говорять, що настільки прискіпливо оцінювати Україну в тій ситуації, в якій вона знаходиться, не є доволі справедливим. Тому що це сито - воно не спрацьовує. Але це не має бути меседж нам розслаблятися", - каже Тетяна Комарова.
Як відзначає Любов Акуленко, війна показала, що всі політики сильно реагують на суспільні настрої. Але попри високий рівень підтримки з боку громадян країн-членів ЄС, політичне керівництво деяких країн ЄС веде політику, що абсолютно далека від того, що висловлює їхнє суспільство. "Нам треба назовні дуже активно працювати. Це ми зараз так почали в цей процес активно включатися. Але, я думаю, нас чекає ще довгий шлях. І нам цей фронт треба активно розвивати. Оскільки всі ті наративи, які зараз вискакують в кожній країні окремо проти України, це все ті наративи, які розвивала росія. А чого вона їх розвивала? Того, що нас там не було", - розповідає Акуленко. За її словами, європейці зараз дуже скептичні до всіх офіційних виступів, більше довіряють експертам, громадянському суспільству. Тому для нас це величезне поле, щоб ми там розвивали довіру. Експертка вважає, що коли у нас буде сильний стимул кандидатства, буде вибудувана жорстка євроінтеграційна вертикаль, буде контроль над всім - і процесом розроблення актів, і їх виконання, і консультацій - то тут просто не буде слабких місць, і ЄС не зможе нас за них "кусати". "Ми беремо на себе завжди стільки зобов’язань, як валізу без ручки. Але деколи нам не вистачає ресурсів, нам не вистачає грошей. І ми завжди стоїмо перед європейцями як ті винні школярі, що ми щось не зробили, оскільки зобов’язання дуже складні", - зазначає Акуленко.
За словами Маріанни Фахурдінової, на етапі переговорів важливішою буде гармонізація законодавства. Але зараз все ж важливіший переговорний процес, донесення нашої позиції і боротьба з тими наративами та застереженнями, які є в скептичних європейських столицях. Експертка вважає, що основними побоюваннями парламентарів у країнах-скептиках можуть бути: 1) відчуття несправедливості у тому, щоб дати зараз поштовх для України, але забути про Західні Балкани, де країни певний час ведуть роботу над своїм домашнім завданням; 2) першочерговість реформування самого ЄС, наприклад, запровадити ухвалення рішення кваліфікованою більшістю, а не одноголосно 27 країнами-членами, щоб не було блокувань певних питань однією країною; 3) втома від самого розширення, адже наразі вже є 5 офіційно визнаних країн-кандидатів на членство і ще 2 потенційні кандидати; 4) питання війни та рф – політика умиротворення агресора і очікування, що можливо Україна сама відмовиться від європейської перспективи, тому нібито не варто поспішати заохочувати її кандидатським статусом. "Показовим є приклад з постачанням зброї для України, яке на початку війни нам здавалось чимось фантастичним і ніхто навіть про це не говорив. Завдяки сильній переговорній позиції України, злагодженій роботі дипломатів та громадського сектору вдалось вийти на той рівень, що зараз нам постачають важке озброєння, збираються понад 40 країн на зустрічі щодо надання Україні озброєння. Тому, в принципі, переговорний процес теж має велику вагу, але й імплементація реформ в подальшому теж має значення", - зауважує Маріанна Фахурдінова.
Експертки також поділились думками про те, яке майбутнє статусу України в європейській спільноті.
Так, Тетяна Комарова вважає, що українці через власний комплекс меншовартості, який не має жодного підґрунтя, самі не вірили, що гідні ЄС. 70% населення України ніколи не виїжджало за межі своєї області. А зараз велика кількість мігрантів може на власні очі побачити, що ми гідні.
Як зазначила Любов Акуленко, європейська інтеграція - це той гачок, який вже дав нам змогу провести багато секторальних реформ, про які раніше не можна було взагалі й мріяти. Хоча ми ще не встигли дійти до політичного блоку. "Я б дуже хотіла, щоб ця ситуація, яка зараз сталася, зробила реформи у політичному блоці невідворотними – антикорупційну, судову. Відповідно, якщо ми цей блок уже пройдемо, то, в принципі, євроінтеграція можлива", - зазначає експертка. Вона переконана, що зараз, після війни, ми можемо стати дуже сильним гравцем і "перестати бігати й просити нас взяти". Ми повинні просто використати всі процеси і можливості, які дає ЄС, і стати сильними. "Чи будемо ми в ЄС, чи зробимо якесь там своє об’єднання з країнами Східної Європи - це покаже час. Тому що зараз, я дивлюся, самі політики ЄС дуже відстають від того, які сигнали подає їм суспільство", - каже Акуленко.
Маріанна Фахурдінова має побажання до всіх українців щодо набуття Україною статусу кандидата - робити свій маленький внесок на місцях. Так само як ми робимо для подолання російської агресії. "І побажання, щоб процес європейської інтеграції допоміг нам імплементувати реформи і стати кращими, створити державу комфортну для життя. Не робити членство в ЄС та статус кандидата самоціллю, а робити це інструментом, щоб покращити стандарти життя громадян", - підкреслює вона.
Наостанок експертки запропонували варіанти того, як ми можемо пояснити європейцям їхні переваги від долучення України до ЄС якнайшвидше.
Як зазначає Любов Акуленко, можна поділити меседжі на декілька блоків. Перший - безпековий. Те, що в Європі з’являється сильний гравець, який буде гарантувати безпеку для них. Другий - економічний. Тільки війна показала, наскільки наше продовольство важливе для них. Олія, гірчиця, зернові. Ми - продовольче депо для світу. І ціни через війну в Україні злетять скрізь. Тож, ми можемо бути їх гарантом низьких цін. Третій - ресурсний. Вони цього ще усвідомлюють, але точно виграють від нашої міграційної хвилі, адже наші мігранти - це висококваліфікована робоча сила, яка часто ще й знає мову. А якщо жінки з дітьми вирішать залишитись - це вирішення ряду демографічних питань у майбутньому.
На думку Тетяни Комарової, ми недостатньо артикулювали світові, чому Україна настільки важлива. Можливо через те, що ми недопрацювали це після 2014 року, Європа та США до кінця ще не зрозуміли, до чого може призвести війна в Україні. Але тепер вони це чітко зрозуміють. Вона вважає, що нам слід повчитися гарно артикулювати наслідки війни, що відбувається у нас, а буде відчутна для всього світу.
Старша радниця з юридичних питань ОПОРИ Ольга Коцюруба підсумувала, висловлені експертками елементи формули успіху для України: "Спробували знайти цю формулу успіху, і це те, що: 1) треба займати проактивну позицію, 2) вірити в себе і в те, що не тільки нам потрібний ЄС, але й ми також потрібні ЄС, 3) не відпускати в жодному разі питання реформ, особливо політичних - антикорупційної, судової - тому що без цієї складової цього успіху не буде, 4) боротися з російською дезінформацією в світі проти нас, 5) намагатися здобути там друзів і здобути там підтримку, 6) вміти артикулювати свою позицію назовні", - каже Ольга Коцюруба.
Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.