Аналітики ОПОРИ вбачають кілька сценаріїв з боку росії щодо інтеграції новоокупованих територій, але їх реалізація залежить від результатів на фронті та того, чи зможе росія домовитись із колективним Заходом без урахування позиції України. Основними перспективами щодо статусу окупованих територій є такі: 1) входження новоокупованих територій до складу рф як суб’єкта (як Крим); 2) проведення псевдореферендуму і легалізація цього утворення за його результатами (як так звані «л/днр»); 3) «союзна держава», де окуповані росією території України проголошуються якоюсь іншою справжньою Україною, які росія визнає, і разом з білоруссю і росією утворюється ця «союзна держава»; 4) «окремі території», де території не є суб’єктом росії юридично, але росія вважає їх своїми та здійснює контроль над ними. Та наразі приймати конкретне рішення щодо окупованих територій росія не поспішає, адже сподівається або розширити окуповані території воєнним шляхом, або сторгуватися на вигідних умовах із колективним Заходом. Крім того, аналітики вже традиційно у щопонеділковому ефірі «Окуповані» обговорили важливі тенденції того, що минулого тижня відбувалось на окупованих росією як у 2014, так і в 2022 роках територіях України.
«З того, що я зараз бачу, аналізуючи поведінку окупаційних так званих адміністрацій, контури політики, яка здійснюється на новоокупованих територіях, окреслились вже 2-3 тижні тому. Якщо говорити про пропагандистську складову – блокування інформаційне, доступу населення до будь-яких комунікацій з Україною, натомість здійснення пропагандистського мовлення у вигляді телевізійних каналів, зв'язок, інтернет – все це пускається через цю мережу. Всі ці контури цієї політики вже вималювалися, зараз відбувається фактично налагодження рутинних процедур, як з цим працювати», - зазначає аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут. За його словами, хаос поступово упорядковується, але все одно все виглядає дуже сумбурно. Та складається враження, що все ж відбувається рух у напрямку заморожування військового конфлікту, щоб мати можливість для маневру безвідносно до того, як відбуватиметься ситуація на фронті.
Старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев зазначає, що поки не має враження, що росія вже сформувала цілісну модель майбутнього цієї території, якщо вони, звісно, втримають силою ці новоокуповані території. Але він зауважив, що його турбують візити на всі ці окуповані території стають з боку російської еліти більш системними, а до процесу кураторства підключились більш потужні політичні фігури (наприклад, до Луганська приїздив мер Москви Собянін). «В порівнянні з попередніми періодами, присутність таких фігур, які все ж таки щось в російській системі значать, говорить про те, що певна інтеграція росії захопленими територіями стає питанням внутрішньо-політичного порядку денного росії. Вони, безумовно, позиціонують, що перебувають там як вдома. Але в чому різниця з попередніми періодами, наприклад, з моменту окупації Донецька і Луганська? Присутність рос.еліти на окупованих територіях це було питанням, скоріше, пропаганди, ніж реальної внутрішньої політики. Зараз складається враження, що присутність на окупованих територіях вже більш-менш потужних російських фігур говорить про те, що вони все ж таки вже починають розглядати охоплення цих територій не лише як питання поточної пропаганди російської. А це вже питання ніби стратегічне для них. Вони вже сприймають це як певний політичний ресурс. І це викликає певну тривогу», - каже Олександр Клюжев.
Так само, за словами Клюжева, викликає тривогу призначення куратором окупованих територій Кірієнка. Він у 2018 році отримав від путіна звання так званого героя росії. Крім того, неофіційно його називають у вузькому колі осіб наступників путіна. Це говорить про те, що спеціаліст у внутрішній політиці путінського режиму вже позиціонується як той, хто визначає майбутнє окупованих територій. «Я би зробив припущення, що ця посилена інтеграція з боку росії окупованих територій це все ж таки вже початок процесу створення певного образу конкретного результату для росіян на тимчасово окупованих територіях. Тобто, якщо вони не змогли і не зможуть вирішити перші цілі російської путінської так званої спецоперації, вони все ж таки думають про те, що треба суспільству російському пред’явити якісь конкретний результат. І оця пришвидшена так звана інтеграція тимчасово окупованих територій буде подаватися як вже конкретний результат про те, що росія збільшилась, росія змогла встановити свій стабільний режим на тимчасово окупованих територіях. І я думаю, що все ж таки заяви Кірієнка йдуть у тому ракурсі, що «ми ніби вже як господарі цієї української землі і ми будемо тут встановлювати свої довготривалі порядки». Тому в цьому плані я бачу певні тривожні сигнали», - наголошує Олександр Клюжев.
Неберикут зауважив, що збоку це може також виглядати як типова пострадянська передвиборча кампанія, де ці всі люди виступають в якості VIP-агітаторів. Наприклад, візити Турчака, представника керівного органу партії «Единая россия», та інших депутатів супроводжуються символікою партії. Гуманітарну допомого роздають, білборди розвішали тощо. «Я не берусь тут говорити, що тут є розрахунок в плані якихось дат електоральних, бо 11 вересня будуть в окремих регіонах вибори в росії. Я думаю, що ще не на це розрахунок. Хоча багато хто каже, що потенційні псевдореферендуми можуть тоді зав’язати на ці дати. Але разом з цим, я б відмітив тут теж певну таку роботу не лише на внутрішню публіку, але й на потенційних, так би мовити виборців, якщо говорити про новоокуповані території. Тобто є оце ставлення до українських мешканців там як до потенційного електорату, що підтверджується далі оцима всіма спробами видачі паспортів і так далі», - підкреслює Олександр Неберикут.
Також, за словами Клюжева, серед інших подій, які відбувались минулого тижня на територіях Донецької та Луганської областей, то тут можна відзначити продовження і навіть посилення тенденції щодо так званої націоналізації. Зрозуміло, що мова йде про крадіжку української власності. Зокрема керівник так званої «днр» Пушилін заявив, що у них тепер з’явиться торговий порт за рахунок націоналізації іноземних судів, що стояли в порту Маріуполя.
Ще з боку російських еліт прозвучала їх стара мрія залучити ОДКБ до контролю над тимчасово окупованими територіями в якості миротворців, зазначає Клюжев. Тому країнам-членам ОДКБ варто задуматись, що росія не відмовилась від ідеї здійснити на них тиск і змусити взяти участь в агресивних діях росії.
Дуже тривожними Клюжев називає заяви окупантів про майбутній псевдосуд над військовослужбовцями України, які були евакуйовані з «Азовсталі». Пушилін знову заяявив про можливість псевдотрибуналу, що буде порушенням прав військовополонених. «Ситуація ніяк не вирішується. Росія поки не збирається йти на поступки в цьому питанні, не збирається дотримуватись міжнародних конвенцій, тому, на жаль, ситуація складна», - підкреслює Олександр Клюжев.
Важливою точкою міжнародної уваги і контролю за діями держави-окупанта, на його думку, залишається і питання кількох полонених іноземців. Росіяни їх також використовують для широкомасштабної пропагандистської кампанії міжнародного рівня, на жаль, це шоу триває й надалі.
Клюжев також зауважив, що всі території Луганщини й Донеччини зараз сильно страждають від обстрілів та масштабних бойових дій. Тактика ведення війни з боку росії передбачає, по суті, знищення населених пунктів. Зокрема минулого тижня відбулися обстріли центру Донецька, у чому керівництво так званої «днр» звинуватило Україну. Проте, як зазначив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, час між пострілом і пошкодженням інфраструктури був надзвичайно коротким, що засвідчує вчинення пострілів не з тієї території, яка контролюється українськими військовими. «На жаль, ми знаємо, в тому числі за свідченнями окремих бойовиків, що практикували залякування місцевого населення такими провокативними обстрілами на тимчасово окупованих територіях. Хочемо побажати всім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій, бути в безпеці, берегти себе», - закликає Олександр Клюжев.
Вже не перший тиждень триває ще ряд тенденцій: нова гуманітарна політика, залучення дітей до путінських рухів, знищення проявів української культури, боротьба з українськими книжками – це, на жаль, традиційний набір на окупованих територіях. Як відзначає Олександр Неберикут, на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей ключовою теж була тема націоналізації. Цей загарбницький клептократичний підхід, іншими словами грабіж, оформлюється у на позір цивілізоване русло. Майже синхронно з’явились відповідні укази на Запоріжжі та Херсонщині, зміст у них однаковий, проте проінтерпретовані вони по-різному. Так, у Запорізькій області поставлений окупаційний керівник заявив про націоналізацію всього майна, що належало державі Україна, приватної власності, за його словами, це не стосується. Але, на думку Олександра Неберикута, це лише питання часу, коли ця націоналізація торкнеться і приватної власності. На Херсонщині окупаційний очільник-колаборант Сальдо казав, що будуть націоналізовувати все, що належало громадянам та державі Україна, й тепер воно буде належати він сказав Херсонській області, а потім уточнив, що військово-цивільній адміністрації. «Ми розуміємо, що якби будуть віджимати все. І фактично вже є перший сигнал по мережі аптек. Тобто, аптеки вони взяли всі під свій так би мовити контроль, в тому числі приватні. Комунальні – це одна історія, зрозуміло, що логічно це було очікувати. По приватних – фактично це інструмент тиску і репресій. Тут важливо розуміти це власне в цьому ключі. Тому що, коли ми сприймаємо поведінку мешканців, які лишились на цих територіях, ми забуваємо, власне, про те, що вони залежні в плані ведення бізнесу від отаких от рішень. Тобто, по суті, якщо буквально розуміти цей підхід, всі, хто буде саботувати чи не виконувати свою діяльність в плані бізнесу – працювати в звичному режимі – це підприємство буде під загрозою націоналізації. Просто відіжмуть цю власність, тому що людина не хоче працювати в умовах оцього «законного режиму», який нав’язався. Тут треба розуміти, з яким викликом стикаються люди, які мають бізнес», - зазначає Олександр Неберикут. Тобто, заручниками ситуації є не лише освітяни та інші бюджетниками, які перебувають у державній системі, яку зараз неможливо якісно підтримувати з боку України з об’єктивних причин.
Ще з важливих тенденцій Неберикут відмітив продовження закриття регіону – значно обмежили пересування. Як між окупованими територіями та Україною, так і на окупованих територіях між собою. В деяких випадках – навіть окремі міста, наприклад, Мелітополь значно закритіший на в’їзд/виїзд, ніж це було ще два тижні тому. Український інтернет відрубали – механічно пошкодили всі дроти, які можна було, все йде через російські сервери. Зі зв’язком поки що важко, але спроби відрубати зв’язок теж були, натомість анонсовано поступовий захід російських операторів. «Відбувається така самоізоляція з тим, щоб легко можна було проводити пропаганду. Формується такий підхід, по суті, що розглядається населення як потенційний електорат. З видачею паспортів теж максимально розгорнута кампанія. Якщо націоналізація – це топ тема, але яка не прозвучала настільки голосно, то видача паспортів – це те, про що постійно говориться на всіх ефірах місцевих пропагандистських каналів», - підкреслює Олександр Небекрикут.
Він також зазначає, що минулого тижня почала працювати, наприклад, міграційна служба росії – офіційна урядова структура. До цього це був більше «волонтерський формат» видачі паспортів на базі паспортних столів чи ЦНАПів «волонтерами», які приїхали з регіонів російської федерації. Ці «волонтери» отримують оплату праці, але також Міноборони та ФСБ їх всіх моніторить. Планують розширити цю мережу, і вся ця документація буде зав’язана на Крим.
Ще з цікавих тенденцій, у Держдумі росії зареєстровано законопроєкт, яким передбачається спрощена процедура реєстрації місцевих осередків, зокрема й на новоокупованих територіях України, громадських об’єднань типу «Антимайдан», «Волонтеры Победы», «Россия Православная» та інших з пропагандистськими наративами.
Мародерство також продовжується, зазначає аналітик. Листи металу з Маріупольського порту, минулорічний врожай зерна на Херсонщині експортується. Окупаційна адміністрація вже сказала, що планує десь за два тижні розпочати збір озимих зернових. Очевидно, що їх доля теж буде – відправка в порти, а далі на Ростов-на-Дону чи інші регіони росії. «Крадіжка теж триває. Тут методично вже все відпрацьовано, в тому числі по інших раніше окупованих територіях», - Олександр Неберикут.
Щодо націоналізації приватного бізнесу Клюжев ще звертає увагу на анекдотичну ситуацію на Запоріжжі. Там місцеві колаборанти погрожують не лише власникам торгівельних точок, а й Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, Віктору Пінчуку. Обіцяють націоналізувати їх об’єкти через їхню підтримку України. Тобто, не змогли утриматись від стандартного створення образу ворога серед багатих людей, які підтримують Україну. Попри те, що такі ж багаті люди, які приїздять з росії, питань не викликають.
Якщо говори про те, що люди на місцях не сприймають їх заходів щодо впровадження певних ініціатив, то вони про це самі відверто говорять, зазначає Клюжев. Наприклад, у Скадовському районі на Херсонщині окупаційна адміністрація звинувачувала комунальні підприємства, що вони не хочуть виконувати жодних вказівок і «відновлювати життя людей».
Також, як відзначає аналітик, росія просувала на рівні своєї пропаганди, що, наприклад, в окупованому Маріуполі приступили до своїх так званих повноважень колишні працівники української поліції. Голова Нацполіції Ігор Клименко заявив, що всі ті, хто не приїхав на підконтрольну територію, були звільнені за визначеним алгоритмом. Але найцікавіше, на думку Клюжева, те, що навіть у пропагандистських матеріалах ці колишні поліцейські не апелюють до того, що чекали росії. Вони фактично кажуть, що місцеві, хочуть жити вдома, але так сталося, що їхнє місто зараз підпорядковується росії. Щоправда, вони також посилають на те, що у них не було наказу переїжджати на підконтрольну територію, що, очевидно, неправда. «Цікаво, що дійсно ніхто навіть на рівні російської пропаганди, що це як би звичайний результат, якого вони очікували від росії. Вони посилаються на власні певні суб’єктивні фактори, чому вони опинилися на окупованій території і чому вони хочуть захищати, як вони кажуть, спокій простих громадян. Це теж говорить про те, що дійсно росія прорахувалася з квітами, на які вона розраховувала під час початку цієї так званої спецоперації», - зауважує Олександр Клюжев.
За словами Олександра Неберикута, зараз відбувається активна фаза формування так званих окупаційних правоохоронних органів, і вони мають величезну проблему з кадрами. І це, зокрема, через те, що українські поліцейські частково не лишились, частково лишились, але відмовились від співпраці. Ніякої очікуваної співпраці немає. Крім того, навіть до тих, які лишились, є велика недовіра з боку окупаційних адміністрацій з огляду на загальну позицію силової структури. Завозили кадровий резерв з Криму, на Запоріжжі опирались на російське православне козацтво. «Це важливий нюанс, що не було жодної лояльності. І це, очевидно, те, на що не розраховували, те, що стало сюрпризом. На що розраховували? Що будуть з квітами, і що все, що доведеться зробити – це поміняти дорожні знаки», - підкреслює Олександр Неберикут.
Наприкінці включення аналітики також обмінялись думками щодо того, які є перспективи та тенденції з форматуванням новоокупованих росією територій України.
«У нас фактично є два основні підходи, які окупанти застосовують з точки зору моделювання подальшого розвитку подій. Один підхід – це, що їм хотілося б дуже входження новоокупованих територій до складу рф як суб’єкта. Інший підхід, проти якого вони теж не проти, це якийсь формат псевдореферендуму і за результатами якась легалізація цього утворення з подальшим входженням чи без подальшого входження з визнанням. Або з якоюсь конфедерацією, умовно кажучи, й об’єднанням всіх цих територій і дати їм якусь назву, наприклад, «Правдивая Украина» замість цієї України, яку намагається не визнавати росія», - зазначає Олександр Неберикут.
Але, за словами аналітика, контекст щодо цих підходів є дуже варіативним. Наприклад, щодо псевдореферендумів є кілька публічних позицій: депутат держдуми Шеремет каже, що треба провести після завершення так званої військової операції; депутат держдуми Новічков вважає, що можна проводити під час так званої спецоперації, наприклад, восени разом з регіональними виборами в росії 11 вересня; кремлівський сенатор Клімов виступає за приєднання новоокупованих територій без псевдореферендуму; VIP-агітатор «Единой россии» Турчак виступає за псевдореферендум як тільки дозволить ситуація; депутат Держдуми й очільник ЛДПР Слуцький каже, що приєднати території можна буде вже в липні; псевдогубернатор Херсонщини Стрємоусов вважає, що до осені псевдореферендум точно не встигнуть організувати, поки ситуація не нормалізується, а може й до 2023 року; прессекретар путіна Пєсков каже, що розуміння щодо термінів проведення можливих референдумів у них немає взагалі.
«По референдумах є дуже багато різних опцій. І вони будуть працювати з кожною з цих опцій в залежності від того, як розвиватимуться події. Тому все для цього роблять в плані інформаційної підготовки, в плані паспортів і всього решта. Очевидно, для нас не є сюрпризом, що цей псевдореферендум колись може відбутися. Більше питань стосовно можливого оформлення та якогось узаконення цієї окупації з боку рф в форматі входження, так би мовити, в якості суб’єкта. І насправді те, що зараз відбувається, де-факто є таким входженням: гармонізація законодавства, роздача паспортів, налагодження економічної логістики, використання рублів, все решта. В принципі, відбувається системна робота з тим, щоб узаконення окупації цих територій було лише формальним якимсь кроком. Всі інші зусилля будуть підготовлені», - зауважує Олександр Неберикут.
Ще Неберикут наводить цитату Пушиліна за 11 лютого, де той говорить про те, що вони хотіли б бачити Україну в межах союзної держави з білоруссю та росією. Але зауважує, що це вже не «держава Україна», а нова держава, яка може з’явитися після наступальної операції. Тому, на думку аналітика, третя конфігурація цього узаконення новоокупованих територій України – це поява союзної держави.
«Я думаю, що тут необхідно враховувати два фактори, які впливають на певну російську стратегію. Перший фактор – це їх сподівання, що вони ще зможуть розширити захоплені території. І все ж таки я би відносив певну невизначеність щодо так званого референдуму з боку окупанта з тим, що вони все ж таки ще вірять, що можна буде більш серйозно окупувати регіони і заявити про масштабну перемогу. І тому, з цієї точки зору для них організовувати зараз якісь точкові так звані референдуми – це не далекоглядна політика з точки зору інтересів окупанта. Я думаю, що це все ж таки впливає. Другий фактор ,який традиційно впливає на росію, це намагання торгуватися з колективним Заходом. При тому, що зараз ситуація суттєво відрізняється від попереднього етапу війни проти України, вони все ж таки ще сподіваються знайти певний компроміс з Заходом в про свої ці сподівання ще продовжують говорити. І, до речі, в їх ставленні до окупованих територій України це завжди проглядалось», - розмірковує Олександр Клюжев.
Аналітик прогнозує, що якщо у них не вийде ані розширити окуповані території, ані сторгуватися на вигідних умовах із Заходом, вони знайдуть найбільш неочікувану модель інтеграції цих територій. Тому можливій й ініціативи типу «союзних держав» з метою тиску на партнерів пострадянського простору. Він зазначає, що в росії є також концепція «окремих територій». Ніби це не повноцінні суб’єкти рф, а певні території, які росія вважає своїми, де здійснює контроль над ситуацією. Ця концепція притаманна російським бюрократам, які вважають, що складно перебудовувати всю систему під нові суб’єкти, тому можна їх тримати в правах «молодшого брата», що повністю залежний, але на рівні процедур не є повноцінним суб’єктом.
«Я думаю, що певне таке юридичне божевілля ми можемо побачити. І це абсолютно не прогнозовано. Але виключно в тій ситуації, коли вони не побачать більше перспектив торгуватися українськими територіями з Заходом. Якщо провалиться їх намагання просунути через певних європейських політиків ідею, що треба піти на поступки росії, треба забути ті злочини, які вона вчиняла на території України, для певного перемир’я і певного компромісу. Якщо все це не пройде, якщо не пройде завдяки зусиллям ЗСУ спроба росії розширити ще окуповані території, то тоді вони будуть презентувати божевільний на поточний момент юридичний сценарій захоплення цих територій, який буде переконливим тільки для одного суб’єкта – для російського путінського виборця. І тому ці ідеї про союзну державу я сприймаю ще як підігрівання очікуванням російського путінського виборця», - зазначає Олександр Клюжев.